обрала принципово невірний спосіб знайомства з Подерв'янським — це треба вживати у компанії друзів під уже хоча б друге пиво, бо у форматі, де ти на самоті сидиш і гризеш це як обʼєкт літератури — не заходить.
насправді дуже яскраві образи і багато кумедних й образливих ґеків. кількість "проституток" і ставлення до них, просто не смішно і aged badly, якщо когось взагалі колись смішили персонажі, вся комічність яких полягає в тому, що вони номінально дурні і займаються секс роботою. та гаразд, відчіплюся на секунду. проблема пʼєси в тому, що питомо яскравих образів і ґеків забагато на одиницю тексту, ніби я гортаю стікерпак в тєлєзі і обираю, якою крилатою фразою відказати подрузі. в процесі ніби приколює, але дочитавши, не згадаєш, про що йшлося, бо було забагато всього і мозок надто сильно намагався шукати смисол. це безумовно зі знанням діла написано, і треба якось буде піти на живий виступ LP (здорової людини (?)) і з вищезгаданими атрибутами (друзями і пивом) нарешті влитися в культуру, що вже давно живе в усному побуті і народній тікток творчості українського народу.