Українська інтелігенція - жертва большевицького терору

Підривна література #1

by Віктор Петров

Надрукований у цій брошурі текст, як і багато іншого, що пов’язане з долею та творчістю видатного українського вченого й письменника Віктора Платоновича Петрова (1894 — 1969 рр.), приховує багато загадок. Ще донедавна широко побутувала логічна версія, вперше запущена в обіг Василем Чапленком у повісті «Його таємниця» (Нью-Йорк, 1976 р.), прототипом головного героя якої — Віктора Петренка — є саме Віктор Петров. Будучи в брутальний спосіб примушений радянськими спецслужбами до співпраці ще перед війною й виконуючи їхні завдання вже в повоєнній Німеччині, Петренко змушений подавати звіти про життя українських вигнанців у таборах «ді-пі», хоча насправді ненавидить більшовицький режим і своїх «хазяїв». Передчуваючи, що його можуть викрасти й репатріювати до СРСР, Петров-Петренко пише гостровикривальну працю про більшовицький терор в Україні й залишає її на своєму робочому столі. Цю статтю знаходять його колеги й друкують спершу в мюнхенській «Українській літературній газеті», а згодом — і окремою брошурою (видавництво «Пролог»).

Genres: History

64 pages, Paperback

First published January 1, 1959

About the author

Viktor Petrov (ukr. Віктор Петров) - Ukrainian ethnographer-archeologist and fiction writer.

For his scientific works as ethnographer-archeologist written in Ukrainian and printed under the real name Viktor Petrov (ukr. Віктор Петров) please use this author-profile: Віктор Петров)

For his fiction works as a fiction writer written in Ukrainian and printed under pseudonym V. Domontovych (ukr. В. Домонтович) please use this author-profile: В. Домонтович)

Reviews

[Данило Судин · Rating 4 out of 5]

Цікава, хоча й неоднозначна брошура / стаття.
З одного боку, класичний текст і мартиролог сталінських репресій проти української інтелігенції.
З іншого, блискуче виконана провокація НКВД... Тому передмову Брюховецького читати просто обов'язково. В ній пояснено: а) контекст появи цієї статті, б) існування двох редакцій тексту. І 1959 р. в обіг потрапив... скорочений текст. А от в цій публікації він повний.
А причина існування двох редакцій - цензура НКВД... І сам текст мав бути інструментом "внедрения" Петрова в українське середовище на еміграції.
Але текст дуже сильний.
То чи не вів Домонтович незалежну гру? І таки переграв НКВД?