Книжка Барбари Фінкен «Елегантність» – роздум про невловиму сутність витонченості, що пронизує саму тканину існування. Авторка, немов досвідчений фланер, веде нас крізь лабіринти історії та культури, розкриваючи численні грані елегантності: від манер, що творять людину, до мистецтва подобатися та здатності до безтурботного співжиття. Перед нами постає галерея образів – від арбітра вишуканості Петронія до авангардного модельєра Йодзі Ямамото. Замальовки Фінкен є не лише екскурсом в історію моди та етикету, а й глибоким філософським дослідженням того, що робить людину істинно привабливою, життєрадісною та здатною знаходити щастя попри життєві негаразди. Фінкен переконливо доводить, що елегантність – зовсім не про показну розкіш, а про внутрішню гармонію, «елегантність серця», що дозволяє нам залишатися привітними та відкритими у світі, де панує прагматизм.
Книгу «Елегантність. Про мистецтво жити, яке збагачує нас» Барбари Фінкен можна сміливо назвати історією елегантності у всій її красі. Авторка шукає і, зрештою, знаходить цю вишуканість й грацію у різних сферах життя. І мова йде не лише про моду. Барбара Фінкен згадує історичні події, відомих людей тих часів та митців. І завдяки своєї майстерності переносить нас в минуле і, власне показує, як та чи інша подія відображали елегантність💭
Можу сказати, що це не просто дослідження певної теми. Як на мене, то дана книга є справжніми філософськими роздумами, які підкреслюються історичними фактами.
Також хочу додати декілька слів і про оформлення книги. Мені дуже подобається, як задизайнили обкладинки розділів. Виглядає дуже гарно, стильно та елегантно 🤍
Поділюся ще з вами декількома цитатами, які я для себе зберегла:
• Бальзак бачив в елегантній людині недосконалу істоту, яка виявляє чарівність у боротьбі зі слабкістю. Елегантність, якої людина досягає, як Монро, або марнує, як Кардаш’ян, він оспівує, як «поетичне мерехтіння», що здіймається над усім, роблячи життя прекрасним і вартісним.
• Елегантність – це вдале, вправне перетворення мистецтва на природність; у цьому і полягає її особливість.
• Марсель Пруст описує натужне, штучне прагнення бути елегантним у циклі романів «У пошуках втраченого часу» на прикладі салону мадам Вердюрен, який стає пародією на невимушене товариство 17 та 18 століть.
• Для справжньої елегантності потрібна внутрішня незалежність і легка, іронічна байдужість до стереотипів. Саме свобода від страху не відповідати чиїмось очікуванням створює відкрите та доброзичливе суспільство.
• Елегантність – це спокійне усвідомлення власної скінченності, що знаходить втіху в самому житті, смиренний спокій, позбавлений самозакоханої меланхолії.
Видавництво: спільне видання «Видавництво Анетти Антоненко» та Ніка-Центр. Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️