Ця книжка — подорож у дитинство п’ятьох хлопців і дівчат із різних регіонів України кінця ХІХ століття. Вона відкриває світ обрядів, слів і речей, які колись здавались звичними на Гуцульщині й Буковині, Поліссі, Поділлі й Наддніпрянщині.
Історія бере початок від перерізання пуповини бабою-повитухою і закінчується кількома гучними українськими весіллями. Автори поєднують художню оповідь із етнографічним матеріалом і показують, як традиції формувались під впливом місця, віри, мови й родинного ладу, якими різними вони були і як урбанізація впливала на трансформацію соціальних ролей.
«Діло діточе» — це не ностальгія за минулим, а спроба його зрозуміти. Прочитавши, ви побачите, як жили ваші прапра — і, можливо, впізнаєте в них щось своє.
Це було цікаво, але традиція сватання, коли якайсь третя особа йшла дивитися на дівчину, щоб потім інший хлопець на ній одружився, ну таке😕 І там деякі традиції викликають питання. А ще, інформація про те, що суспільство карало дівчат за те, що вони або занадто скромні, або занадто розкуті, тобто, вони повинні бути 50/50 і тими, і тими. А ось хлопцям легко там живеться.
Етнографічний нонфік для дітей від 10 років. Текст, ілюстрації - все продумано. Сподобалось, що в книзі йде мова про 5 різних дітей з різних регіонів, з різних сімей, з різними долями.
Дуже сподобалось, як написана книжка - стисло, влучно і дуже цікаво. Сподобався формат протиставлення різних героїв в один і той самий етап життя, думаю воно спрацювало саме через стислість - не встигаєш забути попередню історію.
Дуже цікавий формат книги - етнографічне дослідження, подане у формі художньої літератури. Через історії п’яти дітей ми знайомимося з їхнім побутом і дитинством у різних куточках України.
Стилістично читання інколи було трохи важкуватим, тому моя оцінка - 4,5/5. Водночас книга дуже гарна: приємні ілюстрації, а тлумачення лексики окремо справді полегшує сприйняття тексту.
Єдиний момент - часто доводилося гортати сторінки наперед, щоб згадати, з якого саме регіону походить кожна дитина. Але це радше дрібниця.
Загалом - тепла, цінна книга, до якої хочеться повертатися. Точно буду перечитувати і чекаю на продовження.
Купила на подарунок своїм хрещеникам, і не змогла встояти, собі теж замовила. Дуже цікаве і приємне читання, і для підлітків, і для дорослих. Багато чого цікавого дізналася, і була б рада мати всю серію, коли її буде опубліковано.
Дуже якісний, український етнографічний нонфік про життя наших предків на різних територіях України.
Написаний приємно та милозвучно, читається легко, швидко, пояснень дуже багато, а ілюстрацій просто чудові
Було цікаво дізнаватися про різні звичаї, імена, знаходити подібності із традиціями свого регіону. До прикладу: хоча про Тернопільщину в оповіді не згадувалось, але моя пра-пра бабуся теж була Домкою.
На мою думку такі книги потрібні у сучасній шкільній програмі, щоб показати дітям у легкій і доступній формі, що наше минуле, це не лише підручник з історії, а і прості буденні радості, обряди, святкування, дитинство і юність, розваги і побут.
Купила на подарунок, але заглянула одним оком на першу сторінку - і ось я вже на середині книги, просто не можу відірватись) Не очікувала, що буде так легко і цікаво написано, дізналась багато нового для себе про дитинство і юність наших предків. Про те, як ми всі, у різних куточках України, можемо водночас і так сильно відрізнятись, і мати такі неочікувано схожі традиції. Ілюстрації - окрема насолода, вони якнайкраще доповнюють текст)
Ця книга викликає якісь такі теплі і ностальгічні емоції. Ніби ти сидиш в селі, на ганку, навкруг зелена трава, цвірінькають цвіркуни, ти в будь який момент можеш нарвати собі ягід чи фруктів, чи випити молока, і не треба завтра на роботу, і тобі так добре і затишно 😊 Це було цікаво і пізнавально, а на андріївських ворожіннях ще й весело. Про більшість порядків і традицій я знала, але дещо для мене стало відкриттям. А ще в сьогодні років завдяки цій книзі я дізналась, яке б потенційне ім'я могла б мати баба Домка, Єлька чи Гапка з мого села. Щира рекомендація для дітей і дорослих будь якого віку.
Рекомендую і для спільного читання з дітьми, і просто для дорослих, підійде всім віковим групам. Книжка ґрунтується на етнографічних працях 19-1 половини 20 століття, але все-таки художня, з багатьма теплими і щемкими моментами, які спонукають згадувати власне дитинство і розпитувати старших родичів про їхнє.