"Скриплять петлі дверей між світами — і на Тернопільщині більшає магії, романтики й усякої нечисті.
Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері.
«Файні брюнети та інша нечисть» — це збірка гумористичних оповідань, де стереотипи романтичного фентезі розквітають по-новому в українських реаліях."
Юлія Нагорнюк — українська письменниця, перекладачка та викладачка, що створює містичні історії на перетині буденності та магії.
Натхнення для своїх сюжетів Юлія черпає з рідної Тернопільщини, де вона народилася і виросла. За фахом авторка — лінгвістка: вона закінчила ЛНУ імені Івана Франка, а згодом ділилася знаннями зі студентами, викладаючи на кафедрі перекладознавства ім. Г. Кочура. Її письменницький шлях стрімко пішов угору після фіналу «Коронації слова» (2021) та отримання гранту на навчання у творчій школі Litosvita (2023).
Найбільше Юлія відома завдяки своїй фентезійній дилогії — романам «Діва, матір і третя» та «Відьма вмирає втретє». Її книги — це глибоке міське фентезі про сучасних молодих жінок. На сторінках її романів боротьба з нечистю стає лише тлом для складніших битв — із власними сумнівами, травмами та страхами. Її героїні звертаються до магії, щоб глибше пізнати себе, знайти власну ідентичність, прийняти свою сексуальність та зробити правильний вибір у світі, де надприродне ховається зовсім поруч.
Даю інструкцію: йдете в книгарню (або на якийсь сайт), купуєте цю книжку, починаєте читати в момент, коли на вас за шум не заявлять сусіди, смієтесь з найсмішніших жартів і найнеочікуваніших фентезійних завʼязок, витираєте сльози від сміху, ставите пʼять зірочок і йдете мені дякувати за рекомендацію. Все.
перед вами книжка, з якою ви проведете незабутній вечір-два. яка підніме настрій, повеселить, покаже нечисть трошки з іншого боку, змусить вголос хіхікати і змінити уявлення про вищих лордів-фейрі:)
кожне оповідання тут цілком завершене і викликає купу позитивних емоцій. чого тільки вартує вампір що свариться з бабцею і демон, який після сімейного застілля везе у пекло банку аджики... а механік який про зваблення лорда фейрі думає, що той захворів, чи демон з кризою середнього віку? а ще тут є ціле оповідання від імені кота!
тут також багато прихованих сенсів, алюзій і відсилок, на клішовані ситуації можна поглянути через призму іронії та абсурду. але кожне оповідання має дещо спільне — кохання та жіноча дружба. о так, дружба між дівчатками тут прекрасна і проходить наскрізь через кожне оповідання, і саме ці дівчатка в кінці об'єднують всі ці історії в одну цілісну, і такий прийом мені дуже імпонує, бо так окремі шматочки пазлу збираються в один.
авторка дійсно дуже майстерно жонглює знайомими кліше і закидає такі звичні фентезі-образи в український сетинг. та попри це все у книжки є один величезний мінус — занадто мала кількість сторінок. я серйозно, хочу ще як мінімум 10 таких оповідань, вони такі теплі, що зовсім не хочеться, аби закінчувалися.
тож якщо ви шукаєте щось не зовсім звичне, коротке і кумедне — ця книжка має опинитися на вашій поличці.
Неймовірно тепла та лампова збірка історій про любов у різних її проявах в стилі міського фентезі.
Легка, кумедна книга, в якій авторка по-доброму сміється над кліше із відомих роментезі. Окрема зірочка за український колорит, нам абсолютно точно не вистачає чогось такого, з присмаком бісовщини українського села. Отримала велике задоволення від читання і відпочила душею.
Сподобались не всі історії, але класно, що вони обʼєднані між собою, люблю таке.
В цілому дуже гарні враження від книги, хотілось би в майбутньому побачити ще щось із творчості авторки.
У період, коли читання весь час було невдале й не приносило задоволення, ця книжка мене зцілила й нагадала, як це — щиро сміятися, червоніти, хіхікати й насолоджуватися кожною сторінкою.
Особливістю цієї збірки є те, що Юля взяла звичні тропи в ромкомах / роментезі й дуже дотепно обіграла їх в чудовому українському сеттінгу.
Тут у нас є оповідання, які вже стали класикою: вампір, що зазіхає на труну бабці (і серце онучки), демон, який удає хлопця відьми перед її родичами, лорд фейрі, який замість судженої переносить у свій світ автомеханіка; та ще є цілковито нові історії, які ще не бачив світ і ao3. Тому ви точно знайдете для себе багато нового, навіть якщо перечитали у Юлі все.
Але найбільше мені подобається той факт, що Юля не висміює ці кліше чи тропи, а переносить їм у близькі нашому серцю ситуації і додає свій фірмовий гумор, через що у мене завжди закінчуються стікери на жартах. Особливо мені зайшло посилання на одну напрочуд популярну серію фентезі із пречудовим твістом 👀
Ну і як же у відгуку на «Брюнетів» не згадати самих брюнетів? Мої улюбленці — це вампір Влад і сільський хлоп Тарас (іф ю ноу ю ноу), які тепер склали компанію лилику й Жені у списку моїх улюблених чоловіків з книжок Юлі. Я читала й постійно думала, як сильно мені не вистачало такої книжки й грінфлежних мужчин в підлітковому віці (так, вони вигадані, то й що?).
Важко вибрати одне улюблене оповідання, бо вони всі прекрасні, але душа моя завжди особливо співає, читаючи про бабцю, труну і вампіра — ну не можу я забути, як їхала якось у блаблакарі і ледь не пищала над цією історією. Honorable mention: останнє оповідання, яке чудово підсумовує всю збірку.
Я не знала, що книга може змінити життя. Після появи цієї книги у мене, взяла для себе звичку читати по одній історії перед сном. Я не розуміла до цього, що лягати спати з гарним настроєм — важливо. Це хороша робота з різних причин: класний гумор, поєднання далекого фентезі та рідних нам традиційних сцен. Ну хто ще може написати про зустріч з родиною з фейковим нареченим у вигляді демона?
Щиро захоплюсь вмінням довести всі історії до логічного закінчення.
Я люблю ці історії, мені щиро подобаються персонажі, котрі можуть бути різними. Я давно не була радісна, коли читала книгу. Це ліки від всіх переживань перед сном.
Щира, смішна, цікава добірка, котру хоч як не крути, а вона буде класною.
Всі історії мають лінію, яка фіналізується у шостому оповіданні. Місцями це смішно, хоч і сюжетно дуже все просто. Контекст фентезі в українських реаліях непогано інтегровано, і це можна читати щоб підняти собі настрій.
«Моєю метою було розважитися і розважити читачів, створити щось легке, приємне, гумористичне. Якщо ви хоч раз хихикнули під час прочитання, я вважаю, моя місія виконана.»
(С) пані Юлічка Нагорнюк
Юлю, ми не хіхікали, ми хрюкали, кицю. Постійно!
Автомеханік Віктор, який прийшов учити фейрі кувати інструменти і просить ведешку на змазування петель у замку і лорд, який дихає картоплею під рушником… I’m obsessed! Ну і ще дещо, але я промовчу.
Верещу, як пані Юля повплітала у фентезі нашу буденщину і улюблені меми.
Наразі це найбільш менталкотримальна книжка цього року, яку я буду пхати всім, у кого її поки нема. не зараз, так на Книжковій Країні!
ну це було непогано, цікаві задум��и, щось типу what if від марвел, але, як і у випадку з вот иф, мені такі історії здаються занадто поверхневими і доведеними аж до якогось абсурду типу НУ ДИВІТЬСЯ, ЦЕ ЗОВСІМ ПО-ІНШОМУ, ПРИКОЛ Ж? гумор авторки мені теж, на жаль, заходить через раз. але історія про духа козака дуже класна, я б більше про цього дядька прочитала. ну і демон Деметрій трохи краш, якшо чесно.
Легкі гумористичні фентезійні оповідки з розділу "а що, якби..." але в українському сетингу. З 6ти історій сподобались дві: "Сутичка за труну"- в бабусину труну заліз новоспечений вімпір, адже в кровосісів, як і в людей, присутні проблеми із сепарацією від надокучливої родини, "Дім Грому та Ключів" - вдалий стьоб над сюжетами Сари Маас, де місце обраного зайняв сантехнік Вітя. Гадаю, цей сюжет можна було б розігнати на повноцінний роман. І якщо чесно, інтерпретація авторки мені куди більше сподобалась оригінального твору 😁 Решту історій - прикольні, але не моє. Вони розраховані дещо на іншу цільову аудиторією. Тим не менш, книга непогана, вартує вашої уваги
Загалом мені сподобалося) Основне - це пари персонажів, такі цікаві і різні. Моя улюблена — відьма і демон. Бо, ну чесно, посадити картоплю, а потім її викопати — це крутіше, ніж зірку з неба) Єдине, мені трохи не попало в настрій. Бачила багато відгуків, що книга дуже смішна, але в мене такого не було. Це не претензія і не мінус книжки, я посміхалася, але чисто для розуміння, що буває по-різному. Проте це не зіпсувало враження. Гарний варіант, якщо хочеться чогось ненапряжного і з ноткою магії)
багато сміялась, трохи підхрюкувала, а головне – я відпочила з цією книжкою. щоправда, із кожним оповіданням техніки хіхіхаха працювали менше, бо повторювались, але це я. 4,7 з 5
Я зазвичай не люблю збірки, але саме цю дуже хотіла через новелу "Дім Грому та ключів", бо починала її читати, ще коли пані Юлія публікувала на ао3 (якщо не помиляюся). Та приємною несподіванкою виявилося те, що це не просто збірка, в останніх новелах все поєднується, всі персонажі пов'язані, при тому так, що вже хотілося б якусь мапу, хто кому ким доводиться😁
Тут справжній гумор! Я сміялася вголос, особливо з того ж "Дому Грому". Ця збірка задумана як пародія на роментезі (а я з цього жанру так досі нічого і не читала), причому з українським народним колоритом🤌🏻
Не побоюся сказати, що пані Юлія — наш український Пратчетт, і нам з нею дуже пощастило, як і з Кідруком та Павлюком😉 Величезний талант! І нам треба ще більше її книжок🙏🏻
Крім того, що новели смішні, вони ще й мають дуже цікаві сюжети з несподіваними поворотами, від яким у мене відкривався рот або шкіра вкривалася сиротами. Так тепло на душі після прочитання, я просто не змогла не поставити 10. Можливо, трохи суб'єктивно, але я отримала від цієї книги навіть більше, ніж очікувала☺️
Мені тепер треба більше про цей всесвіт, я дуже прив'язалася до дівчат і цих лордів😉 А ще мені несподівано сподобався вампір Владік😁
Я готова читати навіть список продуктів пані Юлії Нагорнюк, бо, впевнена, навіть там будуть симпатичні персонажі, кумедні жарти та ненав'язливий сюжет. Ця збірка - суцільне задоволення, можна перечитувати колами і ніколи не набридне)
Найкраще в збірках — тобі точно сподобається хоча б одне з оповідань! Тут всі пʼять були класними, але перші два найбільше підняли настрій, їх і запишу в улюблені ❤️
дуже кумедно! я ніколи не була поціновувачкою фанфіків, але трохи читала їх у школі, от після книги відчуття повернення туди (в курсі, що по суті так і є)
Я давно так не сміялась з книги!!!!! Значить рецепт: якщо у вас нечитун, поганий настрій, невдалий день, щось у стосунках, мало грошей- пофіг! Беріть цю книжку і неймовірний настрій на 1-2 вечори вам забезпечено! Мікс усіх можливих кліше з роментезі з українським вайбом😁 ну це було вау! Я радитиму її всім!
Пані Юлія пише комфортний комфортик частково з жартами для мого внутрішнього баті енд ай лайк іт! Кліше з сучасних роментезі зустрічаються з українськими особливостями і виходить класно і кумедно. Перші дві історії я просто дригала ніжками хіхікала :3
як же це було добре 🤌 реготала як скажена, танула від романтики, раділа від кожної вигаданої відсилки! одним, словом, кайфанула) а останнє оповідання доволі неочікувано закрило всі арки й навіть змусило мене посидіти з роззявленим ротом!
чекатиму на нові книги авторки, бо все, що в неї читаю, потрапляє у саме серденько ❤️
Про існування деяких із цих оповідань на ао3 я знала ще після "Діви...", все хотіла їх прочитати, але відкладала, а потім якось і забулося. Але тепер неймовірно радію, що маю ці оповідання у вигляді книжки.
Тут авторка бере тропи звичні для роментезі та ромкомів й поміщає їх у знайомий український сеттинг. Навіть особливо буденне вдало переплітається з магічно-потойбічним і химерним. Заборонене кохання, fake dating, світ фейрі та пари визначені долею. Загалом подібного роду жанри це не моя територія, але я готова купувати й читати усе, що напише пані Юлія, тож жодних сумнівів не було. Зайшло на ура, ще й подругам спамила в переписці особливо прикольними моментами.
Ну і звісно фірмовий, комфортний та водночас гостроязикий, стиль письма авторки розкрився тут наповну. Цей дотепний, незлий і життєвий гумор полюбився мені ще з попередніх книжок. Ця ж збірка, власне, його квінтесенція. А на додачу вона стала ще одним чудодійним засобом, аби підлікувати мій нечитун.
Вампір, що вкрав труну у бабці, а та підстерігає його з рушницею? Застілля у селі та застілля в демонів, де треба вдавати пару? Лорд фейрі залицяється до автомеханіка? Козак допомагає нащадці обрати пару? Котик? Чорт забирай, дайте усього й побільше! Брюнети — чудові, дівчата — шикарні. Мурчик взагалі передбачувано вкрав моє серденько.
Єдиним мінусом тут є те, що оповідань так мало. Треба більше! (Особливо знаючи які круті замальовки "ідей для письма" авторка періодично викладає в себе у тг каналі.)
Та поруч із абсурдно клішованими обставинами, купою жартів та фразочок, які можна розбирати на цитати для щоденного вжитку тут знайдуться й натяки на більш серйозні теми. Але звісно головна перевага цієї збірки в тому, що ви будете хіхікати, гиготіти, пирхати, реготати, волати і далі за синонімічним рядом. Тому якщо вам не вистачало чогось світлого й підбадьорливого останнім часом — раджу звернути увагу на "Брюнетів".
P.S. тепер хочу окрему історію про Нату, Дзвінку та їхній сімейний бізнес)
Ця книжка дуже потрапила мені в настрій. Настільки, що я закінчила її читати ще вчора, а сьогодні так довго переносила виокремлені цитати, бо зупинялася перечитати абзацик-два.
Чесно, ця збірка поки на першому місці з усіх тьох книжок авторки, які я прочитала. Бо хоч персонажів і багато, але в них не те щоб плутається. Ще одна книжка до переліку комфортного чтива, коли хочеться чогось веселого і кумедного.
До речі, мої улюблені жартики тут про недруга територіальної громади і про те, що дивно називати расу, як засіб для миття посуду)
До речі. Так і не визначилася, який з цих всіх брюнетів найфайніший…
Файні брюнети - 1 книга авторки,зайшло як у суху землю.Своє та рідне,в цій збірці наче весь топ та стереотипи буктоку, особливо ДШІТ і тоненька така червона нитка сюжету та згадок, які поєднують все цілісно, рука не підніметься ставити нижче 5⭐️ Гарний настрій гарантовано🫰🏻✨