Віро вирушає з Києва до Афін, якими марить. Та головна ціль — зазирнути в очі відомому письменнику. Дівчина переконана, що він привласнив її недописаний роман. Та з кожним кроком омріяна Греція перетворюється на пастку. Віро снить про елевсинські містерії, чує гімни забутим богам і бачить те, чого не мало б бути. «Еврідіка мусить померти», — каже їй випадкова жінка на базарі. «Еврідіка мусить померти», — написано кров’ю на будинку під Акрополем. Серце підказує, що вона не випадкова героїня в цій пригоді.
Складаю букви в слова. Живу в Афінах, пишу українською. Авторка книг "Шпигунки з притулку "Артеміда", "Мандрівний цирк сріблястої пані", "Прокляте небо" та інших.
Роман "Шпигунки з притулку "Артеміда" відзначений сріблом на конкурсі "Коронація слова", увійшов у фінал BookPitch від Одеського кінофестивалю. Як найкраща підліткова книга року, опинився також у фіналі премій "Навиворіт" та "Барабука", а в премії "Еспресо. Вибір читачів" (підліткова номінація) посів перше місце".
"Мандрівний цирк сріблястої пані" отримав премію ім.Гоголя, нагороду "Найкраще підліткове фентезі року" від BaraBooka, відзнаку від "Еспресо. Вибір читачів".
грецька атмосфера, грецька міфологія, українська героїня, яка принесла в усю цю розміреність (чи то розмореність) добрячу хвилю динаміки. хороша тепла казка для холодного зимового вечора
3,5⭐️ У цій книзі занадто багато всього. Ритуальні вбивства, спроби самогубства, кіднепінг, сталкінг (і фізичний, і цифровий). Хіба лиш жертвоприношення бракувало. Хоча чекайте. І це є!
Головна героїня — позашлюбна дочка Джекі Чана. - З вікон вистрибує, і поки летить встигає зрозуміти, що у басейн треба шубовснути там, де глибше, і саме туди й потрапляє. І під час цього ще й вибудовує стратегію з нейтралізації охоронця шезлонгом. - Вниз по балконах багатоповерхівки лазить. З восьмого на сьомий поверх? Та без питань! - Високі паркани вона не перелазить, а переступає.
Я втомилася від цього всього десь на половині.
Також мене дуже бісили помилки. Чому на 100 ст. вітчима звати Ставрос, а на 151 ст. уже Андреас? Якщо це імʼя і прізвище, чому мені не сказали про це в тексті? Я думала, що це вже інша людина, але ніт. Як я маю зрозуміти, що це одна й та ж людина, якщо її в тексті згадують під різними іменами? А потім на 220 ст. виліз ПРЯМИЙ масаж серця. Спершу я не могла зрозуміти, як і коли встигли розрізати грудну клітку і людині з вулиці дозволити залізти рукою буквально у грудину. А потім виявилося, що то таки непрямий масаж серця, а редактор не надто уважно читав текст.
(Я знаю, що таке робота з великим текстом, і знаю, що таке замилене око автора — коли настільки пірнув у текст, що власних помилок уже не видно. Тому такі огріхи повинен був виправити редактор, але… )
Що сподобалось: * Віро і її наполегливість. Дівчину складно збити зі шляху, навіть якщо всі довкола дивляться і крутять пальцем біля скроні. Правда, інфантильність героїні часто бісила, але їй 21 рік, можна списати на те, що лобна кора іще формується. * Містична складова. Ідея з однаковими снами, переродженнями і всім супутнім — дуже цікава і гарно написана. * Грецька міфологія. Я її люблю, і тому подобалося лапати всі ці відсилки в тексті.
Мені не дуже сподобалася ця історія, я два рази думала, аби закинути її, але не маю такого скіла. Але ще якусь книжку авторки почитала б.
The plot is engaging. It weaves together two timelines. The writing of both is equally impressive. There were unexpected twists. I liked most of the characters. However, Viro was incredibly irritating from the very beginning, and by the end I still could not bring myself to like her. The book definitely deserves to be read.
Сюжет цікавий. Він обʼєднує дві часові лінії. Їхнє написання також є вражаючим. Були неочікувані повороти. Більшість героїв мені сподобалися. Проте Віро дратувала неймовірно з самого початку, до кінця я так і не змогла вподобати її. Книга точно заслуговує на прочитання.
Смак. Я і відпочила із цією історією, і не хотіла відкладати, і фотографувала цитати, щоб надіслати подругам.
Як шкода, що запах не можна передати по відео, — подумала Віро, завершуючи свою уявну зйомку. — Як добре, що памʼять має набагато більше вимірів, ніж відео.
Міт про Орфея та Еврідіку + сучасний світ + українці в Греції. Я була в цій країні вже 4 рази, і повертатимусь туди за тим, за чим як раз і йшла в текст Наталії. Оскільки авторка живе в Греції, то я очікувала зустріти в книзі цю атмосферу, знайому архітектуру, менталітет та їїїжу — і зустріла! Це настільки детально описано, настільки смачно 🤌🏻
Головна героїня — Віро — викликала весь спектр емоцій, який для неї (я так розумію) і закладала авторка. У героїні викрадають ще не дописаний рукопис, і книгу з їі ж сюжетом видає відомий грецький письменник. Треба летіти до Греції і розбиратися в цьому питанні, але чи все дійсно так, як здається?
Тут ви зустрінете і фанатиків-орфіків, і криваві ритуали, і зіткнення минулого із сьогоденням, і кохання. Ох, яка тут є гарна сцена🥹 я перечитувала її тричі, бо в умовах «нам можливо всім скоро кінець» та сцена кохання описана так тонко, так чуттєво.
Авторка вміло користується підтекстами, гачками та метафорами. Про деякі сюжетні повороти я здогадувалася, але коли в тексті доходила до них, то все одно знаходила чому шокуватися 🤌🏻
Єдина сцена, яка мені вибилася із ритміки подій — це перше зіткнення Алексиса, Віро, Стаса в будинку Костаса і Йоргаса. Мені там було трошки сумбурно та зашвидко, тому я не відчула очікуваної напруги від ситуації «карти на стіл». Але події далі повністю захопили мене емоційно🤞🏻
Звʼязок Костаса та Віро мене дуже шокував🤭 А щеее лінія Лізи та Костаса — я усміхалася в книжку🥹
Дуже чекала на цю історію. Чекала так, що вперше зробила передзамовлення у Vivat 😄 і як я щиро задоволена. Пишу це — і досі так приємно після історії на душі🫂
Кінцівка сподобалась, всередині січня відчула спеку Греції 😁 На початку дуже дратувала головна героїня, приблизно від середини її можна трохи краще зрозуміти, але все таки інші герої мені сподобались більше.
Історія про сучасних героїв з елементами міфів Древньої Греції. Що мені сподобалось? Сама ідея й сюжет. Реалізація виявилась вдалою. Хоча через анотацію я була настроєна скептично, але вирішила все ж таки дати книжці шанс.
Напочатку мене трохи дратувала головна героїня. Їй все вдавалось надто просто. Віро була дуже довірлива. Певно через жанр, можу зрозуміти казковість і такі відмінності з реальним життям.
Та в один момент історія дійсно затягнула. Герої зрозуміли проблему і шукали спосіб її вирішення. А ще зʼявилась трохи детективна й любовні лінії, що додали теплих відчуттів. Закінчення заставило понервувати, поплакати і впевнитись у тому, що книжка варта того, щоб залишитись на моїй полиці і не тільки через її красиве оформлення.
Чудова книжка, яка змушує забути буденність і з нею поринаєш в пригоди.. в добро і зло , в емоції і пригоди!!! Легка для читання, яскраві образи і гарний стиль роблять цю книжку ідеальною!!!