Лінда Янг — найкраща в рекрутинговій агенції, що полює на спеціалістів у Кремнієвій долині та закриває найскладніші заявки. Розумна, зухвала, емоційна та збіса гарна.
Лінда отримує на перший погляд легке завдання — повернути на роботу програміста Джеймса Вуда, який конче потрібний не найприємнішому замовнику. Обставини змушують її пристати на пропозицію, а на допомогу приходить загадковий і гарячий асистент Джеймса.
Чи вдасться дівчині зрештою вполювати не тільки чергового кандидата на вакансію, а й кохання всього свого життя?
Якщо ви працюєте в ІТ - не читайте цю книгу, бо ви розчаруєтеся - що ви не 8кубовий прес програміста-хакера або не рекрутер, в чиї обовʼязки входить оновлювати пошту раз в 5 хвилин і готувати каву Якщо ви не працюєте в ІТ, але знаєте що це за галузь - не читайте цю книгу, бо це повна зуйня)) 🤦♀️🤦♀️🤦♀️🤦♀️ Ну блін, авторка стверджує, що працює HRдиректором в консалтинговій компанії. І все що ми отримуємо - це фантазії як працює хантінг в кремнієвій долині (спойлер - жопою)? Я не знаю нащо я це дочитала Ставлю 2 тільки тому що український автор і слава святим сарделькам я ніразу не побачила слово «прутень»
На цю книгу я звернула увагу ще на етапі передзамовлення, чомусь по анотації я вирішила, що мені сподобається. Потім я дізналась, що це книга української авторки і зацікавилась ще більше, бо якщо бути відвертою, поки дуже обережно ставлюсь до сучасних українських авторів. Здебільшого через те, що частіше за все це книги в українському сеттінгу, а мій мозок таке сприймає не як художню літературу, а як випуск новин. В «Упіймати кохання» сеттінг американський і мені було цікаво, чи впорається українка з атмосферою (спойлер, на мою думку впоралась ідеально!) Сюжет у нас закручується навколо Лінди Янг – «мисливиці» за найкращими кандидатами на роботу і її завданням заманити в компанію геніального айтішніка Джеймса Вуда. На кону її карʼєра тож вона заручається підтримкою загадкового асистента Джеймса. Я буквально ковтнула цю історію! Яскрава, енергійна, смішлива Лінда і буркотун-асистент змушували мене і голосно реготати від жартів і затамовувати подих від хімії між ними. Із цікавого, Лінда іноді звертається до читача і відчуття, ніби ми з нею сидимо за чашкою кави і пліткуємо про хлопців. А хлопці доречі в цій книзі дуже на мій смак! Я просто обожнюю як Чарлі піклується про Лінду, а також мені дуже імпонує впевненість Лінди у собі. Коли виросту, хочу бути як вона. Окремим задоволенням було читати «ділову» переписку Джеймса і Лінди, я постійно посміхалась. Але будьте готові, що ця книга може довести вас до сліз (особисто мене довела) Я неймовірно кайфанула під час читання і готова читати про кохання все, що напише Таша Клим бо її історії саме такі, які найбільше люблю. Я дуже рекомендую вам прочитати «Упіймати кохання», ця книга точно варта вашої уваги!
Покинула на 19%. Не сподобалось. Оповідь не захоплива. Багато подробиць на зразок, що після роботи героїня сходила в душ, на роботу добиралась на таксі, а на роботі прочитала такий, потім сякий імейл, повний текст якого нам наводять, а ще вона сходила попити кави, а ще – попереписувалась з панянкою, яку нам спершу подають як колегу-змію/вдавану подругу, а потім все виглядає, наче вони кращі подружки. З іншого боку, як виглядає її помешкання, чи кафе її подруги, чи її (тимчасовий) офіс, можна лише здогадуватися. А тепер до більш серйозного. У теперішні часи лукістські образи героїні щодо своєї начальниці викликають огиду до героїні, а не до начальниці. Те саме щодо нібито злої власниці квартири, яку орендує героїня: "Стара недоглянута жінка за п'ятдесят" звучить так, наче на дворі 2002 рік, а в моїх руках журнал "Космополітен". Добре, що ті часи минули ("обвисла дупа Фортуни" теж несмішна). Тепер ще до більш серйозного. Сеттінг – Сан-Франциско. Героїня – "з азіатським корінням", згодом випадково дізнаємося, що вона "напівкореянка". Мабуть, нема людини з доступом до Інтернету, яка б не чула про те, наскільки чутливими є питання ідентичності для американців. Що твоя раса та етнічність — це не лише про розріз очей чи тон шкіри. У тих 19%, що я прочитала, питання ідентичності ніяк не розкрите. Тому мені незрозуміло, навіщо надавати героїні таку особливість, якщо вона ні на що не впливає (ремарки про зовнішність — це зовсім, абсолютно, не те).
Також дуже багато питань до логіки. Героїня працює в агенції щось як хедхантерській, де персонал – виключно жінки. Чому й навіщо. В офісі дрескод — "білий верх, чорний низ". Чому, навіщо. В книжці сказано, що її обрали для конкретної роботи тому що вона виглядає по-азійськи. Що це за дивна причина?... Те, що відбувалося далі, в рамках виконання цієї конкретної роботи, також викликало дуже багато питань до логіки, але забагато цитувати.
І, нарешті, чому Сан-Франциско? Нічого, що б вказувало на це місце, якісь особливості життя, назви вулиць, чи хоча б популярної кав'ярні, чи того знаменитого трамвайчика.. Нєєє, ну в теорії, це все могло бути на непрочитнаих мною 81%, але я скупа на другі шанси.
Це ромком який я вам щиро раджу 🔥 Лінда працює в рекрутинговій компанії. І цього разу дівчині треба повернути на роботу програміста Джеймса Вуда. І ніби нічого ж складного в цьому завданні немає, але це тільки так здається на перший погляд. Дівчина співпрацює з асистентом Джеймса, Чарлі. Докладає всіх зусиль щоб виконати це завдання, бо інакше її звільнять з роботи.
Лінда ще та скалка в дупі, але яка ж вона відкрита, чесна, весела та легка. Не дивлячись на всі проблеми, які дівчина має, вона випромінює позитив. Хоча думаю, що комусь може не сподобатися її прямолінійність, та не мені. Чарлі (запакуйте мені його, будь ласочка 🥹) просто неймовірний чоловік, в усіх сенсах цього слова. Він, як зовнішньо, так і внутрішньо прекрасний. Чоловік на якого можна покластися, добрий та чарівний. Але в нього багато таємниць, він не поспішає ділитися своїм минулим. І так, він блондин з кучериками 🤤 і повірте в нього закохаються навіть ті, хто не любить блондинів 🤭 вам не вдасться встояти 😄 Ці двоє - справжня вогняна суміш 🔥 Спостерігати за їхньою взаємодією - суцільне задоволення, а їхні жартики та підколки просто чарівні. Я в абсолютному захваті. Читаючи цю книгу я постійно посміхалася і хіхікала як дурненька ☺️ це було прекраснооооо 🔥 Стільки позитивних емоцій я отримала, що навіть зараз повертаюся думками до історії і посмішка на вустах. Чесно, мені не хотілося щоб вона закінчувалася. Обов'язково з часом перечитаю 😉