Вертеп для Homo Sapiens. Концерт для Енді Уорхола

by Volodymyr Rafeyenko, Володимир Рафєєнко

Вашій увазі — міні-п’єси зі складною структурою, щільним філософським і світоглядним художнім наповненням, тісно пов’язаним
як з російським вторгненням в Україну, так і загалом — з геополітичними зрушеннями в усьому світі. Концептуальні пошуки в ситуації
кризового помежів’я характеризують драми Володимира Рафєєнка.
«Вертеп для Homo sapiens» відсилає нас до традиції старовинного пересувного українського лялькового театру, чий репертуар передбачав поряд з осмисленням священних євангельських подій інтермедійні вкраплення сюжетів з сьогоденного побуту.
П’єса «Концерт для Енді Уорхола» побудована на фактах життя і творчості Енді Воргола, однієї з найвизнаніших постатей в історії
сучасного західного мистецтва. Утім, для персонажів п’єси — кількох українських емігрантів в Пітсбургу, рідному для Енді, — він не
тільки митець зі світовим ім’ям, а передусім — «свій», українець, лемко за народженням, не чужий нашій культурі і нашому болю.

Genres: Fiction

76 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

About the author

Volodymyr Volodymyrovych Rafeienko (born November 25, 1969, in Donetsk) is a Ukrainian writer, novelist, and poet. From 1992 to 2018, he wrote his works in Russian, was mainly published in Russia and was considered a representative of Russian literature. He is the winner of the Russian Literary Prizes "Russian Prize" (2010, 2012) and "New Literature" (2014). In 2014, after moving to Kyiv, he studied Ukrainian. He later began writing his new novel in Ukrainian and became a full representative of Ukrainian literature. In 2019 he published his first novel in Ukrainian "Mondegreen (songs about death and love).

Reviews

[Satanakoga · Rating 3 out of 5]

3.5/5

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 4 out of 5]

“Вертеп для Homo Sapiens. Концерт для Енді Уорхола”
Володимир Рафєєнко
Видавництво Анетти Антоненко
2025
⠀
🔖 “Вертеп для Homo Sapiens”
⠀
Коли мертві говорять.
⠀
“Єнот Сашко: Не довіряю блогерам, що жили дві тисячі
років тому, жінкам за сорок, нічним барменам і світовій
фінансовій еліті. (Вдивляється в ясла.) Тим більше, кажу тобі, що ці пелюшки зроблено в Україні.
Ангел Юрій: Не вигадуй!
Єнот Сашко (обурено): Нічого я не вигадую! Отут і назва виробника, і назва продукту. Можеш сам прочитати. Пелюшки гігієнічні «Попелюшка Іллюшка».”
⠀
Що якби мертві могли говорити та свідчити за себе?
⠀
“Кожен сьомий день тижня
На згадку про милосердя Боже,
У російській мові
навіть назва сьомого дня походить від Воскресіння Христового,
Ви знаєте це, шановні?
Але чим це допомогло росіянам,
У нашій країні абсолютно незваним,
Чужим, що на наше прийшли, як на своє?”
⠀
Ця пʼєса - це вертеп невинних душ, яких забрала країна-агресор. Кожна з них грає свою роль і пригадує свій останній момент життя.
⠀
Болюча мініпʼєса, щільно повʼязана з російським вторгненням в Україну.
⠀
🔖 “Концерт для Енді Уорхола”
⠀
Якщо ви знали про Воргола так само мало, як і я, - welcome!
⠀
“Схожий на Моррісона (виходить на авансцену,
поважно): Дорога громадо! Гості міста! Усі ті, хто присутні,
а особливо ті, які не присутні! Тут і тепер починається
концерт для українця Енді Уорхола від імені, відповідно,
українців штату Пенсильванія і, якщо мислити глобально,
загалом від українців північної півкулі Землі.”
⠀
Читаючи, я переглянула біографію, творчий шлях і фотографії картин.
⠀
Ох цей “Campbell’s Soup” та “Absolute”.
⠀
«Ми раді співпрацювати з
Фондом Енді Уорхола, щоб знову представити цей вічний
витвір мистецтва “Absolut Warhol”, - каже Деб Дасгупта,
віцепрезидентка з глобального маркетингу “Absolut”».
⠀
Дізналася, що вокаліст Джим Моррісон гурту The Doors мав фотосесію у вишиванці від Енді.
Я свого часу заслухала “Riders on the Storm”.
⠀
“Схожий на Моррісона (на сцені) задумливо: І потім,
не зрозуміло, насправді, чи Уорхол подарував Джимові
цю вишиванку, чи той самостійно придбав її в Нью-Йорку в етнокрамниці «Surma» емігранта з Галичини Мирона Сурмача.”
⠀
Залюбки піду на театральну постановку цих пʼєс! 🎭

[Natalia Baidak · Rating 4 out of 5]

Дві п'єси з дуже детальним описом, як їх бачить автор. Цікаво, наче підглядаємо до внутрішньої театральної кухні.
Перша драма "Вертеп для homo sapiens" дає нам натальну сцену, де всі герої пов'язані з війною в Україні. Сарказм, біль і сентиментальність. Сироти на шкірі:
"У лісі ходять тихі
Збентежені дореволюційні ведмеді,
Що пам’ятають ще молодого Шевченка,
Дерев’яна коняка з відламаним вухом співає про гай у яру,
Пастух у капелюсі,
Важкі порцелянові вівці,
Що в шафі у бабці дзвеніли добром.
Безмежний і крихітний світ обертався довкола фортепіано,
«Україна» — написано було на ньому,
Це слово ти запам’ятав,
Батьки — це стара фотографія у згорілому домі в Ірпені"

Друга п'єса "Концерт для Енді Уорхолла": непоганий, як на мене, триб'ют митцеві, погляд на його творчість та українське коріння. Скільки України у Уорхоллі скільки в нас самих Уорхолла? Для повного задоволення забагато згадок Леніна (так, Енді його, і не тільки його дійсно малював, але чи воно нам треба станом на 2024 рік написання? Мені - ні)