Львівська кухня — це не лише про творення їжі впродовж століть, вигідне розташування міста чи історичні зміни, які переплели долі різних народів у Львові та його околицях. Це також про родину і дім, дитячі спогади й мандрівні переписи, які донині зберігаються на пожовклих від часу сторінках записників. Це обов’язково виняткова кухонна магія, яка витворювалася особливою мовою, родинна тяглість традицій та унікальний львівський дух, який досі можна відчути у старих кнайпах, нових рестораціях і, звичайно, на домашній кухні.
Маріанна Душар, вона ж Пані Стефа — дослідниця галицької кухні та антропологиня їжі, запрошує нас у гастрономічну мандрівку, цікаву й наповнену якимось особливим щастям спробувати щось таке, чого не спробуєте деінде. Бо ж ви ще не знаєте, з чого робили наші предки пляцки, поки Колумб плавав по бульбу, а також те, що в книдлях головне — це тісто, або чому лазанки мають італійський вайб, а ще про фучки родом із лемківської кухні, улюблені дідусеві солодощі та легендарні львівські черехи? Ця книжка багата не лише їжею, а й справжнім життям.
мастрід для всіх, хто цікавиться галицькою кухнею. Маріанна Душар -- очільниця Інституту галицької кухні, багаторічна дослідниця та кулінарка, ведуча блогу Пані Стефа, і що мені особливо приємно -- наукова редакторка моєї книжки "Фантастична історія української кухні". А в цій книжці вона оповідає не лише рецепти, але й дуже людський, часом ліричний, контекст їх появи (в історії, у Львові чи в житті Маріанни і її родини).
Цю книженцію мені подарували і я сприймала її як "авантурку", як любить писати авторка, а виявилася подорож у Neverland. Койбито на рецепти тай історії насипали магічного порошку. Читалося легко-легесенько. Готуватиму!