What do you think?
Rate this book
Кульбабове місто
У маленькому шахтарському містечку посеред довоєнного Донбасу життя не надто сповнене подій. Будинок культури, книжкова точка на ринку, шкільні бійки й перше кохання — все, що допомагає підлітку дожити хоча б до вихідних. І навіть дві революції не змінюють цього плину.
Однак навесні Кирилові разом із цілим містом вже не вдається залишатися осторонь. Початок війни змушує робити вибір. Хто ти є, розуміє хлопець, — вирішують не книжки, місце народження чи телевізор, а те, за що ти готовий боротися.
Однак навесні Кирилові разом із цілим містом вже не вдається залишатися осторонь. Початок війни змушує робити вибір. Хто ти є, розуміє хлопець, — вирішують не книжки, місце народження чи телевізор, а те, за що ти готовий боротися.
424 pages, Hardcover
Published January 1, 2025
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
April 21, 2026
3,5* Така спроба бути неоЖаданом з донбаською історією, але справжній пише сильно жвавіше.
Намагання запхнути в тексти усі прикмети часу дуже сповільнюють оповідь, читала я нестерпно довго.
А може я просто не люблю пацанську романтику.
Намагання запхнути в тексти усі прикмети часу дуже сповільнюють оповідь, читала я нестерпно довго.
А може я просто не люблю пацанську романтику.
March 5, 2026
Неважливо, де ви виросли — на Донбасі, Черкащині чи в спальнику Києва. Це місто ви впізнаєте з перших сторінок.
Двори, шкільні бійки, книжкові розкладки на ринку, Будинок культури, де зависаєш із друзями — Макаренко написав «Кульбабове місто» так, ніби підглядав саме за вашим підлітковим життям.
Роман переносить нас у шахтарське містечко напередодні 2014 року.
Головний герой Кирило — типовий хлопець «з району»: не вступив до університету, торгує книжками на базарі, зависає з друзями в ДК і живе без особливих планів. Його життя йде по накату — поки в повітрі не починає відчуватися щось тривожне. Новини з Києва стають напруженішими, у місті з’являються чужі люди.
І в якийсь момент хлопець, який учора просто хотів, щоб його ніхто не чіпав, змушений дуже швидко подорослішати і визначитися, хто він і на чиєму боці.
Автор дуже точно передає атмосферу задимленого вугільним пилом шахтарського містечка, де життя ніби тягнеться повільно і одноманітно. Але з моменту початку окупації темп роману різко змінюється: ця інертність зникає, і кожен мешканець раптом демонструє, з чого він насправді зроблений.
Саме в такі моменти стає видно, хто є хто — бо, як відомо, у найтемніші часи найкраще видно світлих людей.
У книзі багато того, що робить історію живою: щира юнацька дружба, перші справжні закоханості, розчарування. Дуже посміхнув епізод, де герой уявляє, що було б, якби Холден Колфілд із «Ловця у житі» приїхав пожити в донецьке містечко — і як швидко романтичний бунтар зіткнувся б із реальністю.
Книжка складається з роману та новели. Новела написана в тому ж сетінгу, але не має прямого стосунку до основної історії.
Сюжет простий: хлопець бере у батька мотоцикл, його крадуть, і герой вирішує не повертатися додому, поки не знайде його. З цього моменту починається абсолютно дика пригода, де одна подія накладається на іншу.
Далі я скажу тільки: мотоцикл, поле і сардини.
Ця сцена для мене стала одним із найяскравіших моментів книги.
Читається легко, але говорить про важливе — про вибір, ідентичність і про людей, які раптом опиняються всередині історії.
Більше книжкового: https://t.me/knygonos
Двори, шкільні бійки, книжкові розкладки на ринку, Будинок культури, де зависаєш із друзями — Макаренко написав «Кульбабове місто» так, ніби підглядав саме за вашим підлітковим життям.
Роман переносить нас у шахтарське містечко напередодні 2014 року.
Головний герой Кирило — типовий хлопець «з району»: не вступив до університету, торгує книжками на базарі, зависає з друзями в ДК і живе без особливих планів. Його життя йде по накату — поки в повітрі не починає відчуватися щось тривожне. Новини з Києва стають напруженішими, у місті з’являються чужі люди.
І в якийсь момент хлопець, який учора просто хотів, щоб його ніхто не чіпав, змушений дуже швидко подорослішати і визначитися, хто він і на чиєму боці.
Автор дуже точно передає атмосферу задимленого вугільним пилом шахтарського містечка, де життя ніби тягнеться повільно і одноманітно. Але з моменту початку окупації темп роману різко змінюється: ця інертність зникає, і кожен мешканець раптом демонструє, з чого він насправді зроблений.
Саме в такі моменти стає видно, хто є хто — бо, як відомо, у найтемніші часи найкраще видно світлих людей.
У книзі багато того, що робить історію живою: щира юнацька дружба, перші справжні закоханості, розчарування. Дуже посміхнув епізод, де герой уявляє, що було б, якби Холден Колфілд із «Ловця у житі» приїхав пожити в донецьке містечко — і як швидко романтичний бунтар зіткнувся б із реальністю.
Книжка складається з роману та новели. Новела написана в тому ж сетінгу, але не має прямого стосунку до основної історії.
Сюжет простий: хлопець бере у батька мотоцикл, його крадуть, і герой вирішує не повертатися додому, поки не знайде його. З цього моменту починається абсолютно дика пригода, де одна подія накладається на іншу.
Далі я скажу тільки: мотоцикл, поле і сардини.
Ця сцена для мене стала одним із найяскравіших моментів книги.
Читається легко, але говорить про важливе — про вибір, ідентичність і про людей, які раптом опиняються всередині історії.
Більше книжкового: https://t.me/knygonos
March 23, 2026
Кульбабове місто🌻
Ми читаємо про підлітків, які живуть своє життя в маленькому шахтарському містечку: тихо курять від батьків, мають своє коло спілкування, гуляють містом, вчаться і займаються творчістю в Будинку культури
Головний герой Кирило не вступив до університету, як усі його друзі, в Донецьк і вирішив перенести це на наступний рік, а зараз сидить на книжковій точці на ринку і є ведучим на святах міста. Він має свої закоханості і друзів. І ми поступово бачимо, як пропаганда заходить зовсім тихо в містечко, як жителі реагують і як починається 2014 рік….
Всім треба зробити вибір: воювати, їхати в безпечне місце чи залишатися. Усі мають свої думки і реакції
Перші 100–150 сторінок були для мене такими спокійними і легкими, але далі я не могла відірватися і не відривалася від сторінок. Було багато поворотів сюжету, які я хотіла дізнатися прямо тут і зараз, а були повороти, коли хотілося залізти в книжку і сказати герою: «Зберись!!!». Але я знаю, що могла б і гірше в такій ситуації себе проявити
Це все занурило мене в дуже багато роздумів і питань до подруги з Донецька: а як у тебе було, а як це було. Дуже страшно думати, що я, по суті, пропустила це в 2014 році і не сильно про це думала
Дуже сильна книжка. Історія, яка описана тут, важка, і мені страшно думати, що не на папері могло бути ще страшніше…💔
Ми читаємо про підлітків, які живуть своє життя в маленькому шахтарському містечку: тихо курять від батьків, мають своє коло спілкування, гуляють містом, вчаться і займаються творчістю в Будинку культури
Головний герой Кирило не вступив до університету, як усі його друзі, в Донецьк і вирішив перенести це на наступний рік, а зараз сидить на книжковій точці на ринку і є ведучим на святах міста. Він має свої закоханості і друзів. І ми поступово бачимо, як пропаганда заходить зовсім тихо в містечко, як жителі реагують і як починається 2014 рік….
Всім треба зробити вибір: воювати, їхати в безпечне місце чи залишатися. Усі мають свої думки і реакції
Перші 100–150 сторінок були для мене такими спокійними і легкими, але далі я не могла відірватися і не відривалася від сторінок. Було багато поворотів сюжету, які я хотіла дізнатися прямо тут і зараз, а були повороти, коли хотілося залізти в книжку і сказати герою: «Зберись!!!». Але я знаю, що могла б і гірше в такій ситуації себе проявити
Це все занурило мене в дуже багато роздумів і питань до подруги з Донецька: а як у тебе було, а як це було. Дуже страшно думати, що я, по суті, пропустила це в 2014 році і не сильно про це думала
Дуже сильна книжка. Історія, яка описана тут, важка, і мені страшно думати, що не на папері могло бути ще страшніше…💔
February 1, 2026
17-річний Кирило живе у невеликому шахтарському містечку довоєнного Донбасу. Життя тут досить нудне й монотонне, найголовнішою будівлею в ієрархії є місцевий будинок культури. Він обʼєднує містян під час свят і поза ними, втім, культури там значно менше, ніж безкультурʼя.
Головний герой і його оточення – представники нижчого та нижчого середнього класів. Після школи Кирило не вступив до університету, бо не вистачило балів. Щоб не сидіти склавши руки, влаштувався на книжкову точку на ринку. Хлопець багато читає, любить дізнаватися нове й має голову на плечах – але попри це, він абсолютно бездіяльний щодо свого життя. Його друзі – типові маргінали. Всі вони пливуть за течією, як і сам Кирило.
Автор добре передав галерею образів фактично будь-якого спального району чи невеликого міста. Я читала і вірила, бо впізнавала часи свого дитинства й підліткові роки старших братів. Принаймні оточення мого середнього всуціль складалося з персонажів цієї книжки: малі бандити й дорослі невдахи, головні на районі, старшаки, криші, лузери і тд.
Втім, типові підліткові проблеми самостановлення й самоствердження Кирила відходять на другий план. У місті щось змінюється – і передчуття великого зрушення нависає над усіма жителями, незалежно від їхніх поглядів. Новини з Києва дедалі тривожніші, на вулицях зʼявляються чужі, а вже невдовзі починається справжній жах у стилі саспенсу. Хлопцю доведеться зробити вибір: за кого він?
Попри весь жах, з яким читач зіштовхується в другій частині, ця історія все ж досить світла, оскільки ми бачимо її очима підлітка. Тут є щира дружба, справжнє кохання, перші розчарування й боротьба за принципи.
Не хочу порівнювати, але ця книжка точно must-read для фанатів Жадана і Чеха. Радію, що в українській літературі зʼявляється все більше якісної літератури на будь-який смак.
Головний герой і його оточення – представники нижчого та нижчого середнього класів. Після школи Кирило не вступив до університету, бо не вистачило балів. Щоб не сидіти склавши руки, влаштувався на книжкову точку на ринку. Хлопець багато читає, любить дізнаватися нове й має голову на плечах – але попри це, він абсолютно бездіяльний щодо свого життя. Його друзі – типові маргінали. Всі вони пливуть за течією, як і сам Кирило.
Автор добре передав галерею образів фактично будь-якого спального району чи невеликого міста. Я читала і вірила, бо впізнавала часи свого дитинства й підліткові роки старших братів. Принаймні оточення мого середнього всуціль складалося з персонажів цієї книжки: малі бандити й дорослі невдахи, головні на районі, старшаки, криші, лузери і тд.
Втім, типові підліткові проблеми самостановлення й самоствердження Кирила відходять на другий план. У місті щось змінюється – і передчуття великого зрушення нависає над усіма жителями, незалежно від їхніх поглядів. Новини з Києва дедалі тривожніші, на вулицях зʼявляються чужі, а вже невдовзі починається справжній жах у стилі саспенсу. Хлопцю доведеться зробити вибір: за кого він?
Попри весь жах, з яким читач зіштовхується в другій частині, ця історія все ж досить світла, оскільки ми бачимо її очима підлітка. Тут є щира дружба, справжнє кохання, перші розчарування й боротьба за принципи.
Не хочу порівнювати, але ця книжка точно must-read для фанатів Жадана і Чеха. Радію, що в українській літературі зʼявляється все більше якісної літератури на будь-який смак.
March 21, 2026
Мені книжка дуже сподобалась. На мій смак, автор просто неймовірно передав атмосферу.
🫧Так, я ніколи не була в маленьких шахтарських містечках (ну де я з Чернігова… Київ вже було далеко, а тут), але під час читання було відчуття, ніби я буквально стою поруч із героєм і дихаю тим самим повітрям.
Моментами книжка бісила подіями, які описував автор. Знову торкалась свіжих ран. Герої бісила мене . Тією інертністю, тупістю, байдужістю до всього окрім свого кориту з їжею.
🫧Мене дуже тригернули моменти, коли в місто почали приїжджати тіпочки незрозуміло звідки. Бритоголові пацанчики на автобусах… не час для рефлексії, але я памʼятаю, як ми всі в Чернігові обсуждали їх, памʼятаю, як активісти і ультраси зустрічали ці автобуси в області…,
Мені сподобалось як автор описував людей. Ніхто не змінювався по помаху чарівної палички, люди залишалися тими же, просто просто в умовах війни стає чіткіше видно, хто є хто.
🫧Історія подана очима підлітка, тому тут багато про перше кохання, самоідентифікацію, спроби зрозуміти себе, ці постійні метання з крайності в крайність.
За «кульбабове місто» 5/5
🎭А ось інша повість «Король джазу»… ем, ну таке. Нічого особливого, якоїсь глибини чи ще чого, я не помітило. Читаємо, але можна і не читати.
Тг канал - Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook
🫧Так, я ніколи не була в маленьких шахтарських містечках (ну де я з Чернігова… Київ вже було далеко, а тут), але під час читання було відчуття, ніби я буквально стою поруч із героєм і дихаю тим самим повітрям.
Моментами книжка бісила подіями, які описував автор. Знову торкалась свіжих ран. Герої бісила мене . Тією інертністю, тупістю, байдужістю до всього окрім свого кориту з їжею.
🫧Мене дуже тригернули моменти, коли в місто почали приїжджати тіпочки незрозуміло звідки. Бритоголові пацанчики на автобусах… не час для рефлексії, але я памʼятаю, як ми всі в Чернігові обсуждали їх, памʼятаю, як активісти і ультраси зустрічали ці автобуси в області…,
Мені сподобалось як автор описував людей. Ніхто не змінювався по помаху чарівної палички, люди залишалися тими же, просто просто в умовах війни стає чіткіше видно, хто є хто.
🫧Історія подана очима підлітка, тому тут багато про перше кохання, самоідентифікацію, спроби зрозуміти себе, ці постійні метання з крайності в крайність.
За «кульбабове місто» 5/5
🎭А ось інша повість «Король джазу»… ем, ну таке. Нічого особливого, якоїсь глибини чи ще чого, я не помітило. Читаємо, але можна і не читати.
Тг канал - Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook
Displaying 1 - 5 of 5 reviews