Тепер доведеться думати

by Саша Ганапольська

Що, коли ти вже студентка, але й досі відчуваєш, що твої рішення — не твої власні, а інших людей? Коли з дитинства тебе навчили, що треба бути в усьому найкращою і що любов треба заробити? І навіть попри відмінні оцінки чи перемоги в балеті ти отримуєш більше критики, ніж визнання?

Що, коли підліткою ти пережила анорексію, і її привиди досі навідують тебе у студентському гуртожитку? Коли ти творча особис­тість, закохана без взаємності? Коли твоє серце лежить до музики, а найближчі люди торочать, що це «непрактично»? І навіть коли в країні війна, ти все одно хочеш залишитися в ній і жити своє найкраще життя, бо іншого не дано?

Разом із героїнею відверто щирої дебютної повісті солістки гурту Tember Blanche ти вирушиш у непрості пошуки власного «я» — і ніколи про це не пожалкуєш.

240 pages, Hardcover

Published December 1, 2025

Reviews

[Ксенія Шпак]

Романтично (не в плані, що все про любов, а в плані, що все про почуття (мінорні переважно) і трохи надриву. Гарний стиль (не знаю, чи можна казати, що це саме дебют, якщо авторка пише пісні, дебют у прозі з хорошим стилем). Було багато жартів у стилі, як мені здалося, Лорелай Гілмор, але я дивилася серіал надто давно, можливо, в моїй голові вже живе якась інакша Лорелай.
Сцена зі спвом "Лиш вона" на вечірці - чудова.

"Земля вперше відчувалася ґрунтом, здатним втримати наші амбіції" - ну це прям ідеальна цитата про молодь.

[Yurii Bereza · Rating 4 out of 5]

Рік читання почався з книжки Саші Ганапольської з Tember Blance. Враховуючи, що теми, яких Саша тут торкається, мені не близькі (хоч і важливі), то це мені дозволяє більш обʼєктивно в моїй субʼєктивності оцінити як написано і як розказано.

А написано добре. Особливо як для дебюту. Місцями я навіть хотів, щоб Саша дала більше тексту: більше бекграунду про Нусю, більше процесу написання пісень (як в Дейзі Джонс and The Six, про яку тут згадують), про поглиблення стосунків між Нусею та Костею. Ці моменти тут показані точково, але оскільки це повість, то для такого формату наявного цілком достатньо.

За пів року, крім «Тепер доведеться думати», подібного напряму у видавництва Віхола вийшов роман «Вініл», де теж про гурт і закоханість. Але різниця між ними — велика прірва. «Вініл» — це поганий текст. Як зазначили в одному відгуку, «видно, що його писала копірайтерка». Там війна не виходить за межі 2022 року. Персонажі пласкі, слухають шаблонне і ведуть себе стереотипно.

У Саші ж вийшло значно краще. Так, місцями наївно. Місцями підлітково. Але Саші і не 50 років. Проблеми її героїв близькі до реальних. Війна тут є, про неї згадують, але вона не стала головним лейтмотивом. Скоріше тлом, на якому розгортається життя. І це теж нормально, коли книжка враховує контекст, але не зосереджується на ньому. Читається легко, швидко, бо Саша вміє в сторітел завдяки написанню пісень. До речі, пісні з іпішки Тепер, які супроводжують книжку, і так класно звучали, а із текстом — й поготів. Але це окрема розмова.

І найщиріша та найтепліша деталь — Саша розуміє, що вона не ідеальна письменниця, що це її перша серйозна спроба, тому тут й багато згадок про це. Вона кілька разів іронізує над тим, як говорять її персонажі, пише вона сама, так і над самими Tember Blanche.

Словом, це дуже хороший шмат мінівсесвіту, який побудував дует. Чудово, що наша культура має людей, які створюють комплексні речі для кращого імерсивного досвіду. Тому абсолютно не пожалкував, що 2026 почався з «Тепер доведеться думати». І вам раджу те саме зробити.

[Marichka Blindiuk · Rating 5 out of 5]

Нє, ну це супер. Мене з перших сторінок посадили в комфортну атмосферу нетфліксівського підліткового серіалу і вилазити з неї зовсім не хочеться.

Особливо круто, що Саша Ганапольська пише про студент_ок, які вчаться зараз, під час повномасштабного. А це вже зовсім інша історія. Десь мені очікувалося (хотілося?) більше підлоти, драми, гадостей, але я охоче вірю, що підлітки зараз свідоміші й адекватніші. І в них зовсім інші, доросліші драми.

Хочу ще!

[Valeriia · Rating 5 out of 5]

Прочитала на одному подиху буквально за 2 годинки. Настільки чуйна, щемка історія що у деяких моментах було відчуття « це що з мене писали, і описали моє життя?»
10/10

[Kateryna Voichuk-Bazaka · Rating 5 out of 5]

прочитала на одному диханні за день і вважаю це дуже хорошим письменницьким дебютом.

Саша страшенно талановита в тому, як розповідає історії в піснях Tember Blanche. мабуть, тому і в першій повісті в неї вийшла така ж, як пісні, зворушлива і дуже музична історія про екзистенційні пошуки юної дівчини.

музика тут є в кожному сюжеті і на кожній сторінці: від сюжету та описів улюблених треків героїв до плей-листа, який можна послухати під час читання. і всі перипетії життя інді музикантів тут теж описані as it is.

хоч тусовка героїв і їхні музичні смаки тут дуже нішеві, але, як людину з цієї ж «бульбашки», мене всьо устраює. особливо липень.

єдине, що трошки підбішувало, це занадто правильні та ідеалістичні реакції та вчинки ключових героїв та героїнь. Нетфлікс би зацінив 😉 маю сумнів, що навіть найбільш усвідомлені з нас реагують так екологічно і правильно в таких ситуаціях. зате батьки героїв віддулись і отримали свою ложку підліткової демонізації. втім, відчувається, що книга написана про і для підлітків та юних студентів зі студентками. тому, щиро вірю, співпереживаю і чекаю наступну книгу Саши.

[Вікторія · Rating 5 out of 5]

«… немає нічого інтимнішого, ніж розділити з кимось свою творчість».

Це цитата з роману Саші Ганапольської «Тепер доведеться думати», яка відгукнулася найдужче.

Сама книга приємно вразила. Щира й відверта. Вона справді глибока. Під час прочитання днями не могла перестати думати про неї.

[Cherik · Rating 5 out of 5]

Це було боляче, дуже боляче... але неймовірно

[Matvii Lysenko · Rating 5 out of 5]

За цей чудовий вечір (і трошки ночі) навіть встигло зʼявитись світло, але це не змусило відірватись від книги.

Це блін дуже щиро, відверто і прекрасно!

But when I can read the next one?

[dashechka · Rating 5 out of 5]

так тепло і щиро ❤️‍🩹

[Богдана · Rating 5 out of 5]

Олександро, вітаю!
Дуже би хотіла вас обійняти під страшенно розчулено симфонію моїх думок після прочитання вашої книги, але маємо,що маємо.

Мені дуже складно оцінювати весь спектр пережитих емоцій, бо здається, що внутрішнім діялогом, який прочитала тут, можна заповнити усе моє життя і то не вистачить його. Я в команді утікачів.
Але тут Ви так влучно штовхнули мене падати, щоби я нарешті зрозуміла звідки ростуть ноги усього, що мене турбує.

Хочу підмітити особливу атмосферу під час конкретних пісень. Я закохана в плейліст, це ваша суперсила розставляти їх як в шахах і вигравати у моєму серці.
Чесно, все здалося настільки справжнім. Я першокурсниця і це смак мого життя зараз, зі схожим ентузіазмом, але без звички Ремарка.

Після прочитання хочеться Київський торт, щоби порадіти за Ганну і Костю, і знову прийти на ваш канц, щоби любити себе більше! Ви відкрили мені світ закоханості від чийогось виконання , а зараз наче перевтілили. Попереду складний шлях. І я дякую за нього.❤️‍🔥

P.S. І ще одне геніальне дякую за гумор. Зіброва в еліасі, підколи дівчат і вставки германомовського факультету, що скидалися на коментарі Лесі Українки. Я вілчула себе на своєму місці.🫀

[Марія Василець · Rating 5 out of 5]

Вау, я була скептично трохи налаштована на початку, але все ж книжка змогла мене вразити. Коли я була на середині і в мене книжка досі не викликала ніяких особливих емоцій лише прикольно відчувались відсилки, але я вже тоді розуміла чи сподобається мені книжка залежить від фіналу. І фінал він в саме серденько, зміг зачепити мою травму і довести до сліз. Також склалось враження під час прочитання ніби я читаю Дейзі Джонс і Зе Сікс про гурт і любовні інтриги в ньому, але написано в стилі Світанок Малібу оскільки нас посвячують в історію про один день і між тим історії які передували тому дню. Єдине зауваження хотілось б більше знаків розпізнавання часу, а то між розділами важко було перемкнутись чи це ще та вечірка чи це інша історія і навпаки.

[Liubov · Rating 4 out of 5]

Прочитала книгу на одному подиху. Дуже сподобалося, що було написано легко, десь наївно і душевно. Видно, що в цю книгу авторка вклала свої почуття, свій досвід, прообрази із власного життя та болючі переживання. Я дуже багато співчувала головній героїні , бо сама пройшла це випробування у вигляді рхп та пошуку себе, та і все одне все ще знаходжуся у цьому пошуку і переживання героїні мені дуже близькі, та і самої авторки Саші теж.
Сам текст міг бути краще написаним, історію я б зробила не такою рваною і іноді сумбурно стрибаючою із сторони в сторону, маловато було історій із дитинства гг , мені б хотілося, щоб замість історій від членів гурту та їх посиденьок на 60% книги, частину все ж таки більше присвятили гг.
Але в цілому буду чекати на продовження💖

[Yaryna · Rating 4 out of 5]

на годиннику 00:42, а я лише після останньої сторінки «відлипла» від книжки.

кілька випадкових фактів:
— це перша книга за дуже довгий час, яка дозволила забути про затяжний нечитун;
— це перша книга, де було так багато відсилок на мої улюблені меми (і, до речі, на макса пташника);
— це перша книга, яка приділяє ДОСТАТНЬО уваги барабанникам.

особливо щемко читалось під однойменний плей-лист у Spotify

то про що книга?
коротко — про різні досвіди, хвилювання і думки, які помістилися в головній героїні. про вибір себе як болючий неприємний шлях, який в кінці, якщо пощастить, «окупиться». про вчасне говоріння словами через рот.

радію, що вона потрапила мені в руки саме зараз і, якщо ви теж тепло любите Tember Blanche, раджу почитати🩷

[Anastasiia Lapchak · Rating 4 out of 5]

дуже щира книга. часто знаходила в думках героїні себе і схожі думки, тому дуже відгукується

[Sofiia · Rating 3 out of 5]

Дуже вайбова і життєва історія, болючі і рідні серцю референси, але здається я надто стара для цієї книжки.