What do you think?
Rate this book
Шляхи Еврідіки
Віро вирушає з Києва до Афін, якими марить. Та головна ціль — зазирнути в очі відомому письменнику. Дівчина переконана, що він привласнив її недописаний роман. Та з кожним кроком омріяна Греція перетворюється на пастку. Віро снить про елевсинські містерії, чує гімни забутим богам і бачить те, чого не мало б бути. «Еврідіка мусить померти», — каже їй випадкова жінка на базарі. «Еврідіка мусить померти», — написано кров’ю на будинку під Акрополем. Серце підказує, що вона не випадкова героїня в цій пригоді.
448 pages, Hardcover
First published January 1, 2026
11 people are currently reading
109 people want to read
About the author
Наталія Довгопол
23 books164 followersСкладаю букви в слова.
Живу в Афінах, пишу українською.
Авторка книг "Шпигунки з притулку "Артеміда", "Мандрівний цирк сріблястої пані", "Прокляте небо" та інших.
Роман "Шпигунки з притулку "Артеміда" відзначений сріблом на конкурсі "Коронація слова", увійшов у фінал BookPitch від Одеського кінофестивалю. Як найкраща підліткова книга року, опинився також у фіналі премій "Навиворіт" та "Барабука", а в премії "Еспресо. Вибір читачів" (підліткова номінація) посів перше місце".
"Мандрівний цирк сріблястої пані" отримав премію ім.Гоголя, нагороду "Найкраще підліткове фентезі року" від BaraBooka, відзнаку від "Еспресо. Вибір читачів".
Живу в Афінах, пишу українською.
Авторка книг "Шпигунки з притулку "Артеміда", "Мандрівний цирк сріблястої пані", "Прокляте небо" та інших.
Роман "Шпигунки з притулку "Артеміда" відзначений сріблом на конкурсі "Коронація слова", увійшов у фінал BookPitch від Одеського кінофестивалю. Як найкраща підліткова книга року, опинився також у фіналі премій "Навиворіт" та "Барабука", а в премії "Еспресо. Вибір читачів" (підліткова номінація) посів перше місце".
"Мандрівний цирк сріблястої пані" отримав премію ім.Гоголя, нагороду "Найкраще підліткове фентезі року" від BaraBooka, відзнаку від "Еспресо. Вибір читачів".
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 23 of 23 reviews
Read
April 9, 2026Не знаю, як оцінити. Наталія Довгопол — вправна авторка і, напевно, свідомо написала саме такий роман. Яка тут цільова, я судити не беруся, але це натуральний мікс серіалу на СТБ з жанром Дена Брауна, дуже легка і наївна книжка — авантюрна історія зі згадками міфології, цілком побудована на збігах та завжди ідеальних для героїні обставинах.
⛱ Вона пасує до лежання біля басейну, і навіть схожа на це лежання — коли одночасно і файно, і нуднувато, і ота дівчина, що носиться туди-сюди, трохи підбішує, і взагалі, як вийшло, що всі ми опинилися тут? Авторка крутить персонажами і подіями як їй заманеться, може статися будь-що, навіть «прямий масаж серця» у побутових умовах (стор. 220).
🫣 На мій хлопський розум, ключова мотивація також сумнівна: героїня зривається без грошей і чіткого плану в Афіни, бо вона опублікувала свій недописаний (!) роман в інтернеті, і раптом у грецього автора виходить те саме. Ну та нехай.
🇬🇷 У Афінах у неї чудово і випадково все виходить, їй можна все, вона тусується, ніби все життя там живе, за жодні вчинки не наступає розплата, їй допомагає кожен зустрічний...
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
⛱ Вона пасує до лежання біля басейну, і навіть схожа на це лежання — коли одночасно і файно, і нуднувато, і ота дівчина, що носиться туди-сюди, трохи підбішує, і взагалі, як вийшло, що всі ми опинилися тут? Авторка крутить персонажами і подіями як їй заманеться, може статися будь-що, навіть «прямий масаж серця» у побутових умовах (стор. 220).
🫣 На мій хлопський розум, ключова мотивація також сумнівна: героїня зривається без грошей і чіткого плану в Афіни, бо вона опублікувала свій недописаний (!) роман в інтернеті, і раптом у грецього автора виходить те саме. Ну та нехай.
🇬🇷 У Афінах у неї чудово і випадково все виходить, їй можна все, вона тусується, ніби все життя там живе, за жодні вчинки не наступає розплата, їй допомагає кожен зустрічний...
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
January 31, 2026
грецька атмосфера, грецька міфологія, українська героїня, яка принесла в усю цю розміреність (чи то розмореність) добрячу хвилю динаміки. хороша тепла казка для холодного зимового вечора
January 28, 2026
це дуже-дуже красива історія та найкращий переспів міфу, який я читала
January 6, 2026
Це було добре, дуже добре. Мікс міфу про Еврідіку та Орфея, сучасного світу та таємного товариства. Топ!
Read
January 31, 2026Мені шкода, але ця книжка якось мене не зачепила. Не можу сказати про неї нічого поганого, швидше за все просто не моя історія. Дуже гарно описана Греція, сама ідея прекрасна, але до головних героїв я, на жаль, залишилася абсолютно байдужою, тому якось не дуже переживала за них. А от Костас та Лізка сподобалися)
Загалом можу сміливо рекомендувати усім грекоманам, бо написано дійсно гарно, просто емоційна складова для мене не спрацювала.
Загалом можу сміливо рекомендувати усім грекоманам, бо написано дійсно гарно, просто емоційна складова для мене не спрацювала.
January 25, 2026
3,5⭐️ У цій книзі занадто багато всього. Ритуальні вбивства, спроби самогубства, кіднепінг, сталкінг (і фізичний, і цифровий). Хіба лиш жертвоприношення бракувало. Хоча чекайте. І це є!
Головна героїня — позашлюбна дочка Джекі Чана.
- З вікон вистрибує, і поки летить встигає зрозуміти, що у басейн треба шубовснути там, де глибше, і саме туди й потрапляє. І під час цього ще й вибудовує стратегію з нейтралізації охоронця шезлонгом.
- Вниз по балконах багатоповерхівки лазить. З восьмого на сьомий поверх? Та без питань!
- Високі паркани вона не перелазить, а переступає.
Я втомилася від цього всього десь на половині.
Також мене дуже бісили помилки.
Чому на 100 ст. вітчима звати Ставрос, а на 151 ст. уже Андреас? Якщо це імʼя і прізвище, чому мені не сказали про це в тексті? Я думала, що це вже інша людина, але ніт. Як я маю зрозуміти, що це одна й та ж людина, якщо її в тексті згадують під різними іменами?
А потім на 220 ст. виліз ПРЯМИЙ масаж серця. Спершу я не могла зрозуміти, як і коли встигли розрізати грудну клітку і людині з вулиці дозволити залізти рукою буквально у грудину. А потім виявилося, що то таки непрямий масаж серця, а редактор не надто уважно читав текст.
(Я знаю, що таке робота з великим текстом, і знаю, що таке замилене око автора — коли настільки пірнув у текст, що власних помилок уже не видно. Тому такі огріхи повинен був виправити редактор, але… )
Що сподобалось:
* Віро і її наполегливість. Дівчину складно збити зі шляху, навіть якщо всі довкола дивляться і крутять пальцем біля скроні. Правда, інфантильність героїні часто бісила, але їй 21 рік, можна списати на те, що лобна кора іще формується.
* Містична складова. Ідея з однаковими снами, переродженнями і всім супутнім — дуже цікава і гарно написана.
* Грецька міфологія. Я її люблю, і тому подобалося лапати всі ці відсилки в тексті.
Мені не дуже сподобалася ця історія, я два рази думала, аби закинути її, але не маю такого скіла. Але ще якусь книжку авторки почитала б.
Головна героїня — позашлюбна дочка Джекі Чана.
- З вікон вистрибує, і поки летить встигає зрозуміти, що у басейн треба шубовснути там, де глибше, і саме туди й потрапляє. І під час цього ще й вибудовує стратегію з нейтралізації охоронця шезлонгом.
- Вниз по балконах багатоповерхівки лазить. З восьмого на сьомий поверх? Та без питань!
- Високі паркани вона не перелазить, а переступає.
Я втомилася від цього всього десь на половині.
Також мене дуже бісили помилки.
Чому на 100 ст. вітчима звати Ставрос, а на 151 ст. уже Андреас? Якщо це імʼя і прізвище, чому мені не сказали про це в тексті? Я думала, що це вже інша людина, але ніт. Як я маю зрозуміти, що це одна й та ж людина, якщо її в тексті згадують під різними іменами?
А потім на 220 ст. виліз ПРЯМИЙ масаж серця. Спершу я не могла зрозуміти, як і коли встигли розрізати грудну клітку і людині з вулиці дозволити залізти рукою буквально у грудину. А потім виявилося, що то таки непрямий масаж серця, а редактор не надто уважно читав текст.
(Я знаю, що таке робота з великим текстом, і знаю, що таке замилене око автора — коли настільки пірнув у текст, що власних помилок уже не видно. Тому такі огріхи повинен був виправити редактор, але… )
Що сподобалось:
* Віро і її наполегливість. Дівчину складно збити зі шляху, навіть якщо всі довкола дивляться і крутять пальцем біля скроні. Правда, інфантильність героїні часто бісила, але їй 21 рік, можна списати на те, що лобна кора іще формується.
* Містична складова. Ідея з однаковими снами, переродженнями і всім супутнім — дуже цікава і гарно написана.
* Грецька міфологія. Я її люблю, і тому подобалося лапати всі ці відсилки в тексті.
Мені не дуже сподобалася ця історія, я два рази думала, аби закинути її, але не маю такого скіла. Але ще якусь книжку авторки почитала б.
March 14, 2026
Хороший янг едалт роман з атмосферою Греції та давньогрецьких міфів. Читається легко і приємно. Навіть захотілося перечитати міфи, хоч я далеко не фанатка
January 23, 2026
Смак.
Я і відпочила із цією історією, і не хотіла відкладати, і фотографувала цитати, щоб надіслати подругам.
Як шкода, що запах не можна передати по відео, — подумала Віро, завершуючи свою уявну зйомку. — Як добре, що памʼять має набагато більше вимірів, ніж відео.
Міт про Орфея та Еврідіку + сучасний світ + українці в Греції.
Я була в цій країні вже 4 рази, і повертатимусь туди за тим, за чим як раз і йшла в текст Наталії. Оскільки авторка живе в Греції, то я очікувала зустріти в книзі цю атмосферу, знайому архітектуру, менталітет та їїїжу — і зустріла! Це настільки детально описано, настільки смачно 🤌🏻
Головна героїня — Віро — викликала весь спектр емоцій, який для неї (я так розумію) і закладала авторка. У героїні викрадають ще не дописаний рукопис, і книгу з їі ж сюжетом видає відомий грецький письменник. Треба летіти до Греції і розбиратися в цьому питанні, але чи все дійсно так, як здається?
Тут ви зустрінете і фанатиків-орфіків, і криваві ритуали, і зіткнення минулого із сьогоденням, і кохання.
Ох, яка тут є гарна сцена🥹 я перечитувала її тричі, бо в умовах «нам можливо всім скоро кінець» та сцена кохання описана так тонко, так чуттєво.
Авторка вміло користується підтекстами, гачками та метафорами. Про деякі сюжетні повороти я здогадувалася, але коли в тексті доходила до них, то все одно знаходила чому шокуватися 🤌🏻
Єдина сцена, яка мені вибилася із ритміки подій — це перше зіткнення Алексиса, Віро, Стаса в будинку Костаса і Йоргаса. Мені там було трошки сумбурно та зашвидко, тому я не відчула очікуваної напруги від ситуації «карти на стіл». Але події далі повністю захопили мене емоційно🤞🏻
Звʼязок Костаса та Віро мене дуже шокував🤭
А щеее лінія Лізи та Костаса — я усміхалася в книжку🥹
Дуже чекала на цю історію. Чекала так, що вперше зробила передзамовлення у Vivat 😄 і як я щиро задоволена. Пишу це — і досі так приємно після історії на душі🫂
Я і відпочила із цією історією, і не хотіла відкладати, і фотографувала цитати, щоб надіслати подругам.
Як шкода, що запах не можна передати по відео, — подумала Віро, завершуючи свою уявну зйомку. — Як добре, що памʼять має набагато більше вимірів, ніж відео.
Міт про Орфея та Еврідіку + сучасний світ + українці в Греції.
Я була в цій країні вже 4 рази, і повертатимусь туди за тим, за чим як раз і йшла в текст Наталії. Оскільки авторка живе в Греції, то я очікувала зустріти в книзі цю атмосферу, знайому архітектуру, менталітет та їїїжу — і зустріла! Це настільки детально описано, настільки смачно 🤌🏻
Головна героїня — Віро — викликала весь спектр емоцій, який для неї (я так розумію) і закладала авторка. У героїні викрадають ще не дописаний рукопис, і книгу з їі ж сюжетом видає відомий грецький письменник. Треба летіти до Греції і розбиратися в цьому питанні, але чи все дійсно так, як здається?
Тут ви зустрінете і фанатиків-орфіків, і криваві ритуали, і зіткнення минулого із сьогоденням, і кохання.
Ох, яка тут є гарна сцена🥹 я перечитувала її тричі, бо в умовах «нам можливо всім скоро кінець» та сцена кохання описана так тонко, так чуттєво.
Авторка вміло користується підтекстами, гачками та метафорами. Про деякі сюжетні повороти я здогадувалася, але коли в тексті доходила до них, то все одно знаходила чому шокуватися 🤌🏻
Єдина сцена, яка мені вибилася із ритміки подій — це перше зіткнення Алексиса, Віро, Стаса в будинку Костаса і Йоргаса. Мені там було трошки сумбурно та зашвидко, тому я не відчула очікуваної напруги від ситуації «карти на стіл». Але події далі повністю захопили мене емоційно🤞🏻
Звʼязок Костаса та Віро мене дуже шокував🤭
А щеее лінія Лізи та Костаса — я усміхалася в книжку🥹
Дуже чекала на цю історію. Чекала так, що вперше зробила передзамовлення у Vivat 😄 і як я щиро задоволена. Пишу це — і досі так приємно після історії на душі🫂
December 28, 2025
The plot is engaging. It weaves together two timelines. The writing of both is equally impressive. There were unexpected twists.
I liked most of the characters. However, Viro was incredibly irritating from the very beginning, and by the end I still could not bring myself to like her.
The book definitely deserves to be read.
Сюжет цікавий. Він обʼєднує дві часові лінії. Їхнє написання також є вражаючим. Були неочікувані повороти.
Більшість героїв мені сподобалися. Проте Віро дратувала неймовірно з самого початку, до кінця я так і не змогла вподобати її.
Книга точно заслуговує на прочитання.
I liked most of the characters. However, Viro was incredibly irritating from the very beginning, and by the end I still could not bring myself to like her.
The book definitely deserves to be read.
Сюжет цікавий. Він обʼєднує дві часові лінії. Їхнє написання також є вражаючим. Були неочікувані повороти.
Більшість героїв мені сподобалися. Проте Віро дратувала неймовірно з самого початку, до кінця я так і не змогла вподобати її.
Книга точно заслуговує на прочитання.
January 21, 2026
Кінцівка сподобалась, всередині січня відчула спеку Греції 😁
На початку дуже дратувала головна героїня, приблизно від середини її можна трохи краще зрозуміти, але все таки інші герої мені сподобались більше.
P.S. Вірш Симоненка тут страшенно пасує!
На початку дуже дратувала головна героїня, приблизно від середини її можна трохи краще зрозуміти, але все таки інші герої мені сподобались більше.
P.S. Вірш Симоненка тут страшенно пасує!
February 16, 2026
Містична та атмосферна історія, в якій переплітаються Греція та Україна, в якій міф отримує нове звучання, в якій багато болю і зцілення.
Написано захопливо і читається на одному подиху, як і всі книги Наталії.
Написано захопливо і читається на одному подиху, як і всі книги Наталії.
January 17, 2026
Історія про сучасних героїв з елементами міфів Древньої Греції. Що мені сподобалось? Сама ідея й сюжет. Реалізація виявилась вдалою. Хоча через анотацію я була настроєна скептично, але вирішила все ж таки дати книжці шанс.
Напочатку мене трохи дратувала головна героїня. Їй все вдавалось надто просто. Віро була дуже довірлива. Певно через жанр, можу зрозуміти казковість і такі відмінності з реальним життям.
Та в один момент історія дійсно затягнула. Герої зрозуміли проблему і шукали спосіб її вирішення. А ще зʼявилась трохи детективна й любовні лінії, що додали теплих відчуттів.
Закінчення заставило понервувати, поплакати і впевнитись у тому, що книжка варта того, щоб залишитись на моїй полиці і не тільки через її красиве оформлення.
Напочатку мене трохи дратувала головна героїня. Їй все вдавалось надто просто. Віро була дуже довірлива. Певно через жанр, можу зрозуміти казковість і такі відмінності з реальним життям.
Та в один момент історія дійсно затягнула. Герої зрозуміли проблему і шукали спосіб її вирішення. А ще зʼявилась трохи детективна й любовні лінії, що додали теплих відчуттів.
Закінчення заставило понервувати, поплакати і впевнитись у тому, що книжка варта того, щоб залишитись на моїй полиці і не тільки через її красиве оформлення.
March 3, 2026
Дуже чекала цю книгу, але мабуть через це мала надто багато очікувань. Але це все одно хороша книга яку було цікаво читати.
April 27, 2026
⭐3.5 з 5
#абук
Мені дуже сподобалася трилогія про дівчат шпигунок з Артеміди. Розумію, що цей жанр розрахований на підлітків скоріше, але ...
Від цієї книги в мене змішані відчуття.
Тут вам і перевтілення душ, реінкарнація, міфи. Але головна героїня, як на мене, дуже бісяча , якась пластикова лялька.
#абук
Мені дуже сподобалася трилогія про дівчат шпигунок з Артеміди. Розумію, що цей жанр розрахований на підлітків скоріше, але ...
Від цієї книги в мене змішані відчуття.
Тут вам і перевтілення душ, реінкарнація, міфи. Але головна героїня, як на мене, дуже бісяча , якась пластикова лялька.
April 13, 2026
Еврідіка (не) мусить помирати
Авторка роману “Шляхи Еврідіки” Наталія Довгопол характеризує книгу як “переспів давньогрецького міфу”, і це дає нам головний ключ до розуміння твору. Ключів дещо менших знадобиться ще багацько, адже розкидано їх по цьому начебто легкому янґ-едалт тексту чимало.
Нашу українську Еврідіку звуть Віро, або Віра-Ніка, їй 21, вона підробляє SMM-менеджеркою та пише роман на онлайн-платформі, щоб дати голос дивним сновидінням, які переслідують її з дитинства. Та коли відомий грецький автор презентує нову книгу, як дві краплі води схожу на її твір — Віро кидає все й мчить до Афін, щоб дати відсіч плагіатору. Там вона зустріне свого Орфея (теж українського), своє царство Аїда (інтернаціональне) та отримає те, що робить цю історію переспівом, а не переказом міфу.
Читаючи “Шляхи Еврідіки” важливо тримати в голові, що давні греки бачили світ не так, як ми. Якщо для нас час є лінійним, ми рухаємося від минулого до майбутнього, то для античної людини він був циклічним (“time is a flat circle”, як сказав би Метью Макконахі в ролі Раста Коула). Усе вже було колись, водночас є зараз і буде нескінченно. Людина не має свободи волі — її веде Фатум. А противитись долі — означає накликати на себе біди ще гірші.
Віро бачить світ по-давньогрецькому: вона віддає себе в руки сліпої Долі (навіть робить на знак цього промовисте татуювання), вона відчуває, що живе не вперше, і померти мусить теж не вперше. Але переспівуючи міф, авторка перевертає його догори дригом: Еврідіка більше не другорядна персонажка в розповіді про Орфея, екранного часу якої вистачає хіба на те, щоб померти й побути мовчазною тінню. Віро отримує агентність, вона діє, іноді нібито навіть активніше, ніж того вимагають обставини: чи то через РДУГ, який вочевидь має, чи тому що виконує волю давніх богів, під юрисдикцію яких потрапила в Афінах.
Парадоксально, але головною темою твору мені вбачається саме двобій віри й віри: віри-в-Фатум і віри-яка-протистоїть Фатуму. Віра-Віро вчить свого скептичного Орфея вірити в нумінозне, надлюдське, але водночас — і вірити в свою людську силу цьому надлюдському протистояти. Еврідіка з музи стає творчинею — і саме такого переспіву мені не вистачало.
Окрема подяка авторці за героїню з ментальним розладом, за персонажку з інвалідністю та за правдиве зображення мігрантів, які теж по-своєму будують власні міфи під юрисдикцією не завжди чуйних чужих богів.
Авторка роману “Шляхи Еврідіки” Наталія Довгопол характеризує книгу як “переспів давньогрецького міфу”, і це дає нам головний ключ до розуміння твору. Ключів дещо менших знадобиться ще багацько, адже розкидано їх по цьому начебто легкому янґ-едалт тексту чимало.
Нашу українську Еврідіку звуть Віро, або Віра-Ніка, їй 21, вона підробляє SMM-менеджеркою та пише роман на онлайн-платформі, щоб дати голос дивним сновидінням, які переслідують її з дитинства. Та коли відомий грецький автор презентує нову книгу, як дві краплі води схожу на її твір — Віро кидає все й мчить до Афін, щоб дати відсіч плагіатору. Там вона зустріне свого Орфея (теж українського), своє царство Аїда (інтернаціональне) та отримає те, що робить цю історію переспівом, а не переказом міфу.
Читаючи “Шляхи Еврідіки” важливо тримати в голові, що давні греки бачили світ не так, як ми. Якщо для нас час є лінійним, ми рухаємося від минулого до майбутнього, то для античної людини він був циклічним (“time is a flat circle”, як сказав би Метью Макконахі в ролі Раста Коула). Усе вже було колись, водночас є зараз і буде нескінченно. Людина не має свободи волі — її веде Фатум. А противитись долі — означає накликати на себе біди ще гірші.
Віро бачить світ по-давньогрецькому: вона віддає себе в руки сліпої Долі (навіть робить на знак цього промовисте татуювання), вона відчуває, що живе не вперше, і померти мусить теж не вперше. Але переспівуючи міф, авторка перевертає його догори дригом: Еврідіка більше не другорядна персонажка в розповіді про Орфея, екранного часу якої вистачає хіба на те, щоб померти й побути мовчазною тінню. Віро отримує агентність, вона діє, іноді нібито навіть активніше, ніж того вимагають обставини: чи то через РДУГ, який вочевидь має, чи тому що виконує волю давніх богів, під юрисдикцію яких потрапила в Афінах.
Парадоксально, але головною темою твору мені вбачається саме двобій віри й віри: віри-в-Фатум і віри-яка-протистоїть Фатуму. Віра-Віро вчить свого скептичного Орфея вірити в нумінозне, надлюдське, але водночас — і вірити в свою людську силу цьому надлюдському протистояти. Еврідіка з музи стає творчинею — і саме такого переспіву мені не вистачало.
Окрема подяка авторці за героїню з ментальним розладом, за персонажку з інвалідністю та за правдиве зображення мігрантів, які теж по-своєму будують власні міфи під юрисдикцією не завжди чуйних чужих богів.
March 18, 2026
Віро вирушає з Києва до Афін, якими марить. Та головна ціль — зазирнути в очі відомому письменнику. Дівчина переконана, що він привласнив її недописаний роман. Та з кожним кроком омріяна Греція перетворюється на пастку. Віро сняться дивні сни і бачить те, чого не мало б бути. «Еврідіка мусить померти», — каже їй випадкова жінка на базарі. «Еврідіка мусить померти», — написано кров’ю на будинку під Акрополем. Серце підказує, що вона не випадкова героїня в цій пригоді.
Героїня мені спочатку не дуже імпонувала, дуже категорична, трохи вперта, але далі я щиро за неї хвилювалась та вболівала. Були тут інші цікаві герої, як Ліза, Стас, Алексис та інші.
Автор пише цікаво, переплітаючись фантазію з нашими сучасними реаліями. Особливо було цікаво читати про пригоди у Греції, з морем та цікавою атмосферою.
Початок наче і цікавий, але хотілось більше фентезі від початку, а саме магічне було не відразу. Тут чудова історія повʼязана з міфологією Греції, мила історія кохання, зрадливою дружбою та хорошим фіналом. Цікава та затишна історія, з книгою у книзі, загалом мені сподобалось, хоч іноді наче чогось не вистачало.
Героїня мені спочатку не дуже імпонувала, дуже категорична, трохи вперта, але далі я щиро за неї хвилювалась та вболівала. Були тут інші цікаві герої, як Ліза, Стас, Алексис та інші.
Автор пише цікаво, переплітаючись фантазію з нашими сучасними реаліями. Особливо було цікаво читати про пригоди у Греції, з морем та цікавою атмосферою.
Початок наче і цікавий, але хотілось більше фентезі від початку, а саме магічне було не відразу. Тут чудова історія повʼязана з міфологією Греції, мила історія кохання, зрадливою дружбою та хорошим фіналом. Цікава та затишна історія, з книгою у книзі, загалом мені сподобалось, хоч іноді наче чогось не вистачало.
March 1, 2026
Прекрасна книга, дуже сподобалося історія переродження душ.
Гарний опис природи і архітектури, захотілося самій поїхати в Грецію й побачити це на власні очі.
Історія про дівчину, яка прилітає в Грецію, щоб знайти автора, який вкрав її книгу, а знаходить пояснення своїм дивним видінням та снам. Вона памʼятає своє попереднє життя, в потім згадує і найперше - вона була Еврідікою. Але на жаль секта Ньюкта ке Порос починає на неї полювання і хоче вбити її, щоб відродити Орфея і настала нова ера миру.
В книзі багато пригод, везіння чи долі?, гарно прописані персонажі, любовна лінія Віро та Стаса. Можливо головна героїня дуже наївна й у неї все працює на неї, але це лягає в контекст цієї досить доброї книги (якщо не брати до уваги жертвоприношення).
Гарний опис природи і архітектури, захотілося самій поїхати в Грецію й побачити це на власні очі.
Історія про дівчину, яка прилітає в Грецію, щоб знайти автора, який вкрав її книгу, а знаходить пояснення своїм дивним видінням та снам. Вона памʼятає своє попереднє життя, в потім згадує і найперше - вона була Еврідікою. Але на жаль секта Ньюкта ке Порос починає на неї полювання і хоче вбити її, щоб відродити Орфея і настала нова ера миру.
В книзі багато пригод, везіння чи долі?, гарно прописані персонажі, любовна лінія Віро та Стаса. Можливо головна героїня дуже наївна й у неї все працює на неї, але це лягає в контекст цієї досить доброї книги (якщо не брати до уваги жертвоприношення).
This entire review has been hidden because of spoilers.
May 7, 2026
Від себе не втечеш
📖 «Шляхи Еврідіки»
🔷 Про сюжет прочитайте в анотації😏
🔷 Про враження
Знаєте, із цією книжкою я пережила безліч емоцій🥰
❤️ О, нова книжка авторки! ➡️ Треба оформити передзамовлення📚
❤️ Отримала посилку. ➡️ Боже, яка вона гарна😍 А це що - гранати? ➡️ Треба купити гранатів🤭
💔 Почала читати… ➡️ Що взагалі відбувається? (Я не читала анотацію🤫) Що ж не так із цією Віро? Чому вона бісить мене? ➡️ Завдяки Стасу хочеться стерти пил із фортепіано й пограти🎹 ➡️ Треба купити гранатів🤭
❤️ Обговорення з авторкою. ➡️ Тепер точно зрозуміла мотивація Віро, але однаково її персонажка бісяча. ➡️ Скільки всього цікавого дізналася від авторки й послухала враження дівчат. ➡️ Треба купити гранатів🤭
А якщо серйозно, то книжка хороша, вона не так сильно мене вразила, як трилогія про шпигунок, але читати було цікаво😏
Авторка зачіпає безліч тем💭 На сторінках є і про авторське право й плагіат / привласнення ідей, про душі й реінкарнацію, про владу й вплив, про емігрантів, про мистецтво, про стосунки, про дружбу (бажаю кожному й кожній знайти свою Лізку), а ще є трішки про наслідки сучасної війни (безмежна вдячність авторці за вищезгадану персонадку Лізку) і про ковід… і в усе це вплетений міф про Орфея й Еврідіку☺️
Тобто по факту маємо ретелінг міфу із сильною головною персонажкою, історію якої дізнаємося одразу з 2-х часових ліній😎 і 2-х локацій (Україна й Греція тісно переплетені)
Мені надзвичайно сподобалася атмосфера / колорит Греції🏛️ Окрім екскурсії (а один персонаж реально провів Віро невеличку екскурсію) популярними серед туристів місцями, можна також пройтися шляхами Еврідіки😉, поблукати маленькими вуличками, порозглядати будівлі, трішки покататися на метро й усамітнитися на пляжі😍 Ну, і мо-о-оре-е-е😍
Окремо маю згадати про оформлення цієї книжки: обкладинка (до речі, усі зображені на ній елементи важливі для історії), зріз (гранати🤭), форзаци, ілюстрації (❗️)🥰 Усе разом має гармонійний вигляд і доповнює саму історію❤️
P.S. Є доберман Цербер🐾
📖 «Шляхи Еврідіки»
🔷 Про сюжет прочитайте в анотації😏
🔷 Про враження
Знаєте, із цією книжкою я пережила безліч емоцій🥰
❤️ О, нова книжка авторки! ➡️ Треба оформити передзамовлення📚
❤️ Отримала посилку. ➡️ Боже, яка вона гарна😍 А це що - гранати? ➡️ Треба купити гранатів🤭
💔 Почала читати… ➡️ Що взагалі відбувається? (Я не читала анотацію🤫) Що ж не так із цією Віро? Чому вона бісить мене? ➡️ Завдяки Стасу хочеться стерти пил із фортепіано й пограти🎹 ➡️ Треба купити гранатів🤭
❤️ Обговорення з авторкою. ➡️ Тепер точно зрозуміла мотивація Віро, але однаково її персонажка бісяча. ➡️ Скільки всього цікавого дізналася від авторки й послухала враження дівчат. ➡️ Треба купити гранатів🤭
А якщо серйозно, то книжка хороша, вона не так сильно мене вразила, як трилогія про шпигунок, але читати було цікаво😏
Авторка зачіпає безліч тем💭 На сторінках є і про авторське право й плагіат / привласнення ідей, про душі й реінкарнацію, про владу й вплив, про емігрантів, про мистецтво, про стосунки, про дружбу (бажаю кожному й кожній знайти свою Лізку), а ще є трішки про наслідки сучасної війни (безмежна вдячність авторці за вищезгадану персонадку Лізку) і про ковід… і в усе це вплетений міф про Орфея й Еврідіку☺️
Тобто по факту маємо ретелінг міфу із сильною головною персонажкою, історію якої дізнаємося одразу з 2-х часових ліній😎 і 2-х локацій (Україна й Греція тісно переплетені)
Мені надзвичайно сподобалася атмосфера / колорит Греції🏛️ Окрім екскурсії (а один персонаж реально провів Віро невеличку екскурсію) популярними серед туристів місцями, можна також пройтися шляхами Еврідіки😉, поблукати маленькими вуличками, порозглядати будівлі, трішки покататися на метро й усамітнитися на пляжі😍 Ну, і мо-о-оре-е-е😍
Окремо маю згадати про оформлення цієї книжки: обкладинка (до речі, усі зображені на ній елементи важливі для історії), зріз (гранати🤭), форзаци, ілюстрації (❗️)🥰 Усе разом має гармонійний вигляд і доповнює саму історію❤️
P.S. Є доберман Цербер🐾
March 17, 2026
Мені книга дуже сподобалась. В цілому я велика шанувальниця творчості Наталії Довгопол. Для мене це максимально комфортне, приємне та легке читання, але водночас таке, що наповнене сенсами, за яким відчувається велика авторська робота з матеріалом.
Еврідіка здивувала і порадувала таким собі містично-триллерно- детективним вайбом на основі грецької міфології. Для мене це історія про рішення, які нам доводиться приймати. Про кохання та спеку Греції.
Еврідіка здивувала і порадувала таким собі містично-триллерно- детективним вайбом на основі грецької міфології. Для мене це історія про рішення, які нам доводиться приймати. Про кохання та спеку Греції.
January 25, 2026
Чудова книжка, яка змушує забути буденність і з нею поринаєш в пригоди.. в добро і зло , в емоції і пригоди!!! Легка для читання, яскраві образи і гарний стиль роблять цю книжку ідеальною!!!
January 25, 2026
Недостано розкриті персонажі другого плану, нелогічні моменти з одягом Віри-НІки. Все інше супер, міфи - ван лав
April 10, 2026
Щиро рекомендую. Цікава та легка в читанні.
May 6, 2026
Куди насправді заведе викрадений сюжет книги, Віро не знала, та й я такого не очікувала. Сама героїня викликала в мене досить суперечливі почуття. З одного боку, вона цікава особистість, але з іншого — її надмірна впертість часто відверто бісила. Оце постійне я все сама і небажання слухати будь-які поради виглядало як прояв егоїзму, особливо стосовно батьків, які за неї хвилювалися, та подруги. Часом хотілося просто її струснути й закликати прийти до тями
Дволикість героїні теж постійно збивала з пантелику — у деяких моментах я навіть починала губитися в тому, що і де насправді відбувається. Це вносило у сюжет плутанину, яка заважала сприйняттю книги та тих подій, що неслися
Мені неймовірно сподобалися описи Афін. Місто не є просто блідим фоном, а повноцінною і складовою сюжету, через яку чітко відчувала напругу неминучого. Задумка книги справді цікава, проте емоційно мені було мало. Попри те, що я вірила героям, справжнього співпереживання їхні долі в мене не викликали
Дволикість героїні теж постійно збивала з пантелику — у деяких моментах я навіть починала губитися в тому, що і де насправді відбувається. Це вносило у сюжет плутанину, яка заважала сприйняттю книги та тих подій, що неслися
Мені неймовірно сподобалися описи Афін. Місто не є просто блідим фоном, а повноцінною і складовою сюжету, через яку чітко відчувала напругу неминучого. Задумка книги справді цікава, проте емоційно мені було мало. Попри те, що я вірила героям, справжнього співпереживання їхні долі в мене не викликали
Displaying 1 - 23 of 23 reviews