Скриня Ґріммів

by Ксенія Шпак, Світлана Бєляєва (Illustrator)

Попереду в Юлі літні канікули — останні перед випускним класом. Але особливі вони не тільки цим: Юля з мамою знову переїжджають, дім і друзі залишилися в рідному Запоріжжі, а на іншому кінці країни, в Бережанах, на неї чекають невідомість і таємниці старого будинку. Ще й перед самим початком повномасштабки Юля раптом дізналася, що вона спадкова відьма. І тепер геть не уявляє, як це вплине на її життя.

Та коли дівчина мимохіть випускає чари зі скрині, схованої в старовинній церкві, їй доводиться швидко опановувати свої містичні сили. Інакше ніяк не приборкати казкову, але зовсім не добру магію, яка розгулялася містечком з багатовіковою історією, оповитою легендами.

304 pages, Hardcover

Published January 1, 2026

Reviews

[Ірина Грабовська · Rating 5 out of 5]

Прочитала її ще до виходу, і можу сказати, що це один із найбільш зграбних, добре написаних і щемких дебютів останнього часу. Українське підліткове фентезі at it’s best. Особливо приємно те, що підіймається тема переселенців, розриву з друзями, побудови нових стосунків на новому місці. Ретелінг казок тут лише тло, це фентезі, яке має що сказати, окрім власне фентезі.

[Ксенія Шпак · Rating 5 out of 5]

Вона вже вийшла! І під це діло поставлю собі п'ятірку за старання і за те, що поєднала ретелінги й урбан-фентезі в одне й сиджу довольна, як-то кажуть, написала те, що сама прочитала б

[Darka · Rating 5 out of 5]

чудовий дебют, один із найкращих, що я читала за останні кілька років.

найціннішим у цій книжці для мене стало те, що авторка не уникає болісних і неприємних тем, властивих нашому теперішньому життю. так, це фентезі. так, це козі делулу. так, це підліткова книжка. проте з усім цим вона дуже і дуже реалістична. власне, рушієм подій стає війна, що вимушує головну героїню у 2022 році переїхати (тимчасово, от до кінця весни, а може до кінця літа, а може до кінця року...) з Запоріжжя до Бережан.

старшокласниця Юлька, яка, до речі, напередодні війни відкрила в собі відьомські сили, хоч і страждає від необхідності жити не вдома, але не готова примиритися з ідентичністю переселенки. це складний мікс почуттів, який тільки примножується підлітковим віком. авторка не вдає, що русифікації не існувало, Юлька не раз і не два вагається над тим, як правильно сказати щось українською, сумнівається, якою мовою говорити до подружок з рідного міста, з якими все життя спілкувалася російською, соромиться випадкового русизму. мовний перехід нікому не дається безкоштовно.

досвід прийняття переселенців новий і для місцевих, люди прагнуть виявити чуйність і підтримати, але ніхто до цього не був готовий. розуміння і терпіння потрібне з обох сторін:

"Юля захихотіла. На початку повномасштабки такі речі викликали в неї ступор - коли люди несподівано питали щось на кшталт "Як там автозавод?". Звідки їй знати? Та потім вона зрозуміла: це спосіб показати, що вони щось чули про Запоріжжя".

фантастична складова книжки теж тішить. назва підказує читачам, що тут буде йтися про казки братів Ґрімм - так воно і є, завжди приємно знову зануритися в знайому історію. крім того, у нас з'являється обрис України магічної, правил і традицій, за якими живуть відьми, чаклуни, всякі дрібні чарівні істоти, мисливці на відьом тощо. вбачаю в цьому всесвіті потужний потенціал.

любовна лінія по підлітковому мила, приємна: а я точно йому подобаюсь? а що, як я нікому не сподобаюсь? а він хотів мене поцілувати? чи треба щось подарувати на місяць стосунків?

а ще ця книжка смішна. я не раз і не два хихотіла над несподіваною фразочкою або вдалим висловом, теж багато важить.

щоб підсумувати, повторюся, що "Скриня Ґріммів" - класна, їй не треба робити знижки на дебютність чи підлітковість. хороша янґ едалт література не оминає складних тем і не викидає шматки реальності, які неприємно вписувати в текст, а опрацьовує їх, показує: ти - не одна, так буває. я б хотіла, щоби ця книжка отримала увагу і визнання.

[Люда Дмитрук · Rating 5 out of 5]

По-перше, тут про Бережани і улюблений Рай, про знайомі, майже рідні місця та історичні факти. По-друге, це одна з небагатьох підліткових історій закоханості, від якої я постійно усміхалася і згадувала юність. По-третє, тут є персонажка на прізвище Дмитрук 😊
Але насамперед - це дуже добре зроблена книга, з усім, що я люблю: гумором, підколами між персонажами, міфологічно-казковою основою, міськими легендами і мудрими котами. Як тепер дочекатися наступної книги від авторки? Бо мені терміново хочеться ще))

[Hanna Norova · Rating 5 out of 5]

Ну це точно піде у топ прочитаного за рік у категорії янг едалт. І хоча мені вже більше років ніж тричі по 16, я ніжно люблю підліткові історії, особливо коли вони так гарно написані🫶

Крім того, це прекрасне відьомське міське фентезі. За відьмочку з Запоріжжя окремий плюс — у головній героїні відчувається такий локальний вайб, який повною мірою зрозуміють лише запоріжани. Всі відсилки до Запоріжжя дуже гріли душу, навіть якщо це були згадки про травматичні події війни та окупацію, яка закрила нам доступ до такого рідного Азовського узбережжя. Низький уклін авторці за те, що вона про все це написала

Але саме через ці події головна героїня, Юля, з мамою опиняються у Бережанах, де і розгортається основний сюжет. І він просто карколомний, я не могла відірватися, а наприкінці динаміка зашкалювала, що у мене голова йшла обертом від цієї казкової дурки😁

Казкової у прямому сенсі, бо Ґрімми — це ти самі брати Ґрімм, на чиїх морошних казках зловила гиперфікс потойбічна сутність, з якою доведеться боротися Юлі. Мені здалося, авторка надихалася серіалом Grimm☺️ Але це не мінус, а навпаки — я люблю цей серіал, і було дуже приємно його згадувати🥰

Дуже сподобалася і романтична лінія — така мила та приємна, без зайвих драм. Підлітки, та й загалом всі персонажі, добре прописані, живі, з живою мовою👌🏻

Прекрасна дебютна робота👏🏻 Не можу не тішитися, що у нас з'являються такі прекрасні авторки. Чекатиму нових книжок пані Ксенії, особливо сподіваюсь на продовження пригод Юлі☺️

У мене тут у підписниках багато юних запоріжанок, тому я раджу цю книгу особливо їм😉 А також всім, кому у душі 16 або трохи відчуває себе відьмою😏

[Athena · Rating 4 out of 5]

За два дні прочитала підліткове фентезі, де події відбуваються у Бережанах! З моєю слабкістю до локальної літератури — просто не могла пройти повз! До того ж, книгу написала моя знайома, а з цією категорією книг мені теж важливо ознайомитись.
Тож якщо ви колись напишете книгу я теж куплю, прочитаю і напишу чесний відгук :)

Отже, Юлі 16 і вона – особлива. Живе у Запоріжжі і 1 лютого 2022 року уві сні дізнається, що тепер вона – відьма. Через повномасштабне вторгнення Юля та її мама переїжджають західніше і десь у травні опиняються у далеких родичів у Бережанах.

У мене невеликий досвід з підлітковою літературою, але ця книжка загалом мені сподобалася. Тут гарна жива мова, дотепні приколи з масової культури, злегка піднімається краєчок мовного питання дітей у Запоріжжі, жваво, з теплотою і без крінжу описані перші романтичні почуття, а також це ніби заклик стрибати в машину і... їхати на екскурсію в
Бережани!
Перші 200 сторінок мені зайшли як в суху землю: забрала з пошти — прочитала 2/3 за вечір.
Те, як тут облаштована завʼязка сюжету, я не дуже зацінила. Хоча про це прямо текстом кажуть в назві на обкладинці. Але написати більше не можу, бо це буде спойлер.

Якщо у вас є підлітки, або ви самі підлітки, або любите цей жанр, або родом з Бережан чи Запоріжжя... або просто хочете легку цікаву книжку – прошу дуже.

Хоча щодо «легкої» можна сперечатись.
Це література воєнного часу. Рівень русофобії достатній, лунає тривога, мама відвозить дитину подалі від війни, а в їх запорозьку квартиру заселяються люди з Маріуполя.
Підліткова література воєнного часу.
Добре, що на книгоринку є і такі українські книжки. Я б почитала що буде далі, коли Юлю познайомлять з львівським ковеном:)

[Maria Velykanova · Rating 4 out of 5]

Це янг-едалт про Юлю, мешканку Запоріжжя, яка незадовго до повномасштабки стала відьмою. А потім мама від гріха повезла її у Бережани, до далеких родичів. Юля в десятому класі, тож не надто могла вплинути на це рішення. Але їй зовсім не подобається ідея жити в якомусь незнайомому місці, далеко від подруг, від усього того, що вона любить. Та й опановувати відьомство тепер стало важче, бо єдиний, хто може її бодай чомусь навчити, залишився в Запоріжжі та не завжди на зв’язку.
А його допомога дуже потрібна, бо в Бережанах з Юлею починають коїтися якісь чудернацькі речі. І, здається, вона випадково випустила назовні щось люте і незрозуміле.
Загалом мені сподобалося. Тут є:
🧰приємна романтична лінія з нормальним спілкуванням живого юнацтва і доволі здоровими схемами стосунків;
🧰Бережани і Рай, з любов’ю виписані на літературній мапі;
🧰купа дрібних проблем, з якими стикаються люди, змушені шукати притулку деінде, зокрема мовна проблема. Родина Юлі порівняно нещодавно повністю перейшла на українську, але деякі слова дівчині незнайомі, і це показано;
🧰водночас питання війни та пов’язаних із нею проблем тут розглядається напрочуд ніжно, щоб не ятрити нічиїх ран;
🧰дуже здоровий підхід до мейку як самовираження. Юля робить мейк не для того, щоб подобатися хлопцям чи взагалі будь-кому, для неї це саме форма виразити, а отже, й побачити, себе. Вона показує, як це, тим, хто не розуміє;
🧰легкий флер переспівів казок.
Що мені було не так: як на мене, задовга експозиція, мені хотілося або більшої динамічности, або вже товщої книжки. До того ж, не розкрита тема, власне, Ґріммів. Сказано, що таємнича скриня привезена з Німеччини, і це єдине, що може — може! — пов’язувати її з казками Ґріммів. І все на тому. А можна подробиці?
Але загалом книжка хороша, легко читається, містить купу корисних меседжів, добре розраджує.

[Kateryna Korniienko · Rating 5 out of 5]

Дуже хороша.

Чудово написані підлітки, класні таємниці, атмосферне місто.

Юна Юля проходить свою відьомську ініціацію на найвищому рівні складності — у новому місті, бо почалося повномасштабне вторгнення, у новому колі друзів — не тільки через вторгнення, а й просто тому, що вони дорослішають, переходячи на іншу мову.

Окремо дуже сподобалося, як у тексті працює перехід з минулого часу оповіді на теперішній і назад.

[Юлія Бернацька · Rating 4 out of 5]

Якби я була мишею, то ідеальною пасткою для мене була б така:



Тому, думаю, можна не казати наскільки я ЦА для "Скрині Ґріммів", хоч уже й давно не підлітка.
І так мені сподобалася ця історія, що хочеться бігати рекомендувати її всім.

Отже, наша головна героїня - дівчинка Юля, родом із Запоріжжя, яка напередодні повномасштабного вторгнення абсолютно несподівано отримує відьомські сили. Разом з мамою вони їдуть із Запоріжжя до друзів та родичів на Тернопільщину і в результаті Юля опиняється в Бережанах, де їй доведеться не тільки віднаходити себе, знаходити нових друзів та опановувати свою магію, але й намагатися виправити шкоду, якої містечку завдає давня магія, випадково випущена Юлею з таємничої скрині.

Мені дуже сподобалося, як вправно та органічно тут були переплетені саме оці теми пошуку ідентичності. Ну бо уявіть себе в підлітковому віці, коли ви і так ще несформована особистість і тут на вас звалюється магія, війна та переїзд. Дуже щемко було читати про Юлині переживання щодо того, щоб з одного боку не виділятися серед нового оточення (особливо в мовному плані), але і також про бажання бути винятково собою в цьому новому товаристві. Також дуже точно було передано оце відчуття, коли шкільна дружба дуже швидко закінчується просто тому, що ви вже не бачитеся кожного дня, як бувало раніше. І ніхто в цьому не винен, але він цього не менш сумно.

Ще тут доволі мила романтична лінія, яка була трошки засолодка, як на мій смак, але вже десь під кінець Ден мене таки підкупив, коли пропонував зробити Юлі бутерброд, бо бачив що вона голодна, хоч вона сама й не казала. Шлях до серця чоловіка, може, і лежить через шлунок, а от до жіночого - точно через прояви уваги)

А взагалі, моїми улюбленими персонажами в цій історії стали Юлина мама та її наставник Назар. Оце були максимально мої персонажі, я раділа кожній їхній появі.

А про Назара взагалі хотілося б спін-офф, бо буквально з одного речення я зашиперила його з тим мисливцем на відьом з Дніпра, який "найбільший фанат [Назара], до інших йому поки що байдуже". У своєму серці я вже пишу фанфіки про цих двох.

Ну і всі вже порівняли, і я теж скажу, що для мене "Скриня Ґріммів" за вайбами вийшла дуже схожою на "Дивокровців" Катерини Корнієнко, тому також в моєму серці я пишу фанфіки (не обов'язково романтичні) про потенційну майбутню зустріч Юлі Левицької та Коханнячка Латник. Мені здається, це був би дуже цікавий дует та динаміка.

Чудовий дебют, мені сподобалося, буду чекати наступних книжок ❤️

P.S. Єдина річ, яка викликала у мене нерозуміння весь час, то яким чином ім'я Данило скоротилося до Ден, тому всю книжку я жила під враженням, що ім'я його Денис і ніхто не переконає мене в протилежному 😁

[Анна Полегенько · Rating 4 out of 5]

Короче уявіть собі янґедалт роман у жанрі міського фентезі про відьму-підлітку із Запоріжжя, яка дізнається що вона відьма от прямо за пару днів до повномасштабки 😃

Це сюжет із розряду:
– скільки сюжетних поворотів ви хочете?
– так.

Але насправді я в суцільному захваті, бо це було дуже смішно, цікаво і реалістично. Тут і про першу закоханість, і про втрату дому, і фентезі квест з казками братів Ґрімм класно прописано. А я все це ще й шліфанула на клубі Галини Ткачук, де разом з іншими дівчатами розібрали книжку на шматочки))

💜 «Скриня Ґріммів» розповідає про підлітку Юлю, яка разом з мамою влітку перед 11 класом переїжджає до далекої родички в Бережани. Від такого рішення дівчина не в захваті, як і від несподіваного «подарунку» у вигляді переданих відьомських сил. А паралельно тут, у новому місті, Юля ще й випадково відчиняє скриню зі стародавнім демоном. І боооже, що починається. Запасайтеся попкорном, бо сміятися будете багато. А взагалі раджу!

[Ольга-Марія · Rating 5 out of 5]

Чудова, пречудова підліткова історія. ❤️ І так, я вкотре повторюся, що мені прикро, що в мій час не було таких книг!

Мені дуже сподобалась головна героїня та її оточення. Якби мені було б 16 років, я б хотіла мати таку подругу. Особливий лайк за її згадки про Ґандальфа, Ґвен та інших культових персів.

Це історія в яку віриш, бо вона майстерно вписана в сьогодення. Переїзд через війну – це випробування, а тут ще й відьмувати навпомацки доводиться, бо хтось (Назаре, я тицяю в тебе пальцем 👀) не поспішає все тобі нормально пояснити.

Вписати казки в українську сучасність неймовірний фінт. Ще й в Бережанах (я тепер хочу їх відвідати). Словом, я в захваті.

І окреме міленіальське дякую за згадку "Всі жінки відьми", хоч усвідомлювати, що це улюблений серіал МАМИ гг було сумненько. 😄

[нарис тиші · Rating 4 out of 5]

якби ця книга потрапила мені в руки в мої 16-17 я була б дуже щаслива

[Кучіна Надія · Rating 5 out of 5]

дуже затишна і по-своєму проста книга. цікавий концепт магії і вплетення в історію казок. і ще тут прекрасна підліткова дружба.

[Ksenia (vaenn) · Rating 5 out of 5]

Юлі шістнадцять, Юля щойно дізналася, що незнайомка передала їй перед смертю відьомські сили (повірити в це важко, але краще вже так, бо тоді нав'язливий домовик - це таки домовик, а не прикра галюцинація), Юля переїздить на інший край країни, бо починається повномасштабне вторгнення, і хтозна, як близько русня встигне підійти до Запоріжжя.

"Скриня Ґріммів" - чудовий дебют. Тут практично все на своєму місці, і навіть більше, ніж чекаєш від першого роману авторки: аж несподівано зрілий та ретельно витриманий стиль, кумедний гумор, приємна козі-фентезійна атмосфера, хороша й переконлива (а ще - в міру противна, чим нагадала школу британського старшопідліткового фентезі а-ля Діана Вінн Джонс) героїня-підлітка, класно вплетені елементи ретелінгу (а коли це я повз таке спокійно проходила?) і вправна робота з художньою деталлю. Але для мене ця янґадалтова пригодницька книжка стала чимось значно більшим, бо трішки заповнила діру в серці, про існування якої я навіть не здогадувалася.

Ну здавалося б, я - дуже доросла тьотя з майже філологічною освітою і солідним читацьким багажем, невже мені справді потрібно побачити в підлітковій книжці себе й розчулено хлюпати над деякими сторінками: "Дякую, Ксеню, нарешті I feel seen!"? Виявляється, так, мені цього бракувало. Локальних жартів, суто запорізьких порівнянь, цієї чесно змальованої атмосфери розгубленості, коли потрапляєш у незнайоме середовище з іншими традиціями, побутовими звичками й локальними слівцями та старанно вписуєшся, періодично підвисаючи: "Я впоралася, я ніде облажалася, не збилася на суржик, не спозорилася?". Я минала цей шлях за власним вибором і в значно менш травматичних обставинах, але, Юлю, дякую, що розділила його зі мною!

[Валерія Малахова · Rating 4 out of 5]

Це янг-едалт про відьом на сучасному українському матеріалі. Юнка Юля незадовго до повномасштабки дізнається, що вона – відьма: їй передає цей дар незнайома родичка перед тим, як померти. Потім починається повномасштабне вторгнення, і Юля із мамою виїжджають з рідного Запоріжжя та переїздять з міста у місто, допоки не опиняються у мальовничому містечку Бережани. Там на Юлю чекають нові пригоди й нові друзі. Тільки от халепа – хлопець, який їй подобається, з родини мисливців на відьом. До того ж, Юля ненавмисне випустила на волю злу демоницю, яка влаштовує неприємність за неприємністю. І впоратись із цим має самотужки, адже такими є закони магії.
Чи, може, все не настільки погано?..
До ретелінгів казок авторка підійшла максимально творчо 😊, ще й обґрунтувала це в тексті. Дуже гарно описані підлітки – в них таких цілковито віриш. Нормальні українські підлітки, радше гарні, ніж погані. Дуже чітко показано, що деякі речі підлітки роблять заради себе, внутрішньої потреби, а не заради того, аби сподобатися зовнішньому світу (наприклад, яскравий мейк головної героїні). Показані різні моделі відносин – без засудження, просто як факт. А от що засуджується – це мізогінія 😊
Сподобалась мова – на позір проста, але така, що враховує місцеві говірки. По-доброму зачіпається тема вивчення української мови (слово честі, саме по-доброму! Для мене ця тема досить болюча, я б побачила, якщо щось не так 😉). Багато відсилок на цитати класиків і сучасні меми («Ніщо не зупинить Соломію, якій впала в голову ідея» (с) неточна цитата).
Тема повномасштабного вторгнення наявна, але підіймається максимально обережно. Тобто ті, хто не читає книги «про війну» (такі, як я), можуть читати і не дряпатися. Ну або не дряпатися надто сильно.
До недоліків можна віднести затягнуту експозицію і трохи, як на мене, зіжмаканий фінал. Але в цілому книга вийшла гарна, особливо як для дебюту. Щиро рекомендую поціновувачам янг-едалту про відьом, особливо такого, що зроблений на українському матеріалі.

[Lada Moskalets · Rating 5 out of 5]

"Скриня Ґріммів" Ксенія Шпак - це міське фентезі. Досить нетипово розташоване не у великому місті, а в менших Бережанах, куди евакуюються із Запоріжжя мама з дівчинкою. В Бережанах, втім, вистачає мальовничого сеттінгу для пригод – бо всяке може ховатися на горищах старих будинків, у замку, чи фонтанах. Це повість, міцно закорінена у казках, у якій головній героїні доведеться розгадувати загадки наче у казках кмітливістю.
Мені дуже сподобалося, що тут стрункий сюжет, бо в українському фентезі авторок і авторів заносить часто у розбудовування світів, і потім складно все позшивати. Тут все якраз дуже логічно. Кульмінаційний момент і найскладніша загадка, яку довелося розгадувати героїні мені насправді видався радше горрорним, ніж фентезійним, справді було дуже моторошно.
Цікаво як у нашій літературі за останні роки війна – тривоги, евакуація, волонтерство – стає фоном, майже не втручаючись в основний сюжет. Гадаю, що колись, після завершення війни буде складно зрозуміти як це відчувалося, але зараз відчувається природньо.
Також тут прослизнуло багато тем, які присутні в нашому суспільстві і відсутні в літературі – наприклад перехід головної героїні на українську мову, коли вона періодично забуває слова або не розуміє галицьких слів.
Думаю це особливо приємно читати тим, хто їде в Бережани, така собі книжка-супровід, з якою можна впізнавати місця і тішитися, що відьми і демони існують в рідних нам ландшафтах.

[Bohdan · Rating 5 out of 5]

Якби я поставив іншу оцінку, то мусив би наступні півроку спати на дивані :(

А якщо серйозно, то чим сподобалося: читається легко, близьке мені почуття гумору (що й не дивно), багато дрібних моментів, які резонують (наприклад, досвід переїзду на інший кінець країни і повʼязані з цим речі), мила романтична лінія (без любовних трикутників!), переконливі (ну, мені так здається) образи підлітків, трошки ґіківського фансервісу.

Сподіваюся, у сиквелі будуть вовчі цитати, you know what I mean :)