Вогняна Лисиця

Хроніки червоних лисиць #3

by Валерія В. Растет

Захисний купол над містом Арахн ось-ось упаде, темрява та кровожерливі химери тільки й чекають, аби прорватися крізь барʼєр і почати знищувати все на своєму шляху. Надприродники Арахна мають об’єднатися й спробувати виграти трохи часу, допоки захисниця міста — Вогняна Лисиця — бореться за життя. Віксена, яка вважала себе пересічною людською дівчиною, втратила весь свій звичний світ. Минулого вона не пам’ятає і не знає, кому може довіряти тепер: древній відьмі з Неції, підступному вікланцю чи власному брату. Тео, могутній вікланець, тим часом має берегти свою Леді й водночас лишатися відданим Клану, але натомість заледве стримує своє бажання до Вікс. Чи зуміє Віксена вижити й опанувати свою силу, допоки не стане надто пізно для всіх?

Genres: Fantasy

520 pages, Paperback

Published December 17, 2025

About the author

Валерія В. Растет (справжнє ім'я Валерія Рябик, нар. 1994) — українська письменниця, у минулому журналістка, копірайтерка та асистентка освітніх проєктів. Закінчила Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Співавторка-упорядниця (під власним ім'ям) кількох книг у жанрі нон-фікшн, зокрема "Тарас Шевченко очима журналістів. Монографія. Анотований покажчик. 1989-2014. До 200-річчя Кобзаря" (2015), "Боєць. Всеслав Ковган — лікар, тренер, наставник" (2017), а також опрацьовувала та редагувала тексти для книги "Незламні українці" (2023).

Авторка циклу міського фентезі "Хроніки червоних лисиць" у видавництві "Віхола". До циклу на цю мить входять: «Поклик» (2024), "Засліплення" (2025) та "Вогняна Лисиця" (2025).

Reviews

[irreni · Rating 4 out of 5]

моя улюблена частина книги - та, де Віксена у відключці

[Чорнильне Серце · Rating 5 out of 5]

Це було прекрасно! Наскільки друга книга розбивала моє серце, що вкінці я ладна була об стіну кидати книжкою, настільки ж Вогняна лисиця зібрала моє серце докупи, і я готова обіймати цю книгу!
Більше про свої емоції напишу в інсті, а тут просто скажу, що я дякую за цю книгу, а ще хочу продовження!

[Julia · Rating 5 out of 5]

Динамічна, цікава, атмосферна, з детально прописаним світом і крутими діалогами. Мені сподобалось що іноді потрібно задуматись щоб зрозуміти взаємозвʼязок деяких речей чи моментів.
Загалом улюблений мій цикл фентезі 🧡
Дуже чекаю продовження щоб знову поринути в цей неймовірний світ з головою🧡

[Ксеня · Rating 5 out of 5]

Ну що ж, третя частина стала тією самою картинкою-підказкою до багатокомпонентного пазла, який розсипався перед очима, коли я читала «Засліплення». Віддаю належне пані Валерії — нашарування інтриг знімаються доволі продумано і поступово. Малопомітні колись деталі допасовуються до загальної картини органічно і логічно. Так, не все, але ж попереду продовження…

Переповісти сюжет навряд чи вийде, він дуже динамічний. Суть в тому, що місто Арахн, яке знаходиться на межі між існуванням та знищенням, готується зустріти свою давно втрачену Хранительку, яка наосліп рухається до втраченої колись себе, покладаючи всі надії на неї і на її приспану силу, яка все більше і болючіше пробуджується. Але вона важлива не тільки для них. Тож у надприродному вимірі розпочинається по справжньому багаторівневе полювання.

Якщо у світі і існує нагорода за найбільш бісячу головну героїню — офіційно номіную Віксену. Звісно, їй дуже важко, тіло та свідомість піддаються невимовно складним випробуванням. Але ж… Коли просять не висовуватись, вона йде собі на всі чотири сторони, коли знаходиться у лігві вікланців, що її охороняють, проте ледь стримують потяг до її крові, у неї завжди то губа прокушена від хвилювання, то руки подерті… Ну камон! Вона дуже вперта, занадто довірлива, що, власне, є травмою дитинства, і, звісно, це постійно вилазить боком їй та оточуючим. Але впевнена, що її сила — в її істинній силі🔥Тримаю за неї кулачки.

Ну а як компенсація за перманентний стан закочених очей — Тео. Теодор — він же Рубіновий жнець. Все, як ми любимо — холодний, харизматичний, до біса самовпевнений, виважений, з потужною силою, але і такий, що починає відкривати у собі зовсім не притаманні вікланському майстру почуття.
О, взаємодія цих двох — це, власне, основний магніт цієї історії. Пристрасть, покірність, суперечливість, залежність, знову пристрасть… Там такий вир, що голова йде обертом🌪️

До того ж, зʼявляється декілька цікавих відгалужень від ліній головних героїв. Інтригують Рафаель, Неро, Кай. Цікаво поєднуються образи Алейн і Маркуса. Якась ледь відчутна хімія, двозначність, натяки… Тут, схоже, закладений певний потенціал на майбутнє. До речі, саме Алейн очолює мій рейтинг жіночих образів. Також думаю, що Ніла ми теж побачимо дещо по іншому.

Текст насичений різного роду деталями. Це дещо уповільнює швидкість читання, але точно покращує якість, адже повнота картинки на рівні якісного фільму. Присутня ненормативна лексика, в тому числі італійською, але все дуже органічно, в тему і без зловживання.

Словом, ця шалена історія тримає в тонусі, не дає ні на секунду пошкодувати про витрачений час і вже має величезний аванс очікувань від продовження. А фінал… Скажімо так, доволі багатообіцяюче, if you know what I mean😏
Тож чекаю з величезним нетерпінням!

Читаймо🫶

[Victoria Balashova · Rating 5 out of 5]

«Вогняна лисиця»
Цикл «Хроніки червоних лисиць»
❤️‍🔥«Вогняна лисиця» — 3-я книга циклу про шлях відродження Віксени як Вогняної Лисиці, хранительки Арахна.
🦊Минуле, яке памʼятала Вікс, виявилося папʼє-маше, що прикрило те, чого Лисиня не памʼятає. Вона мусить згадати щоб віднайти відповіді на питання хто вона. Але шлях до правди наче скринька із секретом Хіміцо-бако: кожен спогад веде до наступної загадки. Її памʼять пірнає все глибше і глибше, підіймає з намулу шмати минулого прадавньої Хранительки. Нічого не лишилося надійного і міцного: Різа віднайденого брата вбиває Тео; поряд зʼявляється Кріс, інший брат, правда якого суперечить словам Різа; Ніл засліплений жагою поринає у темряву та губиться у звіриній сутності; учитель і наставник Ґрегор - янгол Янус, капітан НІКС — дівчина оповита зибучею брехнею, де кожен щось від неї жадає, кожному вона потрібна. І без власної сили, могуть якої скута в ній, тендітна Вікс не встоїть: мало знати про власну силу, варто її прийняти, щоб навчитися володіти, бо вогонь не можна приборкати, його потрібно відчувати. Тому вікланці на чолі із Клаусом, наче відданий лицарський орден, докладають всіх зусиль щоб Лисиця віднайшла себе. Головоломка її життя приводить її разом із Крісом і Тео в Нецію до прадавньої Відьми глибин (Ноктюрна прекрасна).
⚖️ Мої вуста запечатані про терези Крові та Вогню в стосунках Тео та Віксени.

🫣Але зауважу, що особисто я збирала цей пазл з міст-держав на кшталт клаптикові Італії періоду Ренесансу із неймовірним захопленням.
🧊Неція — місто Водяного Лиса, наче Венеція, приховує вільність і розкіш дожів та підступність і жорстокість Собору.
🔥Арахн — місто Вогнчної Лисиці сповнений боротьби за владу подібно до Риму на своїх споконвічних пагорбах.

Блимаючий хоровод постатей і відчуттів, які продовжують крутити Лисицю, залишиться загадкою допоки вона не прийме себе, своє тіло та силу.
🪾Єдине чого мені в цій головоломці не вистачало — генеалогічного древа походження Червоні лисиці, щоб кріпити знайдені імена і пояснені, наче листя на гілку… захопливо розкручувати клубок родинних таємниць.
❤️‍🔥 «Вічність—це відповідальність, яка зводить з розуму і випалює всі відчуття. Це нескінченний шлях самотність.»

[the agent · Rating 5 out of 5]

остання зірка більше від моєї сентиментальності і спромог підтримати нових українських авторів. якою б я не була строгою, ця серія grew on me

це не хай фентезі яке заставляє замислитися, але мене зачепило саме динамічністю, набором НЕкартонних персонажів, різноманітністю (у видах персонажів, у міфології, у світобудові) і подеколи персонажами, які чимось чіпляють (рафаель, неро мої другопланові крутишки)

гг мені все ще не подобається, але дивує те, що у авторки вдається утримувати динамічність сюжету і більш-менш стабільно прописувати сцени (іноді буває сумбур, але в цілому темп мене влаштовує). також ще з другої книги подобається варіативність pov-ів різних персонажів, яка не дратує і допомагає поглинатися в атмосферу книги. я дуже сподіваюся, що віксену таки очікує якась крута арка, бо поки що я до неї відношусь доволі рівно.

в цілому, можу рекомендувати як легку і насичену серію. навіть, пробачте за порівняння, краще деяких зарубіжних міських фентезі (а я колись була тою ще фанаткою знарядь смерті!)

[Alain · Rating 5 out of 5]

Історія про Лисицю захопила мене ще з перших сторінок)
Але саме у Вогняній Лисиці все завертілося: з тим як Вікс пізнає себе, ми пізнаємо походження деяких речей/подій, згаданих у минулих розділах; зв'язки і взаємодії між персонажами; натяки, що дають волю вести розслідування, результат якого дізнаємося пізніше..
Сюжет неймовірний — чимдалі більше закохуюсь у історію і персонажів 😍
Вікс і Тео — окрема любов; "повернення" і перетворення Ніла; воз'єднання Вікс з Крісом і Ігнісом; таргани в головах майже кожного і інтриги.. ЦЕ ЩОСЬ 🔥🔥🔥
З нетерпінням чекаю наступних розділів ☺️

[Inna Lypkan · Rating 5 out of 5]

Ця книга прекрасна у всьому. Дрібні огріхи в тексті губляться на тлі емоцій, які вона викликає. Атмосфера, ідея та персонажі настільки «живі», що читач повністю занурюється в історію і лишається цей післясмак 🤌🏻 Лишається тільки очікувати на наступне передзамовлення - 4 книги 🥰🔥 🦊Наснаги вам і задоволення від кожної написаної вами сторінки❤️

[Марія Птаха · Rating 5 out of 5]

Пречудова книга. Я прочитала на одному подисі. Ця книга дуже мене потішила. Головні герої дуже харизматичні, а за їх взаємодією завжди цікаво спостерігати. Цікаво продуманий світ, є фрази, властиві для його міфології (Хекси). Гарна динаміка та цікаві описи. Інколи, щоправда, мені здавались зайвими. Але загалом супер. Чекаю наступних частин! Радію якісному українському фентезі!

[Ольга · Rating 5 out of 5]

Третя книжка найцікавіша

[Anna Kolesnikova · Rating 3 out of 5]

Всі бігають і суєтяться. І це гарно.
Я очікувала, що в кінці цієї книги все розплутається, але цього не сталося.
Далі сил і цікавості читати вже нема.
Навіть лінія з політичним протистоянням за цей час вичахла.