Gimme Shelter

by Ольга Сідоріна-Вілкінс

Gimme Shelter — міський роман про дорослішання жінки на тлі становлення країни. Про кохання та пізнання себе під музику Боуві на зламі історії — напередодні 2014-го.

Тут і про кохання, і про секс, і про класовість, і про моральні орієнтири, і про складні вибори українки в постколоніальному суспільстві, про Київ 2010-х і навіть трохи про Берлін.

Книжка торкається тем сімейного насильства, соціальної нерівності, тілесної свободи та психологічного виживання. Проте в її серці — не травма, а рух до внутрішньої ясності.

368 pages, Paperback

Published January 1, 2026

Reviews

[Ksenia Ivanets · Rating 5 out of 5]

люблю такі історії: коли на одному подиху пролітає весь сюжет, а опісля залишається гіркий, а з тим, дуже приємний післясмак.

спочатку не могла зрозуміти, до чого там події Революції, адже якось дуже воно вибивалось, а потім як зрозуміла(!) і уся історія заграла абсолютно іншими фарбами.

глибоко, ніжно, відверто, пронизливо. рекомендую!

[Ksenia · Rating 5 out of 5]

Трепетне очікування Оліноі книги змінилось нетерплячістю і впертим намаганням таки дійти на її презентацію. У проміжку—прикипіла до сторінок увага, навіть у спортзалі.

Зухвалість героїні—магнетична і небезпечна; вона ще й виловлює особисті спогади (чула, резонує з багатьма). Гострі точні слова, що, не мʼяко переносять, а наче рішуче і з хірургічною точністю поміщають тебе у
картинку, в сюжет—і ось ти уже різко причетна до чогось сакрального, трепетного, брудного, такого, що варто було б забути, такого, що не можна забувати, бо як же цілісність особистості завдяки досвідам? Найрізноманітнішим.

Останній розділ пройшовся по мені катком, ожививши так багато. Викликані ним сльози засвідчили, що все в моїй суспільній бульбашці у ціннісному плані гаразд, і що варто й далі конвертувати свій гнів у спільну боротьбу, створення точок опори, а далі—будівництво потужного і прекрасного.

З цією книгою наче зростаєшся у процесі. Відчуття втрати після закінчення прочитання полегшується лише знанням, що її уже гортає твій знайомий, бо не рекомендувати цю книгу неможливо.

Дякую, Олю. Твори!

P.s. плейліст—🤌🤌🤌

[Kateryna Romanenko · Rating 5 out of 5]

Книга, яка повертає тебе на десятиліття назад. Ось ти ніби знову йдеш знайомими вулицями, згадуєш себе в ті роки, проживаєш усі намагання Віри зрозуміти й прийняти себе. Співчуваєш Дані, злишся на Андрія, смієшся з того, що всі двадцятирічні вважають себе такими свідомими й дорослими.
А потім бачиш ту останню ялинку на Майдані, відчуваєш запах диму й чуєш шум натовпу, і всі ті страхи, і всю ту гордість за свій народ, що народилися тоді, у 2014-му.
Здається, це книга, на яку я чекала вже давно, не знаючи, що чекаю саме на неї.

[NK · Rating 2 out of 5]

1'5*

[Alia Slesarenko · Rating 5 out of 5]

Як людина, яка жила в Берліні і любить Київ, я отримала велике задоволення від роману. Місцями навіть асоціювала себе з головною героїнею. Також я в захваті від музичного супроводу історії: під час читання вмикала пісні, згадані в тексті, і перед очима бачила кінострічку.

Це цікава історія, яка не залишає байдужим 🤍

[Ірина Виговська · Rating 5 out of 5]

Можливо, як редакторка цього роману я заангажована, але це така потужна історія! Мені було цілюще спостерігати трансформацію героїні та її пошук себе справжньої на тлі київських та берлінських пейзажів. Це, можливо, моя улюблена сучасна українська проза.

[Nataliia Gen · Rating 5 out of 5]

Книга про становлення. Особистості. Дорослості. Свідомості.
Книга про стосунки. З собою. З друзями. З коханими. З містом. З музикою. З домом.
Це прекрасна історія і так добре, що вона сталась зі мною.
Чудова книга, яку щиро рекомендую!

[SZ · Rating 2 out of 5]

Психологічно недостовірні й нецілісні персонажі, незрозуміла логіка їхньої поведінки. Історична недостовірність. Дуже помітно, що чоловічі образи написані жінкою. Не сподобалося все.