What do you think?
Rate this book
Темний спадок #1
Темний спадок. Братство
Аделаїда завжди росла з дивним відчуттям порожнечі. Здавалося, у цьому житті їй ніде немає місця. Навіть батьки ставилися до дівчини холодно й відсторонено.
Якось Ада знаходить удома скриньку зі старими фотографіями тата й мами і загадковим медальйоном зі змією. Відтоді її не покидає бажання дізнатися, які таємниці криються за цими предметами. Дівчина переводиться в Карпатський університет — альмаматер своїх батьків. Там їй вдається вступити до загадкового студентського братства «Велес».
Життя закрутилося вихором: цікаві лекції, вечірки, нові друзі й навіть кохання. Нарешті вона опинилася серед своїх.
Але все змінюється, коли Ада стає свідкою кривавого ритуалу й дізнається моторошну правду про себе та свою родину. Тепер вона втрапила в історію, з якої неможливо виплутатися, не забруднивши рук…
Якось Ада знаходить удома скриньку зі старими фотографіями тата й мами і загадковим медальйоном зі змією. Відтоді її не покидає бажання дізнатися, які таємниці криються за цими предметами. Дівчина переводиться в Карпатський університет — альмаматер своїх батьків. Там їй вдається вступити до загадкового студентського братства «Велес».
Життя закрутилося вихором: цікаві лекції, вечірки, нові друзі й навіть кохання. Нарешті вона опинилася серед своїх.
Але все змінюється, коли Ада стає свідкою кривавого ритуалу й дізнається моторошну правду про себе та свою родину. Тепер вона втрапила в історію, з якої неможливо виплутатися, не забруднивши рук…
416 pages, Hardcover
First published November 1, 2025
20 people are currently reading
394 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 68 reviews
December 13, 2025
Як же це захопливо і круто! Прочитано за 3 дні, хоча міг і швидше, але хотів розтягнути цей крутий текст.
Марино, я такий радий, що твоя мрія здійснилась ❤️ І це відчувається в цій роботі — вона капець яка пропрацьована і продумана. Словʼянський фольклор, будова магії, ковен, відсилки на «Гаррі Поттера», класні, неординарні герої і звісно ж атмосфера, за яку окремий лайк. Це похмуре академічне фентезі, з класичним і улюбленим для нас «братством, в яке не усім можна» і тут все настіііільки закручується, що ти просто не можеш відірватись.
Я пишаюсь нашим знайомством і з нетерпінням чекаю наступні частини «Темного спадку» і інші книги! 😍
Марино, я такий радий, що твоя мрія здійснилась ❤️ І це відчувається в цій роботі — вона капець яка пропрацьована і продумана. Словʼянський фольклор, будова магії, ковен, відсилки на «Гаррі Поттера», класні, неординарні герої і звісно ж атмосфера, за яку окремий лайк. Це похмуре академічне фентезі, з класичним і улюбленим для нас «братством, в яке не усім можна» і тут все настіііільки закручується, що ти просто не можеш відірватись.
Я пишаюсь нашим знайомством і з нетерпінням чекаю наступні частини «Темного спадку» і інші книги! 😍
Read
January 2, 2026Мені дуже важко оцінити цю книжку, бо тут були як речі, які неймовірно бісили, так і ті, які подобалися. Тому просто спробую розписати свої враження якомога детальніше, а потім коли вони вляжуться, зможу вирішити - хочу я читати продовження чи ні.
Отже, за сюжетом у нас дівчина Аделаїда, яка має дуже прохолодні стосунки з батьками вирішує дізнатися про таємниці їхнього минулого і для цього вступає в Карпатський університет, де вони раніше навчалися. Там вона доєднується до відьомського братства "Велес", членами якого теж були її батьки, і де на Аду уже чекали, бо, виявляється, вона долею поєднана з п'ятьма іншими членами братства і дуже потрібна їм для досягнення їхньої мети.
Я почну з усього, що мені не сподобалося, бо такого, на жаль, було багато:
1. Дуже пласкі персонажі.
Мені не вдалося відчути зв'язок із жодним із головних героїв, усе що ми дізнавалися про них було доволі поверхневим і не викликало жодних емоцій. Якщо будь-кого з них уб'ють у наступних частинах, мені в основному буде просто байдуже.
Ада моментами страшенно бісила, особливо в сцені, де дізнається про криваві жертвоприношення, які відбуваються в гуртожитку братства і настільки налякана, що тікає з міста, в той же час залишаючи свою п'яну в драбадан подругу сплячою на дивані у вестибюлі цього ж гуртожитку. Навіть до кімнати її не відвела, бо, цитую, "будити її було б зайвим". З такими друзями, ворогів не треба.
2. Дуже неприродні діалоги. У більшості випадків мені хотілося волати, що так люди не говорять. А ще було багато непотрібних діалогів, які не приносили в цю історію абсолютно нічого - ні персонажів не розкривали, ні сюжет не розвивали. Я б багато чого звідси викинула.
3. І якщо я вже згадала про це, то перші 200 сторінок вартувало б добряче підчистити, бо там стільки непотрібного, що починаєш вже взагалі сумніватися - а чи буде тут взагалі сюжет? І це при тому, що у пролозі на 8 сторінок нам зробили величезний інфодамп - розказали все життя головної героїні, про її стосунки з батьками, про те, що вона ніколи в житті ніде не могла знайти собі місця, про якусь таємницю, яку приховують батьки, про те як вона дізналася про Карпатський університет і чому вирішила туди вступати, вона відразу ж туди вступила і нарешті відчула, що знайшла свій шлях в житті. Це все в пролозі. На 8 сторінок.
Зате потім ми товчемо воду в ступі наступні 200 сторінок.
Одним словом, темп оповіді тут дуже хаотичний і мені це добряче псувало враження.
4. Голос авторки/надмірні пояснення оповідача.
Я вже жалілася на це, коли читала "Вбивство на Перунів день" і "Княгиню Пітьми" і тут ця проблема теж присутня, хоч і виражена менш гостро. Авторка дуже часто не дає читачу самостійно думати і поспішає згодувати нам готові висновки, замість того, щоб дати нам зробити це самостійно.
От наприклад, уривок, де нас знайомлять з однією з героїнь:
"Хотілося б, щоб усього її вчили батьки.
Та їх убили ті, кого вони вважали друзями. Люди, серед яких їй довелося зростати. А найбільше до цього доклала руку саме [Х]. І тепер, понад усе в цьому житті, [дівчина] прагнула помститися за своїх рідних і повернути те, що належало їй."
Чому на мене відразу вивалюють всю цю інформацію? Чому мені не дають знайомитися з героями в природний спосіб, дізнаватися про їхнє минуле та самостійно робити висновки щодо їхніх прагнень та мотивацій?
Я думаю, частково через отаке деякі діалоги і відчувалися непотрібними, бо ми і так дізнавалися багато речей швидше за головну героїню, а потім мусили ще читати, як їй це переказують.
Ну і дуже часто авторка нам саме озвучувала, які саме емоції відчувають герої саме зараз замість того, щоб ці емоції прописати.
І загалом деякі сцени були просто дивно написані. От наприклад, у нас є сцена, де всі персонажі давно знайомі між собою. Головної героїні ще нема, тому ми не дивимося на світ її очима. Єдині, для кого ці люди не є знайомим це, власне, ми - читачі. І от ми маємо таке речення:
"Тепер, коли ці двоє опинилися поруч, схожість між ними стала очевидною. Старший і молодший брати."
Для кого стала очевидною ця схожість? Хто робить це спостереження у даній сцені? Авторка робить його для нас? Для чого вони нам тут?
5. Романтичні лінії дуже ніякі, це включно з тією, що, очевидно, буде в продовженні. Могло бути цікаво, але стався інста-лав і я втратила весь інтерес. Скажу крамольне, бо, зазвичай, її дуже люблю, але ця історія була б кращою без романтики.
Що ж мені сподобалося? Ну по факту, власне сам сюжет. Але я це помітила тільки, коли переказувала його подрузі, тобто коли відділила його від авторського стилю. Тут мені й клікнуло, що "ого, ну це все насправді дуже цікаво". Особливо сподобалася історія/передісторія батьків, там такий хороший простір для драми, мені таке дуже імпонує.
Також сподобалися всі сюжетні повороти під кінець. Було несподівано, я жоден не передбачила, але оглядаючись назад, можна побачити, що авторка розкидала підказки та натяки протягом тексту.
У мене було лиш питання щодо того, що зробила Ада під час зимового сонцестояння. Типу, а так можна було? А чому ніхто раніше не спробував так зробити? Навряд чи їх зупиняли моральні принципи.
Ще мені дуже сподобалося, як була написана сцена воскресіння. Дуже атмосферно та моторошно вийшло.
І єдина сцена, де Ада мені зімпонувала як героїня, це коли вона наполягла, що сама буде нести рюкзак з [Х] під гору, бо вважала це своєю відповідальністю. Це було гарно і додало їй характеру.
Ну загалом це все. Виходить, що сюжет мені цікавий, але персонажі та авторський стилі - ні. По продовженню буду ще думати.
Отже, за сюжетом у нас дівчина Аделаїда, яка має дуже прохолодні стосунки з батьками вирішує дізнатися про таємниці їхнього минулого і для цього вступає в Карпатський університет, де вони раніше навчалися. Там вона доєднується до відьомського братства "Велес", членами якого теж були її батьки, і де на Аду уже чекали, бо, виявляється, вона долею поєднана з п'ятьма іншими членами братства і дуже потрібна їм для досягнення їхньої мети.
Я почну з усього, що мені не сподобалося, бо такого, на жаль, було багато:
1. Дуже пласкі персонажі.
Мені не вдалося відчути зв'язок із жодним із головних героїв, усе що ми дізнавалися про них було доволі поверхневим і не викликало жодних емоцій. Якщо будь-кого з них уб'ють у наступних частинах, мені в основному буде просто байдуже.
Ада моментами страшенно бісила, особливо в сцені, де дізнається про криваві жертвоприношення, які відбуваються в гуртожитку братства і настільки налякана, що тікає з міста, в той же час залишаючи свою п'яну в драбадан подругу сплячою на дивані у вестибюлі цього ж гуртожитку. Навіть до кімнати її не відвела, бо, цитую, "будити її було б зайвим". З такими друзями, ворогів не треба.
2. Дуже неприродні діалоги. У більшості випадків мені хотілося волати, що так люди не говорять. А ще було багато непотрібних діалогів, які не приносили в цю історію абсолютно нічого - ні персонажів не розкривали, ні сюжет не розвивали. Я б багато чого звідси викинула.
3. І якщо я вже згадала про це, то перші 200 сторінок вартувало б добряче підчистити, бо там стільки непотрібного, що починаєш вже взагалі сумніватися - а чи буде тут взагалі сюжет? І це при тому, що у пролозі на 8 сторінок нам зробили величезний інфодамп - розказали все життя головної героїні, про її стосунки з батьками, про те, що вона ніколи в житті ніде не могла знайти собі місця, про якусь таємницю, яку приховують батьки, про те як вона дізналася про Карпатський університет і чому вирішила туди вступати, вона відразу ж туди вступила і нарешті відчула, що знайшла свій шлях в житті. Це все в пролозі. На 8 сторінок.
Зате потім ми товчемо воду в ступі наступні 200 сторінок.
Одним словом, темп оповіді тут дуже хаотичний і мені це добряче псувало враження.
4. Голос авторки/надмірні пояснення оповідача.
Я вже жалілася на це, коли читала "Вбивство на Перунів день" і "Княгиню Пітьми" і тут ця проблема теж присутня, хоч і виражена менш гостро. Авторка дуже часто не дає читачу самостійно думати і поспішає згодувати нам готові висновки, замість того, щоб дати нам зробити це самостійно.
От наприклад, уривок, де нас знайомлять з однією з героїнь:
"Хотілося б, щоб усього її вчили батьки.
Та їх убили ті, кого вони вважали друзями. Люди, серед яких їй довелося зростати. А найбільше до цього доклала руку саме [Х]. І тепер, понад усе в цьому житті, [дівчина] прагнула помститися за своїх рідних і повернути те, що належало їй."
Чому на мене відразу вивалюють всю цю інформацію? Чому мені не дають знайомитися з героями в природний спосіб, дізнаватися про їхнє минуле та самостійно робити висновки щодо їхніх прагнень та мотивацій?
Я думаю, частково через отаке деякі діалоги і відчувалися непотрібними, бо ми і так дізнавалися багато речей швидше за головну героїню, а потім мусили ще читати, як їй це переказують.
Ну і дуже часто авторка нам саме озвучувала, які саме емоції відчувають герої саме зараз замість того, щоб ці емоції прописати.
І загалом деякі сцени були просто дивно написані. От наприклад, у нас є сцена, де всі персонажі давно знайомі між собою. Головної героїні ще нема, тому ми не дивимося на світ її очима. Єдині, для кого ці люди не є знайомим це, власне, ми - читачі. І от ми маємо таке речення:
"Тепер, коли ці двоє опинилися поруч, схожість між ними стала очевидною. Старший і молодший брати."
Для кого стала очевидною ця схожість? Хто робить це спостереження у даній сцені? Авторка робить його для нас? Для чого вони нам тут?
5. Романтичні лінії дуже ніякі, це включно з тією, що, очевидно, буде в продовженні. Могло бути цікаво, але стався інста-лав і я втратила весь інтерес. Скажу крамольне, бо, зазвичай, її дуже люблю, але ця історія була б кращою без романтики.
Що ж мені сподобалося? Ну по факту, власне сам сюжет. Але я це помітила тільки, коли переказувала його подрузі, тобто коли відділила його від авторського стилю. Тут мені й клікнуло, що "ого, ну це все насправді дуже цікаво". Особливо сподобалася історія/передісторія батьків, там такий хороший простір для драми, мені таке дуже імпонує.
Також сподобалися всі сюжетні повороти під кінець. Було несподівано, я жоден не передбачила, але оглядаючись назад, можна побачити, що авторка розкидала підказки та натяки протягом тексту.
У мене було лиш питання щодо того, що зробила Ада під час зимового сонцестояння. Типу, а так можна було? А чому ніхто раніше не спробував так зробити? Навряд чи їх зупиняли моральні принципи.
Ще мені дуже сподобалося, як була написана сцена воскресіння. Дуже атмосферно та моторошно вийшло.
І єдина сцена, де Ада мені зімпонувала як героїня, це коли вона наполягла, що сама буде нести рюкзак з [Х] під гору, бо вважала це своєю відповідальністю. Це було гарно і додало їй характеру.
Ну загалом це все. Виходить, що сюжет мені цікавий, але персонажі та авторський стилі - ні. По продовженню буду ще думати.
January 28, 2026
рада, що мені трапилася ця серія! бо це справді класно. мені сподобався і сеттинг, і стиль авторки. ковен, відьми, боги, університетське життя, жертвоприношення – усього багато, але водночас подача дуже легка, швидко затягує.
люблю цей склад їхнього братства, хоча до деяких персон я б була пильнішою.
кінець вивів мене на емоції. я, звісно, очікувала кульмінації, але не так, щоб мене це рознесло :)
хочеться в наступній частині більше розкриття Дем'яна, Фенікса, Стефана та інших, а також детальніше про історію Ади – там очевидно, що ще багато таємниць.
загалом маю позитивне враження, і навіть щось підказує, що друга книжка має мені зайти ще краще.
4/5 ⭐️
люблю цей склад їхнього братства, хоча до деяких персон я б була пильнішою.
кінець вивів мене на емоції. я, звісно, очікувала кульмінації, але не так, щоб мене це рознесло :)
хочеться в наступній частині більше розкриття Дем'яна, Фенікса, Стефана та інших, а також детальніше про історію Ади – там очевидно, що ще багато таємниць.
загалом маю позитивне враження, і навіть щось підказує, що друга книжка має мені зайти ще краще.
4/5 ⭐️
October 23, 2025
Фентезі з вайбом dark academia та окультними елементами словʼянської міфології, де русня припинила своє існування ще 100 років назад 🖤
Як дочекатися другої частини 🙈
Як дочекатися другої частини 🙈
October 23, 2025
Сетинг цієї книжки - просто в серденько ❤️🔥
Вболіваю за Аделаїду і чекаю продовження.
Вболіваю за Аделаїду і чекаю продовження.
January 12, 2026
Несподівано для мене - дуже захопила історія.
Вона хоч і написана ніби фанфік 15річною дівчинкою, і хоч розвинула у мене роментезі головного мозку. Я хочу продовження!!!!
І більше Демʼяна 😮💨
Загалом, раджу не очікувати високої полиці і підходити з мінімальними очікуваннями, і це перетворить читання на неймовірну насолоду
Вона хоч і написана ніби фанфік 15річною дівчинкою, і хоч розвинула у мене роментезі головного мозку. Я хочу продовження!!!!
І більше Демʼяна 😮💨
Загалом, раджу не очікувати високої полиці і підходити з мінімальними очікуваннями, і це перетворить читання на неймовірну насолоду
December 1, 2025
Сьогодні нарешті дочитала книгу і досі під враженням! Два дні, приблизно п’ять годин читання, і я навіть не помітила, як занурилась у цей світ. Текст просто вбирався в мене, як вода в суху землю. З першої сторінки з’явився азарт і непереборна цікавість: а що ж буде далі? Окрема насолода - чоловічі персонажі. Кожен із них настільки живий, харизматичний і загадковий, що хочеться розповідати, але… як тут не зірватися на спойлери? Я побувала у дивовижному фантастичному світі, повному пригод, драйву та щирого захоплення. Це історія, після якої хочеться зупинитися на хвилину і ще раз пережити все прочитане. З нетерпінням чекаю продовження - бо залишати цей всесвіт зовсім не хочеться.
January 23, 2026
Написано так, ніби це ніби переказ твору, який читають на перерві за 10 хв до початку уроку. Дуж багато ляпів, персонажі бісячі. Критично не вистачило саме магії, одні з головних героїв за всю книгу жодного разу нею не користувалися, в моменті авторка навіть перепеутала сили персонажки. Не зрозуміло хто що робить, чому, навіщо
January 13, 2026
Я б оцінила цю книжку десь на 2,5, але розв’язка наприкінці все-таки змогла витягнути її на трієчку.
Розповім детальніше, що мені сподобалося і що — ні (і, на жаль, другого тут значно більше). Почну з позитивного.
Сюжет, обкладинка і вайб. Мене дуже легко було підкупити ідеєю дарк-академії, Карпат і відьомства — це поєднання звучало надзвичайно привабливо. Обкладинка справді неймовірна: атмосферна, яскрава, з виразними персонажами.
Але, на жаль, саме обкладинка змогла передати цих персонажів глибше й яскравіше, ніж це вдалося авторці в тексті.
Персонажі вийшли дуже плоскими й поверхневими. Я не відчула конекшну ні з ким і зовсім ними не прониклася — до їхніх подальших доль мені було байдуже, бо вони не здавалися живими.
Окреме й дуже болюче питання — редактура. А точніше, відчуття, що її або майже не було, або вона була дуже слабкою. Стиль написання нерівний: багато сцен не розвивають сюжет, а діалоги часто звучать неприродно. У якийсь момент мені реально хотілося закричати: так ніхто не говорить.
Дуже багато діалогів просто існують — вони не рухають історію вперед, не розкривають персонажів і не додають змісту. Через це текст розтягується, але не поглиблюється. До того ж трапляються нечітко описані сцени, які доводилося перечитувати, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається. Це ламає ритм і вибиває з атмосфери.
Окремо хочеться згадати дії персонажів, особливо Ади. Її вчинки дуже часто виглядають нелогічними — так, як не поводилася б свідома людина. Через це персонаж здається ще більш штучним і віддаленим.
Загалом у книжки був великий потенціал : ідея, атмосфера, сетинг. Але через слабку роботу з персонажами, діалогами й відчутну відсутність якісної редактури цей потенціал, на жаль, так і не був реалізований.
Попри все, я дуже сподіваюся, що в другій частині авторка зможе виправитися. Ідея справді класна, і мені все ж хочеться дізнатися продовження.
Розповім детальніше, що мені сподобалося і що — ні (і, на жаль, другого тут значно більше). Почну з позитивного.
Сюжет, обкладинка і вайб. Мене дуже легко було підкупити ідеєю дарк-академії, Карпат і відьомства — це поєднання звучало надзвичайно привабливо. Обкладинка справді неймовірна: атмосферна, яскрава, з виразними персонажами.
Але, на жаль, саме обкладинка змогла передати цих персонажів глибше й яскравіше, ніж це вдалося авторці в тексті.
Персонажі вийшли дуже плоскими й поверхневими. Я не відчула конекшну ні з ким і зовсім ними не прониклася — до їхніх подальших доль мені було байдуже, бо вони не здавалися живими.
Окреме й дуже болюче питання — редактура. А точніше, відчуття, що її або майже не було, або вона була дуже слабкою. Стиль написання нерівний: багато сцен не розвивають сюжет, а діалоги часто звучать неприродно. У якийсь момент мені реально хотілося закричати: так ніхто не говорить.
Дуже багато діалогів просто існують — вони не рухають історію вперед, не розкривають персонажів і не додають змісту. Через це текст розтягується, але не поглиблюється. До того ж трапляються нечітко описані сцени, які доводилося перечитувати, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається. Це ламає ритм і вибиває з атмосфери.
Окремо хочеться згадати дії персонажів, особливо Ади. Її вчинки дуже часто виглядають нелогічними — так, як не поводилася б свідома людина. Через це персонаж здається ще більш штучним і віддаленим.
Загалом у книжки був великий потенціал : ідея, атмосфера, сетинг. Але через слабку роботу з персонажами, діалогами й відчутну відсутність якісної редактури цей потенціал, на жаль, так і не був реалізований.
Попри все, я дуже сподіваюся, що в другій частині авторка зможе виправитися. Ідея справді класна, і мені все ж хочеться дізнатися продовження.
March 8, 2026
Знову мої очікування зіграли зімною злий жарт. Я очікувала більш детальної української міфології , а тут цього немає.
Перша частина написана дуже повільно, а після ініціації події несуться як шаленні.
Так, є пару цікавих моментів, але це все.
А ще головна героїня, яка така добра і правильна, що до такого жанру книги вона взагалі не пасує.
Перша частина написана дуже повільно, а після ініціації події несуться як шаленні.
Так, є пару цікавих моментів, але це все.
А ще головна героїня, яка така добра і правильна, що до такого жанру книги вона взагалі не пасує.
December 20, 2025
Бооооже! Як же це було круто! 🔥🔥🔥
Я не очікувала від книги нічого грандіозного, але авторка увірвалась зноги і з порогу заявила, що парадом командувати тут буде вона!
Я б однозначно додала десь позначку 18+, не через відверті сцени, а по причині, що такої кількості кpuвавих жepтвоприношень на квадратний метр тексту я ще не бачила☠️
Те, що починалось як легке янгедалт фентезі з гарним українським фольклором та вайбами улюблених серіалів 2-тисячних, з кожною сторінкою ставало все темнішим та темнішим. Моментами авторка такого мороку наганяла, що мене кидало в морозець.
Дуже гарно закручений сюжет! Гарно прописана напруга, розкинуті інтриги. Тут є ковен, і жорстокі правила та ритуали, і любовний трикутник, і боги, і секрети… І багато загадок, на які грамотно дані відповіді. Деякі питання ще поки відкриті.
І тепер в мене лиш одне в голові! ЯК МЕНІ ТЕПЕР ДОЧЕКАТИСЬ ПРОДОВЖЕННЯ? Мені треба негайно знати, які ігри заварив цей Велес!😏😈
Я не очікувала від книги нічого грандіозного, але авторка увірвалась зноги і з порогу заявила, що парадом командувати тут буде вона!
Я б однозначно додала десь позначку 18+, не через відверті сцени, а по причині, що такої кількості кpuвавих жepтвоприношень на квадратний метр тексту я ще не бачила☠️
Те, що починалось як легке янгедалт фентезі з гарним українським фольклором та вайбами улюблених серіалів 2-тисячних, з кожною сторінкою ставало все темнішим та темнішим. Моментами авторка такого мороку наганяла, що мене кидало в морозець.
Дуже гарно закручений сюжет! Гарно прописана напруга, розкинуті інтриги. Тут є ковен, і жорстокі правила та ритуали, і любовний трикутник, і боги, і секрети… І багато загадок, на які грамотно дані відповіді. Деякі питання ще поки відкриті.
І тепер в мене лиш одне в голові! ЯК МЕНІ ТЕПЕР ДОЧЕКАТИСЬ ПРОДОВЖЕННЯ? Мені треба негайно знати, які ігри заварив цей Велес!😏😈
December 13, 2025
Well, it wasn’t bad, а навіть добре. Побачивши ТАКУ обкладинку і ЦІ НЕЙМОВІРНІ форзаци я просто не могла не спокуситися, і хоча я можливо очікувала більше дарк академії ніж є у книзі - я все одно задоволена.
Просто сподіваюся, що цей відгук не буде читати Марина, бо читати книгу за написанням якої ти слідкувала у тік тоці кілька місяців трошки ніяково. Особливо через те, що мені не дуже сподобався початок і через це я навіть готова була закинути книгу 😭
Але я рада, що все ж таки повернулася! Тут у нас є красивезні Карпати, приватний університет, братства, відьомство і ясна річ таємниці :) По персонажам – пʼятірка друзів і Ада, яка приєдналася до гурту тільки зараз. На початку я дуже плуталася між персонажами і чесно кажучи хотілося, щоб центральних героїв було трохи менше. Але маю визнати, що вони усі досить гармонійно вписалися. А ще дуже іронічно те, що ще не читавши книгу я була абсолютно впевнена, що оця брюнетка з цигаркою на обертанні буде тією самою хто псує життя головній героїні своїм сарказмом, а мила білявка – янгол цієї компанії. Іронія в тому, що все повністю навпаки 😃
По любовній лінії – тут є любовний трикутник та ще й між братами 😭. Усією душею таке ненавиджу, а тут ще й кінцівка підкидаю підказку з ким саме залишиться Ада, ну і звісно ж це не той за кого я вболіваю…
Я сподіваюся цей відгук не відчувається як негативний, бо попри все мені сподобалось. А кінцівка змушує чекати на другу частину, яку точно буду читати. Просто не ставте великих очікувань і насолоджуйтеся сюжетом
Просто сподіваюся, що цей відгук не буде читати Марина, бо читати книгу за написанням якої ти слідкувала у тік тоці кілька місяців трошки ніяково. Особливо через те, що мені не дуже сподобався початок і через це я навіть готова була закинути книгу 😭
Але я рада, що все ж таки повернулася! Тут у нас є красивезні Карпати, приватний університет, братства, відьомство і ясна річ таємниці :) По персонажам – пʼятірка друзів і Ада, яка приєдналася до гурту тільки зараз. На початку я дуже плуталася між персонажами і чесно кажучи хотілося, щоб центральних героїв було трохи менше. Але маю визнати, що вони усі досить гармонійно вписалися. А ще дуже іронічно те, що ще не читавши книгу я була абсолютно впевнена, що оця брюнетка з цигаркою на обертанні буде тією самою хто псує життя головній героїні своїм сарказмом, а мила білявка – янгол цієї компанії. Іронія в тому, що все повністю навпаки 😃
По любовній лінії – тут є любовний трикутник та ще й між братами 😭. Усією душею таке ненавиджу, а тут ще й кінцівка підкидаю підказку з ким саме залишиться Ада, ну і звісно ж це не той за кого я вболіваю…
Я сподіваюся цей відгук не відчувається як негативний, бо попри все мені сподобалось. А кінцівка змушує чекати на другу частину, яку точно буду читати. Просто не ставте великих очікувань і насолоджуйтеся сюжетом
January 23, 2026
Мій окремий вид любові в літературі - це фентезі від українських авторок💔 це не до порівняння навіть з бестселерами, бо своє рідне🫰 моє серце остаточно розбили сцени Бетлегему, згадки про різдвяних павуків, гуню🤍 сетинг українських карпат, дарк академії, і мого улюбленого любовного тропу🙈 Давид і Демʼян - дуже цікаві персонажі! Залишається лише очікувати продовження циклу🫰
January 27, 2026
Це щось неймовірне, деталі української міфології мене просто закохали в цю книгу. Чудово, динамічно, американські гірки - присутні)) і в двічі приємніше, що така цікава книга написана українською авторкою. Прочитала на рдному диханні за два дні.
January 31, 2026
Топ прочитаного за січень.
Я давно хотіла взяти до рук фентезі, в якому будуть зʼявлятися українські міфічні істоти.
Тут зірки зійшлись, сучасний світ, таємні братства, любов, дружба - все в цій книзі є❤️
Дуже захоплива книга, чекаю продовження 😍
Я давно хотіла взяти до рук фентезі, в якому будуть зʼявлятися українські міфічні істоти.
Тут зірки зійшлись, сучасний світ, таємні братства, любов, дружба - все в цій книзі є❤️
Дуже захоплива книга, чекаю продовження 😍
February 22, 2026
Загалом книга непогана, але мабуть в мене були завеликі очікування.
Задумка: відьомство, ковен, університет в Карпатах - це звуч��ло дуже цікаво. Однак із самого початку мені не сподобалось те що замість того, щоб зробити щось автентичне, близьке Карпатам, в книжці просто взяли стандартну американську концепцію студентських братсв та студмістечка із готичною архітектурою.
Сюжет: спочатку все було дуже розтягнуто (80%). Було багато зайвих сцен, які не несли жодного сенсу, та неприродніх діалогів. Зате під кінець книги (20%) пригали з однієї події на іншу, то в нас Різво, то Весняне рівнодення і уже бог з’явився. А саме тут хотілося більше деталей.
Герої: майже всі герої картонні, головна героїня бісила. Розкрився тільки Фелікс, інших так і не зрозуміла до кінця. Мені ще сподобалася Міра, але знову ж таки мало «ефірного часу», щоб розкрити її повністю.
Я абсолютно не сприймала любовну лінію, бо якось зразу стало зрозуміло що вона буде з Демʼяном, оце стандартне знайомство із сварки, їх щось постійно повʼязує. Авторка це так явно прописала, що пара Ади і Давида абсолютно не сприймалася.
Побудова всесвіту: в цій частині ще багато чого не зрозуміло, але так часто буває в циклах, коли ти дізнаєшся як все функціонує поступово. І скоріше за все це буде пояснено в наступних частинах. Але в мене велике нерозуміння щодовикористання героями своїх сил. Як я зрозуміла у кожного мають бути сили привʼязані з певною стихією, але під кінець книги сталася якась путаниця із цими силами. Або я не правильно зрозуміла, або авторка погано пояснила.
Кінцівка: частково мої здогадки справдилися, але про головний поворот я навіть не підозрювала. Тому тут плюсик. Це мабуть і буде головною мотивацією читати наступну книгу і зрозуміло куди ця історія поверне далі.
Задумка: відьомство, ковен, університет в Карпатах - це звуч��ло дуже цікаво. Однак із самого початку мені не сподобалось те що замість того, щоб зробити щось автентичне, близьке Карпатам, в книжці просто взяли стандартну американську концепцію студентських братсв та студмістечка із готичною архітектурою.
Сюжет: спочатку все було дуже розтягнуто (80%). Було багато зайвих сцен, які не несли жодного сенсу, та неприродніх діалогів. Зате під кінець книги (20%) пригали з однієї події на іншу, то в нас Різво, то Весняне рівнодення і уже бог з’явився. А саме тут хотілося більше деталей.
Герої: майже всі герої картонні, головна героїня бісила. Розкрився тільки Фелікс, інших так і не зрозуміла до кінця. Мені ще сподобалася Міра, але знову ж таки мало «ефірного часу», щоб розкрити її повністю.
Я абсолютно не сприймала любовну лінію, бо якось зразу стало зрозуміло що вона буде з Демʼяном, оце стандартне знайомство із сварки, їх щось постійно повʼязує. Авторка це так явно прописала, що пара Ади і Давида абсолютно не сприймалася.
Побудова всесвіту: в цій частині ще багато чого не зрозуміло, але так часто буває в циклах, коли ти дізнаєшся як все функціонує поступово. І скоріше за все це буде пояснено в наступних частинах. Але в мене велике нерозуміння щодовикористання героями своїх сил. Як я зрозуміла у кожного мають бути сили привʼязані з певною стихією, але під кінець книги сталася якась путаниця із цими силами. Або я не правильно зрозуміла, або авторка погано пояснила.
Кінцівка: частково мої здогадки справдилися, але про головний поворот я навіть не підозрювала. Тому тут плюсик. Це мабуть і буде головною мотивацією читати наступну книгу і зрозуміло куди ця історія поверне далі.
February 22, 2026
Дуже хороша дебютна історія! Класний приклад того, як можна якісно писати фантазійні історії з вплетінням українського фольклору.
Мені сподобалася саме атмосфера Карпатського університету, відьомство, оцей такий вайб братств, таємничість. Для мене тут суміш двох серіалів Нетфлікса по атмосфері: «Моторошні пригоди Сабріни» та «Венздей», але чисто в українських реаліях, скажімо так.
Кінцівка мені сподобалася, і в книзі було декілька неочікуваних поворотів, які мене доволі шокували. Цікаво, як далі буде розвиватися історія, тому з нетерпінням буду чекати наступні книги - наскільки я знаю, планується трилогія.
Чого мені не вистачило?
Мені хотілося трохи більше розкриття персонажів, більше деталей про те, як деякі з них прийшли до певних відносин між собою (не хочу спойлерити).
І ще, не знаю, чи це більше питання до редактури 🫣 були діалоги, які здавалися доволі штучними та нелогічно написаними. Я грішу більше на редактуру)
Мені сподобалася саме атмосфера Карпатського університету, відьомство, оцей такий вайб братств, таємничість. Для мене тут суміш двох серіалів Нетфлікса по атмосфері: «Моторошні пригоди Сабріни» та «Венздей», але чисто в українських реаліях, скажімо так.
Кінцівка мені сподобалася, і в книзі було декілька неочікуваних поворотів, які мене доволі шокували. Цікаво, як далі буде розвиватися історія, тому з нетерпінням буду чекати наступні книги - наскільки я знаю, планується трилогія.
Чого мені не вистачило?
Мені хотілося трохи більше розкриття персонажів, більше деталей про те, як деякі з них прийшли до певних відносин між собою (не хочу спойлерити).
І ще, не знаю, чи це більше питання до редактури 🫣 були діалоги, які здавалися доволі штучними та нелогічно написаними. Я грішу більше на редактуру)
December 25, 2025
4⭐️ (7/10) = точно читатиму продовження циклу)
Перш за все, дякую Марині за класну й атмосферну історію, я дійсно приємно провела із книгою час🌝
Описи двох кривавих ритуалів, а також ініціації — підкупили моє темне серденько🤭 це було моторошно, із правильно розставленими акцентами, збалансованими емоціям та діями. Присутність потойбічного та нечестивого відчувалася та була якісно передана в тексті. Я дуже кайфонула 💅🏻
Через що я все ж знизила оцінку:
• не вистачило антропологічного фактчекінгу
так, щоб без спойлерів: у нас є хлопець, якого вбивають, і за декілька днів/тижнів (не відтрекала) команда дістає його кістки та складає в наплічник. Так-с, ніяких подробиць смерті його не було, тому тут або «відьомські штуки», після яких у нас лишилися тільки його кістки (але нащо тоді лишати кістки), або мало б минути багато часу. Так, були згадки за якогось патологоанатома, який мав би ці кістки підготувати, але яяяк? До чого тут патологоанатом?
Кістки в наплічнику дзвенять/стукотять, тобто мʼязової та жирової тканин вже немає. Але жирів немає бути і в самих кістках, вони мають бути сухими, що відбувається за довгий період часу в не вологому середовищі — труна в сухому ґрунті чи навіть в склепі.
Немає опису кісток, які вони на вигляд. Тобто тут ми маємо повірити, що дійсно всі кістки вмістилися в наплічник (візьмемо до уваги хоча б дві стегнові кістки дорослого чоловіка).
• плутання професій патологоанатома та судмедексперта (у розділі, де ще один хлопець із гуртожитку помирає — «А патологоанатом вирішить, що це серцевий напад» — ні, це вирішить судмедексперт)
• коли Демʼян перестав вести себе відсторонено та холодно, він став для мене другим Давидом (хоча я досі в команді першого!)
• багато сцен відбувалося «за кадром» коротким переказом. Так міг закінчитися один розділ, і так само початися наступний — ту мач для мене. Через це втрачалась віра у стосунки із Давидом, бо буквально є повтор сцени із одними й тими самими словами «Вони заснули в обіймах одне одного», а до того розмовляли (чого ми не бачимо, на жаль)
• були діалоги, що читалися дещо «штучно»
Що ще дуже сподобалось:
• як нам показали під кінець книги будинки ще інших братств;
• істоти 🤌🏻
• я дочитала книгу на Різдво і була в захваті від зимової атмосфери та святкування зимового сонцестояння в книзі 🤌🏻
• згадка ігор про Ненсі Дрю!!! ТАК!
• таємниця Фелікса, ого))
• твісти під кінець гарно зіграли!
Загалом, від книги набагато більше приємних вражень 🖤 Цікаво, як розвиватиметься (чи занепадатиме🤓, бо руки вже в крові) арка головної героїні — Аделаїди.
І, Демʼяне, давай не цей во, рухайся🌝😄
Перш за все, дякую Марині за класну й атмосферну історію, я дійсно приємно провела із книгою час🌝
Описи двох кривавих ритуалів, а також ініціації — підкупили моє темне серденько🤭 це було моторошно, із правильно розставленими акцентами, збалансованими емоціям та діями. Присутність потойбічного та нечестивого відчувалася та була якісно передана в тексті. Я дуже кайфонула 💅🏻
Через що я все ж знизила оцінку:
• не вистачило антропологічного фактчекінгу
так, щоб без спойлерів: у нас є хлопець, якого вбивають, і за декілька днів/тижнів (не відтрекала) команда дістає його кістки та складає в наплічник. Так-с, ніяких подробиць смерті його не було, тому тут або «відьомські штуки», після яких у нас лишилися тільки його кістки (але нащо тоді лишати кістки), або мало б минути багато часу. Так, були згадки за якогось патологоанатома, який мав би ці кістки підготувати, але яяяк? До чого тут патологоанатом?
Кістки в наплічнику дзвенять/стукотять, тобто мʼязової та жирової тканин вже немає. Але жирів немає бути і в самих кістках, вони мають бути сухими, що відбувається за довгий період часу в не вологому середовищі — труна в сухому ґрунті чи навіть в склепі.
Немає опису кісток, які вони на вигляд. Тобто тут ми маємо повірити, що дійсно всі кістки вмістилися в наплічник (візьмемо до уваги хоча б дві стегнові кістки дорослого чоловіка).
• плутання професій патологоанатома та судмедексперта (у розділі, де ще один хлопець із гуртожитку помирає — «А патологоанатом вирішить, що це серцевий напад» — ні, це вирішить судмедексперт)
• коли Демʼян перестав вести себе відсторонено та холодно, він став для мене другим Давидом (хоча я досі в команді першого!)
• багато сцен відбувалося «за кадром» коротким переказом. Так міг закінчитися один розділ, і так само початися наступний — ту мач для мене. Через це втрачалась віра у стосунки із Давидом, бо буквально є повтор сцени із одними й тими самими словами «Вони заснули в обіймах одне одного», а до того розмовляли (чого ми не бачимо, на жаль)
• були діалоги, що читалися дещо «штучно»
Що ще дуже сподобалось:
• як нам показали під кінець книги будинки ще інших братств;
• істоти 🤌🏻
• я дочитала книгу на Різдво і була в захваті від зимової атмосфери та святкування зимового сонцестояння в книзі 🤌🏻
• згадка ігор про Ненсі Дрю!!! ТАК!
• таємниця Фелікса, ого))
• твісти під кінець гарно зіграли!
Загалом, від книги набагато більше приємних вражень 🖤 Цікаво, як розвиватиметься (чи занепадатиме🤓, бо руки вже в крові) арка головної героїні — Аделаїди.
І, Демʼяне, давай не цей во, рухайся🌝😄
February 6, 2026
4.5 ⭐️ цікаве українське фентезі, читається легко, чекаю другу частину
February 1, 2026
Сюжет - дуже сподобався! Точно читатиму продовження. Є питання до редактури...
March 9, 2026
Отже.
Я дуже рада, що взяла цю книгу. Вона легка, швидка, цікава, закручує сюжетом, класний любовний трикутник. Відриватись не хотілось (тому і три зірки, не зважаючи на все, що я опишу нижче)
АЛЕ.
Дуже дірява.
Ада побачила кривавий ритуал з напівживою п'яною дівчиною, з якої викачали кров її друзі, і їй абсолютно було не цікаво ЩО це за ритуал, для чого контретно вони ледь не вбили бідну дівчину і що взагалі відбувалось і тому підвалі. Ми так і не дізнались.
Друзі їй розказують, що їм доводиться постійно вбивати невинних людей, щоб не дай боже не розгнівати богів, але що саме буде, якщо нікого не вбивати? Хто зна.
Але повернути до життя жертву, яку принесли богові - так, давайте, чому б і ні. Те що це спричинить якісь наслідки ніхто зі спадкових відьом не передбачив.
Чому ми так легко погоджуємся служити богам, які постійно вимагають вбивств? Через яких власне вбили і наших батьків усіх? І наша головна ціль не звинтити якомога далі від цієї системи, а відколотися від основної секти, створивши нову? Мотивація спірна.
Початок дуже змазаний. Батьки Ади завжди поводили себе дивно? Так якщо це було завжди, то не мало бути дивно. Що саме її не влаштовувало в їх поведінці настільки, що вона ладна була все кинути і їм брехати, щоб можливо в їх колишньому універі знайти про них якісь згадки?
Стиль написання занадто прямий, простір занадто лінійний. Ада зайшла. Ада сіла. Ада взгрустнула. Зайшов Давид. Сів поруч. Сказав те-то. Емоційної прив'язки через це абсолютно не було.
Дуже некомфортна сцена сексу, наче вона там для галочки. Треба було, щоб була, і її вставили куди не шкода.
Всезнаючий оповідач крав ті емоційні крихти, які я могла відчути. Будувався якийсь натяк на напругу між персонажами - а тут раз, і ми вже бачим все очима другого персонажа, і нема місця для думок і емоцій. Нічого не розказано поглядами, натяками, відчуттями, все розказано напряму думками самих учасників.
Хочу продовження, бо цікаво. Але сподіваюсь далі нас чекають ПОКРАЩЕННЯ.
Я дуже рада, що взяла цю книгу. Вона легка, швидка, цікава, закручує сюжетом, класний любовний трикутник. Відриватись не хотілось (тому і три зірки, не зважаючи на все, що я опишу нижче)
АЛЕ.
Дуже дірява.
Ада побачила кривавий ритуал з напівживою п'яною дівчиною, з якої викачали кров її друзі, і їй абсолютно було не цікаво ЩО це за ритуал, для чого контретно вони ледь не вбили бідну дівчину і що взагалі відбувалось і тому підвалі. Ми так і не дізнались.
Друзі їй розказують, що їм доводиться постійно вбивати невинних людей, щоб не дай боже не розгнівати богів, але що саме буде, якщо нікого не вбивати? Хто зна.
Але повернути до життя жертву, яку принесли богові - так, давайте, чому б і ні. Те що це спричинить якісь наслідки ніхто зі спадкових відьом не передбачив.
Чому ми так легко погоджуємся служити богам, які постійно вимагають вбивств? Через яких власне вбили і наших батьків усіх? І наша головна ціль не звинтити якомога далі від цієї системи, а відколотися від основної секти, створивши нову? Мотивація спірна.
Початок дуже змазаний. Батьки Ади завжди поводили себе дивно? Так якщо це було завжди, то не мало бути дивно. Що саме її не влаштовувало в їх поведінці настільки, що вона ладна була все кинути і їм брехати, щоб можливо в їх колишньому універі знайти про них якісь згадки?
Стиль написання занадто прямий, простір занадто лінійний. Ада зайшла. Ада сіла. Ада взгрустнула. Зайшов Давид. Сів поруч. Сказав те-то. Емоційної прив'язки через це абсолютно не було.
Дуже некомфортна сцена сексу, наче вона там для галочки. Треба було, щоб була, і її вставили куди не шкода.
Всезнаючий оповідач крав ті емоційні крихти, які я могла відчути. Будувався якийсь натяк на напругу між персонажами - а тут раз, і ми вже бачим все очима другого персонажа, і нема місця для думок і емоцій. Нічого не розказано поглядами, натяками, відчуттями, все розказано напряму думками самих учасників.
Хочу продовження, бо цікаво. Але сподіваюсь далі нас чекають ПОКРАЩЕННЯ.
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 15, 2026
Взагалі 4.5, але хз як тут ставить половинку ��
Це мабуть моя перша Дарк академія (?)
Дуже легко читається і швидко йде)
Дівчина Аделаїда знаходить у батьків дивну скриньку і не дізнавшись від них нічого про вміст, вирішує сама розібратися і вступає до їхнього університету (Карпатського), де вступає в братство Велеса, але все виявляється не так просто і вона знайомиться з новим світом, знаходить друзів, вплутується в різні справи і тд.
Цікавий сюжет, різноманітні повороти, відьми та надприродне, українська міфологія - все як я люблю. Замість сусідів - болота❤️
Хоча мені не вистачило введення у магічний світ, хотілося б більше деталей та пояснень для розуміння, але, можливо, це художній хід, аби читач знав стільки ж, скільки і головна героїня.
А ще стосунки між персонажами (точніше ставлення певних персонажів) були місцями аж надо очевидними 😅
Дуже багато подій відбулося на останніх 50-100 сторінках, чекаю на 2 частину і сподіваюся темп не буде сповільнюватися)
Це мабуть моя перша Дарк академія (?)
Дуже легко читається і швидко йде)
Дівчина Аделаїда знаходить у батьків дивну скриньку і не дізнавшись від них нічого про вміст, вирішує сама розібратися і вступає до їхнього університету (Карпатського), де вступає в братство Велеса, але все виявляється не так просто і вона знайомиться з новим світом, знаходить друзів, вплутується в різні справи і тд.
Цікавий сюжет, різноманітні повороти, відьми та надприродне, українська міфологія - все як я люблю. Замість сусідів - болота❤️
Хоча мені не вистачило введення у магічний світ, хотілося б більше деталей та пояснень для розуміння, але, можливо, це художній хід, аби читач знав стільки ж, скільки і головна героїня.
А ще стосунки між персонажами (точніше ставлення певних персонажів) були місцями аж надо очевидними 😅
Дуже багато подій відбулося на останніх 50-100 сторінках, чекаю на 2 частину і сподіваюся темп не буде сповільнюватися)
February 7, 2026
Це було дуже непогано)
Я очікувала гіршого, але книжку залишаю та чекатиму на продовження)
Так, трохи клішовано, так, персонажі пласкі, історія передбачувана, а любовний трикутник старий, як світ)
Але це явно не найгірше українське фентезі, яке я читала.
Якщо порівнювати з популярним, то Темне братство десь на рівні з «Ці порожні обітниці» чи «Жага»
Бажаю авторці багато натхнення, щоб виписатися і ми могли читати купу хороших історій)
Я очікувала гіршого, але книжку залишаю та чекатиму на продовження)
Так, трохи клішовано, так, персонажі пласкі, історія передбачувана, а любовний трикутник старий, як світ)
Але це явно не найгірше українське фентезі, яке я читала.
Якщо порівнювати з популярним, то Темне братство десь на рівні з «Ці порожні обітниці» чи «Жага»
Бажаю авторці багато натхнення, щоб виписатися і ми могли читати купу хороших історій)
January 14, 2026
Історія сподобалась) вайб української міфології, ритуалів, відьми окремо хотілось би виділити - доволі трушно, місцями криваво. На початку було трохи прісно, надто нагадувало фанфік, але після певної події читати стало цікаво і цікаво почитати продовження. Любовна лінія тут теж є і я прям вже обрала свого фаворита і хочу знати, як все складеться)))
February 20, 2026
Доволі атмосферна книга, яка нічим не поступається супер розкрученим закордонним роментезі з буктоку, а з точки зору сюжету, на мою думку, навіть краща.
Звичайно, можна до якихось моментів причепитися, а з іншої сторони були прям вау моменти, наприклад, з воскресінням чи фінальні епізоди. Загалом мені дійсно було дуже цікаво і легко читати.
Короче, чекаю на те, коли там наступна частина вийде!!!
Звичайно, можна до якихось моментів причепитися, а з іншої сторони були прям вау моменти, наприклад, з воскресінням чи фінальні епізоди. Загалом мені дійсно було дуже цікаво і легко читати.
Короче, чекаю на те, коли там наступна частина вийде!!!
February 24, 2026
Набагато краще, ніж я думала на середині книги.
Сюжет гарний, хочеться продовження, але персонажі для мене занадто пластмасові.
Точно почитаю другу книгу, але ця майже не викликала емоцій, окрім помірного роздратування.
Сюжет гарний, хочеться продовження, але персонажі для мене занадто пластмасові.
Точно почитаю другу книгу, але ця майже не викликала емоцій, окрім помірного роздратування.
March 4, 2026
Це було весела і цікава підліткова історія. Мені сподобалося, обов’язково читатиму продовження.
Постійно в голові була думка про те, що історія гарно лягла б на візуальну новелу. Можливо колись так і станеться
Постійно в голові була думка про те, що історія гарно лягла б на візуальну новелу. Можливо колись так і станеться
December 26, 2025
Це пряме влучання в ціль! Україна, Карпати, Університет, таємниці, магія, відьми, прадавні свята, (що до нас нарешті повертаються) протистояння могутнім силам, загадки, таємниці, кохання!!! Це все зібрано в одному місці і подано з неймовірною легкістю для читання. Насолода з першої сторінки! Хочу ще💋
January 4, 2026
Можливо, в мене просто було забагато очікувань від цієї книги. Коли я побачила ілюстрації й тему dark academia, подумала: «ось воно». Та ще й український автор — це одразу додало тепла й надій. Але, на жаль…
Я й досі намагаюся зрозуміти, чому в мене не склалося з цією книгою. Можливо, трохи дратувала головна героіня. Можливо, тому що в історії змішано дуже багато всього: трохи вайбу американського коледжу з його закритими спільнотами, потім — мавки, відьми й інше. Усе ніби цікаве саме по собі, але разом воно для мене не склалося в цілісну й захопливу історію.
Трохи сумно, бо хотілося полюбити цю книгу значно більше.
Я й досі намагаюся зрозуміти, чому в мене не склалося з цією книгою. Можливо, трохи дратувала головна героіня. Можливо, тому що в історії змішано дуже багато всього: трохи вайбу американського коледжу з його закритими спільнотами, потім — мавки, відьми й інше. Усе ніби цікаве саме по собі, але разом воно для мене не склалося в цілісну й захопливу історію.
Трохи сумно, бо хотілося полюбити цю книгу значно більше.
December 16, 2025
Я вибачаюсь, але книга - роз*об! Книга стала таким ковтком свіжого повітря посеред читання різдвяних історій, що я ледь змушувала себе перепочити і розтягнути цю книгу.
Темний спадок - це неймовірно захоплива історія з вайбом dark academy, про відьомство, братство, таємниці, ритуали, український фольклор та Карпати.
Вона дуже швидко втягнула в себе, що не було часу на теорії, або здогадки - я просто читала і не могла зупинитись. А тепер мені терміново потрібно продовження, бо кінцівка - це щось із вибухом в моїй голові. Дякую Марині за незабутню історію, і з нетерпінням чекаю на продовження ❤️
Темний спадок - це неймовірно захоплива історія з вайбом dark academy, про відьомство, братство, таємниці, ритуали, український фольклор та Карпати.
Вона дуже швидко втягнула в себе, що не було часу на теорії, або здогадки - я просто читала і не могла зупинитись. А тепер мені терміново потрібно продовження, бо кінцівка - це щось із вибухом в моїй голові. Дякую Марині за незабутню історію, і з нетерпінням чекаю на продовження ❤️
Displaying 1 - 30 of 68 reviews