What do you think?
Rate this book
Львівerpool
У місті, де життя затиснуте між заводом та залізничним вокзалом, кожен шукає шлях до себе. Хтось — у кар’єрі, хтось — у навчанні чи творчості. Поліна шукає всього й одразу, хоч насправді — лиш нагоди із міста втекти: чи до Києва, чи аж до Львова. Поки ж прихистком лишатиметься бар «Ліверпуль», де грає найкраща українська жива музика. Що робити у місті? Шукати зв’язок зі світом, що залишився по інший бік. Вдавати життя, спостерігаючи, як обраними колись шляхами йде хтось інший. Та знайти новий — за звуком власного голосу.
304 pages, Hardcover
First published September 1, 2025
4 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
October 18, 2025
4⭐️ хотів взагалі оцінку не ставити…
Дуже багато філософії. Проте мені подобається читати про Донецьк минулий та теперішній, завжди у таких історіях цікавий вайб.
Поки читав наче знову погуляв по Донецьку, майже всі описані локації бачив, у 2012 році. Був біля бару «Ліверпуль», біля якого багато всього крутиться тут, і є фотки з помальованими у бронзу «The Beatles», проте ми так і не зайшли, бо там не так легко було потрапити, або вже і не пригадую що перешкодило тоді.
Тут кожний буде бачити щось своє однозначно, і більше питань чим відповідей, якщо вам таке окей то це воно.
«Усі твої відчуття зараз записуються на платівку, яку ти будеш слухати решту років…».
«Слухати музику з власного плейліста, навіть тих днів, коли літалося й співалося,- ніби знову опинитися на самоті».
«Мати вільний шлях - не значить знати, куди йти. А мати одне з кимось призначення - не означає мати спільну мету».
Дуже багато філософії. Проте мені подобається читати про Донецьк минулий та теперішній, завжди у таких історіях цікавий вайб.
Поки читав наче знову погуляв по Донецьку, майже всі описані локації бачив, у 2012 році. Був біля бару «Ліверпуль», біля якого багато всього крутиться тут, і є фотки з помальованими у бронзу «The Beatles», проте ми так і не зайшли, бо там не так легко було потрапити, або вже і не пригадую що перешкодило тоді.
Тут кожний буде бачити щось своє однозначно, і більше питань чим відповідей, якщо вам таке окей то це воно.
«Усі твої відчуття зараз записуються на платівку, яку ти будеш слухати решту років…».
«Слухати музику з власного плейліста, навіть тих днів, коли літалося й співалося,- ніби знову опинитися на самоті».
«Мати вільний шлях - не значить знати, куди йти. А мати одне з кимось призначення - не означає мати спільну мету».
Displaying 1 of 1 review