Це книга відвертих історій військових про важкі поранення та їх прийняття.
Розказані від першої особи із сюжетними деталями й гострими відчуттями, вони змушують щиро захоплюватися людьми, які стали на захист нашої країни й отримали складний бойовий досвід. З іронією та легкістю, відвертістю, почуттям гумору, а інколи навіть відчаєм, усіма можливими станами й емоціями, які випробовують людину в таких обставинах.
Тринадцять історій про характер і бажання рухатися далі. Військові у своїх розповідях порушують дуже важливі питання того, як держава і суспільство сприймають ветеранів, як має вибудовуватися повага і пам’ять.
13 історій, що виходять далеко за межі проблематики поранених. Тут і мотивація боротися та воювати далі, тут і захоплюючі, смішні та сумні історії з війни. І пояснення бажання вертатися на війну та ризикувати здоровʼям та життям. Виклад одних історій зачепив менше, інші вразили в саме серденько. Та всі вони складають велику картину війни та життя навколо неї.
Це збірка історій 13-ти військових про важкі поранення, їх прийняття і життя після. Книга досить відверта і точно терапевтична. Вона звертається до тем, про які навіть не замислювався. Підмітив, що у більшості історій є спільні риси, зокрема, що стосуються їх други половинок Чи прояву дитячої безпосередності щодо їх поранень. В той же час, можна зустріти кардинально протилежні рефлексії щодо місця ветерана в суспільстві і його проявів. Але це є важливим акцентом, що всі ветерани, як і будь-які інші люди, є різними і з відмінним досвідом, тому не варто старатися їх відокремлювати і групувати в якусь єдину узагальнену категорію. Чи впадають деякі герої в певну патетику і браваду? Так. Але їм точно не можна у цьому відмовити.
Думаю, що цю книгу треба видавати ветеранав, по завершенню служби; вона має бути на приліжкових поличках у військових госпіталях; вона має бути в піблічних бібліотеках; нею варто поповнити книжкові полиці в компаніях і держустановах.
Майже кожне есе із задоволенням прочитав би як окрему книгу. Тут ви знайдете лише 13 історій із десятків чи сотень тисяч. І хтозна скільки десятків чи сотень тисяч історій уже не почуємо ніколи. Пам'ятайте про це!
Історії військових, які пройшли війну, отримали серйозні поранення чи ампутації, проте змогли зібрати себе докупити і далі жити, любити, працювати. Що мені сподобалось - це дуже чесні неприлизані історії, зі своїми смішними і сумними моментами. Про поранення і відновлення, про те, як не скотитись у прірву нижче, а упасти на чотири лапи, і за що взагалі триматись. І звісно про любов, куди без неї. І важливо, що після цієї книжки вам не захочеться скрутитись в клубочок і чекати кінця світу - вона дуже світла. У кожного може бути ще одне життя, аби тільки був такий шанс.