Книжка «По два боки перелазу» — це історії з цего (земного) і того (потойбічного) світів.
У ній вміщені прерізні історії людей і водночас билиці та небилиці чарівних істот гуцульського міфу; є й фрагменти, де цей і той світи зустрічаються. Тож ця книжка, далебі, справжня фантасмагорія та еклектика.
Уляна Маляр в дитинстві подовгу сиділа на перелазі й фантазувала щось, заодно приглядаючи овець. Одна її нога була в одному районі (Верховинському, реальному), друга — у инчому (Косівському, нібито ареальному).
Але також авторка розуміє перелаз як межу між двома світами. З одного боку перелазу — люди, святі. З другого — мавки, перелесники, русалки, опирі… А вона між ними. І зазирає то туди, то туди.
«Гуцульщина - це ті красиві прапамʼятні хребти, на яких Бог їсть виноград. І там, де тягнеться той виноград, весь перкалевий смуток розлітається, а слова стають не такі вже сухі та осовиті. А люди мить до миті стають як ніколи живими і непристойно щасливими.»