Давно не читала детективи і часто вони мене не вражали. Можливо дається взнаки юридична освіта, коли прикопуєшся до ходу розслідування, нереалістичних розслідувачів, хто б не виступав у їх ролі, та й в цілому логіки оповіді. Але тут мене все задовольнило.
Головна героїня - патрульна поліцейська, зі своїми власними сімейними драмами, які теж потрібно розслідувати (не всі питання ми отримаємо відповіді, що не натякає, а явно вказує на продовження, яке, до речі, Олександра вже пише) - чудовий вибір для персонажа-детектива. І я з радістю почитаю усю серію цієї персонажки.
Детективна лінія будується навколо зникнення дівчат-підліток, ще й було натхненно (якщо можна так сказати про зображення злочину) реальними подіями. І все це в українському сетингу, у звичних нам реаліях, що також додає віри в історію.
Так само через це у книжці є тригерні моменти. Але це ж детектив, у цьому жанрі взагалі зазвичай хтось помирає, тому сумніваюся, що для когось це буде сюрпризом.
Зізнаюсь чесно, я не вгадала злочинця, але думала у правильному напрямку. Та й читала насолоджуючись історією і тим, як авторка проводила мене крізь неї, а не напружуючи мозок. Проте і задуматись вистачало над чим.
Можна багато говорити про соціальну складову книжки та питання, які вона підіймає, але найголовніше, як на мене, що це якісний детектив з гарно побудованою логікою, якому віриш. І якщо цей жанр вам до вподоби - щиро рекомендую цю книжку.