Книжка «Вінгран: життя Миколи Вінграновського» є першою повною і детальною біографією Миколи Вінграновського (1936–2004), відомого українського поета-шістдесятника, а також – прозаїка, режисера й актора, першого президента Українського ПЕН. Це документальний текст, базований на свідченнях родичів і друзів митця, на опублікованих спогадах про нього, на документах з українських архівних установ і музеїв: авторка намагається з’ясувати, що в біографії Вінграновського є міфом, а що – реальністю. Водночас тут подано авторський погляд на цю біографію, зроблено спробу завдяки методу біографічних закономірностей знайти й описати основний життєвий жест і перманентну життєву драму Вінграновського: дарування краси – і неприйняття цього дару, його відкидання. Також ідеться про ширший історико-культурний контекст: Україна доби СРСР і початку епохи незалежності. Для широкого кола читачів.
Я була не дуже близько знайома з Вінграновським до цієї книжки. Але маю визнати мені справді закохали в нього. Те як авторка веде оповідь, розповідає де народився, етапи життя видається на перший погляд не цікавим, але насправді є дуже цікавим та навіть захоплюючим. Книжку хочеться читати й читати. Постать Вінграновського або Вінграна нашої поезії тепер дуже тепла і цікава. Дуже помітно ту любов яку відчуває акторка до поета і його творчості. Дякую це неймовірно цікава книга і неймовірно цікавий поет.
Також дякую за пораду, що робити коли на твого друга залізла гадюка. Буду знати.
Додам цю книгу мають прочитати більше людей, особливо які цікавляться українською літературою. На мою суб'єктивну думку, ця книга має отримати популярність книги «Слово про Будинок Слово». Якщо ця книга про Розстріляне Відродження, то ця про шістдесятників і про Вінграновського. Навіть попри те, що центром книги є Вінграновський, усе одно є цікаві деталі і про інших. Як про Стуса, Тютюнника, Драча, та інших.