What do you think?
Rate this book
Мор
Мор. Потойбіччя
Існує світ, де поруч опинилися дві цивілізації – люди й аштари. Аштарів, расу людиноподібних істот із сірою шкірою, люди прозвали помертвілими. Технологічно розвиненіші від людей, із чіткою ієрархією та монархічним ладом, аштари не вірять у жодних богів і вкрай ворожі до людської магії. Вже сотню років триває війна на знищення між цими двома расами – аштари мають на меті знищити людство і на це в них, здається, є свої причини. На одному із континентів їм це майже вдалося – а ті поодинокі люди, що вижили, засліплені жагою помсти, у відчаї заради виживання виду готові віддати себе в жертву невідомій, химерній та надзвичайно могутній силі. Та чи не виявиться ціна примарної допомоги занадто високою? Настільки, що все живе опиниться на краю прірви?
Мор. Потойбіччя – продовження історії про таємниче і безлике зло, що навідалося у середньовічне містечко. Ця оповідь – про світ, звідки це зло прийшло.
Мор. Потойбіччя – продовження історії про таємниче і безлике зло, що навідалося у середньовічне містечко. Ця оповідь – про світ, звідки це зло прийшло.
160 pages, Hardcover
Published September 29, 2025
6 people want to read
About the author
Andriy Dankovych
21 books1 followerLives in Ukraine. Was born in Lolyn village, Ivano-Frankivskyi region. Has been working in Lviv in recent years.
Studied at Dolyna art scholl (2002-2004) and then studied book graphic, animation and illustration at Ukrainian Academy of Printing (2004-2009).
Started drawing comics when he was 8. It used to be different stories: from the action to sci-fi. But eventually sci-fi and space topics became his favorite ones. Then tried himself in horror and dark fantasy.
Is inspired by a variety of life situations, personal experiences and observations. Values originality and strives for it in creativity and work.
Creates comics in the genres of science fiction and horror and publishes them. Since 2015, has participated with his comic books in thematic festivals such as Kyiv Comic Con, Book Arsenal and Publishers Forum. In July 2017 and 2018, took part in the world’s largest festival of popular culture Comic Con International in San Diego, USA. This was the first time Ukrainian comics were presented at this event.
Studied at Dolyna art scholl (2002-2004) and then studied book graphic, animation and illustration at Ukrainian Academy of Printing (2004-2009).
Started drawing comics when he was 8. It used to be different stories: from the action to sci-fi. But eventually sci-fi and space topics became his favorite ones. Then tried himself in horror and dark fantasy.
Is inspired by a variety of life situations, personal experiences and observations. Values originality and strives for it in creativity and work.
Creates comics in the genres of science fiction and horror and publishes them. Since 2015, has participated with his comic books in thematic festivals such as Kyiv Comic Con, Book Arsenal and Publishers Forum. In July 2017 and 2018, took part in the world’s largest festival of popular culture Comic Con International in San Diego, USA. This was the first time Ukrainian comics were presented at this event.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
October 26, 2025
Поміж українських мальописів не так уже й багато робіт, які справді вибудовують власний міф, створюють цілісний, живий і водночас жахаючий всесвіт. На мій погляд «Мор» Андрія Данковча якраз один із таких.
Сьогодні мова піде про мальопис «Мор. Потойбіччя», що є приквелом оригінальної частини. Він розширює обрії вже знайомого всесвіту і водночас занурює читача в новий вимір, у світ і час, звідки прийшло зло. Якщо перша частина була жахом у середньовічному сетинґу, то «Потойбіччя» більше темне фентезі з філософським підтекстом про межі людського розуміння, природу зла та ціну виживання.
У центрі історії протистояння двох цивілізацій: людей та аштарів, людиноподібних істот із сірою шкірою, яких люди називають помертвілими. Між ними вже сотню років триває війна на винищення. Аштари, позбавлені віри у богів, володіють потужними технологіями й мають жорстку ієрархію. Люди ж, загнані у відчай, звертаються до магії, до сил, яких самі не розуміють. Із цієї спіралі насильства та страху виростає трагедія, у якій жага помсти стає передвісником апокаліпсису. Данкович майстерно показує, що у світі, де всі впевнені у власній правоті, зло завжди знаходить шлях здійснити бажане.
Якщо «Мор» показував наслідки зустрічі з незбагненним жахом, то «Потойбіччя» розповідає про причини, про той момент, коли все тільки починалося. Це історія світу, який намагався убезпечити себе від мору, але зрештою сам став його джерелом.
Основна ідея мальопису це страх перед невідомим і водночас потяг до нього. Данкович не боїться бути відвертим, його сценарій гострий, чесний, без спрощень. Тут немає «правильних» і «неправильних» героїв, лише живі істоти, які роблять відчайдушні спроби вижити. Автор ставить складні запитання: чи може людство врятуватися, якщо для цього потрібно відмовитися від людяності? чи варта перемога, якщо вона знищує душу?
Порівняно з першою частиною, рівень художнього виконання виріс кардинально. Автор продовжує працювати з олівцями, що вміло передають тривогу, сірість і відчуття втраченого світу. Композиції кадрів стали складнішими, персонажі виразнішими, а атмосфера щільнішою.
На рівні оповіді теж відчутно зростання: темп, діалоги, структура усе збалансоване і читається на одному диханні. Автор уміє тримати напругу, змушує співпереживати навіть тим, хто стоїть «на іншому боці». Так, на поверхні ми маємо боротьбу двох рас, але історія про людську гординю, про те, як легко, рятуючись, стати тим, із ким воюєш.
Не знаю чи мої слова мають велике значення, але на мій погляд це авторський прорив для Данковича, де його унікальний стиль олівцем сильно розкрився і набув дійсно набагато вищого рівня. Мальопис виглядає впевнено, професійно, але без втрати індивідуальності.
«Мор. Потойбіччя» — це глибоке та зріле продовження, яке розкриває потенціал українського мальопису та автора на повну силу. Хочеться лише одного, щоб Андрій Данкович продовжував розповідати свої історії у цьому світі, бо вони справді того варті. Підсумовуючи, це мальопис, який не гоже пропустити і який вартує мати у себе в бібліотеці.
Сьогодні мова піде про мальопис «Мор. Потойбіччя», що є приквелом оригінальної частини. Він розширює обрії вже знайомого всесвіту і водночас занурює читача в новий вимір, у світ і час, звідки прийшло зло. Якщо перша частина була жахом у середньовічному сетинґу, то «Потойбіччя» більше темне фентезі з філософським підтекстом про межі людського розуміння, природу зла та ціну виживання.
У центрі історії протистояння двох цивілізацій: людей та аштарів, людиноподібних істот із сірою шкірою, яких люди називають помертвілими. Між ними вже сотню років триває війна на винищення. Аштари, позбавлені віри у богів, володіють потужними технологіями й мають жорстку ієрархію. Люди ж, загнані у відчай, звертаються до магії, до сил, яких самі не розуміють. Із цієї спіралі насильства та страху виростає трагедія, у якій жага помсти стає передвісником апокаліпсису. Данкович майстерно показує, що у світі, де всі впевнені у власній правоті, зло завжди знаходить шлях здійснити бажане.
Якщо «Мор» показував наслідки зустрічі з незбагненним жахом, то «Потойбіччя» розповідає про причини, про той момент, коли все тільки починалося. Це історія світу, який намагався убезпечити себе від мору, але зрештою сам став його джерелом.
Основна ідея мальопису це страх перед невідомим і водночас потяг до нього. Данкович не боїться бути відвертим, його сценарій гострий, чесний, без спрощень. Тут немає «правильних» і «неправильних» героїв, лише живі істоти, які роблять відчайдушні спроби вижити. Автор ставить складні запитання: чи може людство врятуватися, якщо для цього потрібно відмовитися від людяності? чи варта перемога, якщо вона знищує душу?
Порівняно з першою частиною, рівень художнього виконання виріс кардинально. Автор продовжує працювати з олівцями, що вміло передають тривогу, сірість і відчуття втраченого світу. Композиції кадрів стали складнішими, персонажі виразнішими, а атмосфера щільнішою.
На рівні оповіді теж відчутно зростання: темп, діалоги, структура усе збалансоване і читається на одному диханні. Автор уміє тримати напругу, змушує співпереживати навіть тим, хто стоїть «на іншому боці». Так, на поверхні ми маємо боротьбу двох рас, але історія про людську гординю, про те, як легко, рятуючись, стати тим, із ким воюєш.
Не знаю чи мої слова мають велике значення, але на мій погляд це авторський прорив для Данковича, де його унікальний стиль олівцем сильно розкрився і набув дійсно набагато вищого рівня. Мальопис виглядає впевнено, професійно, але без втрати індивідуальності.
«Мор. Потойбіччя» — це глибоке та зріле продовження, яке розкриває потенціал українського мальопису та автора на повну силу. Хочеться лише одного, щоб Андрій Данкович продовжував розповідати свої історії у цьому світі, бо вони справді того варті. Підсумовуючи, це мальопис, який не гоже пропустити і який вартує мати у себе в бібліотеці.
Displaying 1 of 1 review