Вертеп для Homo Sapiens. Концерт для Енді Уорхола

by Volodymyr Rafeyenko, Володимир Рафєєнко

Вашій увазі — міні-п’єси зі складною структурою, щільним філософським і світоглядним художнім наповненням, тісно пов’язаним
як з російським вторгненням в Україну, так і загалом — з геополітичними зрушеннями в усьому світі. Концептуальні пошуки в ситуації
кризового помежів’я характеризують драми Володимира Рафєєнка.
«Вертеп для Homo sapiens» відсилає нас до традиції старовинного пересувного українського лялькового театру, чий репертуар передбачав поряд з осмисленням священних євангельських подій інтермедійні вкраплення сюжетів з сьогоденного побуту.
П’єса «Концерт для Енді Уорхола» побудована на фактах життя і творчості Енді Воргола, однієї з найвизнаніших постатей в історії
сучасного західного мистецтва. Утім, для персонажів п’єси — кількох українських емігрантів в Пітсбургу, рідному для Енді, — він не
тільки митець зі світовим ім’ям, а передусім — «свій», українець, лемко за народженням, не чужий нашій культурі і нашому болю.

76 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

About the author

Volodymyr Volodymyrovych Rafeienko (born November 25, 1969, in Donetsk) is a Ukrainian writer, novelist, and poet. From 1992 to 2018, he wrote his works in Russian, was mainly published in Russia and was considered a representative of Russian literature. He is the winner of the Russian Literary Prizes "Russian Prize" (2010, 2012) and "New Literature" (2014). In 2014, after moving to Kyiv, he studied Ukrainian. He later began writing his new novel in Ukrainian and became a full representative of Ukrainian literature. In 2019 he published his first novel in Ukrainian "Mondegreen (songs about death and love).

Reviews

[Satanakoga · Rating 3 out of 5]

3.5/5

[Natalia Baidak · Rating 4 out of 5]

Дві п'єси з дуже детальним описом, як їх бачить автор. Цікаво, наче підглядаємо до внутрішньої театральної кухні.
Перша драма "Вертеп для homo sapiens" дає нам натальну сцену, де всі герої пов'язані з війною в Україні. Сарказм, біль і сентиментальність. Сироти на шкірі:
"У лісі ходять тихі
Збентежені дореволюційні ведмеді,
Що пам’ятають ще молодого Шевченка,
Дерев’яна коняка з відламаним вухом співає про гай у яру,
Пастух у капелюсі,
Важкі порцелянові вівці,
Що в шафі у бабці дзвеніли добром.
Безмежний і крихітний світ обертався довкола фортепіано,
«Україна» — написано було на ньому,
Це слово ти запам’ятав,
Батьки — це стара фотографія у згорілому домі в Ірпені"

Друга п'єса "Концерт для Енді Уорхолла": непоганий, як на мене, триб'ют митцеві, погляд на його творчість та українське коріння. Скільки України у Уорхоллі скільки в нас самих Уорхолла? Для повного задоволення забагато згадок Леніна (так, Енді його, і не тільки його дійсно малював, але чи воно нам треба станом на 2024 рік написання? Мені - ні)