إنـسـان

by Olha Kobylianska, أولغا كوبيليانسكا, Imadeddine Raef (Translator)

تشكل قصة "إنسان" للكاتبة الأوكرانية أولها كوبيليانسكا الصرخة الأدبية الأولى التي أطلقتها امرأة مثقفة متحررة في وجه المجتمع البطريركي الذكوري في بلادها. شعرت الكاتبة بوضع المرأة غير المتكافئ في الحياة الاجتماعية نهاية القرن التاسع عشر ومطلع القرن العشرين، حيث كانت المرأة مكبلة بعبودية الأسرة والمجتمع، فأطلقت صرختها على لسان أولينا الفتاة المثقفة، التي تزودت بالمعارف الكافية لكسر القيود الأسرية والاجتماعية... فهل ستنجح في ذلك، أم أن القيود الذكورية أقوى من أن تكسرها صرخة؟
تقف أولها كوبيليانسكا إلى جانب ليسيا أوكراينكا عند أصول نشأة الأدب النسوي الأوكراني، راسمتين معًا صورة امرأة جديدة: امرأة مثقفة، تكافح ظروف طبقية مضطهِدة، مفعمة بروح أنثوية بامتياز تجسد مثالا إنسانيا عالميا. وقصة "إنسان"، هي باكورة أعمال كوبيليانسكا باللغة الأوكرانية، وجهتها إلى فتيات ناحيتها بوكوفينا، وإلى المرأة في كل مكان وزمان.
يضم الكتاب الصادر في بيروت عن "دار المصور العربي" الذي قدّمت له الشاعرة البوكوفينية سفيتلانا كيريليوك، ترجمة القصة، ودراسة بقلم المترجم عن حياة كوبيليانسكا ونضالها النسوي وإنتاجها الأدبي.

Genres: Ukrainian Literature, Fiction, Classics, Ukraine, Feminism

167 pages, Hardcover

First published January 1, 1886

About the author

A pioneering Ukrainian modernist writer; sister of Yuliian Kobyliansky. A self-educated and well-read woman, her first novellen were written in German, beginning in 1880. From 1891 she lived in Chernivtsi. Her travels and acquaintance with Lesia Ukrainka, Nataliia Kobrynska, Osyp Makovei, Ivan Franko, Vasyl Stefanyk, and Mykhailo Kotsiubynsky changed her cultural and political outlook, and she became involved in the Ukrainian women's movement in Bukovyna and began writing in Ukrainian. Many of her works—including the novels Liudyna (A Person, 1891) and Tsarivna (The Princess, 1895)—have as their protagonists cultured, emancipated women oppressed in a philistine, provincial society; semiautobiographical elements and the influence of the writings of George Sand and Friedrich Nietzsche are evident. A neoromantic symbolist, she depicted the struggle between good and evil and the mystical force of nature (eg, the short story ‘Bytva’ [Battle]), predestination, magic, and the irrational in many of her stories of peasant life and in her most famous novels, Zemlia (Land, 1902) and V nediliu rano zillia kopala (On Sunday Morning She Gathered Herbs, 1909). Her works are known for their impressionistic, lyrical descriptions of nature and subtle psychological portrayals.

Kobylianska's works have been published in many editions and selections. The fullest collections were published in 1927–9 (9 vols) and 1962–3 (5 vols). In 1944 a literary memorial museum dedicated to her was opened in Chernivtsi.

Reviews

[Анастасія ꒰⁠⑅⁠ᵕ⁠༚⁠ᵕ⁠꒱⁠˖⁠♡ · Rating 2 out of 5]

Поставила 2 зірки тільки через головну героїню Олену. Якось було гидко читати, як її намагались віддати заміж проти її волі, казали, що жінка не повинна бути розумною, що вона повинна терпіти коли її б'ють (наче її батько бив її мати, і це для них нормально), Олена пожертвувала своїм щастям здебільшого заради сестри, і вийшла в кінці заміж.

[Antonina Medvedchuk · Rating 4 out of 5]

Пекло й зашквар, тиранія й домашній бокс, алкоголізм і співзалежність, психологічне насильство від всіх підряд, кабала, провокація і безвихідь! Якщо Вас досі чарують лубочні рюші ХІХ ст. чи абстрактної "матріархальної минувшини" загалом, — гайда сюди, тут відсипали трошки реальності.

Тверезість суджень і сталевий дух Олени Ляуфлер серед патріархальної нудоти наскрізь отруєного оточення - блискучі. Героїня любить виключно тих, кого вважає вартими, замість тих, кого "має". Історія чіткого суб'єктного вибору в умовах відсутності вибору — без знеболень ілюзіями про вибір! Словом, до зламу — попри згин.

Всім би таку фемоптику, як в Ольги Кобилянської.

[Lily Borovets · Rating 5 out of 5]

До Міжнародного дня жінок - варто читати Ольгу Кобилянську - представниця української урбаністичної літератури, яка, мабуть, першою почала змінювати образ жінки з "покритки" чи "окраси" і говорити про права жінок в Україні. 1891 рік, на хвилиночку.

Звідтіль ми родом, друзі.

[Anna Dragula · Rating 4 out of 5]

Це збірка творів Ольги Кобилянської, найбільше відгукнулося «Некультурна» про сильну жінку, яка сама собі творила долю і мала сміливість вибирати сама.

[Andrii Litvynchuk · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобались загальний темп і стилістична обʼємність твору. Історією максимально проникся й відчув увесь (думаю) запланований емоційний спектр - радість на початку; злість через безпорадність становища після завʼязки; розчулення, змішане з огидою, наприкінці. 9/10

[Ira Bil · Rating 5 out of 5]

Не очікувала, що тоненька книжечка, написана майже 150 років тому виявиться настільки актуальною і захоплюючою.

[Valeriia · Rating 4 out of 5]

- Біда ломить і зло, а ви лиш людина.
Вона здригнулась і глянула на нього несамовитим поглядом.
- Ніколи, пане докторе, - відповіла опісля з супокійною гордістю. - Власне для того, що я людина.

[lgrsh · Rating 5 out of 5]

Сподобалось набагато більше ніж "Царівна".
А кінцівка взагалі на розрив сердечка 💔💔💔

[ярина. · Rating 5 out of 5]

деякі літературні твори мене просто "ламають", і повість "Людина" є однією із них.

у самому процесі прочитання повісті я просто фізично відчувала, як кожна сторінка "Людини" віддає якимось таким тупим незрозумілим мені болем десь глибоко в середі (напевне це саме те відчуття, коли люди кажуть, що у них болить душа).
спочатку я думала, що буду ридати вкінці, але я була настільки оглушена останніми сторінками, що не могла не тільки плакати, а й говорити, - світ просто якось різко зупинився.

думаю, що саме такі твори змінюють світогляди людей. я впевнена, що не перестану радити цю повість до кінця свого життя, тому що вона така справжня і, насправді, така актуальна навіть у наш час.

[Lana · Rating 3 out of 5]

Дуже важко якось оцінювати класику української літератури. Скажу чесно, по змісту та моралі ця історія має дуже важливий феміністичний посил, але вона дуже важко написана стилістично. Дуже багато діалектів/застарілих слів, через які не можна не зашпоркуватись. Я розумію, чому зовсім нічого не запамʼятала з часів прочитання історії в школі, бо мій дитячий мозок елементарно не міг цього осягнути, і я мусила звертатися до пояснень критиків.

[Anna Khomiuk · Rating 5 out of 5]

Мені хотілося б читати цю книгу і сміятися. Сміятися над тим як багато всього змінилося на краще. Але... Пані Ольга пише про те, що і зараз є напрочуд актуальним. І без happy end
На жаль, Олена зламалася. Але не уявляю, що вона могла зробити у тих обставинах. Вона ж лише людина... Це і прикро, і повчально водночас

[Вікторія Слінявчук · Rating 3 out of 5]

Як не пручалася героїня, а таки мусила вийти заміж, і за чоловіка, для неї непідхожого, хай авторка й зробила його фізично привабливим, добрим, ще й заможним, але навряд цей шлюб принесе Олені багато щастя - ну не пара вони, і ніколи він її не розумітеме...
Мда, отаке було жіноче життя, поки феміністки не прийшли і не зіпсували все *сарказм*

[Iren · Rating 5 out of 5]

Wonderful book, so progressive and ahead of that time, stimulated a lot of thinking and reconsidering the role of women in society

[Dmitry · Rating 2 out of 5]

У 1886 році, напевно, ця книжка була досить зухвалою і модерністською, але в 2024 році читати її можуть тільки по-справжньому сильні духом (та) науковиці, що спеціалізуються на гендерних студіях буковинської літератури кінця 19 ст.

Вас чекає занурення у проблеми, здебільшого не актуальні сьогодні, пригоди якихось цісарських радників, bad luck чоловічих персонажів (які мруть в оповіданні в промислових кількостях), стерильна відсутність тропів, а також просто жахлива мова, через яку доводиться просто прорубуватись з мачете.

Хотів почитати ще «Землю», але вирішив, що ще раз я таке не потягну. Та і вам не раджу.

[Iryna Barinova · Rating 3 out of 5]

Проблема емансипації жінки (звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах)... Цікаво? Актуально? Важливо?
Сьогодні важко повірити, що були такі часи, коли жінка МУСИЛА КОРИТИСЯ обставинам, рішенням інших (на благо 🤦), а не жити так, як того ХОТІЛА ВОНА САМА, так, як ВЕЛІЛО ЇЇ СЕРЦЕ...
Для мене це важка та страшна повість😔 Читаю її не вперше, але щоразу злюсь, не згоджуюся й не розумію, ну чому ж так... Чомууу???😔
Це твір, про який ТРЕБА знати, його НЕОБХІДНО читати, ОБОВ'ЯЗКОВО аналізувати, розуміти, усвідомлювати й НІКОЛИ не забувати!
"Жінка - то молодий кінь😲 Почує сильну, залізну руку, так і подасться і вліво і вправо. Я не кажу поводи стягати, але й не надто попускати. Якр��з посередині, тоді йде гарно кроком. Де-не-де цвяхнути батіжком😳 Пепед трапом трохи острогів, перед бар'єром - удар і остроги🤯, поводи свобідно, тоді летить!"
Хіба ж жінка - то тварина? Безправна істота? Страшно...
Безталанна Олена Ляуфлер (головна героїня повісті й одна з "небезпечних доньок") вірить, що "настане час, коли жінка не буде примушена жертвувати свою душу фізичним потребам...", а поки живе в родині, в якій батько Епамінондас впевнений, що він "голова родини, що його воля - воля всіх". Саме тому дівчина МУСИТЬ вийти заміж за поважного К. Цим вона НІБИТО зробить добре для родичів, сестри й для себе🤯
А чи справді це так?
У цей же час її брату Герману-Євгену-Сидору, який не має хисту до науки, витрачає сімейні статки, п'є, грає в карти, батько робить подарунки й підвищує гроші на дрібні видатки.
Несправедливо...
Але це ще далеко не все, що лягло на плечі Олени...

📚🍫КНИЖКОВА СМАКОТА, або УЛЮБЛЕНІ ЦИТАТИ 📚📝

📝 В присяги не вірю. Вірю лише в силу любові

📝 Проти неї [природи] йти, значило б те саме, що звертати зброю проти себе

📝 Вона одна з тих, котрі самі з собою справляються

📝 Сильним духом суджено й багато перенести

📝 Ніколи, ніколи не буду жити брехнею

📝 Будьте таким, яким ви є, і не думайте йти другим під лад

[Anna · Rating 2 out of 5]

2,75