Надія Суровцова (1896–1985) — українська громадська діячка, дипломатка, історикиня, публіцистка, перекладачка, яка стала жертвою радянського режиму і провела у тюрмах, таборах і на засланні майже тридцять років. Життя Надії Суровцової вражає і захоплює, а її майстерно написані «Спогади» — один із найважливіших монументальних документів доби, що унаочнюють успіхи та поразки України й водночас викривають злочини комунізму.
У першому томі «Спогадів» вміщена перша частина мемуарів, у яких Надія Суровцова розповідає про своє дитинство в Києві та Умані, навчання в Петербурзі, участь в Українській революції, життя на еміграції та в радянській Україні — до першого арешту в 1927 році.
Мені пощастило прочитати цю книжку ще до перевидання. І я тішуся, що ми зробили в ПереФарбований лис те, що розширить коло її читачів. Коли Видавництво "Комора" запропонували нам співпрацю, я спершу була збентежена: як можна робити гру за книгою, одним із сетингів якої є сталінські табори? Але нам вдалося. Бо саме життя Надії Суровцової — значно більше за репресії і поневіряння. Це багате, насичене, яскраве життя, яке припало на турбулентний період. І нинішнім нам, які проживають черговий виток турбулентності, дуже цінно доторкнутися до нього. Особисто для мене найбільш цінними були описані нею світоглядні трансформації, а також моменти зневіри чи безсилля, з яких вона самостійно вибиралася. Надзвичайно життєствердний текст — попри описані жахи, зневагу до особистості, яка панувала у тому світі, попри втрачені можливості й обірвані долі. У нашу гру «Шлях Надії» можна грати як до прочитання спогадів, так і після. І спокушати до читання тих, хто спершу не готовий взяти до рук книгу з двох томів. Окрім безпосереднього занурення в життєвий шлях Надії Суровцової, ми додали до гри психологічну рефлексію власних станів — щоб не дистанціюватися від її досвіду, а поміркувати про нього і зрозуміти щось про себе. Словом, це не розважальна, а просвітницька гра. В яку можна зіграти самому, або розділити цей досвід з кимось. Тому запрошую вас почитати спогади і зіграти в нашу гру «Шлях Надії» https://repaintedfox.com.ua/pathofhope
Перше, що потрібно знати - це те, що Суровцова - комуністка. Тому деякі речі можуть здатися дивними, проте вона не бреше. Ці спогади показують минуле України, як лідери не мали доброї основи, боротьбу за владу, постійні зміни в різних установах. Особливо цікаво читати про закордонні того часу, зубожіння і різні звичаї тих часів, що зникли. Зображення США здається трохи агітк, але власне таке там і було. Цікаво було побачити наскільки grandfathered було огидним правилом. І остання частина про золоту молодь - вечірки та життя показує, що місто було включено в двадцяті, як і весь інший світ. І здається життя стає кращим, втім, цитуючи класиків - це все зіпсував її арешт. Хоча і вона користувалась пільгами того режиму.