Після нескінченних зрад і поневірянь, Ерін Тераїс хоче лише одного — передати здобуту інформацію про легендарний артефакт і зникнути з поля зору тих, хто веде велику гру. Та дуже швидко дівчина розуміє: те, що вона знає, робить її мішенню як для ворогів, так і для вчорашніх союзників.
Ерін змушена знову покинути безпечне місце й приєднатись до Кєрану — темного ельфа й шамана. Його походження, як і вчинки, викликають суперечки: він холодний, жорсткий, але водночас єдиний, хто без вагань готовий допомогти. Між ними — напруга, недовіра й поступове усвідомлення: без підтримки одне одного не вижити.
Тим часом Правиця Чарівника стає центром боротьби за вплив. І поки старі догми руйнуються, а нові союзи будуються на піску, питання лишається тим самим:
Що ти готовий віддати за справжню могутність — і що залишиться, коли вона буде у твоїх руках?
Тата Лінту народилась та виросла у Києві. Навчалась також у Києві — закінчила КНУ ім. Тараса Шевченка, та отримала червоний диплом магістра філології. Попрацювати авторці пощастило в різноманітних компаніях та організаціях, починаючи від редакції друкованого часопису і закінчуючи студією з розробки комп’ютерного програмного забезпечення.
За словами авторки, пише вона відтоді, як навчилась читати та писати. А десь у шухляді досі лежать кілька затертих старих блокнотиків, де дитячим старанним почерком занотовані вигадані казки (так і зароджувалось фентезі).
Першу справжню, як то кажуть, «серйозну» фентезі-повість Тата написала в 15 років. Повість називалась «Влада магії», історія якої розгорталась у вигаданому магічному світі та розповідала про пригоди дівчини-сироти, яку підібрав з вулиці голова Гільдії злодіїв — один з небезпечних та жорстоких злочинців міста. Він намагався виховати з неї собі надійну заміну, але щойно та подорослішала — втекла та помандрувала світом. То була дуже романтична казка, яку певне і личить писати у 15 років.
Над серією «Не час для пророцтв», першою частиною якої стала книга “Хранителі Корони”, Тата почала працювати ще наприкінці 2013 року, і, з великими перервами, зрештою закінчила рукопис у 2019. Наступного року авторка відправила рукопис на Міжнародний літературний конкурс «Крилатий Лев», де він потрапив до «Величного списку».
Тата любить книги, комікси, фільми та комп’ютерні ігри, колекціонує вінілові фігурки Funko POP та мріє помандрувати до Антарктиди та Нової Зеландії. Любить солодке та не любить бути у центрі уваги.
Ще одна частина циклу позаду і я поспішаю поділитись враженнями. Поїхали. Перед нами знайомий світ, де, здавалось би, вже немає того загадкового шарму пізнання нового… Але ж ні. Тепер акцент іде на магічний світоустрій, історію світу, історичних постатей та, власне, ключових артефактів. Ми занурюємось глибше. Цікаво розкривається суть магічного мистецтва еннуе, його історія і принципова відмінність від роварського шаманства. Проявляється втрачена колись таємнича, концентрована сила трольського тхогаарх. Зачіпається питання походження людської сили Стихій.
Хоч ця частина дещо слабша в плані взаємодії героїв, та, однозначно, сильніша атмосферою магії, історії та політики. В основі — протистояння Ілграасу (держави еннуе) і Транкашіру (держави роварів). А також інтриги зовнішньої та внутрішньої політики Оттеару — держави людей.
Ерін Тераїс. Стихійниця Води. Все таки, їй більше пасувала атмосфера небезпеки Червоного лісу, бо в Ілграасі прокинулась якась солодкава «мері сью», що разом з ввімкненою обраністю трішки дратувала. Але, на щастя, це відчуття нівелюється у другій частині книги. Травмована, невпевнена, з потенціалом загадок на майбутнє.
Кєрану. Шаман еннуе. Все такий же цікавий та загадковий. Йому шалено пасує притаманна еннуе не людяність, відстороненість, спроби осягнути нові для нього емоції і несвідоме гальмування цього процесу. Він глибокий, нестандартний і все ще дуже інтригуючий.
Особливо вразила історія його батьків — Елгіона та Айлін.
Послідовність подій інколи носить дещо уривчастий характер. Не без пробілів та зайвих, як на мене, розгалужень.
Екшн починається з другої половини книги і одразу на максимумі. Було непередбачувано і насичено, картинка не начищена до блиску, жива і динамічна. Всі помиляються, інколи програють, тому читач їм вірить.
Фінал відкритий, питань та загадок побільшало, темряви теж. Сподіваюсь, продовження буде скоро. Чекаю🙌
О, так. Друга частина ще захопливіше першої. Нові місця, нові раси, морські пригоди, динамічні дослідження, додаткові історії та інші таймлайни. Як тепер жити пів року до виходу третьої частини? Мені терміново треба знати що буде далі!
«Ціна могутності» дуже сподобалася. Насамперед мені здається, що головним героєм тут є сам світ — він живий, цікавий, а описи міст і культур створюють чудовий атмосферний фон.
По-друге, хоч цікаві й самі персонажі і, але від імені Ерін читати значно легше й захопливіше, ніж від інших.
Слоу-берн любовна лінія з темним ельфом вийшла непоганою і цікавою, але, на жаль, було замало некроманта. Я дуже люблю навіть неголовні романтичні лінії з антагоністами, тому хотілося б побачити більше його взаємодії з Ерін у наступній книзі
По-друге, останнім часом(десь роки зо два), маю певний страх перед серіями книг, бо дуууууже часто друга частина слабкіша за першу, а далі взагалі починається дивне місиво. Так ось, ЦЯ друга частина взагалі не має відношення до мого страху. Пройшло 4 місяці, а я все ще думаю про цю книгу.
Дуже дуже дуже хотілося б, щоб більше людей знали про цю історію.
У першої і другої книги досить різний настрій на мою думку, але вони так логічно перетікають одна в іншу, так гармонійно доповнюють.
Подобається розвиток персонажів, те до чого все йде, світоустрій, складність світу, складність стосунків в ньому, і нарешті це справжня СКЛАДНІСТЬ, обумовлена певними речима, а не щось притягнуте за вуха!!!
Я відмовляюсь чути негативні відгуки про цю історію, і буду битись за неї на кулаках😂