What do you think?
Rate this book
На вулиці Солоній
На вулиці Солоній не існує злих людей. Є дивакуваті, гучні, мовчазні, скандальні або зовсім беззахисні. Їхні родинні історії переплітаються з вуличними легендами, де річка, поле і двір стають частиною кумедного та трохи загадкового світу.
І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.
Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»
І саме тут, у затишному передмісті біля річки Самари, кучерява і спостережлива семирічна Сявка та її невгамовний друг Тюба вирушають у свої нескінченні літні пригоди. Вони ховаються від дорослих у старій ванні, відкривають пепсі-магазин, рятують уявних привидів, лякають себе страшними історіями, створюють лицарські ордени й разом з тим переживають свої перші моральні потрясіння. А ще зʼясовують, чому дорослі такі дивні, і намагаються зазирнути туди, де закінчується останній день літа.
Важливе застереження! Після прочитання «На вулиці Солоній» можливі побічні ефекти: неконтрольований сміх, бажання видертися на паркан, а також гостра потреба зателефонувати комусь із дитинства й сказати: «Пам’ятаєш?..»
288 pages, Paperback
Published April 1, 2026
About the author
Ія Морела
1 book2 followersІя Морела — українська письменниця, яка від палкої читачки, через дипломовану бібліотекарку, стала авторкою дебютного роману «На вулиці Солоній». Народилася на Дніпропетровщині, вищу освіту отримала на Харківщині, оселилася на лівобережжі Києва.
Свою першу «нездійсненну» мрію про журналістику втілила разом зі студією «1+1», де працювала понад десять років. Другу мрію — писати книги — реалізувала у співпраці з видавництвом «Лабораторія».
Із досягнень — одна незавершена дисертація і один завершений роман. З дійсно важливого — досвід викладання української мови дітям, які попри вимушену еміграцію, у чужій країні відстояли право вчити рідну мову. А з найщемкішого — жодні мальовничі краєвиди, побачені за кордоном, не затьмарили почуття любові до українського степу.
Свою першу «нездійсненну» мрію про журналістику втілила разом зі студією «1+1», де працювала понад десять років. Другу мрію — писати книги — реалізувала у співпраці з видавництвом «Лабораторія».
Із досягнень — одна незавершена дисертація і один завершений роман. З дійсно важливого — досвід викладання української мови дітям, які попри вимушену еміграцію, у чужій країні відстояли право вчити рідну мову. А з найщемкішого — жодні мальовничі краєвиди, побачені за кордоном, не затьмарили почуття любові до українського степу.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
May 30, 2026
Дуже добре і по-домашньому тепло. Як в ті часи, коли літо безкінечне і дитинство, здається, буде тривати вічно.
April 22, 2026
Я стільки сміялася, поки читала цю новинку від видавництва «Лабораторія». Книга «На вулиці Солоній» малювала в моїй голові образ мене маленької й того безтурботного дитинства, коли ми з друзями щодня збиралися на вулиці, цілими днями десь пропадали й цікаво проводили час. Цю книгу можна описати як теплу й затишну. Вона немов накриває свого читача ковдрою, обіймає й каже, що попереду на нас чекає ще дуже багато щасливих моментів🤍
Наприклад, на сторінках ви знайдете згадку про один із улюблених десертів дітей 90-х, а саме – чорний мокрий хліб із цукром. От навіть зараз пишу цей відгук, а в голові образ мене семирічної й цього солодкого хліба. Яка то була смакота!
Також приємно було побачити згадку гри, яку ми називали "резинки". Знаєте, про що йдеться? Бо я навіть зараз могла б повторити декілька хитромудрих рухів, які гарантували перемогу😅
Ія Морела по-справжньому змогла передати відчуття щастя й затишку завдяки цим коротким історіям про пригоди дітей на вулиці Солоній. Я таке дуже люблю й вдячна за це авторці.
• Колись ми вже були щасливі, просто забули.
• Тюба був для батьків «кара Господня», я – для своїх найбільша радість. Як виявилося, і перше, і друге було для нас жахливим тягарем, який ми топили у теплій і часто каламутній воді вуличної чавунної ванни, закриваючись від світу дорослих листям патлатого бузинового куща.
• Вулиця Солона була тим міфічним світом, у якому і старі, і малі почувалися безпечно – вірили в його непохитність, справедливість, безкрайність. І попереду в нас було одне нескінченне, наповнене пригодами літо. Здавалося, що ми завжди були й завжди будемо на цій вулиці разом із дідом Гнатом, бабою Веклою, собакою Сірком і вічно голодним Тюбою. Та життя змінювалося і разом з ним мусили змінюватися й ми. Одні діти виростали, інші народжувалися, старше покоління зникало, куди і як – ми до кінця так і не розуміли.
🎧 All the Trees of the Field Will Clap Their Hands – Sufjan Stevens
Видавництво: Лабораторія
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Наприклад, на сторінках ви знайдете згадку про один із улюблених десертів дітей 90-х, а саме – чорний мокрий хліб із цукром. От навіть зараз пишу цей відгук, а в голові образ мене семирічної й цього солодкого хліба. Яка то була смакота!
Також приємно було побачити згадку гри, яку ми називали "резинки". Знаєте, про що йдеться? Бо я навіть зараз могла б повторити декілька хитромудрих рухів, які гарантували перемогу😅
Ія Морела по-справжньому змогла передати відчуття щастя й затишку завдяки цим коротким історіям про пригоди дітей на вулиці Солоній. Я таке дуже люблю й вдячна за це авторці.
• Колись ми вже були щасливі, просто забули.
• Тюба був для батьків «кара Господня», я – для своїх найбільша радість. Як виявилося, і перше, і друге було для нас жахливим тягарем, який ми топили у теплій і часто каламутній воді вуличної чавунної ванни, закриваючись від світу дорослих листям патлатого бузинового куща.
• Вулиця Солона була тим міфічним світом, у якому і старі, і малі почувалися безпечно – вірили в його непохитність, справедливість, безкрайність. І попереду в нас було одне нескінченне, наповнене пригодами літо. Здавалося, що ми завжди були й завжди будемо на цій вулиці разом із дідом Гнатом, бабою Веклою, собакою Сірком і вічно голодним Тюбою. Та життя змінювалося і разом з ним мусили змінюватися й ми. Одні діти виростали, інші народжувалися, старше покоління зникало, куди і як – ми до кінця так і не розуміли.
🎧 All the Trees of the Field Will Clap Their Hands – Sufjan Stevens
Видавництво: Лабораторія
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
April 24, 2026
Чи хотіли б ви на декілька днів повернутися в дитинство? Особливо якщо ви з покоління міленіалів? Так от, історія занурює нас в приблизно 80–90-ті роки, коли ми ще плоскогубцями перемикали телевізор, взагалі не мали телефонів, коли з’являлися перші пляшки Coca-Cola та інші імпортні й, як нам здавалося, «неземні» ласощі.
Це неймовірно тепла, затишна і добра книга! Про родину, про дружбу, про відданість. Вона змушує іноді посумувати за тими безтурботними часами дитинства, а іноді — веселить пригодами так, що важко стримати сміх. Разом із Сявкою та Тюбою ви полюватимете на привидів, зануритеся в річку Самару, ночуватимете в курені, розповідаючи страшні історії, вкрадете дефіцитний цукор та побуваєте лицарями (ну і пригадаєте, як це — пасти гусей). Ой, тут стільки всього, що все просто не перелічити, адже кожен розділ — це окрема історія з пригодами!
Окремо відзначу мешканців вулиці Солоної. Окрім двох головних героїв, тут неймовірна кількість харизматичних персонажів. У кожного своя особиста історія, і в кожному з них я «впізнавала» сусідів, які жили чи живуть поруч і яких можна зустріти на будь-якій вулиці.
Також додам, що мені сподобалося як це написано. Дуже живо, яскраво, колоритно і водночас простою мовою, через що книга читається неймовірно швидко. І пригадала, що мені дуже сподобалися перші слова в книзі: "колись ви вже були щасливі, просто забули". Ну це в саме серденько!
Висновок: взагалі я вже трошки відчуваю себе самопроголошеним амбасадором сучукрліту у видавництва! Поки що все, що я читаю з їхніх кейсів цього напряму, заходить мені ідеально. Ця чудова історія не стала винятком і залишила в моєму серці дуже багато позитивних емоцій. А взагалі, написала відгук і думаю, що із задоволенням прочитала б про пригоди цих двох у школі. Впевнена, там їм нудно не було б!
Це неймовірно тепла, затишна і добра книга! Про родину, про дружбу, про відданість. Вона змушує іноді посумувати за тими безтурботними часами дитинства, а іноді — веселить пригодами так, що важко стримати сміх. Разом із Сявкою та Тюбою ви полюватимете на привидів, зануритеся в річку Самару, ночуватимете в курені, розповідаючи страшні історії, вкрадете дефіцитний цукор та побуваєте лицарями (ну і пригадаєте, як це — пасти гусей). Ой, тут стільки всього, що все просто не перелічити, адже кожен розділ — це окрема історія з пригодами!
Окремо відзначу мешканців вулиці Солоної. Окрім двох головних героїв, тут неймовірна кількість харизматичних персонажів. У кожного своя особиста історія, і в кожному з них я «впізнавала» сусідів, які жили чи живуть поруч і яких можна зустріти на будь-якій вулиці.
Також додам, що мені сподобалося як це написано. Дуже живо, яскраво, колоритно і водночас простою мовою, через що книга читається неймовірно швидко. І пригадала, що мені дуже сподобалися перші слова в книзі: "колись ви вже були щасливі, просто забули". Ну це в саме серденько!
Висновок: взагалі я вже трошки відчуваю себе самопроголошеним амбасадором сучукрліту у видавництва! Поки що все, що я читаю з їхніх кейсів цього напряму, заходить мені ідеально. Ця чудова історія не стала винятком і залишила в моєму серці дуже багато позитивних емоцій. А взагалі, написала відгук і думаю, що із задоволенням прочитала б про пригоди цих двох у школі. Впевнена, там їм нудно не було б!
May 7, 2026
Неймовірно тепла, щира та світла книга, якої хочеться ще й ще.
Сявка та Тюба — найкращі друзі, мешканці вулиці Солоної, проводять своє останнє літо перед школою в постійних турботах. Спіймати привида, підстерегти дивакуватого Драсті, наїстися цукру під ліжком, заснувати власний лицарський орден — їхні дні сповнені пригод, власних драм та малих радощів.
Вся книга побудована довкола бувальщин друзів та їхніх сусідів з вулиці Солоної. І важливо відзначити майстерність авторки — достатньо кількох речень, до того ж, з дитячої точки зору, аби не лише познайомити нас з персонажами, а й змусити їм співпереживати.
Тут є лише один антагоніст — це час. Той самий, який всіх нас погнав з отого дитинства, в якому нас будила бабуся й кликала на кухню на вареники й молоко. Той час, який виселив нас з рідних вулиць і закинув до незнайомців.
Певно, у кожного була своя вулиця Солона, провулок Мінський чи двори на вулиці Островського. І це робить цю книгу напрочуд рідною, навіть не підбиратиму іншого слова.
Неймовірне читання і чудові враження. І крапелька світлого суму на памʼять про власне дитинство.
Сявка та Тюба — найкращі друзі, мешканці вулиці Солоної, проводять своє останнє літо перед школою в постійних турботах. Спіймати привида, підстерегти дивакуватого Драсті, наїстися цукру під ліжком, заснувати власний лицарський орден — їхні дні сповнені пригод, власних драм та малих радощів.
Вся книга побудована довкола бувальщин друзів та їхніх сусідів з вулиці Солоної. І важливо відзначити майстерність авторки — достатньо кількох речень, до того ж, з дитячої точки зору, аби не лише познайомити нас з персонажами, а й змусити їм співпереживати.
Тут є лише один антагоніст — це час. Той самий, який всіх нас погнав з отого дитинства, в якому нас будила бабуся й кликала на кухню на вареники й молоко. Той час, який виселив нас з рідних вулиць і закинув до незнайомців.
Певно, у кожного була своя вулиця Солона, провулок Мінський чи двори на вулиці Островського. І це робить цю книгу напрочуд рідною, навіть не підбиратиму іншого слова.
Неймовірне читання і чудові враження. І крапелька світлого суму на памʼять про власне дитинство.
April 29, 2026
4,5⭐️
Дуже легка у прочитанні.
Книжка наче точно про моє дитинство у селі. Смішно, просто, сумно і ностальгічно.
Тут є історія кохання й дружби, великі й малі проблеми, люди мудрі та не дуже. Десятки історій в одній, бо так відчувається дитинство. Все відбувається в моменті. І кожен день летить так швидко, що не встигаєш наїстися тих качанів кукурудзи й вареників з вишнями, як уже не тільки вересень почався, а й закінчилося дитинство.
Дуже легка у прочитанні.
Книжка наче точно про моє дитинство у селі. Смішно, просто, сумно і ностальгічно.
Тут є історія кохання й дружби, великі й малі проблеми, люди мудрі та не дуже. Десятки історій в одній, бо так відчувається дитинство. Все відбувається в моменті. І кожен день летить так швидко, що не встигаєш наїстися тих качанів кукурудзи й вареників з вишнями, як уже не тільки вересень почався, а й закінчилося дитинство.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews