What do you think?
Rate this book
Захисники лісу
Кажуть, на півдні України з давніх часів лежить прокляття — виснажлива посуха, накликана могутньою відьмою.Та одного дня провидиця Катря бачить у видіннях юнака, здатного подолати злі чари. Яромиру доведеться вирушити туди, де живуть страшні й химерні створіння: песиголовці, мавки, польовики... Хтось із них виявиться другом, а хтось — ворогом.Чи справдиться загадкове пророцтво? І яку ціну доведеться сплатити Яромиру та його друзям за перемогу?
344 pages, Hardcover
Published December 1, 2025
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 38 reviews
May 7, 2026
це одна з найкращих книг за останній час!
я клянусь, я дуже давно не читала такої щирої історії. це янґ-едалт, історія трошки наївна, але боже — в ній немає жодної краплі фальші. в кінці я розплакалась від щастя та розчулення, а подяка авторки своєму синові змусила заплакати остаточно 🥹🥹
💔 про Південь, про страшну Посуху та дітей, які мусять йти рятувати свою країну. про людей, які мусять відпускати цих молодих.
🔥 про дружбу, любов, хоробрість, щирі моменти, цінування кожної хвилини та про те, що не можна відкладати на потім.
це фентезі, яке зцілило в мені щось, а я й не знала, що воно потребувало зцілення.
книжка до неможливості світла, трошки навіть рідна, але водночас місцями болюча та страшна. і все це робить історію просто прекрасною.
пишу цей відгук на таких емоціях! дуже вже розчулив текст. треба читати підліткам, дорослим — усім. щиро раджу!
прям гарно.
я клянусь, я дуже давно не читала такої щирої історії. це янґ-едалт, історія трошки наївна, але боже — в ній немає жодної краплі фальші. в кінці я розплакалась від щастя та розчулення, а подяка авторки своєму синові змусила заплакати остаточно 🥹🥹
💔 про Південь, про страшну Посуху та дітей, які мусять йти рятувати свою країну. про людей, які мусять відпускати цих молодих.
🔥 про дружбу, любов, хоробрість, щирі моменти, цінування кожної хвилини та про те, що не можна відкладати на потім.
це фентезі, яке зцілило в мені щось, а я й не знала, що воно потребувало зцілення.
книжка до неможливості світла, трошки навіть рідна, але водночас місцями болюча та страшна. і все це робить історію просто прекрасною.
пишу цей відгук на таких емоціях! дуже вже розчулив текст. треба читати підліткам, дорослим — усім. щиро раджу!
прям гарно.
April 13, 2026
Гарна казка, читається легко і приємно. Без сірої моралі, заплутаних стосунків персонажів: просто добрі герої рятують світ від зла. Часом дуже приємно зануритися в подібні історії та відволіктись від нестримної жесті навколо.
May 10, 2026
Сюжет та ідея мені сподобалися. Персонажів було багато, спочатку це було мінусом, згодом подумала, що зрештою ніхто не буде відправляти трьох дітей, мусять ще когось з ними відправити, тож тут у нас 6 героїв (разом з Катрею 7).
Концепт боротьби поколінь зі злом болючий, але досить значущий. Як на мене, це чудова історія.
Як людина, яка читає про українську міфологію, я дуже рада, що у нас зʼявилася така цікава книжка. І не крінжова! 😏
Українська міфологія тут не просто фон, а дійові особи: мавки, лісовик, песиголовиці, польовики — усе це є і вони впливають на сюжет. За це великий плюсик. Я вважаю, що дуже грамотно використаний матеріал.
Лісовик є уособленням постаті чугайстра (зазвичай саме він полював на мавок, а не лісовик) і лісовика. Частково мене це спочатку роздратувало, бо дотошна (я 4 роки не терпіла перетворення драконів на людей, мені треба час на таке). З часом мені здалося це хорошим ходом: нема сенсу тримати 2 окремих персонажі, коли можна використати одного. Це гарний хід. Постать Лісовика і його історія дуже добре, це було гарно
Окремо відзначу як використані песиголовиці. Це було дуже добре! І польовики мені дуже подобаються, зокрема Колос. Ну це все було дуже гарно, просто, але без фанатизму. Гарно! Авторка чудово попрацювала з матеріалом по міфології 🥺
У нас тут є любовний трикутник між Яромиром, Олесею та Миколою. Я не фанатка любовних трикутників, тому не коментуватиму це. Єдине, що я до кінця не розумію рішення Миколи наприкінці книги. Технічно розумію, але практично це продовжило їхній любовний трикутник.
Загальне враження щодо книги позитивне. Книги про підлітків, вона певний час мені нагадувала «Русалочку із 7В» (я не памʼятаю навіть її, але чимось нагадувала).
Читалося швидко, легко. Авторка не пхала зайві деталі, не створювала зайвих метафор. Текст простий, але не в поганому значенні. Я б хотіла сказати, що книжка добра, але… *дивиться в бік свого улюбленого персонажа і однієї дитини* не можу вам сказати таку брехню.
З хорошими персонажами будуть ставатися погані речі. Чи в них все вийде? Прочитаєте.
Я спочатку посміхалася, бо було хі-хі-ха-ха, дітки пішли собі геройствувати, а потім мені стало сумно. Ще більше мені стало сумно, коли причини Посухи викрилися. Це проста причина, але мені сумно, я сплакнула 😔
Всі кажуть, що це казка, але якщо і казка, то в стилі в братів Ґрімм, а не переписані для сучасників. Попри те, як книжка закінчилася, мені було дуже сумно.
З одного боку, через те, що теж хочеться, щоб і ми перемогли зло. З іншого боку, просто сумно, що це може статися не найближчим часом.
Починала читати отак: 😀😩🥺
Закінчувала отак: 😢😞😭
Йдіть на сайт авторки і беріть. Якщо пробний уривок вам сподобається, то ціла книга теж піде (перевірено мною).
Концепт боротьби поколінь зі злом болючий, але досить значущий. Як на мене, це чудова історія.
Як людина, яка читає про українську міфологію, я дуже рада, що у нас зʼявилася така цікава книжка. І не крінжова! 😏
Українська міфологія тут не просто фон, а дійові особи: мавки, лісовик, песиголовиці, польовики — усе це є і вони впливають на сюжет. За це великий плюсик. Я вважаю, що дуже грамотно використаний матеріал.
Лісовик є уособленням постаті чугайстра (зазвичай саме він полював на мавок, а не лісовик) і лісовика. Частково мене це спочатку роздратувало, бо дотошна (я 4 роки не терпіла перетворення драконів на людей, мені треба час на таке). З часом мені здалося це хорошим ходом: нема сенсу тримати 2 окремих персонажі, коли можна використати одного. Це гарний хід. Постать Лісовика і його історія дуже добре, це було гарно
Окремо відзначу як використані песиголовиці. Це було дуже добре! І польовики мені дуже подобаються, зокрема Колос. Ну це все було дуже гарно, просто, але без фанатизму. Гарно! Авторка чудово попрацювала з матеріалом по міфології 🥺
У нас тут є любовний трикутник між Яромиром, Олесею та Миколою. Я не фанатка любовних трикутників, тому не коментуватиму це. Єдине, що я до кінця не розумію рішення Миколи наприкінці книги. Технічно розумію, але практично це продовжило їхній любовний трикутник.
Загальне враження щодо книги позитивне. Книги про підлітків, вона певний час мені нагадувала «Русалочку із 7В» (я не памʼятаю навіть її, але чимось нагадувала).
Читалося швидко, легко. Авторка не пхала зайві деталі, не створювала зайвих метафор. Текст простий, але не в поганому значенні. Я б хотіла сказати, що книжка добра, але… *дивиться в бік свого улюбленого персонажа і однієї дитини* не можу вам сказати таку брехню.
З хорошими персонажами будуть ставатися погані речі. Чи в них все вийде? Прочитаєте.
Я спочатку посміхалася, бо було хі-хі-ха-ха, дітки пішли собі геройствувати, а потім мені стало сумно. Ще більше мені стало сумно, коли причини Посухи викрилися. Це проста причина, але мені сумно, я сплакнула 😔
Всі кажуть, що це казка, але якщо і казка, то в стилі в братів Ґрімм, а не переписані для сучасників. Попри те, як книжка закінчилася, мені було дуже сумно.
З одного боку, через те, що теж хочеться, щоб і ми перемогли зло. З іншого боку, просто сумно, що це може статися не найближчим часом.
Починала читати отак: 😀😩🥺
Закінчувала отак: 😢😞😭
Йдіть на сайт авторки і беріть. Якщо пробний уривок вам сподобається, то ціла книга теж піде (перевірено мною).
May 7, 2026
Українське фентезі, сповнене рідних образів, знайомих ландшафтів і містичної атмосфери. Це історія про підлітків, які мають врятувати південь України від посухи — своєрідного прокляття.
Читання цієї книги я б порівняла з прогулянкою лісом. Спочатку ти неспішно йдеш стежкою — і тобі спокійно, затишно в цьому тексті. Є друзі, є любовний трикутник, є завдання та перешкоди. Та що далі, то густішою стає темрява довкола — мов у столітньому лісі, куди давно не ступала людська нога.
Тут уже чатують справжні загрози й дорослі почуття. І саме герої допомагають пройти цю темряву: вони не ідеальні, сумніваються, помиляються, але продовжують рухатися вперед. За ними цікаво спостерігати, бо їхні вибори відчуваються справжніми.
Кохання завжди має значення, синку. Воно завжди доречне. І якби кохання зникало разом зі смертю того, кого любиш, світ, можливо, був би кращим.
Мені особливо сподобалися містичні істоти — мавки, лісовик — і легенди, що стоять за кожним із них. Вони додають історії глибини й відчуття зв’язку з українською міфологією.
А ще між рядків цієї фентезійної історії проходять глибокі теми:
Віра в когось дуже сильний поштовх, який, з'явившись у потрібному місці в потрібний час, може врятувати життя. Світ змінюється, люди помирають та народжуються. Єдине, що перебуває поза часом, — віра. Віра в себе, у кохання, у дитину, що робить перший крок; віра в людей, свою країну та особливо у перемогу.
І, здається, саме ця віра тримає героїв у найтемніші моменти — коли сил уже майже не лишається, але з’являється причина зробити ще один крок.
Навіть у найгустішій темряві завжди є щось, заради чого варто не звертати зі шляху.
Ця книга не лише про пригоди. Вона про віру — в себе, в інших, у любов і в майбутнє. Після неї залишається тихе відчуття надії, ніби навіть у найтемнішому лісі є світло.
Тож якщо ви хочете зануритися в щире, живе й напружене українське фентезі — цей твір вам сподобається.
Читання цієї книги я б порівняла з прогулянкою лісом. Спочатку ти неспішно йдеш стежкою — і тобі спокійно, затишно в цьому тексті. Є друзі, є любовний трикутник, є завдання та перешкоди. Та що далі, то густішою стає темрява довкола — мов у столітньому лісі, куди давно не ступала людська нога.
Тут уже чатують справжні загрози й дорослі почуття. І саме герої допомагають пройти цю темряву: вони не ідеальні, сумніваються, помиляються, але продовжують рухатися вперед. За ними цікаво спостерігати, бо їхні вибори відчуваються справжніми.
Кохання завжди має значення, синку. Воно завжди доречне. І якби кохання зникало разом зі смертю того, кого любиш, світ, можливо, був би кращим.
Мені особливо сподобалися містичні істоти — мавки, лісовик — і легенди, що стоять за кожним із них. Вони додають історії глибини й відчуття зв’язку з українською міфологією.
А ще між рядків цієї фентезійної історії проходять глибокі теми:
Віра в когось дуже сильний поштовх, який, з'явившись у потрібному місці в потрібний час, може врятувати життя. Світ змінюється, люди помирають та народжуються. Єдине, що перебуває поза часом, — віра. Віра в себе, у кохання, у дитину, що робить перший крок; віра в людей, свою країну та особливо у перемогу.
І, здається, саме ця віра тримає героїв у найтемніші моменти — коли сил уже майже не лишається, але з’являється причина зробити ще один крок.
Навіть у найгустішій темряві завжди є щось, заради чого варто не звертати зі шляху.
Ця книга не лише про пригоди. Вона про віру — в себе, в інших, у любов і в майбутнє. Після неї залишається тихе відчуття надії, ніби навіть у найтемнішому лісі є світло.
Тож якщо ви хочете зануритися в щире, живе й напружене українське фентезі — цей твір вам сподобається.
May 25, 2026
події цього фентезі відбуваються на південних територіях України, де мені й досі майже не довелося побувати самій, тож приємно відвідати ці місця хоча б на сторінках книжок. з кожним роком страшна Посуха знищує землі, орди песиголовців вчиняють напади на села, змушуючи жителів залишати домівки й шукати нові. що сумно й страшно, що вони вже навіть звикли до такого кочового способу життя, бо іншого й не лишається, коли раз за разом загони магів і їх стражів, які вирушають на боротьбу з надприродним злом, не повертаються.
цьогоріч до епіцентру Посухи прямує нова шістка: Олеся, Сашко й Микола - наділені чарівними здібностями маги - та їхні стражі Степан, Пилип і Яромир - останньому пророковано врятувати рідний край, але надзвичайні сили так і з'явилися. на сцені прощання з ними чітко видно паралель з нашою сучасністю, де часто старшим людям доводиться виряджати молодь в дорогу, з якої повертаються не всі.
🍀на своєму шляху герої зустрінуть і песиголовців, які часто діють як колективний організм, і мавок, чию життєву позицію я поважаю, і лісовиків з польовиками. це буде непроста мандрівка, скажімо так, із втратами, пораненнями, кривавими сутичками й, звісно, романтикою. в одному любовному трикутнику я вболівала за того, хто "програє", але вибір там зрозумілий.
зло тут має обличчя та історію, корені якої простягаються в минуле. в цьому аспекті книжка тяжіє до казки, ми чітко знаємо, за ким правда, все однозначно, але водночас болісно.
стиль оповіді досить специфічний, мені потрібен був певний час, щоб призвичаїтися. історія ведеться від третьої особи, але за один розділ ми можемо побувати й побачити ситуацію очима багатьох персонажів.
🌰 ще мені особисто хотілося б активнішої ролі в сюжеті та розкриття саме Олесі, бо більшість динамічних сцен відбуваються за участі хлопців, а вона досить цікава персонажка. та й про решту не проти дізнатися більше.
загалом, це хороша підліткова історія з чіткими сенсами про силу єдності, віру в те, що зло перемогти можна, хай навіть і високою ціною, та що одного дня ті, хто змушені були залишити рідні землі, зможуть повернутися додому.
цьогоріч до епіцентру Посухи прямує нова шістка: Олеся, Сашко й Микола - наділені чарівними здібностями маги - та їхні стражі Степан, Пилип і Яромир - останньому пророковано врятувати рідний край, але надзвичайні сили так і з'явилися. на сцені прощання з ними чітко видно паралель з нашою сучасністю, де часто старшим людям доводиться виряджати молодь в дорогу, з якої повертаються не всі.
🍀на своєму шляху герої зустрінуть і песиголовців, які часто діють як колективний організм, і мавок, чию життєву позицію я поважаю, і лісовиків з польовиками. це буде непроста мандрівка, скажімо так, із втратами, пораненнями, кривавими сутичками й, звісно, романтикою. в одному любовному трикутнику я вболівала за того, хто "програє", але вибір там зрозумілий.
зло тут має обличчя та історію, корені якої простягаються в минуле. в цьому аспекті книжка тяжіє до казки, ми чітко знаємо, за ким правда, все однозначно, але водночас болісно.
стиль оповіді досить специфічний, мені потрібен був певний час, щоб призвичаїтися. історія ведеться від третьої особи, але за один розділ ми можемо побувати й побачити ситуацію очима багатьох персонажів.
🌰 ще мені особисто хотілося б активнішої ролі в сюжеті та розкриття саме Олесі, бо більшість динамічних сцен відбуваються за участі хлопців, а вона досить цікава персонажка. та й про решту не проти дізнатися більше.
загалом, це хороша підліткова історія з чіткими сенсами про силу єдності, віру в те, що зло перемогти можна, хай навіть і високою ціною, та що одного дня ті, хто змушені були залишити рідні землі, зможуть повернутися додому.
May 12, 2026
Я довго вагалася між оцінками 3 та 4, але моє відчуття історії вперто зупинялося десь посередині, тож вирішила округлити до вищої.
Перед нами казка, але не для дітей. І не для дорослих. Для дітей тут підіймаються трохи задорослі теми, а для дорослих історія місцями здається трохи наївною та передбачуваною.
На початку дуже багато персонажів, які потім не відіграють жодної ролі в наративі. Але й далі в нас є Степан та Пилип, які не виконують нічого надважливого для сюжету. Якби вони були однією людиною або їх узагалі не було в історії, то, мені здається, книга б нічого не втратила.
Щодо більш виразних персонажів:
Яромир — «особливий». Магії немає, але потім усі так і хочуть йому цю магію подарувати.
Олеся — дівчинка, яку постійно треба рятувати. Про неї більше сказано, що вона вперта, ніж це показано.
Сашко — дуже наївний персонаж, але, їй-богу, він мені сподобався. Не знаю чому, але його щира любов до Зоряни мене підкупила.
Зоря — цікава персонажка. Їхня лінія із Сашком сподобалася мені набагато більше за любовний трикутник. Вона проста, але щира.
Ну і, наостанок, мій краш — Микола. Underrated-персонаж. У ньому, на мою думку, ідеально все. І саме він розкритий найкраще. Від його батьків до його внутрішнього конфлікту. На мою суб’єктивну думку, його конфлікт найбільш природний. Ти йому віриш. Йому не дається все так легко, як Яромиру. Він не залишається зі своєю коханою, як Сашко. Він втрачає і магію, і око, і надію бути з коханою дівчиною. У нього лишається тільки кітка Миша. Микола заслуговує на краще ❤️🩹
Щодо сюжету, то він також доволі простий. Початок розганяється досить довго, але десь із середини книги стає справді цікаво, що буде далі. Хоч тут і немає плот-твістів чи сірих персонажів. Але мораль зрозуміла: добро переможе зло, а світло — темряву.
Є зауваження щодо темпу в другій половині книги: деколи події несуться одна за одною, і немає простору видихнути. Трохи не до кінця розкриті персонажі, а певні питання так і лишилися без відповідей. Хотілося б більше дізнатися про песиголовців і про книгу Мелашки.
І ще я не до кінця зрозуміла часовий проміжок історії. Зрозуміло, що ми на півдні України, але чи це альтернативна історія, чи наш світ? Складається враження, ніби ми десь в умовному XVIII-XIX столітті, якщо судити з описів побуту, одягу тощо. Але мене здивував епізод на початку, коли Надія народжувала від свого хлопця, а не чоловіка. Особливо з огляду на те, що вже в епізоді Катрі та Мелашки ми бачимо більш звичні історичні наративи щодо неодружених жінок і близькості до весілля.
Хоч я і не фанатка таких історій, нам стовідсотково потрібні такі книги. Без суперечливих персонажів, без подвійного дна. Про наше, про українське.
Тому дякую авторці за цю історію й бажаю наснаги на створення нових 💚
May 5, 2026
В книжковій сфері доволі мало книг, так ще й фентезі, про український південь. Це неабияк підігріло мій інтерес.
Тож, що ми маємо?
•Багаторічна посуха, накликана відьмою, боротись з якою буде невеличка група юних людей - хтось з них має магічні здібності,а хтось фізичні але разом вони злагоджений і сильний механізм.
Попри важливість Яромира для перемоги як такого одного головного героя виділити важко, кожен член команди по-своєму важливий.
В цій команді маємо любовний трикутник, що триває вже не перший рік. Та попри вибір Олесі я б не сказала, що цей трикутник наприкінці книги переривається, завдяки вибору іншого героя.
•Цікаво і доволі детально прописані деталі побуту і життя селян в ті часи, до прикладу розпис будинків, їх інтер'єр чи харчування. Саме за описаним побутом тільки й лишається здогадуватись в які роки відбуваються події, адже точної дати ми не знаємо.
Я для себе тут побачила багато символізму, наприклад боротьба декількох поколінь зі злом - нічого не нагадує? І мені цей символізм дуже сподобався.
Легко читається, текст неперевантажений надмірними деталями чи літературною мовою героїв, вони спілкуються як звичайні люди.
Окрема подяка цій книзі за те, що познайомила мене з деякими істотами нашої міфології.
Тож, що ми маємо?
•Багаторічна посуха, накликана відьмою, боротись з якою буде невеличка група юних людей - хтось з них має магічні здібності,а хтось фізичні але разом вони злагоджений і сильний механізм.
Попри важливість Яромира для перемоги як такого одного головного героя виділити важко, кожен член команди по-своєму важливий.
В цій команді маємо любовний трикутник, що триває вже не перший рік. Та попри вибір Олесі я б не сказала, що цей трикутник наприкінці книги переривається, завдяки вибору іншого героя.
•Цікаво і доволі детально прописані деталі побуту і життя селян в ті часи, до прикладу розпис будинків, їх інтер'єр чи харчування. Саме за описаним побутом тільки й лишається здогадуватись в які роки відбуваються події, адже точної дати ми не знаємо.
Я для себе тут побачила багато символізму, наприклад боротьба декількох поколінь зі злом - нічого не нагадує? І мені цей символізм дуже сподобався.
Легко читається, текст неперевантажений надмірними деталями чи літературною мовою героїв, вони спілкуються як звичайні люди.
Окрема подяка цій книзі за те, що познайомила мене з деякими істотами нашої міфології.
February 22, 2026
На півдні України лежить прокляття- Посуха, що кожного дня знищує все більше земель, а люди мають тікати далі. Одного дня провидця Катря, бачить юнака Яромира, що мав народитись і знищити прокляття. Щоправда у нього не виявилось сил, а треба боротись з песиголовцями та іншими створіннями, тому коли він виріс то разом з друзями вирушає у подорож.
Книга дуже атмосферна і хоч написана у фентезійному світі і Україна тут інша, але дуже перегукується з сучасністю своїми алегоріями. Посуха, що захоплює поступово наші землі, а песиголовці - вороги, що вбивають людей.
Чудово прописані герої, які знають що йдуть на смерть та не мають вибору. Яромир, що мав бути надією та спочатку не мав сил і не навчався магії. У книзі були різні створіння : мавки, польовими та різні монстри.
Історія мені сподобалась цікавими пригодами, атмосферою стародавньої України та алего��ією з сучасністю, що трошки додавала суму, особливо певні моменти що стались з героями та їх вибір.
Ніжна та мила історія кохання теж була присутня, ще й не одна, так само як у книзі я надіюсь колись завершиться і наша історія.
Книга дуже атмосферна і хоч написана у фентезійному світі і Україна тут інша, але дуже перегукується з сучасністю своїми алегоріями. Посуха, що захоплює поступово наші землі, а песиголовці - вороги, що вбивають людей.
Чудово прописані герої, які знають що йдуть на смерть та не мають вибору. Яромир, що мав бути надією та спочатку не мав сил і не навчався магії. У книзі були різні створіння : мавки, польовими та різні монстри.
Історія мені сподобалась цікавими пригодами, атмосферою стародавньої України та алего��ією з сучасністю, що трошки додавала суму, особливо певні моменти що стались з героями та їх вибір.
Ніжна та мила історія кохання теж була присутня, ще й не одна, так само як у книзі я надіюсь колись завершиться і наша історія.
April 15, 2026
Катерина Колесник «Захисники Лісу»
Як почати читати PG-13, але отримати NC-17😅
Це не клікбейт. І не гейт. Просто чиста правда. Авторка каже, що історія розрахована на 15+, проте насправді читач отримує достатньо темну (і дуже цікаву) і доволі жорстоку історію (і не без скла, до речі — похрумтєл я знатно😁)
Обожнюю, коли мене може здивувати жанр, від якого я взагалі нічо не очікую. Ну а шо там може бути прям ТАКОГО? Чого я ще не бачив?
Все стандартно: маги, лісові хранителі, мавки, відьми, всі діла. Умови здаються на перший погляд знайомими і зрозумілими. При цьому Катерина каже: холд май бір, сучка, і пристібайся!)) І шо? Рілі довелося пристібнутися (хоча і є до чого попристьобуватися, якщо чесно)🤭
Давайте спочатку пройдемося по коментарям «нітакусі»: На самому початку книжки мені було дуже важко. Я навіть пріхєрєл настільки, шо думав закинути. Ото тільки спільночит з подругою врятував. Чесно, без купюр. Я бісився. Доводилося перечитувати перші 5 розділів ТРИЧІ!! Тричі! Вже почав думати, що я просто тупий і книжка не для мене. А потрібно було просто розібратися. І дуже важко розібратися у Всесвіті, якого не існує. Нема за шо зачепитися: намагаєшся зрозуміти як працює все, в яких умовах проживають герої, розібрати на молекули і докопатися до істини. І це дуже важко, коли автор на самому початку не будує для тебе по цеглинках сюжет. Не повірите, довелося півтори години обговорювати це разом з подругою, робити нотатки і задавати багато питань, на які немає відповідей. Ну як травинка може зрозуміти Олесю, якщо читач в цей момент навіть не розуміє яким чином відбувається ця магія? А тепер коментарі в режимі «фром гейтер ту лавер»: Треба було просто забити хєр і просуватися далі. Отаке рішення з «Захисниками» найкраще працює. Далі чи то авторка розписується, чи то мозок адаптується (можливо і то, і то), але історія починає лягати легко і зрозуміло. Подій стає все більше, фігури починають рухатися, а іноді і босими ногами по стежці зі скла (ммммм, люблю таке♥️).
Кожен плот-твіст змушує завалити хлєбало — це каєф!!
Досі не можу зрозуміти як ця історія може існувати з клеймом «15+». Тут потрібно обовʼязково ставити «18+» (і це я зараз не про сєкси оці ваші) і трішки додати жесті. ЩЕ БІЛЬШЕ ЖЕСТІ!!!😈 Загалом мені «Захисники Лісу» дуже сподобалися! За останні півроку довелося трішки почитати різного фентезі. І Катерина точно займає почесне місце в моїй бібліотеці. ЗІ. Катерино, не хочу ображати Миколу, але….😁 Це дивний якийсь мув. Просто мазохіст якийсь. З таким же успіхом можна було піти до мавок спарюватися і віддавати себе на з'їдання🤭
Більше емоцій і оглядів книжок в тг-каналі «Лесик»
https://t.me/lesyk_sashko
Це не клікбейт. І не гейт. Просто чиста правда. Авторка каже, що історія розрахована на 15+, проте насправді читач отримує достатньо темну (і дуже цікаву) і доволі жорстоку історію (і не без скла, до речі — похрумтєл я знатно😁)
Обожнюю, коли мене може здивувати жанр, від якого я взагалі нічо не очікую. Ну а шо там може бути прям ТАКОГО? Чого я ще не бачив?
Все стандартно: маги, лісові хранителі, мавки, відьми, всі діла. Умови здаються на перший погляд знайомими і зрозумілими. При цьому Катерина каже: холд май бір, сучка, і пристібайся!)) І шо? Рілі довелося пристібнутися (хоча і є до чого попристьобуватися, якщо чесно)🤭
Давайте спочатку пройдемося по коментарям «нітакусі»: На самому початку книжки мені було дуже важко. Я навіть пріхєрєл настільки, шо думав закинути. Ото тільки спільночит з подругою врятував. Чесно, без купюр. Я бісився. Доводилося перечитувати перші 5 розділів ТРИЧІ!! Тричі! Вже почав думати, що я просто тупий і книжка не для мене. А потрібно було просто розібратися. І дуже важко розібратися у Всесвіті, якого не існує. Нема за шо зачепитися: намагаєшся зрозуміти як працює все, в яких умовах проживають герої, розібрати на молекули і докопатися до істини. І це дуже важко, коли автор на самому початку не будує для тебе по цеглинках сюжет. Не повірите, довелося півтори години обговорювати це разом з подругою, робити нотатки і задавати багато питань, на які немає відповідей. Ну як травинка може зрозуміти Олесю, якщо читач в цей момент навіть не розуміє яким чином відбувається ця магія? А тепер коментарі в режимі «фром гейтер ту лавер»: Треба було просто забити хєр і просуватися далі. Отаке рішення з «Захисниками» найкраще працює. Далі чи то авторка розписується, чи то мозок адаптується (можливо і то, і то), але історія починає лягати легко і зрозуміло. Подій стає все більше, фігури починають рухатися, а іноді і босими ногами по стежці зі скла (ммммм, люблю таке♥️).
Кожен плот-твіст змушує завалити хлєбало — це каєф!!
Досі не можу зрозуміти як ця історія може існувати з клеймом «15+». Тут потрібно обовʼязково ставити «18+» (і це я зараз не про сєкси оці ваші) і трішки додати жесті. ЩЕ БІЛЬШЕ ЖЕСТІ!!!😈 Загалом мені «Захисники Лісу» дуже сподобалися! За останні півроку довелося трішки почитати різного фентезі. І Катерина точно займає почесне місце в моїй бібліотеці. ЗІ. Катерино, не хочу ображати Миколу, але….😁 Це дивний якийсь мув. Просто мазохіст якийсь. З таким же успіхом можна було піти до мавок спарюватися і віддавати себе на з'їдання🤭
Більше емоцій і оглядів книжок в тг-каналі «Лесик»
https://t.me/lesyk_sashko
April 20, 2026
Спочатку історія йшла дуже легко, вона спокійна, в чомусь передбачувана, протагоніст-обраний, любовний трикутник, проблема яку потрібно вирішити, але вона затягує, чим далі тим серйозніше вона ставала, емоційніше, (особисто я люблю емоції і динаміку). Гарно прописані сцени бійок, спогади, і те як воно вміло переплітається. Подобається те що світ знайомий, типу ти розумієш що оці песиголовці, відьми і мавки це наші міфи, але авторка вплела їх в свою історію з власним баченням, що дуже цікаво і створює унікальністт
І також війна,яку не можеш не порівнювати, їхня війна, наша війна яку неможливо не бачити між рядками, справжні назви, самі герої які борються що створює аналогію. Просто хочеться сказати що це правильно, так і має бути
Мені дуже подобається бачити роздуми під кінець які роблять персонажів живими, як вони довго розмовляють між собою що дає їх зрозуміти ніби "зсередини", їх словами так сказати. На їхні маленькі особисті вчинки, не "пожертвував життям", а щось інтимне, як "я викинула ведмедика бо була зла, але повернулась по нього бо він мені дорогий", це робить героїв унікальними. Моментами пробирало на сльози. Антагоністка була для мене просто зла бо зла, більшу частину історії, поки не показали її минуле, і воно таке життєве насправді, думаю кожна її зрозуміє. І хоч по своєму, але вона так любила сестру, це моє улюблене
Попри це книга усе одно легка, швидко читається якщо втягнутись спочатку, змушує відчувати, а це основне
Хотілося би щоб у продовженні було більше прописано світ, цікаво знати про інші країни, як вони реагували на посуху, хочеться чогось такого масштабного, деталізації героїв і чучуть легенд, можливо релігії (вона не обов'язкова, це просто як культ поклоніння, завжди може сказати більше про сусп��льство). Більше характеру, і чучуть драми теж ніколи не завадить
Пс: не знаю чому, та увесь час під час читання виникала аналогія з Троном зі скла, хоч ці історії не настільки подібні, майже ніяк
І також війна,яку не можеш не порівнювати, їхня війна, наша війна яку неможливо не бачити між рядками, справжні назви, самі герої які борються що створює аналогію. Просто хочеться сказати що це правильно, так і має бути
Мені дуже подобається бачити роздуми під кінець які роблять персонажів живими, як вони довго розмовляють між собою що дає їх зрозуміти ніби "зсередини", їх словами так сказати. На їхні маленькі особисті вчинки, не "пожертвував життям", а щось інтимне, як "я викинула ведмедика бо була зла, але повернулась по нього бо він мені дорогий", це робить героїв унікальними. Моментами пробирало на сльози. Антагоністка була для мене просто зла бо зла, більшу частину історії, поки не показали її минуле, і воно таке життєве насправді, думаю кожна її зрозуміє. І хоч по своєму, але вона так любила сестру, це моє улюблене
Попри це книга усе одно легка, швидко читається якщо втягнутись спочатку, змушує відчувати, а це основне
Хотілося би щоб у продовженні було більше прописано світ, цікаво знати про інші країни, як вони реагували на посуху, хочеться чогось такого масштабного, деталізації героїв і чучуть легенд, можливо релігії (вона не обов'язкова, це просто як культ поклоніння, завжди може сказати більше про сусп��льство). Більше характеру, і чучуть драми теж ніколи не завадить
Пс: не знаю чому, та увесь час під час читання виникала аналогія з Троном зі скла, хоч ці історії не настільки подібні, майже ніяк
May 27, 2026
Чудове динамічне фентезі із захопливою атмосферою українського фольклору.
Тут природа виступає не лише фоном подій, а сприймається повноцінним персонажем, який потребує захисту від лиха, що прийшло на землі Південної України.
Дуже важливим є те, що захищати землю від темної сили йдуть зовсім молоді люди, майже підлітки. Хтось з героїв володіє магічними здібностями, а хтось розраховує лише на свої фізичні сили, хтось чекає на здійснення пророцтв, а хтось діє спонтанно. Але всі вони щирі і розуміють серйозність цієї подорожі. Персонажі діють по принципу: "якщо не я, то хто", що дуже перегукується із нашим сьогоденням. Як на мене, молоді герої тут є символом нового життя та надії на світле майбутнє: нові паростки дадуть життя лісу, а молодь стане основою процвітаючої нації.
В романі нас чекають цікаві пригоди, епічні бої, щира дружба, перше кохання, яке, навіть, втягує героїв в любовний трикутник.
Ну і звісно, для того, щоб додати казкового колориту, на сторінках книги оживають лісовики, польовики, мавки, песиголовці - словом весь набір фольклорних мифологічних створінь. І кожна істота зі своїми вибриками та тарганчиками, що додає цікаву родзинку.
Але, не дивлячись на казковість, авторка підіймає серйозні теми усвідомленого вибору свого шляху та розуміння того, що для того, щоб бути людиною не достатньо просто народитися нею, а треба ще діяти відповідно.
Тут природа виступає не лише фоном подій, а сприймається повноцінним персонажем, який потребує захисту від лиха, що прийшло на землі Південної України.
Дуже важливим є те, що захищати землю від темної сили йдуть зовсім молоді люди, майже підлітки. Хтось з героїв володіє магічними здібностями, а хтось розраховує лише на свої фізичні сили, хтось чекає на здійснення пророцтв, а хтось діє спонтанно. Але всі вони щирі і розуміють серйозність цієї подорожі. Персонажі діють по принципу: "якщо не я, то хто", що дуже перегукується із нашим сьогоденням. Як на мене, молоді герої тут є символом нового життя та надії на світле майбутнє: нові паростки дадуть життя лісу, а молодь стане основою процвітаючої нації.
В романі нас чекають цікаві пригоди, епічні бої, щира дружба, перше кохання, яке, навіть, втягує героїв в любовний трикутник.
Ну і звісно, для того, щоб додати казкового колориту, на сторінках книги оживають лісовики, польовики, мавки, песиголовці - словом весь набір фольклорних мифологічних створінь. І кожна істота зі своїми вибриками та тарганчиками, що додає цікаву родзинку.
Але, не дивлячись на казковість, авторка підіймає серйозні теми усвідомленого вибору свого шляху та розуміння того, що для того, щоб бути людиною не достатньо просто народитися нею, а треба ще діяти відповідно.
June 8, 2026
Я натрапила на цю книжку випадково: спочатку прочитала відгук Мая Мальцева, підписалась на авторку. Не було ні завищених сподівань ні марних самонавіювань. Але все одно читання виявилося приємним: я нічого не вгадала ні про події у книзі , ні про її назву.
Мова в тексті не складна, але самодостатня, сучасна. Я не побачила ні одруківок ні сюжетних дір. А головне фетезійний світ, звичайно вигаданий, але український. Відчувається любов авторки до рідного краю: герої і вбудні й насвята одягають вишиваний одяг, згадуються і щедрі ліси та поля, і смачні рожеві помідори і соковиті кавуни. А печена картопелька і з сальцем, до якого було ласим навіть руде кошеня!!
Міфічні істоти є і їх багато, а як все заміксовно! Мені сподобалось! Це була несподівано, трохи казково, трохи жаско. Тут велося і про долю молоді захищати край, і про дружбу і про кохання. І про невірність, і заздрість, які руйнують не тільки родини, а й цілі селища чи світи..
Подих страшної посухи, яка чорною пухлиною розповзалася по рідному краю, - мені видалося порівнянням із теперішньою війною: вона згубила українські міста, спалила ліси, висушила річки, вигнала тисячі людей із різних домівок..
За що я люблю фентезі, за надію на гарний фінал: і тут це є, він несподіваний, але зло покарано і життя триває.. якою ціною за це сплачено? - ось про це я і запрошую вас читати, бо книга - дивовижна!
Мова в тексті не складна, але самодостатня, сучасна. Я не побачила ні одруківок ні сюжетних дір. А головне фетезійний світ, звичайно вигаданий, але український. Відчувається любов авторки до рідного краю: герої і вбудні й насвята одягають вишиваний одяг, згадуються і щедрі ліси та поля, і смачні рожеві помідори і соковиті кавуни. А печена картопелька і з сальцем, до якого було ласим навіть руде кошеня!!
Міфічні істоти є і їх багато, а як все заміксовно! Мені сподобалось! Це була несподівано, трохи казково, трохи жаско. Тут велося і про долю молоді захищати край, і про дружбу і про кохання. І про невірність, і заздрість, які руйнують не тільки родини, а й цілі селища чи світи..
Подих страшної посухи, яка чорною пухлиною розповзалася по рідному краю, - мені видалося порівнянням із теперішньою війною: вона згубила українські міста, спалила ліси, висушила річки, вигнала тисячі людей із різних домівок..
За що я люблю фентезі, за надію на гарний фінал: і тут це є, він несподіваний, але зло покарано і життя триває.. якою ціною за це сплачено? - ось про це я і запрошую вас читати, бо книга - дивовижна!
May 30, 2026
Книга дуже захоплююча та цікава. Мені вона дуже сподобалась, прочитала на одному подиху. Також читаючи книгу легко уявляла собі ліс, і всю містичну атмосферу. Більше всього мені сподобався персонаж провидиці Катрі, вона здалася мені, мудрою, спокійною та сміливою. Ну і звичайно також не можу оминути головного героя Яросира, який він герой, і не дивлячись на страх він діє дуже сміливо. Також мені приємно було бачити Українську міфологію в сучасній книзі для підлітків. Найбільш здивувало мене те, наскіль��и атмосфено й навіть трішки моторошно це все виглядало. Також книга показує, що наш фольклор може бути не менш цікавим ніж зарубіжне фентезі. Щиро дякую авторці за таку чудову книгу, з нетерпінням буду чекати на другу частину.
April 25, 2026
Книга захопила мене з перших сторінок: тут є все, що так подобається читачам - пригоди, магія, конфлікт, перше кохання і, звісно, боротьба добра зі злом. Але передусім тут зображено, хоч і метафорично, сьогодення всіх українців, які, попри всі біди, ніколи не здаються.
Один ліс, одна спільна загроза і кілька друзів, які кинули виклик долі. Усі герої добре прописані: їм віриш, за них вболіваєш. Однією з улюблених персонажок стала Зоряна. А Катря - то моя безумовна любов.
Книга стовідсотково сподобається підліткам, навіть тим, яких не змусиш читати. Але й для більш зрілих читачів знайдеться привід для роздумів. Всім щиро рекомендую)
Один ліс, одна спільна загроза і кілька друзів, які кинули виклик долі. Усі герої добре прописані: їм віриш, за них вболіваєш. Однією з улюблених персонажок стала Зоряна. А Катря - то моя безумовна любов.
Книга стовідсотково сподобається підліткам, навіть тим, яких не змусиш читати. Але й для більш зрілих читачів знайдеться привід для роздумів. Всім щиро рекомендую)
June 8, 2026
Це прекрасне етнофентезі про Південь України, де мавки, лісовики та підлітки-маги рятують світ від Посухи.
Тут багато фольклору та символізму (чого варта лише боротьба поколінь зі злом).
Так, історія по-дитячому світла, без сірої моралі, але в ній є душа.
Загалом — динамічно, патріотично і так щиро, що відірватися неможливо.
Щиро рекомендую!
Моя оцінка 9/10⭐
PS. Для мене було трішки замало романтики, але я однозначно чекаю на продовження!
Тут багато фольклору та символізму (чого варта лише боротьба поколінь зі злом).
Так, історія по-дитячому світла, без сірої моралі, але в ній є душа.
Загалом — динамічно, патріотично і так щиро, що відірватися неможливо.
Щиро рекомендую!
Моя оцінка 9/10⭐
PS. Для мене було трішки замало романтики, але я однозначно чекаю на продовження!
March 7, 2026
Книга світла і з самого початку зрозуміло, що добро переможе. В ній є напруга, є чисте і щире кохання і є темні сили. І що важливо в ній є про те, які наслідки вибору між правильним і неправильним. Можливо книга відгукнулася тому, що в цьому мороку, який панує у світі, хочеться саме світлого, чистого і щирого. Дуже сподобалася.
March 18, 2026
Ця історія дуже атмосферна і захоплююча. Темна, сповнена містики книга про підлітків, які мають врятувати світ від ворогів захоплює з першого розділу.
Герої добре прописані, їм співчуваєш, навіть злодій тут має свою сумну історію.
Книга сподобається підліткам від 14 років оскільки в історії згадуються і неприємні події.
Герої добре прописані, їм співчуваєш, навіть злодій тут має свою сумну історію.
Книга сподобається підліткам від 14 років оскільки в історії згадуються і неприємні події.
May 23, 2026
Мені дуже сподобалася книга.
Дуже тепла, світла історія, де добро обов'язково переможе зло, а закохані будуть разом -- ніби безпечне місце, у яке не страшно повернутися.
Класно описані містичні персонажі -- лісовик, польовики, мавки.
Я з Миколаєва, то як я ще могла оцінити книгу про український південь, якщо не на 5.)
Дуже тепла, світла історія, де добро обов'язково переможе зло, а закохані будуть разом -- ніби безпечне місце, у яке не страшно повернутися.
Класно описані містичні персонажі -- лісовик, польовики, мавки.
Я з Миколаєва, то як я ще могла оцінити книгу про український південь, якщо не на 5.)
June 10, 2026
Це було дуже приємно й тепло, наче щось рідне. А так воно і є, бо тут українська міфологія та південь України 🥰✨
Книга видалася мені дуже захопливою, з цікавими персонажами, серед яких ви обов’язково знайдете свого улюбленця й будете весь час чекати на розгортання його історії.
Особливо сподобалося вплетення в сюжет таких істот, як лісовики, мавки, песиголовці та польовики ✨🧝🏻♀️
Книга видалася мені дуже захопливою, з цікавими персонажами, серед яких ви обов’язково знайдете свого улюбленця й будете весь час чекати на розгортання його історії.
Особливо сподобалося вплетення в сюжет таких істот, як лісовики, мавки, песиголовці та польовики ✨🧝🏻♀️
May 27, 2026
Книга, яка потрапила до мене випадково. Та перевернула сприйняття саме українського фентезі. А мені є з чим порівнювати адже фантастика і фентезі мої улюблені жанри з дитинства. Ти не просто читаєш цю книгу, ти проживаєш усе з головними героями. І пригоди, і почуття. Битви, і кохання. Все потрохи. Іноді боїшся за них, іноді смієшся із ними, іноді плачеш від болю чи чогось навпаки хорошого. Бути Захисником лісу почесна справа і герої цієї книги добре справляються з усім, що випадає на їх долю.
March 18, 2026
книга тримала в напрузі, сподобалася атмосфера, якби мене про просили описати цю книгу кольором, то це однозначно був би темно-зелений, колір таємниць і відкриттів.
April 24, 2026
Гарна, мирна казка. Особливо тронула душу кінцівка. З минусу для мене - швидкість. Тільки я починаю співчувати якомусь герою, змінюється локація вбо ще щось. Відчюття, ніби в мене немає часу і треба щоб було все швидче)
April 17, 2026
Це історія про одвічну боротьбу добра і зла, яка відбувається на півдні України. Про сміливих підлітків, які не побоялися кинути виклик злу. Це історія кохання і самопожертви. Рекомендую для прочитання всім поціновувачам фентезі
May 7, 2026
Історія, яку розповіла авторка, — справжня знахідка для тих, хто шукає цікаве українське фентезі.
Катерина Колесник створила текст, де прадавні прокляття Півдня України оживають у сучасному сюжеті, але робить це так, що історія спочатку здається легкою, а але згодом вона виявляє свою складність та глибину.
Це текст, який пахне південним степом, гарячою землею і сухим повітрям, у якому магія не блищить, а дихає поруч із людиною.
На поверхні ми маємо знайомий набір: прокляття, посуха, обраний герой та лісові створіння.
Припало до душі, як авторка майстерно вплітає в оповідь химерних створінь: мавки, польовики, лісовики, песиголовці — частина екосистеми, де кожен має свою функцію, свою логіку існування з власними мотивами, а не тільки істоти з фольклору.
Але дуже швидко стає зрозуміло, що це лише оболонка для розповіді про вибір та ціну, яку доведеться за нього платити.
Сподобалось, що авторка зробила Ліс не декорацією, а живою сутністю, окремим персонажем, який лікує, приймає, змінює людей, але водночас може і перемолоти, якщо ти виявишся там зайвим.
Письменниця не романтизує цей світ. Вона створює простір, де магія — це глибокий, іноді болючий зв’язок із природою, а не тільки заклинання.
У цьому світі не буває безкоштовних чудес. Сила або відбирає частину тебе, або змінює тебе повністю, або ставить перед вибором, після якого ти вже не зможеш повернутись назад тим, ким був.
Сюжет і темп книги на самому початку занурюють читача у вир подій.
Ти вгризаєшся в правила гри, що спочатку дратує, але згодом працює на користь цілісності атмосфери.
Коли пазл починає складатися, історія рухається дуже впевнено, напруга росте, а сюжетні повороти реально дивують.
Головні персонажі:
Яромир — серце історії. Він не типовий «обраний», його шлях відзначений самотністю та дистанцією, яку накладає сила.
Він як провідник між силами. Його магія не про контроль, а про слухання світу.
Він не підкорює природу, він намагається її зрозуміти. Але за це розуміння доводиться платити самотністю.
Олеся — жива, тепла, дуже людяна. Її трансформація не відриває її від емоцій — вона залишається «своєю». Через неї добре показано, що сила не змінює сутність, якщо вона вже сформована.
Але справжнім відкриттям історії авторка зробила Миколу. Він стає найглибшим та найреальнішим персонажем, чиє рішення залишитися в лісі продиктоване не героїзмом, а втечею від втрати себе.
Сашко — ще один цікавий персонаж. Він контрастом виступає поруч із Миколою. Він втрачає магію, але знаходить опору в коханні. Його історія — про прийняття.
Зоряна — ще один неймовірний персонаж, чия арка переходу від мавки до людини показує, що такий вибір не падіння, а здобуття.
Мати виступає як вища сила, але не банальний «бог».
Попри пригодницький темп, у книзі багато місця для соціальної прози та глибокого психологізму.
Герої стикаються зі страхом, сумнівами та необхідністю брати відповідальність за долю цілого регіону, що породжує низку незручних питань, на які немає простих відповідей про ідентичність та боротьбу з внутрішніми демонами.
Авторка чудово працює з вибором. Ніхто тут не є «просто героєм». Кожен платить.
Це не «підліткове фентезі» в чистому вигляді.
За відчуттям текст наближається до 18+, бо не боїться бути різким, жорстким і показувати темні моменти без згладжування.
Авторка порушила цікаві питання: що таке сила і яка її ціна? Хто ми без того, що нас визначало? Вибір і відповідальність за нього. Що таке людяність? Як жити після втрати? Зв’язок людини і природи. Питання віри.
Письменниця вкладає в опис посухи та боротьби за життя особливу енергетику міста, що перебуває на лінії вогню, тому текст дихає спекою південних степів і відчувається не просто написаним, а прожитим.
Це історія про баланс між природою і людиною, про право втручатися. Це історія про те, що будь-яке втручання має наслідки.
Ця історія вчить, що важливо бути собою, дружити й допомагати іншим, і що навіть після чогось страшного може бути щось хороше. А ще — що магія може бути не тільки в чарах, а й у добрих вчинках.
Фінал твору залишає теплий посмак.
А епілог… от він мене реально зачепив. Він перевертає все, додаючи історії метафізичної глибини та натякаючи, що смерть — це не завжди межа.
І фраза наприкінці «час настав» звучить так, ніби попереду ще щось значно більше.
Це дуже цілісний твір, у якому магія не пояснює світ, а сама є цим світом. В цю історію я заходив як у звичайне фентезі, а вийшов із нього з відчуттям, ніби прожив маленьке життя разом із цими героями.
І, мабуть, головне враження: це фентезі, яке не тікає від реальності, а виростає з неї.
P.S. Як читач скажу чесно: це не ідеальний текст, місцями хотілося менше пояснень і більше тиші між рядками. Але це не заважає.
P.S. 2. Про цю історію можна багато говорити, шукати сенси, символізм, розбирати героїв, їхні вчинки та мотиви. Але головне те, що в неї є душа.
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте відгуки «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Катерина_Колесник #Відгук_Хроніки_Книголюба #українські_письменники #відгукнакнигу #читаюукраїнськихавторів #українське_фентезі #письменники_Аркушу
Катерина Колесник створила текст, де прадавні прокляття Півдня України оживають у сучасному сюжеті, але робить це так, що історія спочатку здається легкою, а але згодом вона виявляє свою складність та глибину.
Це текст, який пахне південним степом, гарячою землею і сухим повітрям, у якому магія не блищить, а дихає поруч із людиною.
На поверхні ми маємо знайомий набір: прокляття, посуха, обраний герой та лісові створіння.
Припало до душі, як авторка майстерно вплітає в оповідь химерних створінь: мавки, польовики, лісовики, песиголовці — частина екосистеми, де кожен має свою функцію, свою логіку існування з власними мотивами, а не тільки істоти з фольклору.
Але дуже швидко стає зрозуміло, що це лише оболонка для розповіді про вибір та ціну, яку доведеться за нього платити.
Сподобалось, що авторка зробила Ліс не декорацією, а живою сутністю, окремим персонажем, який лікує, приймає, змінює людей, але водночас може і перемолоти, якщо ти виявишся там зайвим.
Письменниця не романтизує цей світ. Вона створює простір, де магія — це глибокий, іноді болючий зв’язок із природою, а не тільки заклинання.
У цьому світі не буває безкоштовних чудес. Сила або відбирає частину тебе, або змінює тебе повністю, або ставить перед вибором, після якого ти вже не зможеш повернутись назад тим, ким був.
Сюжет і темп книги на самому початку занурюють читача у вир подій.
Ти вгризаєшся в правила гри, що спочатку дратує, але згодом працює на користь цілісності атмосфери.
Коли пазл починає складатися, історія рухається дуже впевнено, напруга росте, а сюжетні повороти реально дивують.
Головні персонажі:
Яромир — серце історії. Він не типовий «обраний», його шлях відзначений самотністю та дистанцією, яку накладає сила.
Він як провідник між силами. Його магія не про контроль, а про слухання світу.
Він не підкорює природу, він намагається її зрозуміти. Але за це розуміння доводиться платити самотністю.
Олеся — жива, тепла, дуже людяна. Її трансформація не відриває її від емоцій — вона залишається «своєю». Через неї добре показано, що сила не змінює сутність, якщо вона вже сформована.
Але справжнім відкриттям історії авторка зробила Миколу. Він стає найглибшим та найреальнішим персонажем, чиє рішення залишитися в лісі продиктоване не героїзмом, а втечею від втрати себе.
Сашко — ще один цікавий персонаж. Він контрастом виступає поруч із Миколою. Він втрачає магію, але знаходить опору в коханні. Його історія — про прийняття.
Зоряна — ще один неймовірний персонаж, чия арка переходу від мавки до людини показує, що такий вибір не падіння, а здобуття.
Мати виступає як вища сила, але не банальний «бог».
Попри пригодницький темп, у книзі багато місця для соціальної прози та глибокого психологізму.
Герої стикаються зі страхом, сумнівами та необхідністю брати відповідальність за долю цілого регіону, що породжує низку незручних питань, на які немає простих відповідей про ідентичність та боротьбу з внутрішніми демонами.
Авторка чудово працює з вибором. Ніхто тут не є «просто героєм». Кожен платить.
Це не «підліткове фентезі» в чистому вигляді.
За відчуттям текст наближається до 18+, бо не боїться бути різким, жорстким і показувати темні моменти без згладжування.
Авторка порушила цікаві питання: що таке сила і яка її ціна? Хто ми без того, що нас визначало? Вибір і відповідальність за нього. Що таке людяність? Як жити після втрати? Зв’язок людини і природи. Питання віри.
Письменниця вкладає в опис посухи та боротьби за життя особливу енергетику міста, що перебуває на лінії вогню, тому текст дихає спекою південних степів і відчувається не просто написаним, а прожитим.
Це історія про баланс між природою і людиною, про право втручатися. Це історія про те, що будь-яке втручання має наслідки.
Ця історія вчить, що важливо бути собою, дружити й допомагати іншим, і що навіть після чогось страшного може бути щось хороше. А ще — що магія може бути не тільки в чарах, а й у добрих вчинках.
Фінал твору залишає теплий посмак.
А епілог… от він мене реально зачепив. Він перевертає все, додаючи історії метафізичної глибини та натякаючи, що смерть — це не завжди межа.
І фраза наприкінці «час настав» звучить так, ніби попереду ще щось значно більше.
Це дуже цілісний твір, у якому магія не пояснює світ, а сама є цим світом. В цю історію я заходив як у звичайне фентезі, а вийшов із нього з відчуттям, ніби прожив маленьке життя разом із цими героями.
І, мабуть, головне враження: це фентезі, яке не тікає від реальності, а виростає з неї.
P.S. Як читач скажу чесно: це не ідеальний текст, місцями хотілося менше пояснень і більше тиші між рядками. Але це не заважає.
P.S. 2. Про цю історію можна багато говорити, шукати сенси, символізм, розбирати героїв, їхні вчинки та мотиви. Але головне те, що в неї є душа.
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте відгуки «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Катерина_Колесник #Відгук_Хроніки_Книголюба #українські_письменники #відгукнакнигу #читаюукраїнськихавторів #українське_фентезі #письменники_Аркушу
May 1, 2026
"Не бійся боятися. Страх може врятувати тобі життя саме тоді, коли ти цього найбільше потребуватимеш".
У мене знову в руках український самвидав, чому я незмірно тішуся 😌 Особливо тому, що ця книжка нагадала мені історії, які я дуже любила дитиною та підлітком.
Події відбуваються на півдні України, на землі якої зійшло страшне зло - Посуха, яка вбиває все живе на своєму шляху, навіть саму землю. Чомусь, читаючи цю історію, я не могла викинути із голови Каховську ГЕС та її підрив. Не знаю, чи закладала авторка згадку про це в сюжет, але навіяло мені саме це.
Головні персонажі - це шестеро молодих людей, троє з яких з народження мають магічні сили, а троє інших - їхні захисники. Юні маги є вихованцями провидиці Катрі, яка рік за роком виховує все нові і нові покоління магів, тому що ніяк не вдається здолати ту Посуху. Шестірці доведеться зіткнутися із Сухим лісом та злом, яке живе в ньому та готове забрати життя нових жертв.
Можу сміливо сказати, що це дуже хороша історія для підлітків. Авторка гарно розкриває теми справжньої дружби, відповідальності, вміння дивитися в очі своїм страхам, а також кохання. Атмосфера тут наповнена природою, рослинами, стихіями, відьмами і міфічними істотами: лісовики, польовики, мавки. Польовики тут мені сподобалися найбільше:)
Мені не дуже хочеться критикувати цю книгу, тому що десь на середині я зрозуміла, що я вже виросла з категорії її цільових читачів, тому що мені хочеться більше глибини і епічності, але це тут просто не потрібне. Однак, мені хотілося б побачити більше деталей про особистості головних героїв, знайти якусь визначну рису кожного з них, тому що я декілька разів ловила себе на тому, що я не розумію, про кого йде мова, і поверталась назад, щоб перечитати. Мені не вистачило "екранного часу" для Олесі, вона могла б мати куди більше впливу на історію. А ще хотілося б дізнатися, як саме з'явилися песиголовці і чому вони саме такі.
Але, загалом, книжка читається дуже легко, наша мова тут дуже гарна і відчувається любов авторки до неї. В другій половині динаміка трішки прискорилась, подій стало більше і я пару разів навіть ловила себе на тому, що вже хочу перегорнути сторінку і дізнатися, що ж там далі. Тому точно рекомендую цю книгу підліткам і, можливо, навіть людям 20+ (принаймні, я б хотіла мати таку книгу в тому віці, щоб бачити Україну інакшою, ніж в шкільній програмі) 🙂↕️
У мене знову в руках український самвидав, чому я незмірно тішуся 😌 Особливо тому, що ця книжка нагадала мені історії, які я дуже любила дитиною та підлітком.
Події відбуваються на півдні України, на землі якої зійшло страшне зло - Посуха, яка вбиває все живе на своєму шляху, навіть саму землю. Чомусь, читаючи цю історію, я не могла викинути із голови Каховську ГЕС та її підрив. Не знаю, чи закладала авторка згадку про це в сюжет, але навіяло мені саме це.
Головні персонажі - це шестеро молодих людей, троє з яких з народження мають магічні сили, а троє інших - їхні захисники. Юні маги є вихованцями провидиці Катрі, яка рік за роком виховує все нові і нові покоління магів, тому що ніяк не вдається здолати ту Посуху. Шестірці доведеться зіткнутися із Сухим лісом та злом, яке живе в ньому та готове забрати життя нових жертв.
Можу сміливо сказати, що це дуже хороша історія для підлітків. Авторка гарно розкриває теми справжньої дружби, відповідальності, вміння дивитися в очі своїм страхам, а також кохання. Атмосфера тут наповнена природою, рослинами, стихіями, відьмами і міфічними істотами: лісовики, польовики, мавки. Польовики тут мені сподобалися найбільше:)
Мені не дуже хочеться критикувати цю книгу, тому що десь на середині я зрозуміла, що я вже виросла з категорії її цільових читачів, тому що мені хочеться більше глибини і епічності, але це тут просто не потрібне. Однак, мені хотілося б побачити більше деталей про особистості головних героїв, знайти якусь визначну рису кожного з них, тому що я декілька разів ловила себе на тому, що я не розумію, про кого йде мова, і поверталась назад, щоб перечитати. Мені не вистачило "екранного часу" для Олесі, вона могла б мати куди більше впливу на історію. А ще хотілося б дізнатися, як саме з'явилися песиголовці і чому вони саме такі.
Але, загалом, книжка читається дуже легко, наша мова тут дуже гарна і відчувається любов авторки до неї. В другій половині динаміка трішки прискорилась, подій стало більше і я пару разів навіть ловила себе на тому, що вже хочу перегорнути сторінку і дізнатися, що ж там далі. Тому точно рекомендую цю книгу підліткам і, можливо, навіть людям 20+ (принаймні, я б хотіла мати таку книгу в тому віці, щоб бачити Україну інакшою, ніж в шкільній програмі) 🙂↕️
May 21, 2026
Книгу побачила випадково. Відразу привернула увагу обкладинка. Дуже люблю зелений колір, а тут його так багато ). Та ще й у назві щось про ліс. Прочитала анотацію і зрозуміла, що мені воно треба. Незалежно від того якими будуть мої враження, але я хочу прочитати цю книгу. Сюжет затягнув вже з самого прологу. Такий вдалий набір героїв я давно не зустрічала. Кожен по-своєму особливий, кожен чимось запам'ятався. Вони живі і їм віриш. У мене з візуалізацією було завжди дуже добре, тому я їх щей добре бачила.
Читати було цікаво впродовж всієї книги, але сюжет так закручується, що вже від самого початку подорожі від книги, буквально, неможливо відірватися. Описи авторки я б назвала соковитими. Так, саме соковитими. Тому що, поки ти читаєш про природу, бійки, розмови — то в голові кружляють кольорові зображення, але коли авторка починає описувати їжу… от просто повірте мені на слово, ваш холодильник переживе не одне спустошення за той час, поки ви будете читати цю історію. От така вже правда і з цим нічого не поробиш — Катерино у вас дуже смачні описи їжі! Я деякі навіть заскрінила, щоб потім повторити, коли виберемось з родиною на природу.
Що до пережитих мною емоцій. Вони були різними. Я навіть не очікувала, що аж так сильно прив'яжусь до героїв. Я помітила, що авторка пропрацювала світ до найдрібніших деталей. Не хочу багато спойлерити, тому не буду прямо говорити про що мова, але це як дивитись фільм і чітко розуміти “от не просто так у цієї родимки така форма”, або “червона хустина, вже вдруге”. Здогадки були різні і не завжди вдавалось здогадатись чого чекати.
Ця історія торкається серця, а після впевнено в ньому залишається. Я читала в електронному варіанті (тому що надаю перевагу саме електронним книгам), але цю книгу я хочу мати у своїй бібліотеці. Щоб коли підросте моя дитина я могла познайомити її з неймовірною історією не менш неймовірних героїв.
Читати було цікаво впродовж всієї книги, але сюжет так закручується, що вже від самого початку подорожі від книги, буквально, неможливо відірватися. Описи авторки я б назвала соковитими. Так, саме соковитими. Тому що, поки ти читаєш про природу, бійки, розмови — то в голові кружляють кольорові зображення, але коли авторка починає описувати їжу… от просто повірте мені на слово, ваш холодильник переживе не одне спустошення за той час, поки ви будете читати цю історію. От така вже правда і з цим нічого не поробиш — Катерино у вас дуже смачні описи їжі! Я деякі навіть заскрінила, щоб потім повторити, коли виберемось з родиною на природу.
Що до пережитих мною емоцій. Вони були різними. Я навіть не очікувала, що аж так сильно прив'яжусь до героїв. Я помітила, що авторка пропрацювала світ до найдрібніших деталей. Не хочу багато спойлерити, тому не буду прямо говорити про що мова, але це як дивитись фільм і чітко розуміти “от не просто так у цієї родимки така форма”, або “червона хустина, вже вдруге”. Здогадки були різні і не завжди вдавалось здогадатись чого чекати.
Ця історія торкається серця, а після впевнено в ньому залишається. Я читала в електронному варіанті (тому що надаю перевагу саме електронним книгам), але цю книгу я хочу мати у своїй бібліотеці. Щоб коли підросте моя дитина я могла познайомити її з неймовірною історією не менш неймовірних героїв.
May 18, 2026
Катерина Колесник створила світ, який на перший погляд усім нам є знайомим: ліс, мавки, відьма, маги, любов. Та насправді на вас чекає доволі темна історія із неочікуваним сюжетом, який, проте, поки не розставить крапки над і, адже буде ще 2 частина🤫
Основний конфлікт — відьма, що насилає на Південь України Посуху, внаслідок чого гине природа. Щоб її зупинити, відправляють магів — людей, що отримали здібності і використовують для того, щоб подолати відьму. А навчає їх цьому провидиця Катя, чия суперсила полягає й у довговічності. Проте бачити смерті власних учнів й чергову поразку стало для неї прокляттям. Тому з таким самим острахом вона проводжає на боротьбу проти відьми Яромира, Олесю, Миколу (на палітурці), Сашка, Степана та Пилипа.
На щастя, думки Катрі не справджуються, адже самі ці стражі покладуть кінець нападам відьми.
Головним героєм є Яромир, який, на відміну від друзів, не має магічного дару, але чомусь саме на ньому лежить доля Півдня України. І ця заковика цікаво вирішиться. Як і любовний трикутник❤️🩹
Та попереду на них звісно чекає багато небезпек:
Розділення команди, зникнення Олесі та багато іншого.
І це частина, коли книга добряче вас здивує похмурими темами та темнішим настроєм. Герої проходять внутрішню трансформацію, адже саме так вони можуть подолати всі труднощі. Також сюжетні повороти>>>. Деякі з них були такими, якими я не могла навіть уявити 😅. Окремо хочу зазначити, що це книга саме про Південь України. Для Катерини Колесник було важливо розповісти історію саме свого рідного місця (Миколаїв), ніж робити сеттингом Карпати чи іншу «атмосфернішу» місцину. Я вважаю, що це заслуговує поваги і на те, що якомога більше людей купили книгу авторки😁, адже ви точно не розчаруєтесь. Хоча певні мінуси були:
— дещо однобокі герої (наприклад, про Миколу ми знаємо тільки те, що він кохає Олесю. І більше нічого. Я думала, що Микола перейде на сторону ворога або матиме якусь сильну травму, бо його зовнішність мала трохи вайбу Саске😁. У нього є дуже цікава сила керувати розумом інших людей, але ми не побачили, як на мене повного потенціалу його магії. Була сцена, коли Микола прокрався у розум Олесі, щоб дізнатись про її почуття до нього, але на цьому все. Як на мене, Микола заслуговує на більше складності у його персонажі, хоча б через його зовнішність 😁).
— недотримання обіцянок (маю на увазі те, що коли нам представляють антагоніста, ми від нього щось очікуємо. Коли ж Лісовик розповів Яромиру про першу мавку Ганну, що є одним з моїх найулюбленіших моментів у книзі, я очікувала від неї набагато більшої загрози, ніж від Мелашки. Натомість ближче до кінця виявляється, що Ганна не така погана, бо вона дещо зробила, а я очікувала від неї урагану).
«Захисники лісу» — це чудова історія від Катерини Колесник, що не боїться неформату, розповідаючи про боротьбу магів із Посухою на Півдні України. У ній ви знайдете дружбу, команду, небезпеки, трагедії і дещо, що з'являється після них. Сподіваюсь, що я вас зацікавила і що 2 частина незабаром вийде 😅.
Основний конфлікт — відьма, що насилає на Південь України Посуху, внаслідок чого гине природа. Щоб її зупинити, відправляють магів — людей, що отримали здібності і використовують для того, щоб подолати відьму. А навчає їх цьому провидиця Катя, чия суперсила полягає й у довговічності. Проте бачити смерті власних учнів й чергову поразку стало для неї прокляттям. Тому з таким самим острахом вона проводжає на боротьбу проти відьми Яромира, Олесю, Миколу (на палітурці), Сашка, Степана та Пилипа.
На щастя, думки Катрі не справджуються, адже самі ці стражі покладуть кінець нападам відьми.
Головним героєм є Яромир, який, на відміну від друзів, не має магічного дару, але чомусь саме на ньому лежить доля Півдня України. І ця заковика цікаво вирішиться. Як і любовний трикутник❤️🩹
Та попереду на них звісно чекає багато небезпек:
Розділення команди, зникнення Олесі та багато іншого.
І це частина, коли книга добряче вас здивує похмурими темами та темнішим настроєм. Герої проходять внутрішню трансформацію, адже саме так вони можуть подолати всі труднощі. Також сюжетні повороти>>>. Деякі з них були такими, якими я не могла навіть уявити 😅. Окремо хочу зазначити, що це книга саме про Південь України. Для Катерини Колесник було важливо розповісти історію саме свого рідного місця (Миколаїв), ніж робити сеттингом Карпати чи іншу «атмосфернішу» місцину. Я вважаю, що це заслуговує поваги і на те, що якомога більше людей купили книгу авторки😁, адже ви точно не розчаруєтесь. Хоча певні мінуси були:
— дещо однобокі герої (наприклад, про Миколу ми знаємо тільки те, що він кохає Олесю. І більше нічого. Я думала, що Микола перейде на сторону ворога або матиме якусь сильну травму, бо його зовнішність мала трохи вайбу Саске😁. У нього є дуже цікава сила керувати розумом інших людей, але ми не побачили, як на мене повного потенціалу його магії. Була сцена, коли Микола прокрався у розум Олесі, щоб дізнатись про її почуття до нього, але на цьому все. Як на мене, Микола заслуговує на більше складності у його персонажі, хоча б через його зовнішність 😁).
— недотримання обіцянок (маю на увазі те, що коли нам представляють антагоніста, ми від нього щось очікуємо. Коли ж Лісовик розповів Яромиру про першу мавку Ганну, що є одним з моїх найулюбленіших моментів у книзі, я очікувала від неї набагато більшої загрози, ніж від Мелашки. Натомість ближче до кінця виявляється, що Ганна не така погана, бо вона дещо зробила, а я очікувала від неї урагану).
«Захисники лісу» — це чудова історія від Катерини Колесник, що не боїться неформату, розповідаючи про боротьбу магів із Посухою на Півдні України. У ній ви знайдете дружбу, команду, небезпеки, трагедії і дещо, що з'являється після них. Сподіваюсь, що я вас зацікавила і що 2 частина незабаром вийде 😅.
This entire review has been hidden because of spoilers.
June 11, 2026
Яка ж це була прекрасна історія!
Я прочитала її за 3 ночі , відірватись практично було неможливо!
Це етнічно- міфологічне фентезі «Захисники лісу» від української авторки Катерини Колеснік.
Події відбуваються на півдні України, ця територія страждає від посухи …скільки людей загинуло, природа страждає, тварини помирають , здається віри в порятунок вже зовсім не лишилось …Але одного дня провидиця бачить у своїх видіннях хлопця , який матиме вдосталь сили , щоб перемогти прокляття! Так Яромир стає надією на порятунок. Проте ніхто не усвідомлює якою ціною …
Аааа! Як це добре написано! Для мене - це казка! Казка, яка має світлі та темні сторони. Підлітки з надзвичайними здібностями, духи природи, мавки, лісовики, темні створіння, відьми- все це створює нереально класну картину, яка просто оживає перед очима! Дуже влучні описи, яких якраз вдосталь! За ними не губляться основні події, тож читаючи можна легко уявити , що відбувається в книзі 😍
І хоч головним рятівником виступав Яромир, я не менше зацікавилась і іншими персонажами! Кожен особливий , розумний, сильний , совісний та людяний. Щодо Олесі…я рада, що все ж вона зробила такий вибір в цьому «любовному трикутнику»
Сюжет сподобався, книга була досить динамічна, атмосфера передана, події відбувались досить послідовно і розвʼязка теж була цікавою!
Однозначно рекомендую цю книгу всім, хто як і я палко обожнює українське фентезі з елементами міфології ✨
Єдиний мінус - мені було мало! От справді , хотілось ще пожити в цій історії. А також хотілось трішки більше романтичної лінії, але це таке- бажання моєї романтичної натури 🤭🥹
9/10 💚
Я прочитала її за 3 ночі , відірватись практично було неможливо!
Це етнічно- міфологічне фентезі «Захисники лісу» від української авторки Катерини Колеснік.
Події відбуваються на півдні України, ця територія страждає від посухи …скільки людей загинуло, природа страждає, тварини помирають , здається віри в порятунок вже зовсім не лишилось …Але одного дня провидиця бачить у своїх видіннях хлопця , який матиме вдосталь сили , щоб перемогти прокляття! Так Яромир стає надією на порятунок. Проте ніхто не усвідомлює якою ціною …
Аааа! Як це добре написано! Для мене - це казка! Казка, яка має світлі та темні сторони. Підлітки з надзвичайними здібностями, духи природи, мавки, лісовики, темні створіння, відьми- все це створює нереально класну картину, яка просто оживає перед очима! Дуже влучні описи, яких якраз вдосталь! За ними не губляться основні події, тож читаючи можна легко уявити , що відбувається в книзі 😍
І хоч головним рятівником виступав Яромир, я не менше зацікавилась і іншими персонажами! Кожен особливий , розумний, сильний , совісний та людяний. Щодо Олесі…я рада, що все ж вона зробила такий вибір в цьому «любовному трикутнику»
Сюжет сподобався, книга була досить динамічна, атмосфера передана, події відбувались досить послідовно і розвʼязка теж була цікавою!
Однозначно рекомендую цю книгу всім, хто як і я палко обожнює українське фентезі з елементами міфології ✨
Єдиний мінус - мені було мало! От справді , хотілось ще пожити в цій історії. А також хотілось трішки більше романтичної лінії, але це таке- бажання моєї романтичної натури 🤭🥹
9/10 💚
June 10, 2026
₊⊹⁀➴ Дорога авторкине,
Я не знаю, як правильно пишуться відгуки, але дуже хочу залишити вам свої відчуття після ❞ Захисників лісу ❞.
Спочатку я думала, що це буде просто казочка. Серйозно. Я відкрила і така: ну окей, пригоди, ліс, герої кудись ідуть… трохи наївно, трохи просто, але спробувати варто. Почала читати і... В якийсь момент в мене у грудях ніби щось “клацнуло”.
╰┈➤ І все, я вже летіла по сторінках і не могла зупинитись.
⚘ Мене дуже зачепили не тільки головні герої, а також другорядні історії. Вони були настільки живі, що я ловила себе на тому, що думаю про них навіть після читання. Там було і кохання, і біль, і втрата, і такі моменти, від яких реально стискає всередині. І от чесно… на цьому фоні історія Яромира і Олесі для мене не стала настільки сильною. Я не до кінця повірила в їхнє кохання, хоч і розумію, що воно мало бути важливим.
⚘ Зате Микола… він чомусь дуже сильно відчувся. Не знаю як пояснити, але його емоції, його реакції, його біль і турбота здавались справжніми. Там було життя. Там було щось, що має глибше значення, ніж просто “вони разом”. ⚘ ⚘ Але найголовніше, ця книга мене зачепила. Я реально відчувала її тілом. Були моменти, коли ставало тихо всередині, коли щось щеміло в грудях, і я просто сиділа й дивилась в сторінки.
➳ І це для мене найцінніше. Бо не кожна історія здатна так врости в душу.
Дякую вам за це. ✨
➳ Я точно не забуду цю книгу, вона залишила в мені слід. Трохи теплий, трохи болючий, але дуже живий.
❞ Боятися — це нормально. ❞
Я не знаю, як правильно пишуться відгуки, але дуже хочу залишити вам свої відчуття після ❞ Захисників лісу ❞.
Спочатку я думала, що це буде просто казочка. Серйозно. Я відкрила і така: ну окей, пригоди, ліс, герої кудись ідуть… трохи наївно, трохи просто, але спробувати варто. Почала читати і... В якийсь момент в мене у грудях ніби щось “клацнуло”.
╰┈➤ І все, я вже летіла по сторінках і не могла зупинитись.
⚘ Мене дуже зачепили не тільки головні герої, а також другорядні історії. Вони були настільки живі, що я ловила себе на тому, що думаю про них навіть після читання. Там було і кохання, і біль, і втрата, і такі моменти, від яких реально стискає всередині. І от чесно… на цьому фоні історія Яромира і Олесі для мене не стала настільки сильною. Я не до кінця повірила в їхнє кохання, хоч і розумію, що воно мало бути важливим.
⚘ Зате Микола… він чомусь дуже сильно відчувся. Не знаю як пояснити, але його емоції, його реакції, його біль і турбота здавались справжніми. Там було життя. Там було щось, що має глибше значення, ніж просто “вони разом”. ⚘ ⚘ Але найголовніше, ця книга мене зачепила. Я реально відчувала її тілом. Були моменти, коли ставало тихо всередині, коли щось щеміло в грудях, і я просто сиділа й дивилась в сторінки.
➳ І це для мене найцінніше. Бо не кожна історія здатна так врости в душу.
Дякую вам за це. ✨
➳ Я точно не забуду цю книгу, вона залишила в мені слід. Трохи теплий, трохи болючий, але дуже живий.
❞ Боятися — це нормально. ❞
May 7, 2026
Добрий вечір, студіє. Я дочитала самвидав «Захисники лісу» Катерини Колесник і маю що сказати — всякого 😅
🌿 Спершу зазначу, що це підліткове фентезі з усілякими фольклорними тварюками.
🌿 Загалом враження позитивні. Хороша казка з благородною метою, трошечки несподівано трагічна всередині.
🌿 Ідея і сюжет гарні, пригод вистачає.
🌿 Особливо сподобалися історії походження зла в цій книзі.
🌿 Улюблені персонажі — Сашко і Зоряна. І кошеня Миша! 🐾
🌿 Також відчувається любов авторки до півдня і природи.
🌿 Дуже гарна обкладинка, хоча трохи збила з пантелику щодо важливості героїв в цій історії.
🌿 А тепер про мінуси.
🌿 Як на мене, така велика ідея боротьби добра і зла заслуговує на більшу кількість деталей.
🌿 Книга здалася мені трохи зібганою. Багато подій і пригод — це плюс, але часом вони дуже швидко перемикалися між собою, і я не встигала прожити той чи інший момент.
🌿 Найбільше збентежило, що головний герой Яромир раз за разом отримує дуже багато сил і одразу доволі потужно ними користується. Для мене це було трохи в стилі Марті Стю.
🌿 Так, в дитинстві він навчався з усіма у Катрі, але знати теорію — це одне, а практикувати — інше. Пояснення на кшталт «призначення долею», на жаль, для мене не дуже працює. Половина героїв фентезі, якщо не більше, так само призначена долею, але хоч якось опановує свої сили.
🌿 Тому, мабуть, оцієї поступовості не вистачило.
Оцінка — 💀💀💀💀казкові Едгари
Більше відгуків на книжки туть: https://t.me/frankiereading
🌿 Спершу зазначу, що це підліткове фентезі з усілякими фольклорними тварюками.
🌿 Загалом враження позитивні. Хороша казка з благородною метою, трошечки несподівано трагічна всередині.
🌿 Ідея і сюжет гарні, пригод вистачає.
🌿 Особливо сподобалися історії походження зла в цій книзі.
🌿 Улюблені персонажі — Сашко і Зоряна. І кошеня Миша! 🐾
🌿 Також відчувається любов авторки до півдня і природи.
🌿 Дуже гарна обкладинка, хоча трохи збила з пантелику щодо важливості героїв в цій історії.
🌿 А тепер про мінуси.
🌿 Як на мене, така велика ідея боротьби добра і зла заслуговує на більшу кількість деталей.
🌿 Книга здалася мені трохи зібганою. Багато подій і пригод — це плюс, але часом вони дуже швидко перемикалися між собою, і я не встигала прожити той чи інший момент.
🌿 Найбільше збентежило, що головний герой Яромир раз за разом отримує дуже багато сил і одразу доволі потужно ними користується. Для мене це було трохи в стилі Марті Стю.
🌿 Так, в дитинстві він навчався з усіма у Катрі, але знати теорію — це одне, а практикувати — інше. Пояснення на кшталт «призначення долею», на жаль, для мене не дуже працює. Половина героїв фентезі, якщо не більше, так само призначена долею, але хоч якось опановує свої сили.
🌿 Тому, мабуть, оцієї поступовості не вистачило.
Оцінка — 💀💀💀💀казкові Едгари
Більше відгуків на книжки туть: https://t.me/frankiereading
Displaying 1 - 30 of 38 reviews