What do you think?
Rate this book
Оксиморон. Фортеця Мовчання. Кн.1
«Фортеця Мовчання» перша книга із циклу «Оксиморон». Оксиморон — літературний прийом, що поєднує два суперечливих слова і надає їм нового смислового звучання.
У романі — поєднання двох світів-антиподів:
Великого світу й Земель Морока.
Мовчуни, служителі фортеці Мовчання, порушують давню обітницю невтручання у життя Великого світу. І вони, і влада, і чаклуни шукають дочку мовчуна, яку з переляку в камері тортур вигадав лжечародій Хмара. Поки тривають пошуки, їхню увагу привертає дівчина, котра була в пошуковому загоні. Як вигадка стала реальністю і що приховує світ-перевертень, знає лише той, хто не поспішає себе викривати…
У романі — поєднання двох світів-антиподів:
Великого світу й Земель Морока.
Мовчуни, служителі фортеці Мовчання, порушують давню обітницю невтручання у життя Великого світу. І вони, і влада, і чаклуни шукають дочку мовчуна, яку з переляку в камері тортур вигадав лжечародій Хмара. Поки тривають пошуки, їхню увагу привертає дівчина, котра була в пошуковому загоні. Як вигадка стала реальністю і що приховує світ-перевертень, знає лише той, хто не поспішає себе викривати…
- GenresFantasy
264 pages, Hardcover
Published October 1, 2025
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 11 of 11 reviews
February 17, 2026
Це перша частина героїко-епічного фентезі, де багато політики, а проте практично немає любовних переживань: усе як я люблю.
І менше з тим, спочатку читання далося мені важко. Я читала цю книжку на клуб і навіть була змушена призначити собі розклад: щодня по 50 сторінок. Але він протримався два дні. Другу половину книжки я ковтнула за один раз. Я пояснюю цей феномен таким чином. Тут сплітаються три сюжетні лінії, від трьох нараторів: головної героїні Гілки, фальшивого чародія Хмари та очільника згаданої в назві фортеці Мовчання Тхора, причому вони чергуються саме в цьому порядку, і перший розділ — Гілчин. І саме частини від Гілки прописані найменш емоційно. Детально, описово, гарною мовою, але — беземоційно, через що їх [мені було] нудно читати. Натомість Хмара і Тхір уже додають нерву, а з плином часу і сторінок пригоди густішають, і Гілчині частини теж починають захоплювати.
Принагідно зауважу, що отакі імена для мене були дуже зручними: добре запам’ятовуються, не плутаються, попри те що в деяких персонажей їх, як потім з’ясується, кілька. Не в тому сенсі, що одного звуть, приміром, Колода-Безпалий, а в тому, що одні знають людину як А, інші як Б.
Як я вже казала, мова приємна, стилістично розмаїта, хоча де-не-де бракує прискіпливо редактора, як-от тут: «Чужинець замовив собі лише яєшню і склянку води.
— А можна ще чогось солодкого? — не розгубилася вона».
Тепер — ближче до сюжету. Оксиморон — це назва світу, вигаданого авторкою. Тут панує невігластво, до наук ставляться з такою зневагою, що не знають навіть понять «доба» та «рік», рахуючи час днями-ночами та врожаями. Не те щоб знань тут не було; вони є, але сховані у фортеці Мовчання. Влада дозволяє їм жити і працювати, допоки вони замкнені в своїй твердині, не втручаються в життя за її межами та не передають нікому накопичені знання. Звісно, їм не подобається, що світ скочується в невігластво, або холєра б із ним, із світом, якби він їх не чіпав! Натомість Тхір переконаний: навколо Фортеці стискаються лещата, її готуються знищити зовсім, щоб не муляли ті осоружні знання.
Оксиморон розділений на Великий Світ та Інший Світ; у Великому Світі, як водиться, правдять хороші, в Іншому — поганий останній чародій Морок. На щастя, потрапити з одного світу до іншого не так просто, та стерегтися доводиться. У Великому Світі здавна правлять цариці, які передають престол своїм донькам. Начебто все влаштовано просто і зрозуміло, тільки чомусь останнім часом воно так перекрутилося, спотворилося... Та чи лише останнім?
Головний Радник цариці Скеля, в руках якого насправді зосереджена влада, спромігся упіймати втікача-мовчуна з фортеці, і під тортурами той зізнався, що Великому Світові загрожує донька мовчуна. Щиро кажучи, він збрехав. Провістив що попало, сподіваючись, що його відпустять. Натомість йому доручили ту вигадану доньку шукати. І тепер він у складному становищі.
Гілка, сирота, що заробляє провідницею, найнялася провести якогось дивного незнайомця до доволі небезпечного місця. Він хотів у ще небезпечніше, та вона не погодилася. Однак раптом їх — її та чужинця, якого вона вела — схопили незнайомі найманці, і тепер вони у складному становищі.
Тхір, очільник фортеці Мовчання, давно вже не виходить із власного складного становища, посада в нього така. До того ж він отримав неспростовні докази, що хтось колись задався метою спотворити історію, і йому це непогано вдалося.
Авторка доволі майстерно вибудовує сюжет, сюжетні лінії добре збалансовані, інформація видається дозовано, загалом гармонійно виходить. Дуже цікаво спостерігати, як різні люди мають начебто добрі мотивації, але в когось виходить суцільне лайно, а в когось просто виходить. Я не буду спойлерити, чому так, але загалом апостол Павло все за мене сказав.
Кілька помилок кидалися у вічі, але буквально кілька. Оформлення мені загалом подобається, принаймні декоративні елементи, але дуже не подобається мальовка облич. Продовження хочу читати, сподіваюся його невдовзі побачити.
І менше з тим, спочатку читання далося мені важко. Я читала цю книжку на клуб і навіть була змушена призначити собі розклад: щодня по 50 сторінок. Але він протримався два дні. Другу половину книжки я ковтнула за один раз. Я пояснюю цей феномен таким чином. Тут сплітаються три сюжетні лінії, від трьох нараторів: головної героїні Гілки, фальшивого чародія Хмари та очільника згаданої в назві фортеці Мовчання Тхора, причому вони чергуються саме в цьому порядку, і перший розділ — Гілчин. І саме частини від Гілки прописані найменш емоційно. Детально, описово, гарною мовою, але — беземоційно, через що їх [мені було] нудно читати. Натомість Хмара і Тхір уже додають нерву, а з плином часу і сторінок пригоди густішають, і Гілчині частини теж починають захоплювати.
Принагідно зауважу, що отакі імена для мене були дуже зручними: добре запам’ятовуються, не плутаються, попри те що в деяких персонажей їх, як потім з’ясується, кілька. Не в тому сенсі, що одного звуть, приміром, Колода-Безпалий, а в тому, що одні знають людину як А, інші як Б.
Як я вже казала, мова приємна, стилістично розмаїта, хоча де-не-де бракує прискіпливо редактора, як-от тут: «Чужинець замовив собі лише яєшню і склянку води.
— А можна ще чогось солодкого? — не розгубилася вона».
Тепер — ближче до сюжету. Оксиморон — це назва світу, вигаданого авторкою. Тут панує невігластво, до наук ставляться з такою зневагою, що не знають навіть понять «доба» та «рік», рахуючи час днями-ночами та врожаями. Не те щоб знань тут не було; вони є, але сховані у фортеці Мовчання. Влада дозволяє їм жити і працювати, допоки вони замкнені в своїй твердині, не втручаються в життя за її межами та не передають нікому накопичені знання. Звісно, їм не подобається, що світ скочується в невігластво, або холєра б із ним, із світом, якби він їх не чіпав! Натомість Тхір переконаний: навколо Фортеці стискаються лещата, її готуються знищити зовсім, щоб не муляли ті осоружні знання.
Оксиморон розділений на Великий Світ та Інший Світ; у Великому Світі, як водиться, правдять хороші, в Іншому — поганий останній чародій Морок. На щастя, потрапити з одного світу до іншого не так просто, та стерегтися доводиться. У Великому Світі здавна правлять цариці, які передають престол своїм донькам. Начебто все влаштовано просто і зрозуміло, тільки чомусь останнім часом воно так перекрутилося, спотворилося... Та чи лише останнім?
Головний Радник цариці Скеля, в руках якого насправді зосереджена влада, спромігся упіймати втікача-мовчуна з фортеці, і під тортурами той зізнався, що Великому Світові загрожує донька мовчуна. Щиро кажучи, він збрехав. Провістив що попало, сподіваючись, що його відпустять. Натомість йому доручили ту вигадану доньку шукати. І тепер він у складному становищі.
Гілка, сирота, що заробляє провідницею, найнялася провести якогось дивного незнайомця до доволі небезпечного місця. Він хотів у ще небезпечніше, та вона не погодилася. Однак раптом їх — її та чужинця, якого вона вела — схопили незнайомі найманці, і тепер вони у складному становищі.
Тхір, очільник фортеці Мовчання, давно вже не виходить із власного складного становища, посада в нього така. До того ж він отримав неспростовні докази, що хтось колись задався метою спотворити історію, і йому це непогано вдалося.
Авторка доволі майстерно вибудовує сюжет, сюжетні лінії добре збалансовані, інформація видається дозовано, загалом гармонійно виходить. Дуже цікаво спостерігати, як різні люди мають начебто добрі мотивації, але в когось виходить суцільне лайно, а в когось просто виходить. Я не буду спойлерити, чому так, але загалом апостол Павло все за мене сказав.
Кілька помилок кидалися у вічі, але буквально кілька. Оформлення мені загалом подобається, принаймні декоративні елементи, але дуже не подобається мальовка облич. Продовження хочу читати, сподіваюся його невдовзі побачити.
Read
May 31, 2026Книга “Оксиморон. Фортеця Мовчання. Книга 1”
Яна Вовк @vovk
@bogdan
⠀
“За законом, розпливчасто описаним в «Історії Оксиморону і світів, що входять до нього», Великим світом правили «нащадки Першої цариці по жіночій лінії». Теперішня цариця відсторонилася від управління державою, що дісталася їй у спадок від такої ж безвільної матері. Цариця плекала своє горе і самотність відколи її єдина дочка, щойно народившись, померла. Не одне покоління дієву владу у Великому світі представляла династія Головних радників.”
⠀
Головна героїня Гілка нещодавно втратила батька та погоджується на дуже ризиковану роботу, аби швидко змінити своє життя на краще.
⠀
Вона прикидається хлопцем-провідником і має провести чужинця через вкрай небезпечні землі до загадкової “Брами”, що межує із Землями Морока - темного чарівника.
⠀
Але ситуація стрімко змінюється:
замість небезпечних монстрів вони потрапляють до рук жорстоких найманців та правителя, який хоче використати їх у своїх інтересах.
⠀
Паралельно ми дізнаємося про Фортецю Мовчунів, яка стоїть оплотом знань загубленої цивілізації.
⠀
Орден Мовчунів зберігає ці знання від знищення корумпованими радниками.
⠀
Читання та науки під забороною.
⠀
Медицина - це чаклунство.
⠀
Чаклунство давно забуте та вважається дитячою казкою.
⠀
Цариці - безвладні ляльки на троні, якими керують радники.
⠀
Є ворог - чаклун Морок, влада якого невблаганно виходить за межі його володінь і прагне поглинути чорнотою все навколо.
⠀
Але пророцтво обіцяє “доньку мовчуна”, яка змінить історію та врятує Великий світ!
⠀
Перша частина книги була дуже складною та обтяженою деталями. Я не вірила у створений світ.
Було відчуття, що авторка намагається у 100 сторінок вмістити те, що могло б уміститися в усі 300...
⠀
Друга частина книги мені сподобалася та сюжетом нагадувала “Чортів” Аберкромбі з українським колоритом.
⠀
Чи буду я читати другу частину? Так 🤝
⠀
#примхливачитака
Яна Вовк @vovk
@bogdan
⠀
“За законом, розпливчасто описаним в «Історії Оксиморону і світів, що входять до нього», Великим світом правили «нащадки Першої цариці по жіночій лінії». Теперішня цариця відсторонилася від управління державою, що дісталася їй у спадок від такої ж безвільної матері. Цариця плекала своє горе і самотність відколи її єдина дочка, щойно народившись, померла. Не одне покоління дієву владу у Великому світі представляла династія Головних радників.”
⠀
Головна героїня Гілка нещодавно втратила батька та погоджується на дуже ризиковану роботу, аби швидко змінити своє життя на краще.
⠀
Вона прикидається хлопцем-провідником і має провести чужинця через вкрай небезпечні землі до загадкової “Брами”, що межує із Землями Морока - темного чарівника.
⠀
Але ситуація стрімко змінюється:
замість небезпечних монстрів вони потрапляють до рук жорстоких найманців та правителя, який хоче використати їх у своїх інтересах.
⠀
Паралельно ми дізнаємося про Фортецю Мовчунів, яка стоїть оплотом знань загубленої цивілізації.
⠀
Орден Мовчунів зберігає ці знання від знищення корумпованими радниками.
⠀
Читання та науки під забороною.
⠀
Медицина - це чаклунство.
⠀
Чаклунство давно забуте та вважається дитячою казкою.
⠀
Цариці - безвладні ляльки на троні, якими керують радники.
⠀
Є ворог - чаклун Морок, влада якого невблаганно виходить за межі його володінь і прагне поглинути чорнотою все навколо.
⠀
Але пророцтво обіцяє “доньку мовчуна”, яка змінить історію та врятує Великий світ!
⠀
Перша частина книги була дуже складною та обтяженою деталями. Я не вірила у створений світ.
Було відчуття, що авторка намагається у 100 сторінок вмістити те, що могло б уміститися в усі 300...
⠀
Друга частина книги мені сподобалася та сюжетом нагадувала “Чортів” Аберкромбі з українським колоритом.
⠀
Чи буду я читати другу частину? Так 🤝
⠀
#примхливачитака
February 5, 2026
Одразу скажу, що я в захваті від історії, і тепер з нетерпінням чекаю продовження 🥰
В книзі поєднуються два світи, Великий світ та Землі морока.
Все починається з подорожі. Приваблива пропозиція, гарна оплата, велика таємниця.
Дівчина, на ім'я Гілка, погодилася піти провідником для таємничого незнайомця. І під час цієї подорожі її чекало багато неочікуваних відкриттів.
В такому доволі невеликому об'єму книги авторці вдалося описати нереально цікавий світ. Для мене в фентезі справді важливо, щоб світ був гарно розкритим, щоб читаючи було зрозуміло де ми і що тут робимо. Тут це є 😉 Так ще лишилися землі про які нам не розповіли, але в наступних частинах впевнена авторка відкриє завісу.
Тут багато героїв, які є частиною цілісної картини. Не дивлячись на те, що персонажів справді досить багато, я нікого не плутала, і запам'ятала хто є хто.
Обман, дружба, вірність, зрада, влада та таємниці, це все чекатиме вас на сторінках книги. Кожна прочитана сторінка давала змогу осягнути цю неймовірно написану історію.
"Людьми, позбавленими знань і критичного мислення, легко керувати. Достатньо запропонувати їм жертву у вигляді ворога, щоб спрямувати їхню агресію в потрібне русло."
Кожен з героїв був мені цікавий, вони справді всі є частиною цієї історії. Десь перші 80 сторінок я знайомилася з світом та персонажами, а потім вже почувалася на сторінках книги як своя.
Інколи в боротьбі за владу люди втрачають себе, йдуть на жертви, які не можна виправдати. Так сталося з деяким з героїв. В хтось просто боягуз, і піклується тільки про себе. Дехто підлий зрадник, що без вагань встромить ножа в спину. Але більшість обрали вірний шлях, були віддані собі та своїм товаришам.
"Іноді лише втрата дає зрозуміти, що в тебе із цією людиною устиг скластися маленький, але вже необхідний тобі світ."
Гілку чекало багато випробувань на шляху. Вона знайшла нових друзів, дізналася правду про своє минуле, розкрила таємниці декого з товаришів. Дівчина вольова та цілеспрямована. Вона гнеться, та не ламається.
Ця книга стала для мене відкриттям. Вона перевершила мої очікування. Для поціновувачів якісного пригодницького фентезі, з гарним світоустроєм та цікавими героями дуже раджу 😉
В книзі поєднуються два світи, Великий світ та Землі морока.
Все починається з подорожі. Приваблива пропозиція, гарна оплата, велика таємниця.
Дівчина, на ім'я Гілка, погодилася піти провідником для таємничого незнайомця. І під час цієї подорожі її чекало багато неочікуваних відкриттів.
В такому доволі невеликому об'єму книги авторці вдалося описати нереально цікавий світ. Для мене в фентезі справді важливо, щоб світ був гарно розкритим, щоб читаючи було зрозуміло де ми і що тут робимо. Тут це є 😉 Так ще лишилися землі про які нам не розповіли, але в наступних частинах впевнена авторка відкриє завісу.
Тут багато героїв, які є частиною цілісної картини. Не дивлячись на те, що персонажів справді досить багато, я нікого не плутала, і запам'ятала хто є хто.
Обман, дружба, вірність, зрада, влада та таємниці, це все чекатиме вас на сторінках книги. Кожна прочитана сторінка давала змогу осягнути цю неймовірно написану історію.
"Людьми, позбавленими знань і критичного мислення, легко керувати. Достатньо запропонувати їм жертву у вигляді ворога, щоб спрямувати їхню агресію в потрібне русло."
Кожен з героїв був мені цікавий, вони справді всі є частиною цієї історії. Десь перші 80 сторінок я знайомилася з світом та персонажами, а потім вже почувалася на сторінках книги як своя.
Інколи в боротьбі за владу люди втрачають себе, йдуть на жертви, які не можна виправдати. Так сталося з деяким з героїв. В хтось просто боягуз, і піклується тільки про себе. Дехто підлий зрадник, що без вагань встромить ножа в спину. Але більшість обрали вірний шлях, були віддані собі та своїм товаришам.
"Іноді лише втрата дає зрозуміти, що в тебе із цією людиною устиг скластися маленький, але вже необхідний тобі світ."
Гілку чекало багато випробувань на шляху. Вона знайшла нових друзів, дізналася правду про своє минуле, розкрила таємниці декого з товаришів. Дівчина вольова та цілеспрямована. Вона гнеться, та не ламається.
Ця книга стала для мене відкриттям. Вона перевершила мої очікування. Для поціновувачів якісного пригодницького фентезі, з гарним світоустроєм та цікавими героями дуже раджу 😉
August 3, 2026
Ох і захопив мене цей складний,багатошаровий фентезійний світ! Я терміново потребую продовження цієї історії🧡🦊🌿На початках читання дещо йшло повільно,бо маємо перед собою декілька сюжетних ліній,багато героїв( з дуже самобутніми іменами) та новий світ,але карта вам в поміч і рушаймо...
Головна героїня Гілка(яка сама того не відає ,але вже спричиняє неабиякий безлад в Великому світі) 15- ти річна сирота,яка видає себе за хлопчака та заробляє на життя провідником. І ось вона спокушається на велику платню та береться за небезпечну справу- провести дивного незнайомця до вкрай загрозливого місця,про яке вона лиш чула від батька та людей. Це місце - Головний хребет ,що ділить Всесвіт на дві частини- Великий світ,де живуть люди та Землі Морока ,оповитий темрявою та таємницями світ останнього чародія. Ця подорож буде сповнена пригод,небезпек,нових знайомств, жаских таємниць та неочікуваної опіки. І ось тут вже неможливо спинитися,я летіла сторінками з бажанням дізнатись,що ж там далі...але все ж не встигала за фантазію авторки( вона таки мене здивувала своїми сюжетними поворотами)
Цікаві і інші сюжетні лінії,що розкривають перед нами устрій Великого світу. Владі потрібні невігласи ,зубожілий люд,яким легко керувати,нав'язувати свої думки та тримати в страху. Тому маємо вето на тримання вдома книг,страшну цензуру та заборону новаторства.Світ в якому розвивається лише військова галузь,бо влада прагне панування та війни.( Нікого вам це не нагадує? Бо мені так!) І ось як кілок в оці вже 2000 років серед цього світу стоїть Фортеця Мовчання - осередок нових знань,відкриттів,прогресу,в якій зберігаються старовинні історичні трактати та книги.Це так описано,що читаючи відчуваєш цей запах старих книг,історичного пилу і чогось дуже цінного. Та мовчуни мають зберігати знання ,не контактувати з Великим світом,в якому починається безлад. А може не тільки починається,а триває вже давно...Їхнє невтручання умова крихкого балансу між світами.Та чи дійсно мовчання рятує чи затягує в темряву?
Щира рекомендація читайте🧡🦊🌿
Головна героїня Гілка(яка сама того не відає ,але вже спричиняє неабиякий безлад в Великому світі) 15- ти річна сирота,яка видає себе за хлопчака та заробляє на життя провідником. І ось вона спокушається на велику платню та береться за небезпечну справу- провести дивного незнайомця до вкрай загрозливого місця,про яке вона лиш чула від батька та людей. Це місце - Головний хребет ,що ділить Всесвіт на дві частини- Великий світ,де живуть люди та Землі Морока ,оповитий темрявою та таємницями світ останнього чародія. Ця подорож буде сповнена пригод,небезпек,нових знайомств, жаских таємниць та неочікуваної опіки. І ось тут вже неможливо спинитися,я летіла сторінками з бажанням дізнатись,що ж там далі...але все ж не встигала за фантазію авторки( вона таки мене здивувала своїми сюжетними поворотами)
Цікаві і інші сюжетні лінії,що розкривають перед нами устрій Великого світу. Владі потрібні невігласи ,зубожілий люд,яким легко керувати,нав'язувати свої думки та тримати в страху. Тому маємо вето на тримання вдома книг,страшну цензуру та заборону новаторства.Світ в якому розвивається лише військова галузь,бо влада прагне панування та війни.( Нікого вам це не нагадує? Бо мені так!) І ось як кілок в оці вже 2000 років серед цього світу стоїть Фортеця Мовчання - осередок нових знань,відкриттів,прогресу,в якій зберігаються старовинні історичні трактати та книги.Це так описано,що читаючи відчуваєш цей запах старих книг,історичного пилу і чогось дуже цінного. Та мовчуни мають зберігати знання ,не контактувати з Великим світом,в якому починається безлад. А може не тільки починається,а триває вже давно...Їхнє невтручання умова крихкого балансу між світами.Та чи дійсно мовчання рятує чи затягує в темряву?
Щира рекомендація читайте🧡🦊🌿
August 2, 2026
Цікаве фентезі, яке не розкриває всі карти з перших сторінок, і саме тому книга припала мені до смаку.
Це історія, у якій доводиться уважно стежити за деталями, адже кожна з них згодом набуває значення. Вона є першою частиною фентезійного циклу; поєднує пригодницьке фентезі, загадки, політичні інтриги та поступове розкриття таємниць.
Сюжет роману розгортається у багатошаровому, непростому всесвіті, де давні секрети, боротьба за владу й приховані істини визначають долі людей. Світоустрій прописаний достатньо детально, щоб викликати цікавість, але водночас авторка залишає простір для уяви.
Герої опиняються в центрі небезпечних подій двох світів-антиподів - Великого світу та Земель Морока (звідки ще ніхто не повертався).
Фотреця мовчання - єдине місце, де по-справжньому цінують знання і зберігають їх від знищення серед зубожіння і невігластва, зумовлених рішенням влади. Адже забороняючи розвиток й ерудицію, набагато легше тримати контроль.
Надихаючими описами книга запрошує читача поринути у Вовчу балку - місце, з якого все починається.
Головна героїня на ім'я Гілка - юна сирота, яка прикидається хлопцем і хоче заробити кошти, спокусившись провести таємничого незнайомця до небезпечного краю. Саме ця подорож прокладає початок пригод, сповнених відкриттів і небезпечних подій, що виходять далеко за межі звичайної людської логіки. Гілка сподобалася сміливістю та рішучістю.
Персонажі не виглядають однозначними: їхні рішення часто змушують замислитися. Приємно, що книга не спирається лише на екшен - у ній є місце і психології, і моральним дилемам.
Текст читається легко, але без спрощення. Мова є образною, подекуди - навіть поетичною.
Я дуже люблю описи довкілля, погоди, які дозволяють поринути в атмосферу історії. Тут вони органічно переплітаються з "живими" діалогами.
Приємним додаком у виданні є карта місцевості, яку цікаво було роздивлятися під час читання.
Це роман про таємниці, страх перед невідомим і пошук істини. Він для тих, хто любить повільне занурення у світ й вайб загадковості. Фінал залишає по собі бажання дізнатися, що буде далі.
Це історія, у якій доводиться уважно стежити за деталями, адже кожна з них згодом набуває значення. Вона є першою частиною фентезійного циклу; поєднує пригодницьке фентезі, загадки, політичні інтриги та поступове розкриття таємниць.
Сюжет роману розгортається у багатошаровому, непростому всесвіті, де давні секрети, боротьба за владу й приховані істини визначають долі людей. Світоустрій прописаний достатньо детально, щоб викликати цікавість, але водночас авторка залишає простір для уяви.
Герої опиняються в центрі небезпечних подій двох світів-антиподів - Великого світу та Земель Морока (звідки ще ніхто не повертався).
Фотреця мовчання - єдине місце, де по-справжньому цінують знання і зберігають їх від знищення серед зубожіння і невігластва, зумовлених рішенням влади. Адже забороняючи розвиток й ерудицію, набагато легше тримати контроль.
Надихаючими описами книга запрошує читача поринути у Вовчу балку - місце, з якого все починається.
Головна героїня на ім'я Гілка - юна сирота, яка прикидається хлопцем і хоче заробити кошти, спокусившись провести таємничого незнайомця до небезпечного краю. Саме ця подорож прокладає початок пригод, сповнених відкриттів і небезпечних подій, що виходять далеко за межі звичайної людської логіки. Гілка сподобалася сміливістю та рішучістю.
Персонажі не виглядають однозначними: їхні рішення часто змушують замислитися. Приємно, що книга не спирається лише на екшен - у ній є місце і психології, і моральним дилемам.
Текст читається легко, але без спрощення. Мова є образною, подекуди - навіть поетичною.
Я дуже люблю описи довкілля, погоди, які дозволяють поринути в атмосферу історії. Тут вони органічно переплітаються з "живими" діалогами.
Приємним додаком у виданні є карта місцевості, яку цікаво було роздивлятися під час читання.
Це роман про таємниці, страх перед невідомим і пошук істини. Він для тих, хто любить повільне занурення у світ й вайб загадковості. Фінал залишає по собі бажання дізнатися, що буде далі.
March 4, 2026
Я перегорнула останню сторінку «Фортеці мовчання» Яни Вовк, і відчуття такі, ніби я щойно повернулася з небезпечного прикордоння. Це було непросте, але неймовірно красиве занурення в епічне фентезі, де філософія важить не менше за магію.
🏰Початок історії нагадує розплутування тугого вузла. Разом із сиротою Гілкою я прийняла пропозицію таємничого чужоземця — залишити звичний Великий світ і здійснити фатальний перехід через Гірський хребет. Попереду лежали Землі Морока, про які ходять лише страхітливі перекази, і цей шлях став для героїні точкою неповернення.
🏰Перша частина книги далася мені не одразу. Світ авторки складний, багатошаровий, і я часто заглядала в карту, аби не загубитися в географії та інтригах. Тут панує густа готична атмосфера: палацові змови, династія Головних радників і тривога за жіночу лінію роду, що ось-ось має перерватися.
Окреме місце в моєму серці посіла сама Фортеця Мовчання. Я буквально відчувала запах стародруків на полицях і важку тишу, якою дихають мовчуни, сковані обітницею невтручання.
🏰А от друга частина полетіла на одному диханні. Гілка опиняється в суворому чоловічому колі, де замість очікуваної ворожості отримує дивовижну опіку. Зізнаюся, я до останнього вгадувала, з ким же авторка сплете романтичну нитку — і ця неоднозначність тримала в напрузі сильніше за магічні пастки😉
Найбільше ж я чекала на Долину Одкровень: місце-дзеркало🪞, що зіштовхує героїв з їхніми найглибшими страхами.
За час цієї подорожі я встигла всім серцем прикипіти до героїв, але фінал... він просто перевертає все з ніг на голову. Яна Вовк закрутила сюжет так майстерно, що всі мої теорії розсипалися. Відчуваю, що попереду буде ще цікавіше, тож тепер із нетерпінням чекаю на продовження цього таємничого лабіринту!
🏰Початок історії нагадує розплутування тугого вузла. Разом із сиротою Гілкою я прийняла пропозицію таємничого чужоземця — залишити звичний Великий світ і здійснити фатальний перехід через Гірський хребет. Попереду лежали Землі Морока, про які ходять лише страхітливі перекази, і цей шлях став для героїні точкою неповернення.
🏰Перша частина книги далася мені не одразу. Світ авторки складний, багатошаровий, і я часто заглядала в карту, аби не загубитися в географії та інтригах. Тут панує густа готична атмосфера: палацові змови, династія Головних радників і тривога за жіночу лінію роду, що ось-ось має перерватися.
Окреме місце в моєму серці посіла сама Фортеця Мовчання. Я буквально відчувала запах стародруків на полицях і важку тишу, якою дихають мовчуни, сковані обітницею невтручання.
🏰А от друга частина полетіла на одному диханні. Гілка опиняється в суворому чоловічому колі, де замість очікуваної ворожості отримує дивовижну опіку. Зізнаюся, я до останнього вгадувала, з ким же авторка сплете романтичну нитку — і ця неоднозначність тримала в напрузі сильніше за магічні пастки😉
Найбільше ж я чекала на Долину Одкровень: місце-дзеркало🪞, що зіштовхує героїв з їхніми найглибшими страхами.
За час цієї подорожі я встигла всім серцем прикипіти до героїв, але фінал... він просто перевертає все з ніг на голову. Яна Вовк закрутила сюжет так майстерно, що всі мої теорії розсипалися. Відчуваю, що попереду буде ще цікавіше, тож тепер із нетерпінням чекаю на продовження цього таємничого лабіринту!
February 21, 2026
Це напружений роман, у якому тиша стає законом, а слово - небезпекою. Події розгортаються у світі, де мовчання нав’язане страхом і контролем, а будь-який прояв інакшості може мати серйозні наслідки.
Головна героїня, Гілка, подорожує з чужинцем змушена жити за правилами, що забороняють відкрито говорити правду та виражати власні почуття. Вона поступово усвідомлює, що мовчання може бути не лише захистом, а й пасткою. Крок за кроком дівчина стикається з вибором: залишитися непомітною чи наважитися почути свій внутрішній голос.
Ця книга поєднує елементи фентезі та пригод, піднімаючи важливі теми свободи слова, страху, відповідальності й сили особистого вибору.
Гілка вчиться довіряти власним відчуттям, поступово розуміючи, що мовчання може руйнувати не менше, ніж страх.
Цікавий сюжет, персонажі , чудово описані два світи в книзі: світлий (Великий Світ) і темний (Землі Мороку). Я так зрозуміла, що буде продовження, залюбки почитала б)
Головна героїня, Гілка, подорожує з чужинцем змушена жити за правилами, що забороняють відкрито говорити правду та виражати власні почуття. Вона поступово усвідомлює, що мовчання може бути не лише захистом, а й пасткою. Крок за кроком дівчина стикається з вибором: залишитися непомітною чи наважитися почути свій внутрішній голос.
Ця книга поєднує елементи фентезі та пригод, піднімаючи важливі теми свободи слова, страху, відповідальності й сили особистого вибору.
Гілка вчиться довіряти власним відчуттям, поступово розуміючи, що мовчання може руйнувати не менше, ніж страх.
Цікавий сюжет, персонажі , чудово описані два світи в книзі: світлий (Великий Світ) і темний (Землі Мороку). Я так зрозуміла, що буде продовження, залюбки почитала б)
March 11, 2026
«Фортеця мовчання» -атмосферне фентезі з філософським підтекстом української авторки Яни Вовк - це саме та книжка з якою я почала весну і не помилилася 😍🌸
Які тут описи природи, словами не передати, треба читати🪻
Сюжет захоплює з перших сторінок і не відпускає до останнього.
Головні герої дуже круто вписуються в цей світ.
Авторка поєднує в романі два світи-антиподи: Великий світ та Землі Морока🏰
На початку роману ми зустрічаємо сироту Гілку, яка маскується під хлопчика, оскільки бути дівчиною дуже небезпечно в її світі. Вона приймає пропозицію від незнайомця, який готовий заплатити сто чорних монет (а вони зробили б дівчину багатою) і стає провідником. Попереду їх чекає непростий шлях і перехід через Гірський хребет 🗻Чим далі подорожуючі відходили від Великого світу, тим небезпечнішим ставало їх перебування на інших землях. І саме на цьому небезпечному шляху доля Гілки змінюється🪻
До речі, це перша книга з циклу «Оксиморон» 👌 Тому, чекаю з нетерпінням продовження😍
Які тут описи природи, словами не передати, треба читати🪻
Сюжет захоплює з перших сторінок і не відпускає до останнього.
Головні герої дуже круто вписуються в цей світ.
Авторка поєднує в романі два світи-антиподи: Великий світ та Землі Морока🏰
На початку роману ми зустрічаємо сироту Гілку, яка маскується під хлопчика, оскільки бути дівчиною дуже небезпечно в її світі. Вона приймає пропозицію від незнайомця, який готовий заплатити сто чорних монет (а вони зробили б дівчину багатою) і стає провідником. Попереду їх чекає непростий шлях і перехід через Гірський хребет 🗻Чим далі подорожуючі відходили від Великого світу, тим небезпечнішим ставало їх перебування на інших землях. І саме на цьому небезпечному шляху доля Гілки змінюється🪻
До речі, це перша книга з циклу «Оксиморон» 👌 Тому, чекаю з нетерпінням продовження😍
December 23, 2025
Якщо коротко, то це книга-шлях, бо головна персонажка Гілка в силу певних обставин змушена подорожувати з найманцями. От про її пригоди в першу чергу і буде йти оповідь. Але при цьому сюжет регулярно переключається і на іншого персонажа - на старійшину Тхора в Фортеці Мовчання, де зберігає свої секрети таємнича спільнота мовчунів.
Чародій-брехун. Вигадана дитина. Загублена дитина. Безвольна королева. Радник, що захопив владу. Мовчуни, що дали обітницю невтручання у справи Великого Світу. Таємниці, зради, дрібка магії. Авторка по сюжету розкидає незначні фрагменти і я потім, дізнавшись більше про лор або черговий секрет: "Ага, то може отой є тим-то.. а оце прояв оцього.."
Події, правда, дещо сумбурні і є кілька питань до самого світоустрою. До речі, він тут цілком стандартний для сюжетів багатьох фентезійних історій: два світи - світлий (Великий Світ) і темний (Землі Мороку). Мешканці Світлого Світу розповідають жахи про темний світ і його володаря. Але при цьому самого того мороку ніколи не бачили, бо звідти не повертався ніхто. Народу у Великому Світі заборонено вчитись та пізнавати технології і люди вже власний вік міряють врожаями, а не роками. При цьому мовчуни практикують науку і під страхом смерті не мають права ділитись цими знаннями з народом. Та й загалом виходити з фортеці їм дозволено лише на свята.
Спочатку я вирішила, що авторка намагалась в Кука чи Аберкромбі, але мені то більше здалось і це не темне фентезі. При цьому герої тут страждають від вошей, рани гнояться, люди гинуть, біднота навкруг. Подробних графічних описів фізіологічних процесів чи сцен жорстокості немає, якщо що.
Стосовно ж фентезі чи роментезі. Тут такий романтік, що вона йому по морді, а він їй під коліна. Натяк на любовну лінію був настільки фоновий, що не була впевнена, чи піде розвиток цієї романтики далі. А потім паралельно ще сюжетна лінія вигулькнула, що я вже почала думати, що все отак і схлопнеться на пиздюлях😁 Та ближче до фіналу зрозуміла, що любовна лінія таки буде, але є нюанс. До того ж, в наступній частині. Мабуть. При цьому немає набридлого фокусу на привабливості персонажів, характерного для багатьох роментезі. Тож у нас тут або чисте фентезі з можливою любовною лінією на фоні, або вері-вері слоу-слоу бьорн.
Підсумовуючи враження, що хочу сказати: це тверденький середнячок серед фентезі, який доволі непогано тримається і на фоні перекладів іноземних авторів. Мені особисто сподобалось і чекаю на продовження. Бо цікаво, що там буде з персонажами далі і нащо були оті всі ракіровки.
Якби не зайшло, то було б 6/10, а не 8/10. Бо це добре написано і є цікаві елементи. А ще тут оповідь від третьої особи.
Тепер же про саме видання: міцна палітурка, 260 сторінок, текст цілком читабельний, папір сіро-кремовий і тонкий (троха просвічує, та це не заважало читанню).
До речі, досі здивована, чому такий малий наклад - лише 500 примірників👀
P.s.: Ледь не забула - є одна претензія до карти. Треба було додати Місто Ста Палаців. Бо за логікою, згідно карти, одна група мала піти на південь, щоб зробити великий гак на шляху до Копалень. А інша - мала піти на північ, щоб дістатись до Копалень якнайшвидше. А в результаті всі зустрілись в одній точці в Лісі Упосліджених.
Чародій-брехун. Вигадана дитина. Загублена дитина. Безвольна королева. Радник, що захопив владу. Мовчуни, що дали обітницю невтручання у справи Великого Світу. Таємниці, зради, дрібка магії. Авторка по сюжету розкидає незначні фрагменти і я потім, дізнавшись більше про лор або черговий секрет: "Ага, то може отой є тим-то.. а оце прояв оцього.."
Події, правда, дещо сумбурні і є кілька питань до самого світоустрою. До речі, він тут цілком стандартний для сюжетів багатьох фентезійних історій: два світи - світлий (Великий Світ) і темний (Землі Мороку). Мешканці Світлого Світу розповідають жахи про темний світ і його володаря. Але при цьому самого того мороку ніколи не бачили, бо звідти не повертався ніхто. Народу у Великому Світі заборонено вчитись та пізнавати технології і люди вже власний вік міряють врожаями, а не роками. При цьому мовчуни практикують науку і під страхом смерті не мають права ділитись цими знаннями з народом. Та й загалом виходити з фортеці їм дозволено лише на свята.
Спочатку я вирішила, що авторка намагалась в Кука чи Аберкромбі, але мені то більше здалось і це не темне фентезі. При цьому герої тут страждають від вошей, рани гнояться, люди гинуть, біднота навкруг. Подробних графічних описів фізіологічних процесів чи сцен жорстокості немає, якщо що.
Стосовно ж фентезі чи роментезі. Тут такий романтік, що вона йому по морді, а він їй під коліна. Натяк на любовну лінію був настільки фоновий, що не була впевнена, чи піде розвиток цієї романтики далі. А потім паралельно ще сюжетна лінія вигулькнула, що я вже почала думати, що все отак і схлопнеться на пиздюлях😁 Та ближче до фіналу зрозуміла, що любовна лінія таки буде, але є нюанс. До того ж, в наступній частині. Мабуть. При цьому немає набридлого фокусу на привабливості персонажів, характерного для багатьох роментезі. Тож у нас тут або чисте фентезі з можливою любовною лінією на фоні, або вері-вері слоу-слоу бьорн.
Підсумовуючи враження, що хочу сказати: це тверденький середнячок серед фентезі, який доволі непогано тримається і на фоні перекладів іноземних авторів. Мені особисто сподобалось і чекаю на продовження. Бо цікаво, що там буде з персонажами далі і нащо були оті всі ракіровки.
Якби не зайшло, то було б 6/10, а не 8/10. Бо це добре написано і є цікаві елементи. А ще тут оповідь від третьої особи.
Тепер же про саме видання: міцна палітурка, 260 сторінок, текст цілком читабельний, папір сіро-кремовий і тонкий (троха просвічує, та це не заважало читанню).
До речі, досі здивована, чому такий малий наклад - лише 500 примірників👀
P.s.: Ледь не забула - є одна претензія до карти. Треба було додати Місто Ста Палаців. Бо за логікою, згідно карти, одна група мала піти на південь, щоб зробити великий гак на шляху до Копалень. А інша - мала піти на північ, щоб дістатись до Копалень якнайшвидше. А в результаті всі зустрілись в одній точці в Лісі Упосліджених.
January 28, 2026
УВАГА! ВІДГУК МІСТИТЬ НЕВЕЛИКІ СПОЙЛЕРИ ДО ТЕКСТУ!
Хоча головною героїнею є підлітка, я все ж не віднесла б цю книгу до янг-едалту. А от до цікавого пригодницького фентезі з окремою, доволі потужною політичною лінією – цілком.
П’ятнадцятирічна Гілка, в якої нещодавно помер батько, і яка працює Провідником, видаючи себе за хлопця, спокушається великою платнею і погоджується провести незнайомця до дуже небезпечного місця. Звісно, що просто так їй це не минеться. І стає все більш зрозумілим, що полювання розгортається не на загадкового незнайомця, а чомусь саме на неї...
Паралельно нам показують Тхора, очільника так званої Фортеці мовчання. Він дуже гидка людина. Правила для нього понад людей; а «велика мета» виправдовує в його очах будь-які засоби. Він влаштовує феміцид, не змигнувши оком (а коли виявляється, що то було помилкою, відчуває лише слабенькі натяки на розкаяння), грає людськими життями, як йому заманеться. Супротивники в нього, навіть не сумнівайтеся, такі самі. І в кожного велика мета. І кожному чомусь потрібна дівчинка з незвичайними здібностями...
Власне, з політичною лінією в мене виникла невеличка проблема. Це моя особиста проблема, як читачки: я маю бодай комусь співпереживати. Тобто, персонаж може бути негідником, але дайте мені хоча б одну рисочку, за яку я могла б потягнути і засоціювати себе з ним бодай частково. А тут – персонаж, який мислить себе гвинтиком добре змащеного механізму, а по ітогу виявляється дурень дурнем – і навіть перед смертю не розуміє, чого ж його всі зраджують, гівнюкі такі! Я не можу такому співчувати. І виникає ситуація, за якою персонаж вже помер, а я все ніяк не зрозуміла, нащо мені про нього так детально розповідали? Ну помер і помер, дуже добре, краще б раніше здох, менше б народу скалічив. Ні, звісно, там є сюжетний осьцетакповорот, але заради нього стільки сторінок лайно під мікроскопом розглядати?.. Але тут треба розуміти, що це навіть не перша книга, а перша частина історії. Сякий-такий проміжний фінал присутній, та історія не розказана навіть близько.
Що ж до головної героїні – до неї в мене жодних претензій немає. Вона... ну, нормальна. Намагається вижити в несприятливому середовищі, робить притаманні її віку та ситуації помилки, за можливості їх виправляє... Вона не Мері-С’ю і не дурепа. Нормальна, кмітлива дівчина в ненормальній ситуації. За її пригодами цікаво слідкувати, їй співчуваєш, її доля не робить її супергероїнею – скоріше, все це дуже їй не подобається і скоріше заважає, ніж допомагає... Її оточення теж доволі цікаве. В кожного власні прибамбаси, кожний цікавий, як особистість. Виживуть не всі L
В цілому – скоріше сподобалось, ніж ні. Авторка пише живо, читається легко, персонажі запам’ятовуються. Наступну книжку, мабуть, куплю. А от якщо і вона закінчиться кліфганґером – тоді вже подумаю. Бо (бабця мод он) не подобається мені оця сучасна манера видавати одну книжку частинами (бабця мод офф).
Раджу всім поціновувачам пригодницького фентезі практично без романтики, з досить сильною політичною складовою, кого така манера видання книжок не дратує ;)
Хоча головною героїнею є підлітка, я все ж не віднесла б цю книгу до янг-едалту. А от до цікавого пригодницького фентезі з окремою, доволі потужною політичною лінією – цілком.
П’ятнадцятирічна Гілка, в якої нещодавно помер батько, і яка працює Провідником, видаючи себе за хлопця, спокушається великою платнею і погоджується провести незнайомця до дуже небезпечного місця. Звісно, що просто так їй це не минеться. І стає все більш зрозумілим, що полювання розгортається не на загадкового незнайомця, а чомусь саме на неї...
Паралельно нам показують Тхора, очільника так званої Фортеці мовчання. Він дуже гидка людина. Правила для нього понад людей; а «велика мета» виправдовує в його очах будь-які засоби. Він влаштовує феміцид, не змигнувши оком (а коли виявляється, що то було помилкою, відчуває лише слабенькі натяки на розкаяння), грає людськими життями, як йому заманеться. Супротивники в нього, навіть не сумнівайтеся, такі самі. І в кожного велика мета. І кожному чомусь потрібна дівчинка з незвичайними здібностями...
Власне, з політичною лінією в мене виникла невеличка проблема. Це моя особиста проблема, як читачки: я маю бодай комусь співпереживати. Тобто, персонаж може бути негідником, але дайте мені хоча б одну рисочку, за яку я могла б потягнути і засоціювати себе з ним бодай частково. А тут – персонаж, який мислить себе гвинтиком добре змащеного механізму, а по ітогу виявляється дурень дурнем – і навіть перед смертю не розуміє, чого ж його всі зраджують, гівнюкі такі! Я не можу такому співчувати. І виникає ситуація, за якою персонаж вже помер, а я все ніяк не зрозуміла, нащо мені про нього так детально розповідали? Ну помер і помер, дуже добре, краще б раніше здох, менше б народу скалічив. Ні, звісно, там є сюжетний осьцетакповорот, але заради нього стільки сторінок лайно під мікроскопом розглядати?.. Але тут треба розуміти, що це навіть не перша книга, а перша частина історії. Сякий-такий проміжний фінал присутній, та історія не розказана навіть близько.
Що ж до головної героїні – до неї в мене жодних претензій немає. Вона... ну, нормальна. Намагається вижити в несприятливому середовищі, робить притаманні її віку та ситуації помилки, за можливості їх виправляє... Вона не Мері-С’ю і не дурепа. Нормальна, кмітлива дівчина в ненормальній ситуації. За її пригодами цікаво слідкувати, їй співчуваєш, її доля не робить її супергероїнею – скоріше, все це дуже їй не подобається і скоріше заважає, ніж допомагає... Її оточення теж доволі цікаве. В кожного власні прибамбаси, кожний цікавий, як особистість. Виживуть не всі L
В цілому – скоріше сподобалось, ніж ні. Авторка пише живо, читається легко, персонажі запам’ятовуються. Наступну книжку, мабуть, куплю. А от якщо і вона закінчиться кліфганґером – тоді вже подумаю. Бо (бабця мод он) не подобається мені оця сучасна манера видавати одну книжку частинами (бабця мод офф).
Раджу всім поціновувачам пригодницького фентезі практично без романтики, з досить сильною політичною складовою, кого така манера видання книжок не дратує ;)
March 1, 2026
Взяла цю книгу на спільні читання і не пожалкувала. Це перша частина епічного фентезі, тож я з нетерпінням чекаю продовження. Нестандартні герої, яким щиро співчуваєш, оригінальний світ, складні моральні дилеме. Взагалі захоплива історія, від якої я не могла відірватися. І навіть трохи неочікуваний для мене сюжетний твіст. Тобто так, я здогадувалася, що не все так просто, але ж не настільки. Щиро раджу!
Displaying 1 - 11 of 11 reviews