Мавка і Ко

by Вікторія Дорофеєва, Олена Васіна (Illustrator)

У світі, де офіс на Рибальському — це точка перетину буденного й магічного, мавка Наталка працює на гарячій лінії «Берегиня» вдень, а вночі виводить на чисту воду тих, хто заплутався між совістю й зиском. Разом із подругами — римською чаклункою Беатріс і кібервідьмою Аліною — вона намагається врятувати Київ, який переживає вторгнення, зраду й пробудження прадавніх сил. Київ під обстрілами, але справжні битви не лише на передовій. Магія проривається в офіси, у квартири й у гаджети волонтерок, але є ті, хто все пам’ятає і боротиметься за місто.

Іронічне урбаністичне фентезі про війну, справедливість і про ті місця, куди краще не телефонувати після десятої вечора.

Genres: Fantasy, Urban Fantasy

384 pages, Hardcover

Published February 24, 2026

Reviews

[Ярослава]

DNF на 25% аудіокнижки.
Я люблю міське фентезі, мені подобається ідея таємного Києва, населеного всім бестіарієм української міфології, й таємної війни на додачу до звичайної війни, де на Рибальському, крім його очевидних мешканців, є ще й магічне управління. Я люблю фентезійне буквальне втілення метафор: стирання автентичної пам'яті цих місць - метафора того, що століттями намагалася й досі намагається на окупованих територіях зробити колоніальна політика росімперії - тут, здається, стає буквальним магічним сюжетом (принаймні якісь перші згадки про це вже були, думаю, це далі має якось розгортатися). Це я до того, що я дуже хотіла полюбити цю книжку.
На жаль, книжці дуже бракувало структурного редактора, який щось би зробив із сюжетом, бо станом на чверть книжки нормальної зав'язки сюжету просто нема, в манній каші тексту плавають комочки (а) фантастичних збігів обставин і нежиттєздатних діалогів; (б) нав'язливо дидактичних оповідань "будеш рубати ліс - загинеш від стихії, крастимеш гуманітарку - бачитимеш привиди тих, кого через це не змогли врятувати". Є штуки, які легко було виправити, але не виправили (якщо треба, щоб загибель когось із персонажів мала на читача емоційний вплив, смерть цього героя не мусить бути його першою появою в тексті, він мусить з'явитися десь перед тим, і відсутність підводки в тексті не перекрити пафосними фразами "пам'ять - це не тільки те, що тримаємо ми, це й те, що тримає нас").
Заодно - я років на тридцять старша за цільову авдиторію, якій будуть смішні приколи про те, як на депутатку в стилі Безуглої, яка пише фігню в соцмережах, насилають духа Серуна. Якщо вас таке не смішить, є ймовірність, що тутешній гумор вам не зайде. Якщо не любите байрактарщину, то вам теж не сюди (всякі сюжети штибу того, що привида Києва не існує, бо це збірний образ, але існують привиди, тобто всяка нечисть, які допомагали пілотам).

[Євгенія Яцюк · Rating 3 out of 5]

2,5⭐️
Ідея чудова, хороша ідея і потенціал був великий.

Але навіщо так багато Байрактарщини в першій і останній третині? Я наче сиділа на Хрещатику, де переді мною стрибає ростова кукла пса Патрона, а по бокам чутно нац.марафон з репортажем про потужність, піснями Доброго вечора ми з України і їб*ш блт.

Зобразити сучасний Київ з його проблемами, війною та обстрілами це ок, зробити це з гумором, теж добре, але тут не вийшло знайти баланс, щоб це було не крінжово і не було перебором.

На жаль 😞 Бо я дуже чекала цю книгу

[Nataliia Ivankova · Rating 1 out of 5]

Це була одна з тих книг, які я передзамовляла з очікуванням, що вони мені дуже зайдуть. Нам обіцяли іронічне урбаністичне фентезі про війну та справедливість.

Події відбуваються в наші дні. Мавка Наталка, римська чаклунка Беатріс і кібервідьма Аліна (прикиньте, кібервідьма) намагаються рятувати Київ від вторгнення русні, зради та пробудження древніх сил.
Зради там вистачає, російська мова в тексті теж присутня.

Я люблю міське фентезі, але для мене воно працює тільки тоді, коли є чіткий сюжет і зрозуміла логіка подій. Тут же все виглядає як набір сцен, що складаються в доволі хаотичну кашу. Враження, ніби авторка надихалася мемами з фейсбуку, але цього виявилося недостатньо, щоб вибудувати цілісну історію. Це було дивно.

Гумор, який мав бути іронічним, для мене взагалі не спрацював — швидше кринжовий, ніж смішний.

З персонажами ситуація не краща. Вони щось роблять, кудись рухаються, про щось говорять — але навіщо і для чого, так і залишається незрозумілим. Я не побачила чіткої мотивації чи внутрішньої логіки їхніх дій.
Особливо дивно виглядає, коли нам розповідають про персонажа вже після його смерті — і на цьому все. Жодного розвитку, жодного повернення до нього. Що в такі моменти треба відчувати? Ніхуя?

І загалом у мене так і не склалося розуміння, для кого ця історія написана. Ніби для дорослої аудиторії, але поведінка персонажів і їхня подача більше нагадують підліткову літературу — і цей дисонанс добряче збивав.

Головна героїня поводиться як підліток, хоча, за ідеєю, вона застала часи Гетьманщини. А далі по тексту, їй близько 200 років — це якась дивна плутанина з базовою історією.

Водночас я розумію, що книга може знайти свого читача. Якщо вам окей гумор у стилі «байрактарщини» і вас справді смішить історія про духа Серуна, якого насилають на Безуглу, — можливо, цей текст вам зайде як щось легке і розважальне.

Я ж вирішила не мучити себе і зупинилася на 25% — краще почитати щось, що буде мені до вподоби.

[марія оригінальна · Rating 1 out of 5]

Нарешті на українському книжковому ринку представлений жанр ші-слоп. Дуже потужна книжка. Шкода, в ній не знайшлося місця для пса Патрона.

[Tetiana O · Rating 4 out of 5]

Почнем з хорошого 😅
Тут мені дуже подобаються описи Києва, обговорення допомоги, захисту, в деяких моментах аж сироти по шкірі були. Авторка пише дуже приємно, це аж хочеться читати. Але, є але.

Я не зовсім зрозуміла структуру історії, все так не до ладу, переплутано, не під ряд (на мою думку), немає цілісності. Нам згадують походження Мавки з нічого, в одному з розділів, потім переключаються на інше, через 10 розділів знову повертаємось до походження, і це не формат флешбеків.

Перші 70% книги - кожен розділ як окреме оповідання, і це по своєму цікаво, але я не бачила якусь основну проблематику книги куди все іде, куди підводять читача, до 10 останніх розділів. Тобто завʼязку, кульмінацію і розвʼязку нам подали на останніх, приблизно, 50 сторінках. До того нас знайомили з Мавкою, її життям і пригодами, це не погано, але відчувалось грубо обрубаним місцями.

Загалом, мені сподобалось, я б трошки змінила формат, можливо, але це лише моє бачення 😅
3,5⭐️

[Anna Boklys]

DNF

Після 35% вирішила не дослуховувати.

Починалось все за здоров'я, а потім все плавно перетекло за упо... Ну, ви знаєте.

Загалом це роман про Мавку, яка знаходиться у стані екзистенційної кризи на фоні війни в Україні. Вона не знає звідки вона, а на фоні обстріли Києва, смерті, багато драматичних розмов про руйнування, страждання та які кацапи погані.

Нічого з цього мені не відгукується, бо я читаю новини. Типу нащо про реальність і тут і там читати?

І якби в мене була фізична книга, то я б дочитала навскіс, пропускаючи всі моралізторства та драматичності. Бо сама міфічна компонента доволі цікава. А так: мені є що слухати і без того.

[Oksana Pavlenko · Rating 4 out of 5]

Це було прекрасно в аудіо. Дякую Абук, Vivat та авторці за ці моменти розслаблення у напружені робочі дні.

Це історія, де мавки, лісовики й відьми живуть у наш із вами час, у Києві під час повномасштабного вторгнення, і допомагають боронити країну від русні.

Я б сказала, що це гумористичне фентезі чи пригоди. Тут багато дуже київських тем, типу метро «Львівська брама». Тут багато про те, що ми переживаємо зараз, і саме це допомогло мені трохи відійти від жорсткої зими.

Сподобалася головна героїня та стосунки мавки й відьми, яка приїхала з Риму волонтерити.

З мінусів: ну дуже багато всього в одній книзі, може, десь якісь арки не туди.

Але мені було кайфово в аудіо.

[Nataliya Dvorova · Rating 2 out of 5]

Треба було кинути раніше, але я домучила цю книгу до 60% і так і не зрозуміла, до чого все це було.
Мені справді дуже хотілося, щоб ця книга мені сподобалася. Але, на жаль, у неї аж надто багато недоліків.
Тут геть немає структури. Якийсь набір довільних подій, які ніяк не складаються докупи. Дії персонажів не мають ні логіки, ні сенсу. Начебто центральною б мала бути тема війни, але крім абсолютно нехудожніх нагадувань очевидних речей про русню і корупцію, тут війна виступає лише фоном. Я так і не зрозуміла, скільки років головній героїні. Чи то 200, чи то 100, чи то мені здалося. Бо поводиться вона як двадцятирічна. В усьому. Це весь час дуже дратувало.
Якби книга була заявлена як янг едалт із відповідними персонажами, то це б мало трохи більше сенсу. А так викликало саму лише фрустрацію. Плюс жахливий гумор.
Справді дуже прикро, бо задумка міського фентезі про мавку в антуражі воєнного Києва здавалася дуже цікавою.

[Evgeniya · Rating 3 out of 5]

Слухала на абук, озвучка супер. Ідея книги, цікава, але сама книга дуже слабка, повна байрактарщіни, стереотипів, з дивними діалогами , сюжет не продуманий. Гарного б редактора , який би вказав, що варто виправити, переписати. Маю надію. Авторка випешеться, потенціал є.

[Anastasia Terendii (livie's version) · Rating 3 out of 5]

початок книжки мені дуже подобався: гарна атмосфера, і цікаво прописано містичний Київ з різними мітологічними істотами під час повномасштабки. але, можливо, через те, що я розтягнула книжку в поїздці, коли гг поїхала в Рим, мені стало настільки нудно, що просто немає бажання продовжувати далі. бо я прийшла сюди, судячи з перших сторінок, за якоюсь збіркою різних веселих (і не дуже) історій про фентезі, Київ та війну, а почала в процесі отримувати дещо інше, на жаль.

[Gavrish Nastya · Rating 2 out of 5]

Навіть не знаю, що сказати, окрім того, що я дуже засмучена. Я чекала на цю книгу, навіть попри те, що розуміла, що тлом сюжету є війна. Думала, що це може бути важко читати, бо і так щодня живеш у цьому. Але ця «байрактарщина» в книзі просто зводила мене з розуму. Це було занадто.

У мене не виникло жодної прив’язаності до героїв. Вбити героїню, а потім розповідати про її позитивні сторони — це точно не те, що викликає емоції у читача.

Багато сюжетних ліній залишилися незавершеними або просто зникли незрозуміло куди. Часом здавалося, що це просто набір випадкових героїв і подій, які існують окремо одна від одної.

Гумор у книзі для мене був недолугий. Це виглядало приблизно як «я покажу один палець, а ви смійтеся». Можливо, вигаданий герой Серун і мав бути смішним, але після цього розділу я задумалася, чи варто продовжувати читання. Якщо чесно, я б не дочитала цю книгу, якби вона не була спільною в моєму книжковому клубі.

Як на мене, у книги був великий потенціал, але реалізація мене розчарувала.

[Olena · Rating 1 out of 5]

Книга відверто низькоякісна. Мені дуже сумно , що ще одна книга, в яку вплетено українську міфологію , виявилась відверто поганою . Якщо ти 90% відсотків книги відчуваєш іспанський сором , то тут не було шансу стати чимось достойним . В мене таке враження, що на українській міфології якесь прокляття , бо інакше я це пояснити не можу.

[Oleksii Pedorenko · Rating 4 out of 5]

Гарна затишна історія. Без неочікуваних сюжетних вивертів, без карколомних пригод (до чого маю запит останнім часом). Проблеми вирішуються якось мило і майже самі собою. Та мені зайшло, отримав задоволення.

[Maria Stasenko · Rating 2 out of 5]

Ех, такий потенціал, такий вайб. Могла бути нашим Нілом Гейманом (в хорошому сенсі).
Але вайбу недостатньо, треба ще й зв’язний сюжет з обгрунтованими поворотами. А тут - персонажі роблять якісь внєзапні рухи - чого, нашо, що їх до цього вело? Якісь доленосні рішення приймаються out of the blue, та й доленосність їх не розкривається в сюжеті. Всі загадки вирішуються в один крок, бо з’являється якийсь новий персонаж просто для того, щоб дати відповідь, і одразу по тому зникає. Чи вели нас до цього якісь підказки - та щас. Зв’язки між героями формуються не внаслідок пережитого разом, хз взагалі з чого - потринділи за вином в Римі за жизнь — і всьо, любов, «помру за тебе, все віддам». Шопопало. Коротше, професійний читач - ще не письменник.


[Ellsbet · Rating 5 out of 5]

4.5 🌟
Цікаво, але наче трішки чогось не вистачає

[Анна Тасенюк · Rating 4 out of 5]

🌿✨🧚‍♀️🌙💫🌲💚📖🦋🍃

[Anastasiia Svyryda · Rating 2 out of 5]

На жаль книга не виправдала очікувань, які склались після прочитання анотації й загалом історія мені зовсім не відгукнулась.

Цікава ідея, міське фентезі в декораціях сучасного Києва, з використанням українського фольклору, наче все б мало бути чудово. Але реалізація повністю розчарувала.

Дивний гумор, багато сюжетних гачків які ні до чого не приводять, жодної цілісності історії та відсутність емоційної привʼязки до героїв.

[Олеся Шніп · Rating 5 out of 5]

Скажу чесно, я не дуже люблю фентезі, я все все розумію, але не моє. Ну і направду, мало його читала, бо не захоплює часто, і я лишаю книгу на потім. Але тут така справа, що не могла відірватися. Але годі тут моїх рефлексій щодо жанру, давайте краще про саму книгу.
Якщо ви думаєте, що офісні працівники ведуть дуже нудне життя, то так воно і є, ви праві (є досвід). Але це якщо ти не Мавка у воєнному Києві, і якщо не працюєш ще й уночі рятувальницею людей й самої столиці.
Головна героїня - мавка Наталка - харизматична, гостра на язик, рішуча й не дуже й добра, але лише на перший погляд. Ну і якою ще має бути мавка, ну? В сюжеті головна героїня відкривається нам як принципова, але зранена сутність, яка вміє кохати, любити й бути відданою як справі, так в людям, і йти на жертви. В романі є й інші харизматичні герої, всякі сутності, дрібні й могутні духи, але книга перш за все, на мій погляд, про незламність духу, про вірність собі й про пошук себе у цьому магічному заплутаному світі, про ідентичність, про зраду, і про вибір.
Я отримала велике задоволення від книги, навіть думаю, це був би дуже хороший фільм. В книзі так багато Києва, і так багато війни (та не дивлячись на війну, роман лишає надію), і так багато того, що резонує, що неможливо було відірватися, я буквально прочитала її за пару днів.
А ще оформлення, зріз та малюнки всередині книги неймовірні.
Трошки лиш не вистачило лінії між Мавкою та... Але це ви дізнаєтесь у книжці.
Цю книгу я лишу собі, бо перечитаю ще раз точно.

Сміливо можу радити тим, хто не дуже любить фентезі, як і я,ну і напевно тим, хто любить фентезі, в ще тим хто просто любить книги. Ви у Мавку просто закохаєтеся.
Приємного читання

[Vira Aviva · Rating 5 out of 5]

Дочитала книгу — і вона залишила дуже теплий післясмак. Багато моментів у ній відгукуються особисто мені.
Я нечасто буваю в Києві, але більшість вулиць і місць, які згадуються в історії мені знайомі. І це неймовірно підсилює уяву під час читання — ніби магія відбувається зовсім поруч. Саме тому ця історія відчувається мені як справжнє міське cosy fantasy — тепле, атмосферне і дуже надихаюче.

Дуже сподобалися персонажі. Кожен з них має свій характер, свій внутрішній світ і свою гармонію. При цьому всі герої і героїні самодостатні — кожна йде власним шляхом і знає, чого хоче від життя. Це додає історії глибини))

Особливо мені відгукнулася Беа — можливо, через її врівноваженість. Хоча іноді, як і в мене, у неї теж прокидається те саме «шило на пригоди» 🙂

Водночас про деяких героїв хотілося б дізнатися ще більше — особливо про їхні особисті історії та стосунки. Дуже цікаво, чи повернеться Мавка вдруге до Карпат у пошуках своїх коренів разом із Беа.

Також з нетерпінням хотілося б у продовженні дізнатися більше про пригоди й вибори Іллі та Дзвінки. А з Аліною взагалі можна робити окрему фентезі-екшн історію — надзвичайно яскрава героїня!

Особисто мені особливо сподобалася перша частина книги, де було більше магії та фентезійної атмосфери — але це, мабуть, тому, що я дуже люблю казкову магію.

Щиро вдячна авторці за ці години занурення у світ казки, магії та тих особливих відчуттів глибини, які залишаються після читання. Ця історія подарувала трохи дива в теперішній час і багато натхнення. Раджу до читання і чекатиму пріквелів до історії))💜

[Nika Voronova · Rating 3 out of 5]

3,5/5
В цілому мені сподобалось. Сподобались персонажі, сподобалась оця вся історія з містично-магічним ТРО, сподобалось, що це наш час і кожна ракета в книжці тригерить. Це все було класно. Алееее… я очікувала трошки більше подій і трошки менше роздумів. Хотілось більше дізнатись про всю нечисть яка працювала на Рибальському, про тем як хто уживається у реальному світі, про комунікації у світі містичному. Трошки мені було все як клаптикова ковдра, але невистачило цілісності.
Ну і я дійсно очікувала вайбу «лякати негідників — рятувати людей», а не « я маю згадати не моє місце в цьому житті, і зрозуміти чи то я ліс, чи місто, чи Дніпро».

Загалом, дуже дуже рада, що ця книжка в нас є, це буде дуже корисно для підлітків, які не хочуть читати суч літ. Легко читається, просто написане.
Продовження, очевидно, буду чекати.


Можливо саме через те, що ця книга відчувається як вступ і в ній нема цілісності ставлю 3,5 а не 4.

[Natalia · Rating 4 out of 5]

Це хороша, динамічна книга «на один раз», яка чудово виконує роль розважального читання.
​Найбільше чіпляє сетинг. Події розгортаються на тлі війни, а в центрі сюжету — оборона Києва та затята боротьба з ворогом. Коли міфи й фольклорні персонажі (на чолі з Мавкою) раптом стають на захист знайомих столичних вулиць пліч-о-пліч з людьми, це виглядає дуже драйвово й актуально.
​Книга читається легко й швидко. Тут немає затягнутих описів чи надто складних філософських роздумів, натомість є чистий екшен та атмосфера згуртованості проти спільного зла.
​Якщо ви шукаєте легку історію на вечір, щоб відволіктися й водночас почитати про близькі кожному з нас речі — сміливо беріть. Перечитувати її навряд чи захочеться, але свій емоційний заряд вона точно дарує.

[Dana · Rating 5 out of 5]

Прочитала Мавку і от не згодна з аж такими негативними коментарями. Тут історія про довіру, дружбу, про те як важливо знайти себе і не загубити в потоці. Книжка читається доволі легко. Навіть якщо структура не ідеальна — це дебют авторки і думаю це варто враховувати))

Файна ідея, що десь поруч із нами може існувати інший, магічний світ — навіть в офісі чи у звичайному дзвінку на гарячу лінію.
Насправді, хочеться, щоб таких історій було більше, адже вони нагадують, що у світі є місце теплу, дивам і мавкам а не тільки крові і м'ясу, які завернуті в обгортку фентезі (хоч і серед таких книжок є сильні).

[Anna Dovgopol]

DNF
Дуже люблю, коли магію впливають в Київ, коли нечисть насправді допомога людям чи просто співіснує поряд. Тому книжку чекала і чесно прочитала 100 сторінок. Але згодна зі всіма коментаторами вище - не вистачає зв'язного сюжету, пов'язаності подій у різних розділах, діалоги часто мені виглядали нелогічними, а створений магічний світ до кінця недопрацьованим. Тобто це більше виглядало, як план книжки, а не готова книжка. На жаль, бо цікава задумка та потенційно цікаві персонажі. І мова у авторки легка, тільки треба менше повчальних історій та глибокодумних фраз, як на мій смак.

[Serhii Mykhalchuk · Rating 4 out of 5]

4/5 авансом, вибачаюсь за відвертість. Для дебютного роману, напевно, прийнятно. Сюжет мені не був прямо цікавим. Персонажі більш-менш, сюжет - набір подій і все вирішується само по собі. Я читаю книжки заради ескапізму, а тут нашпиговано "буденністю" війни. Можливо, це працювало би на мене, якщо було би більше елегантності і послідовності в сюжеті, і менше про русню і все довкола (відсотків 20 від того, що є - вистачило би, просто як соус до самостійно сильної історії). Пишіть ще, враховуйте відгуки читачів, бажаю авторці натхнення і успіхів!

[katie · Rating 5 out of 5]

книжка неймовірно гарно поєднує і реалістику життя і описує Київ так гарно (там і офіс на рибальській і квартира на подолі і Андріївський узвіз і лавра) і гумор неймовірний, я численну кількість разів сміялася і з русскіх баб і з відповідей Наталки. книжка поєднує в собі все що я хотіла і навіть не знала. викликає і сум і таку меланхолію і ностальгію за Києвом і любов до України. і міфологія просто все що я хотіла там і мавки і лісовики і водяники і відьми. книжка читалася дуже добре і дуже цікаво, ну дуже сподобалася!!!

[Гаврош Наталія · Rating 5 out of 5]

Книга Мавка і Ко від Вікторія Дорофєєва — це дуже круте сучасне фентезі, яке реально затягує.
Мені зайшло, як тут переплітається звичайний Київ і магія — ніби це все десь поруч, просто ти не помічаєш. Ідея з “відділом магічної оборони” — топ, виглядає свіжо і не банально.
Читається легко, з гумором, але при цьому є глибина — про вибір, відповідальність і те, що відбувається навколо нас зараз.
класна українська історія, яку хочеться читати далі 🤍

[Polina · Rating 3 out of 5]

Дуже крута ідея і класні метафори. Через це навіть хотілося поставити вищу оцінку.

Але мені трохи бракувало стилістики. Місцями потік тексту відчувається дивно: описи не завжди лягають плавно, і сам стиль ніби трохи «стрибає». Через це читати було складно, багато подій, але всеодно відчуття наче бракувало завʼязки.

[Ira Hochachko · Rating 3 out of 5]

Було дуже багато очікувань до книги через гарне оформлення та велику кількість згадок.
Задум був цікавий, але реалізація погана. Було дуже багато всього намішано, ніби авторка не могла визначитися про що вона хотіла розповісти. Плюс було враження що читаєш багато різних оповідань, які просто обʼєднані однією темою, а не повноцінний твір із лінійним сюжетом

[nastoy · Rating 2 out of 5]

Книга має величезний потенціал! Гарна ідея, яку можна було дуже круто розвивати. Справді, буде багато байрахтарщини. Не вистачає козаків, які танцюють гопак. На початку було нуднувато, читалось складно. З часом пішло легше.
Сподіваюсь, авторка напише ще одну книгу, бо сама ідея - прикольна.)) Натхнення авторці!

[Ganna Tokach · Rating 5 out of 5]

Я з Києва і дуже люблю отих усіх українських міфологічних персонажів. Тому ідея про те, що на Рибальському офісі є така Мавка дуже мені зайшла.
В загальному більше сподобалось перша частина книги. Було тепло, дякую.