«Життя між рядків» — це книжка-простір для тих, хто пише у власному ритмі.
Вона народилася зі спілкування: щотижневі листи Таіс Золотковської до читачок стали основою цього видання.
У книзі — особисті історії з письменницького життя, вправи для терапевтичного й творчого письма, увага до тіла, ритму, настрою.
Вона підтримує творчий потік, коли натхнення зникає, і супроводжує, коли з’являється голос.
Ця книжка для тих, хто хоче писати легко й регулярно. Вона допомагає повертатися до письма й залишатися з ним, щоб підтримати себе і розповісти свою історію.
Якщо чесно, то мені щось зовсім не зайшла ця книга. Так, я залишаю письменництво, але думаю, що навіть якби я прочитала її раніше, то також була б не в захопленні від неї.
Я розумію, що назва сама каже про себе. Що тут буде йтися про життя письменниці. Про те як організовувати цей творчий процес. Але чесно. Багато вже дуже інформації повторюється з «Пиши» і «Писати як дихати». До того ж дуже багато інформації про життя на острові. Так, це прикольно, що авторка там живе, але не всі люди можуть дозволити собі виїхати на острів. І якщо чесно цей аля позитивний вайб і ті описи природи починають тебе добряче так нервувати. Особливо коли ти пахаєш як кінь і 7 років не була на морі. То про який позитив і щасливий погляд на травичку і равликів може йтися?
Те, що вона депресувала, також мене трохи вивело з себе. Тому що зараз є багато людей, які мають депресію через серйозніші проблеми. Як блін можна депресувати на острові біля моря? Ну, як?
Об'єктивно: непогано, що розділи маленькі. Почитати можна, але один раз. Можливо, тим, які прям горять творчістю, ця книга більше зайде.
Але я вже перегоріла цим хобі. Надто багато сил воно у мене забирає. Тому якось так.