Колекція гостросюжетних предметів

by Яна Алтухова

Пам’ятаєш, як колють рейтузи взимку, як міряєш на картонці пуховик, що не подобається, як їдеш улітку до бабусі потягом (неодмінно з куркою і яйцями, які пахнуть на весь вагон), як мрієш стати Брітні Спірс і підкорити столицю, але живеш в «однушці» з подружкою і їздиш у метро? Це збірка оповідань про життя, про дорослішання в 90-х і 00-х, про спроби виправдати очікування тата-військового, про перші вечірки й Казантип, магічне мислення, червону нитку на зап’ястку і, звісно, про кохання.

176 pages, Hardcover

Published February 15, 2026

Reviews

[Valeria Matiushyna]

Збірка оповідань про дорослішання в 00-х. Стільки разів впізнавала себе в цих історіях: і про село, про бабусю, людей з будинку напроти, голосних родичів та клятви, які даєш сама собі в моменти відчаю.

А скільки всього зовсім було не про мене, але, тим не менш, дуже надихаюче. Відчувається від авторки сила та незламність — до такого хочеться тягнутись ❤️

[Дар’я Буря]

Щемкі, смішні, життєві, людяні та мудрі оповідання про те, що відчувала кожна з нас, зростаючи в спальних районах великих міст (і не тільки)

Дякую за силу та життєлюбство, яким дихає ця книга. Дякую за легкість написання та читання, яке збагачує українську літературу. Дякую за сміливість відкривати частину душі, нехай і в художньому творі. Дякую, Яно ❤️

[Dasha.Zhitanska]

Така вона мені була домашня і щира. Багато чого перегукнулось, багато чого ні (тому що моє дорослішання припало на трохи пізніший час), а багато чого було так відверто написано, що мені здавалось, ніби я теж це пережила!

Тут багато радості, щастя, смутку і болі водночас. Книга про життя: яким воно може бути, як його приймати та карбувати всі моменти.

[Татьяна Рябченко]

Відкрила цю книгу “на одне оповідання”, а потім непомітно для себе дочитала до кінця.
Мені дуже сподобалася здатність авторки говорити про складні речі простою мовою: самотність, дорослішання, любов, втрати, пошук справжнього. У цих історіях легко впізнати себе, своїх друзів, питання які ми всі собі задавали.
Тепла, чесна й дуже жива книга.

[Олена Гаврилюк]

І тут я згадала, чому люблю сучасну українську прозу. Тут немає повчальності, тупих жартів (але смішні є), за цю книгу не соромно. Хороша.

[Yevhen]

Оповідання наче короткі, але теми, які зачіпає авторка - досить великі. Готуйтесь сміятися, трошки плакати, трошки згадувати дитинство і оті всі свої великі мрії які… збулись?
Дуже класна книга, не типова, дивна, строката. Як життя.

[Софія]

Книга, яку хочеться радити друзям.
Я порадила!

[Катерина]

Мені сподобалася атмосфера: трохи ностальгії, трохи смутку, багато гумору і життя.
Дякую авторці за чесність і сміливість.