Senka nad Insmutom

by Hauard Filips Lavkraft, Fransoa Baranže

I upravo tada me je pogodila najstrašnija slika od svih – slika koja je uništila preostalu trunku samokontrole i naterala me da se dam u histeričan trk ka jugu, duž razjapljenih, mrkih dovrataka i izbečenih okana nalik na riblje oči u toj opusteloj, košmarnoj ulici.

Opčinjen pričom o Novoj Engleskoj, jedan mladić kreće u obilazak drevnih gradova te oblasti. Na putu za Arkam dobija predlog da pođe autobusom koji prolazi kroz Insmut, izolovanu priobalnu varoš. Sam pomen tog mesta u stanovnicima okolnih gradova izaziva jezu. Ali njegovu radoznalost budi zlatni nakit sa uznemirujućim motivima, poreklom iz Insmuta, koji je video u lokalnom muzeju. Stoga odlučuje da se uputi tamo.

To zlokobno mesto, nekada čuvena luka poznata po ribolovu i perspektivan industrijski centar, sada je samo senka nekadašnjeg sjaja. Uprkos gađenju koje mu izazivaju fizičke anomalije nekih stanovnika i mračne uličice kojima se širi smrad ribe, mladić oseća neodoljivu želju da sazna više o Insmutu. Zejdok, ogorčeni stari pijanac, otkriva mu deo uznemirujuće prošlosti grada. Negde nakon 1800. godine, Obed Marš, kapetan koji je trgovao sa dalekim polinezijskim narodima, osnovao je paganski kult Ezoterijski red Dagona, koji se brzo raširio među stanovnicima. Zejdok tvrdi da je Marš sa čudovištima iz morskih dubina sklopio pakt koji je trebalo da mu osigura napredak na svim poljima, u zamenu za nešto nepojmljivo odvratno.

I taman kad mladi putnik odluči da napusti Insmut, autobus se iznenada kvari. Nema drugog izbora nego da tu provede noć...

Uske, krivudave uličice, stanovnici odvratnih crta lica koji vrebaju iz prljavih kuća, zastrašujuće legende o drevnim blasfemičnim obredima, morska stvorenja koja izranjaju iz kužne vode da bi održavala protivprirodne veze sa Marševim precima. Ova Lavkraftova novela svrstava se među remek-dela strave i užasa u književnosti s početka 20. veka i smatra se rodonačelnicom njegovog „kosmicizma“, a rasplamsala je, kao i većina njegovih dela, maštu umetnika narednih generacija.

Oduvek opčinjen univerzumom H. F. Lavkrafta, Fransoa Baranže, ilustrator koji je u celom svetu poznat po dizajnerskom radu na filmovima i video-igrama, zadao je sebi neverovatan zadatak da u slike pretvori najznačajnije priče ovog autora.

S Lavkraftom je muka što je njegove svetove i stravu koja u njima vlada neopisivo teško predstaviti slikom, ali Fransoa Baranže je načinio briljantnu vizuelnu interpretaciju. I ja sam iskreno zadivljen i počastvovan time što mi je data mogućnost da napišem predgovor za ovo delo.

Sendi Pitersen

Genres: Horror

72 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Vanya Hrynkiv · Rating 5 out of 5]

Поки найбільш моторошна й атмосферна книга у цій серії. На фоні інших книг автора, тут є екшн сцени, що і було відзначено у передмові.
Якщо говорити про сюжет коротко і без спойлерів, то оповідач, щоб зекономити зупиняться у місті Інсмут, де усі жителі якісь дивні, не повністю люди....

[Marijana☕✨ · Rating 4 out of 5]

Volim kad Stefanu kupim poklon koji stignem da pročitam pre rođendana. 🎉

[Eleonora · Rating 5 out of 5]

4.5 ⭐

Nisam imala predstavu sa čim se susrećem pošto je ovo prva Lavkraftova knjiga koju čitam.
Zato su me i iznenadili prijatno kitnjasti stil i bogati opisi atmosfere i same radnje.
Definitivno su mi uočljivi elementi priče koji su inspirisali određene delove video igre Bloodborne - drvene kućice i dokovi u Insmutu toliko „vrište” Fishing Hamlet, pa i sama stvorenja, ta misterija i tenzija. Drago mi je da sam došla u kontakt sa izvorom koji je poslužio kao inspiracija mojoj omiljenoj igrici - nije podbacio.

Ne znam da li sam više uživala u priči ili ilustracijama koje uspešno dočaravaju turubnost i gnusnost Insmuta. I taj plot twist - toliko sam bila zaokupljena opisima mesta, tenzijom i građenjem priče da nisam ni očekivala ovakav kraj. (Možda je do mene?) Ne znam da li je to tipično za Lavkrafta. Možda bi ljubitelji njegovih priča znali šta otprilike da očekuju u slučaju da je to česta pojava, ali ja svakako nisam.

Toplo preporučujem ovo ilustrovano izdanje uz neku jezivu muziku - imaćete tako atmosferično i grozničavo iskustvo!

[Stefan Garland · Rating 4 out of 5]

Vrlo atmosferično i nelagodno. Radujem se daljem upoznavanju sa Lavkraftom, a pre svega sa Ktuluom.

[Jelena Djurkovic · Rating 4 out of 5]

Lijepo izdanje Čarobne knjige, koje nažalost ne mogu naći na Goodreads-u.

Iako su Baranžove ilustracije brutalne, voljela bih da sam ovo čitala kao čist tekst prvo, da bih vidjela do kojih granica će ići moja mašta. Ovako su me ilustracije ograničile i unaprijed mi postavile sliku.
Naredno čitanje Lovecrafta ćemo pokušati na engleskom, za dodatan utisak.

3.5

[Rose Masse-Pelletier · Rating 4 out of 5]

J’adore trop le style des illustrations, c’est impossible de ne pas aimer ce livre!

[Boban Grujic · Rating 4 out of 5]

4.5/5

[_sweetshelves · Rating 4 out of 5]

Je dois vous avouer que je ne connaissais pas du tout l’œuvre de Lovecraft, et j’ai été ravie de pouvoir y mettre un premier pied avec un ouvrage aussi beau et abouti. Cette version illustrée de L’ombre sur Innsmouth par François Baranger est un véritable régal pour les yeux. Les illustrations sombres, poisseuses et froides m’ont totalement transportée du début à la fin.

Je ne suis pas très friande du format nouvelle, car j’ai souvent l’impression que l’histoire va trop vite et manque de profondeur. Ici, ce n’est absolument pas le cas : le récit a un début, une fin et un déroulement progressif, qui glace le sang au fur et à mesure. L’ambiance angoissante et horrifique est parfaitement rendue, un vrai bonheur pour les fans de horreur et de mystère. J’ai particulièrement aimé le procédé des rumeurs, qui ajoute tension et suspense tout au long du récit.

Cette édition est une magnifique mise en avant de l’œuvre de Lovecraft, et je suis contente de l’avoir découverte sous ce format. Sans elle, je n’aurais peut-être jamais osé plonger dans l’univers Lovecraftien. Je sens que ce livre n’est qu’une mise en bouche, et je suis très curieuse d’en découvrir davantage !

[Estona(Катерина)]

«Тінь над Іннсмутом» Говарда Лавкрафта — це не просто історія, а атмосфера. Темна, мокра й моторошна, вона липне до тебе з перших сторінок і не відпускає навіть після того, як книга закінчується. Ще пів дня ходиш ніби покинутий у цій сирій, гнилій тіні, де кожен погляд здається підозрілим.

Мова в книзі неймовірно красива, а переклад — справді гарний: текучий, густий, він підсилює відчуття тривоги й приреченості. Дуже чітко відчувається, як головний герой занурюється все глибше і глибше в секрети Інсмута, крок за кроком втрачаючи шанс вибратися. Бо шансів, по суті, немає. І це лякає найбільше.
Та попри це — або саме через це — цікавість перемагає. Як і персонаж, ти не можеш зупинитися, не можеш відвести погляд, відірватися просто неможливо. Страх тут не відштовхує, а затягує.

Окреме задоволення — краса видання. Воно заворожує й ідеально доповнює настрій історії, роблячи читання ще більш занурюючим.

Мені дуже сподобалось.
Я у захваті.
Це було просто прекрасно у своїй моторошності 🖤

[Aleksandar Sarkic · Rating 5 out of 5]

Senka nad Insmutom je jedna od boljih priča koje sam pročitao od Lavkrafta, stvarno puna njegove unikatne atmosfere, straha i kosmičkog horora, podseća po temi na Danički Užas ili na Boje izvan svemira, ali sam u Senci baš uživao, sve preporuke i naravno Baranžeove ilustracije su sjajne kao i uvek, odlično izdanje Čarobne knjige, sve preporuke.

[Nataliia · Rating 5 out of 5]

Колись давно я починала читати "Ніч у музеї" авторства Лавкрафта, і тоді щось не склалося. Але я виграла приз у "Книголюті" і вирішила дати автору ще один шанс. Тим паче, видання ілюстроване, гарне й атмосферне.
Історія стояла на полиці майже рік, і ось нарешті в мене з'явився настрій для її прочитання. Перш за все варто сказати, що це видання - божественне. Кожна сторінка ілюстрована й ідеально передає те, що відбувається в тексті. Малюнки не просто доповнюють оповідь, вони додають ще більше загальної моторошності. Окремі сторінки мене просто лякали. Здавалося б, звичайні ілюстрації, але вкупі з текстом вони створюють дуже напружену атмосферу очікування чогось... чогось недоброго, лячного, потойбічного.
Історія, хоча й написана сто років тому, досі лякає. Це такий жах, що поступово пробирається під шкіру, віддає легким холодком, тінями на стіні чи завиваннями вітру. Потім він ніби заспокоюється і відступає, а згодом - раптово впивається всіма пазурами в серце й не відпускає до самого кінця.
Звичайний мандрівник із цікавості змінює свій маршрут та приїжджає в дивне містечко Іннсмут. Жителі навколишніх поселень не люблять місцевих, та й ті не дуже дружелюбні. Герой блукає містом, спілкується з дивним відлюдьком, який розповідає йому ледь не казкову історію про морських істот. А вночі по нього приходять...
Це історія, яка тримає до останнього. Тут немає щасливого кінця - лише жах різних відтінків. І цей жах мені безперечно подобається!