Повість «За сестрою» створена на основі історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.
український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині.
Народився Андрій Якович 15 травня 1857 року в сім’ї дрібного службовця в місті Самбір. В ранньому віці втратив обох батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя в Самбірському повіті. Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно. У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада». У 1877-83 навчався на філософському ф-ті, згодом — юридичному ф-ті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар». У 1881 став співзасновником «Кружка правників». У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі. 21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей). У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. У 1914 після початку війни — за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам його посадили до сумновідомої львівської в’язниці «Бригідки», де тримали більше двох тижнів, і не знайшовши компромату, випустили. У 1918—19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості. З 1919 р. жив у м. Коломиї , яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи». 2 червня 1935 року помер в Коломиї.
я рада, що ця книга є у шкільній програмі та я прочитала її. неймовірно чутлива історія, справді чудова. повірити не можу, що це все трапилось із павлусем, коли йому було 15, але знаючи, що прямо зараз у окупації знаходяться осиротілі такі ж 13-річні ганнусі, як героїня твору, це настільки відчувається..(( безперечно варта уваги книжка.
За часів "щасливого соціалістичного дитинства" навіть не чув ні про автора, ні про цю повість. Вперше взнав про них, коли уже мої діти вивчали її у школі. Ще трохи згодом ось прослухав в аудіоформаті, поки займався якоюсь фізичною роботою. І хоча твір дійсно підлітковий, але я залишився задоволений і згоден, що потрібно виховувати своїх дітей на подібних картинах із нашого козацького минулого. Автор саме через це був забутий і похований радянською системою - їй же потрібно було ростити безголових хомосовєтікус, а не національносвідомих українців.
Головний герой твору - п'ятнадцятилітній Павлусь із села Спасівка, що на правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, родом з славного козацького роду Судаків. До речі у віці як «П'ятнадцятилітній капітан» Жуля Верна, тільки протягом твору, він мені чомусь весь час меншим видавався. На початку оповіді Павлусь переживає на своїх очах втрату близьких, розорення і спалення рідного села під час нападу татар. Його меншу сестру, Ганусю, захопили в якості ясиру. Потрібно сказати, що тут був доволі рідкий випадок, коли брат горою стояв за молодшу сеструю, і коли всі опустили руки перед неминучим, він сміливо, хоча й безрозсудно подався в сторону Криму...
Повість трохи дитячо-наївна, але, що називається, добра - 8/10.
Повість про козаків та козацькі часи. Про конкретний час не сказано, але оскільки йдеться про активні напади татар, то, мабуть, це ранній період козацтва. Твір не просто так входить до шкільної програми 7 класу. Він справді виглядає трохи наївним і дитячим. Та й головний герой там також підліток. Однак у творі відображена ідея сили духу, присутні колоритні образи, книга легко читається, там динамічний сюжет і оптимістичний настрій. Не найкращий твір Андрія Чайковського - та ж «Олюнька» набагато драматичніша і сильніша, а ще роман «Сагайдачний» вважається одним із найкращих творів автора - та вважаю, що вартий ознайомлення.