Книга «Інструкція до тіла: ніжний метод» — для всіх, у кого є тіло та хто хоче з ним добріших стосунків. Західні та східні підходи сплелися разом, щоб пояснити, що відбувається з нами за різних обставин. Як на тіло впливає стрес, цикл, рух, менопауза, відсутність та наявність відпочинку.
Доказово, з тоннами джерел, різними підходами, особистими прикладами, історіями і дуже гарними ілюстраціями.
Колір обкладинки не впливає на зміст – просто обирай ту, що ніжніша для тебе.
Дуже легко написана і гарна книжка про основи правильного руху та життя в тілі. Читається супер швидко, є корисна інформація для власного життя. Мені особисто не вистачило якогось практичного розділу, тому що після всієї цієї інформації все ще було питання в голові «а що мені з цим робити тепер». Частково були інструкції до вправ або якихось фізичних тестів, але хотілося б це все поєднати в якісь базові рекомендації. Але це моя субʼєктивна думка
Велика подяка Хельзі за цей скарб! І подяка видавництву «Хто це» за те, що вмістили цей прекрасний зміст у не менш прекрасне оформлення) Не люблю і не вмію писати довгі відгуки, тому просто напишу, що ця книга стане настільною і точно буде передаватися з рук у руки🤍
хороша книга для людей, які не в контакті зі своїм тілом (і навіть можуть про це не знати). про важливість відпочинку та правильного дихання-сидіння-ходіння, про те, як тіло та психіка повʼязані між собою
у мене є питання до читабельності графіків чи до того, що інколи книга переходить від легкої доступності до специфічних термінів. але це все одно гарний початок, аби піти далі самостійно досліджувати своє тіло
робила невелику перерву в читанні, бо книга досить теоретична і часом непроста в розумінні. проте це безумовно класна робота, яка потім потребує практичної складової, на чому й наголошує авторка наприкінці.
для мені відкриттям був розділ про менопаузу. окрема подяка за нього. решта — необхідна база, яку, на жаль, не проходили в школі/університеті, тож круто, що є така книга.
«Інструкція» на 100% виправдала хайп, очікування й коментарі про те, що вона має стати настільною книгою кожного й кожної.
Оскільки я давно цікавлюся темою здоров'я, руху, реабілітації, йоги й усього довкола, багато чого мені вже було відомо. Ця праця скоріше підсумувала й систематизувала знання, накопичені роками з різних джерел.
Однак для тих, хто не знає, де розташована діафрагма, ніколи не чули про босоноге взуття і вірять в силу ортопедичних крісел, це буде книга-відкриття й книга-шок.
Мушу попередити, що хоч метод називається ніжним, та багато фактів можуть сприйматися геть неніжно. Адже в якийсь момент прийде усвідомлення, що ми неправильно ходимо, сидимо та й взагалі не вміємо дихати. І це нормально, з цього все починається.
Також варто пам'ятати, що Хельґі не має медичної освіти, і не будувати заздалегідь хибних очікувань до її праці.
Окремо хочу відзначити автентичний стиль Хельґі. Слідкувала за нею ще до того, як вона почала працювати над книгою, і вже встигла звикнути до її способу формувати й викладати думки. Це повний метч за стилем, і я рада, що маю можливість насолоджуватися ним у великій формі.
Словом, беріть із відкритим серцем і розумом, зачитуйтесь, перечитуйте, нотуйте, пробуйте вправи і доповнюйте світобачення і життя «ніжним методом».
Книга безумовно мала цікаві факти, але мені було занадто багато роздумів і пояснень на хлопський розум, при чому ці пояснення стосувались не складних наукових штук, а іноді чисто майдсетних переконань.
Якщо коротко про прочитане, то менше сидіть, більше рухайтесь (в ідеалі - силові та ударні) та прислухайтесь до свого тіла.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Це така за природою добра і глибока книга, що лише від її читання відчувається терапевтичний ефект. Дуже багато притомних спостережень і рекомендацій, які спираються на популярно розжовані наукові факти й трошки східних вчень (останнє мене могло б дещо напружити ненауковістю, але авторка вводить такі елементи в гомеопатичних дозах і поміркованих формулюваннях). Наразі однозначно нонфік року для мене
У мене складні стосунки з нонфікшном. Переважно мені хочеться бути людиною, яка читає його більше, ніж мені насправді хочеться його читати. Тож в «Інструкцію» я занурювалась обережно і дещо скептично, а в результаті цілий місяць тягала її всюди, щоб таки уважно дочитати.
Мені сподобалось, що в книзі достатньо «розумних слів», щоб нагадати мені, як влаштоване моє тіло, але не настільки багато, щоб я почувалась перевантаженою. Ідея про мапи території тіла, намальовані різними культурами, які при цьому показують все одно те саме, дуже мені відгукнулась, ніби саме цього формулювання мені весь час і не вистачало. Це також дало мені поштовх трохи покращити свою практику йоги.
Для мене особисто місцями було дещо тривожно через кількість всього, що треба робититренувативиправляти і на що звертати увагу, щоб мати нормально функціонуюче тіло. Бо попри всю ніжність методу, іноді виникало відчуття, що ти в цілому вже продовбався з цим проєктом виживання, і з'являлись сумніви, чи має сенс аж так вкладатись у нього саме зараз. Але, справедливості ради, ця тривожність у мене іноді загулювала і до цієї книжки. Звісно, краще розуміння того, для чого ми все це робимо, все одно дає значно кращу перспективу.
У результаті книжка залишилась з купою нотаток та закладинок у місцях "до застосування", і лишила дуже приємний, теплий післясмак.
А головне, я таки була людиною, яка читала нонфікшн цілий місяць (!!). До наступного року мені вистачить.
Книжка реально мотивує піклуватися про своє тіло і краще розуміти, що в ньому відбувається + в результаті я додатково гуглила деякі речі, щоб розібратися ще краще.
Як на мене, не вистачило, власне, інструкції в деяких розділах. Спочатку детально розглядається будова тіла, а потім практична частина виявляється значно меншою. Особисто мені медична частина тяжкіше сприймалась, і хотілось що було б навпаки більше практики, але впевнена що багатьом саме такий формат зайде.
Ще є моменти, у яких, на мою думку, доказова частина могла б бути сильнішою (переважно тести і дослідження). Наприклад, в одному з розділів написано, що для покращення метаболізму можна робити литкові відтискання. Я знайшла дослідження на яке зсилалася авторка, і воно проводилося лише на 25 людях, для досягнення ефекту вони виконували вправу 270 хвилин із перервами не більше ніж 4 хвилини. Тобто дослідження справді є, але я б не сказала, що все так просто, як це подає книжка 😅 Після цього, я почала ставитися до решти з трішки більшим скептицизмом.