What do you think?
Rate this book
Звичайна
Інакша
В цукерочку до чаю додали трохи перцю чилі.
Лета — більше не звичайна дівчина з Плантації. Адаптація в Ордені, наслідки свіжих ран, минуле Саюліса, що не відпускає хлопця досі… Що ще потрібно здолати Леті, аби нарешті прийняти себе інакшу та дізнатися правду про мутантів?
Кохання, пригоди, розгадки — у другій частині дилогії «Звичайна».
Лета — більше не звичайна дівчина з Плантації. Адаптація в Ордені, наслідки свіжих ран, минуле Саюліса, що не відпускає хлопця досі… Що ще потрібно здолати Леті, аби нарешті прийняти себе інакшу та дізнатися правду про мутантів?
Кохання, пригоди, розгадки — у другій частині дилогії «Звичайна».
380 pages, Hardcover
Published May 1, 2026
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
April 30, 2026
Досі не можу повірити, що мені пощастило стати ARC-читачкою цієї історії. Для мене це перший такий досвід, і я тішусь, як дурний до сиру, бо відчуваю себе справжньою першовідкривачкою. Тому ще раз щиро дякую авторці за таку можливість — це було неймовірно приємно й хвилююче 💕
«Інакша» Лілії Кухарець — це друга частина дилогії, першу я читала у грудні минулого року. Пам’ятаю, що «Звичайна» мені зайшла, тож була цікаво, чи втримаються мої симпатії й у продовженні. І спойлер: так, друга частина мені теж сподобалась.
Авторка не затягує з розгоном і не розмахує довгими вступами — просто одразу кидає у вир подій. І це саме той випадок, коли хочеться сказати: «Дякую». Текст легкий, сюжет теж, читаєш і розслабляєшся. Немає цього відчуття, що треба щось розгадувати, запам’ятовувати чи ламати голову. Персонажів небагато, і вони не забивають кеш — це, мабуть, моя улюблена характеристика, бо в мене з перенавантаженням іменами завжди проблеми.
Майже всі герої викликали симпатію — навіть Аштра, яка вміє вкорінитися під шкіру своїм характером, але при цьому лишається зрозумілою. А щодо Лети — я реально здивувалась, наскільки вона змінилась. Від дівчини з першої частини не залишилося й сліду: вона подорослішала, стала мудрішою, і моментами я навіть не очікувала від неї такої зрілої реакції на певні неприємні ситуації.
Трохи бракувало Саюліса — у «Звичайній» вони з Летою були постійно разом, і їхні взаємодії давали гарну динаміку. Тут же його було менше, ніж хотілось, і я зловила себе на бажанні прочитати бодай кілька глав від його імені. Думаю, він би додав історії ще більше глибини й емоційності.
Це одна з тих історій, які відкриваєш, знаючи, що з героями все буде добре — і замість того, щоб біситися від цього, ти навпаки заспокоюєшся. Як патологічна тривожниця, я дуже ціную такі книжки: коли не треба хвилюватися, а можна просто насолоджуватися плавним і комфортним сюжетом. І так, інколи я реально посміювалася з діалогів, бо герої мають свою хімію й легкість.
При цьому я не можу назвати дилогію затишним фентезі. Все ж антиутопічний світ дає про себе знати — з небезпеками, складними рішеннями та обмеженнями. Читати було цікаво, але особисто мені хотілося більше описів. Прям таки більше деталей, щоб довше «поваритись» у цьому світі. Бо потенціал тут величезний, і я щиро сподіваюсь, що авторка ще захоче повернутися до нього — можливо, в новій історії, де розкриє цей всесвіт ширше.
Загалом, я дуже гарно провела час з цією книжкою. Це було супер комфортно, легко і навіть терапевтично. Дякую за такі відчуття 🥹
«Інакша» Лілії Кухарець — це друга частина дилогії, першу я читала у грудні минулого року. Пам’ятаю, що «Звичайна» мені зайшла, тож була цікаво, чи втримаються мої симпатії й у продовженні. І спойлер: так, друга частина мені теж сподобалась.
Авторка не затягує з розгоном і не розмахує довгими вступами — просто одразу кидає у вир подій. І це саме той випадок, коли хочеться сказати: «Дякую». Текст легкий, сюжет теж, читаєш і розслабляєшся. Немає цього відчуття, що треба щось розгадувати, запам’ятовувати чи ламати голову. Персонажів небагато, і вони не забивають кеш — це, мабуть, моя улюблена характеристика, бо в мене з перенавантаженням іменами завжди проблеми.
Майже всі герої викликали симпатію — навіть Аштра, яка вміє вкорінитися під шкіру своїм характером, але при цьому лишається зрозумілою. А щодо Лети — я реально здивувалась, наскільки вона змінилась. Від дівчини з першої частини не залишилося й сліду: вона подорослішала, стала мудрішою, і моментами я навіть не очікувала від неї такої зрілої реакції на певні неприємні ситуації.
Трохи бракувало Саюліса — у «Звичайній» вони з Летою були постійно разом, і їхні взаємодії давали гарну динаміку. Тут же його було менше, ніж хотілось, і я зловила себе на бажанні прочитати бодай кілька глав від його імені. Думаю, він би додав історії ще більше глибини й емоційності.
Це одна з тих історій, які відкриваєш, знаючи, що з героями все буде добре — і замість того, щоб біситися від цього, ти навпаки заспокоюєшся. Як патологічна тривожниця, я дуже ціную такі книжки: коли не треба хвилюватися, а можна просто насолоджуватися плавним і комфортним сюжетом. І так, інколи я реально посміювалася з діалогів, бо герої мають свою хімію й легкість.
При цьому я не можу назвати дилогію затишним фентезі. Все ж антиутопічний світ дає про себе знати — з небезпеками, складними рішеннями та обмеженнями. Читати було цікаво, але особисто мені хотілося більше описів. Прям таки більше деталей, щоб довше «поваритись» у цьому світі. Бо потенціал тут величезний, і я щиро сподіваюсь, що авторка ще захоче повернутися до нього — можливо, в новій історії, де розкриє цей всесвіт ширше.
Загалом, я дуже гарно провела час з цією книжкою. Це було супер комфортно, легко і навіть терапевтично. Дякую за такі відчуття 🥹
Review of advance copy received from Author
Лілія Кухарець «Інакша»
Вдруге в житті пощастило бути ARC-читачем твору, якого світ ще не читав. І так уж сталося, що це саме ті дві книжки, які є складовою однієї дилогії.
Це була цікава пригода по Ордену та по лісах разом з командою мисливців, які на своєму шляху зустрінуть не тільки інакших, а ще й купу всякого іншого.
Початок для мене був не самим легким, тому що події останньої сцени були не такими свіжими у памʼяті. Для вас невеличкий спойлер: з цим ви вже не зіштовхнетесь, коли будете читати після старту продажів. Ну да, я трішки більше знаю на цьому етапі🤭 Після перших 10% оповідання пішло дуже динамічно для мене. Книжка читалась легко, хотілося далі читати. Може ромфант — мій жанр? Може саме така фантастика мені потрібна?) Прям вже бачу як ви накидуєте мені різний ромфант, раз я вже тут почав задумуватись😅 Сподобався розвиток Лети. Вона стає більш гострою на язик, більше сміливості не тільки в очах, а ще й в діях. Дійсно перетворюється на круту мисливицю. А що там далііііі…. Я міг би очікувати цього за допомогою аналізу, натомість повністю вимкнув мозок — і всього лише насолоджувався історією. Як на мене, це найкраща похвала авторці.
Було декілька сцен, де персонажі комунікують і вирішують питання. І тут ставлю жирний лайк письменниці за просування механіки «поговорити і вирішити питання». Правда, не всі хочуть спілкуватися, а про «почути» — тим паче🤭 Добре, що хоч потім вміють визнавати свої помилки і йти назустріч. Ох, сподіваюсь, я вам не насипаю спойлер за спойлером)
В тексті стало набагато більше метафор. Не виділяв би цей факт ні в мінуси чи плюси твору. Голос Лілії все одно зберігся, але декілька разів довелося повертатися по тексту для більш чіткого усвідомлення подій. Через це хотілося би більше описових абзаців — фундаменту сцен додати. Декорації не розсипаються, проте деталей хотілося більше — шоб мене в сцені потримали трішки довше.
Закінчилася історія неочікувано. Неочікувано швидко. Сидиш собі читаєш. Читаєш. Читаєш. А потім хєракс — і фінал. І наче не кліфгенґер, а наче і він😅 Ліліє, а буде продовження? А то я мʼяско з кісточки зʼїв, а хрящики не встиг🤷♂️ в мене забрали тарілку😁
Однак маю вам сказати, що книжку я закрив з либою на всі 32. Далеко не кожен раз таке відбувається)
Якщо ви читали першу частину, думаю, в продовженні розчаровані не будете. Видно, що Лілія хоче розвиватися в письменницькій майстерності. Тому зичу розвитку, продаж і нових ідей (або продовження старих🌚)!
Більше книжок і оглядів, а також емоцій в процесі читання можна побачити у мене в тг-каналі⬇️
https://t.me/lesyk_sashko
Це була цікава пригода по Ордену та по лісах разом з командою мисливців, які на своєму шляху зустрінуть не тільки інакших, а ще й купу всякого іншого.
Початок для мене був не самим легким, тому що події останньої сцени були не такими свіжими у памʼяті. Для вас невеличкий спойлер: з цим ви вже не зіштовхнетесь, коли будете читати після старту продажів. Ну да, я трішки більше знаю на цьому етапі🤭 Після перших 10% оповідання пішло дуже динамічно для мене. Книжка читалась легко, хотілося далі читати. Може ромфант — мій жанр? Може саме така фантастика мені потрібна?) Прям вже бачу як ви накидуєте мені різний ромфант, раз я вже тут почав задумуватись😅 Сподобався розвиток Лети. Вона стає більш гострою на язик, більше сміливості не тільки в очах, а ще й в діях. Дійсно перетворюється на круту мисливицю. А що там далііііі…. Я міг би очікувати цього за допомогою аналізу, натомість повністю вимкнув мозок — і всього лише насолоджувався історією. Як на мене, це найкраща похвала авторці.
Було декілька сцен, де персонажі комунікують і вирішують питання. І тут ставлю жирний лайк письменниці за просування механіки «поговорити і вирішити питання». Правда, не всі хочуть спілкуватися, а про «почути» — тим паче🤭 Добре, що хоч потім вміють визнавати свої помилки і йти назустріч. Ох, сподіваюсь, я вам не насипаю спойлер за спойлером)
В тексті стало набагато більше метафор. Не виділяв би цей факт ні в мінуси чи плюси твору. Голос Лілії все одно зберігся, але декілька разів довелося повертатися по тексту для більш чіткого усвідомлення подій. Через це хотілося би більше описових абзаців — фундаменту сцен додати. Декорації не розсипаються, проте деталей хотілося більше — шоб мене в сцені потримали трішки довше.
Закінчилася історія неочікувано. Неочікувано швидко. Сидиш собі читаєш. Читаєш. Читаєш. А потім хєракс — і фінал. І наче не кліфгенґер, а наче і він😅 Ліліє, а буде продовження? А то я мʼяско з кісточки зʼїв, а хрящики не встиг🤷♂️ в мене забрали тарілку😁
Однак маю вам сказати, що книжку я закрив з либою на всі 32. Далеко не кожен раз таке відбувається)
Якщо ви читали першу частину, думаю, в продовженні розчаровані не будете. Видно, що Лілія хоче розвиватися в письменницькій майстерності. Тому зичу розвитку, продаж і нових ідей (або продовження старих🌚)!
Більше книжок і оглядів, а також емоцій в процесі читання можна побачити у мене в тг-каналі⬇️
https://t.me/lesyk_sashko
May 27, 2026
Продовження «Звичайної» вийшло динамічнішим ніж перша частина, хоча спочатку здавалося навпаки. Тут більше «інакших», більше екшену, і більше інтимних сцен))
Лета продовжила змінюватися і рости від «тендітної квіточки» до «богині Просторів», як її називав Саюліс☺️, а їх стосунки — теплі і комфортні (таке в книгах трапляється рідко)😁 мені сподобалася їхня взаємопідтримка і ніжність одне до одного.
На якусь мить я була подумала, що в цій частині, як і в попередній не буде жодного негативного героя, всі будуть милі і пухнасті (а моя душенька тягнеться до інших персонажів) і раптом зʼявилася зірочка Аштра і знищила будь який натяк на мерісʼюшність Лети. Мені було цікаво спостерігати за їх взаємодією далі і сподобалося якими стали їх стосунки наприкінці.
Момент який мене вразив — те що трапилося в 21 розділі. Чомусь для мене це стало несподіванкою, і я сиділа і якийсь час думала: чому я не припускала цього повороту раніше, бо озираючись на сюжет назад — до цього йшло. Але авторка майстерно заплутала мене і я навіть подумати не могла, що героїня прийме таке рішення.
В цій книзі авторка відповіла на питання, які турбували по закінченню першої: поява мутантів і причини загибелі батьків Лети. Герої шукали спосіб позбутися інакших, і разом з тим знайшли своє місце в цьому світі і зрозуміли чого хочуть по справжньому.
Підсумовуючи скажу, що мені сподобалося, як закінчилася історія Лети і Саюліса. Вона багатогранна і ховає в собі більше ніж просто історія про кохання в постапокаліптичному світі.
Лета продовжила змінюватися і рости від «тендітної квіточки» до «богині Просторів», як її називав Саюліс☺️, а їх стосунки — теплі і комфортні (таке в книгах трапляється рідко)😁 мені сподобалася їхня взаємопідтримка і ніжність одне до одного.
На якусь мить я була подумала, що в цій частині, як і в попередній не буде жодного негативного героя, всі будуть милі і пухнасті (а моя душенька тягнеться до інших персонажів) і раптом зʼявилася зірочка Аштра і знищила будь який натяк на мерісʼюшність Лети. Мені було цікаво спостерігати за їх взаємодією далі і сподобалося якими стали їх стосунки наприкінці.
Момент який мене вразив — те що трапилося в 21 розділі. Чомусь для мене це стало несподіванкою, і я сиділа і якийсь час думала: чому я не припускала цього повороту раніше, бо озираючись на сюжет назад — до цього йшло. Але авторка майстерно заплутала мене і я навіть подумати не могла, що героїня прийме таке рішення.
В цій книзі авторка відповіла на питання, які турбували по закінченню першої: поява мутантів і причини загибелі батьків Лети. Герої шукали спосіб позбутися інакших, і разом з тим знайшли своє місце в цьому світі і зрозуміли чого хочуть по справжньому.
Підсумовуючи скажу, що мені сподобалося, як закінчилася історія Лети і Саюліса. Вона багатогранна і ховає в собі більше ніж просто історія про кохання в постапокаліптичному світі.
May 10, 2026
Минулого року я вперше прочитала книгу такого жанру, ще й української письменниці! Мені дуже сподобалось, тому я очікувала на другу частину. І ось нарешті я її дочитала і маю можливість поділитись враженнями 🥹
Друга частина більше розповідає нам, як влаштований Орден, як живуть мисливці, їхні звичаї і традиції. Ми знайомимось з новими героями, дуже класними! У Лети зʼявляються нові друзі)
А щееее, не буду спойлерити, але зʼявиться один персонаж з минулого і дасть трохи жару)
Мені дуже сподобалось, як розвивались стосунки між Летою і Саюлісом. Він дослухався до неї, а вона до нього. Вони відкривала один в одному нові почуття та емоції.
Ну і звіііііісно, в цій книзі герої відправляються на пошук розгадки - чому світ змінився. Сама місія дуже емоційна. Відбувається багато подій, які змушують серце прискорено битись та поглинати сторінку за сторінкою. І чи знайдуть вони відповіді, то вже треба вам читати книгу.
Окремо варто додати, скільки гарних моментів відбувається між парою. Як гарно письменниця описує їхню взаємодію. А як гарно то уявляти 🥹
« - Якщо я море, то ти - берег, - відповів Саюліс, уперто шукаючи мій погляд. — Місце, куди хвиля завжди вертається. Піщана коса, що не дає воді
заходити далеко, стримуючи найжахливіші шторми. Прихисток, до якого тягнуться човни моїх думок, хай на яку відстань відпливли.»
Ну як же гарно!!!!! 😍
Друга частина більше розповідає нам, як влаштований Орден, як живуть мисливці, їхні звичаї і традиції. Ми знайомимось з новими героями, дуже класними! У Лети зʼявляються нові друзі)
А щееее, не буду спойлерити, але зʼявиться один персонаж з минулого і дасть трохи жару)
Мені дуже сподобалось, як розвивались стосунки між Летою і Саюлісом. Він дослухався до неї, а вона до нього. Вони відкривала один в одному нові почуття та емоції.
Ну і звіііііісно, в цій книзі герої відправляються на пошук розгадки - чому світ змінився. Сама місія дуже емоційна. Відбувається багато подій, які змушують серце прискорено битись та поглинати сторінку за сторінкою. І чи знайдуть вони відповіді, то вже треба вам читати книгу.
Окремо варто додати, скільки гарних моментів відбувається між парою. Як гарно письменниця описує їхню взаємодію. А як гарно то уявляти 🥹
« - Якщо я море, то ти - берег, - відповів Саюліс, уперто шукаючи мій погляд. — Місце, куди хвиля завжди вертається. Піщана коса, що не дає воді
заходити далеко, стримуючи найжахливіші шторми. Прихисток, до якого тягнуться човни моїх думок, хай на яку відстань відпливли.»
Ну як же гарно!!!!! 😍
March 22, 2026
"Шрами - це наші спогади, відзнаки, яких ніхто ніколи за роботу мисливцям не дає. Символ, що ти вижив."
Моя улюблена цитати, яка сильно відгукується всередині❤️
В цій частині я споглядала за приємною хімією між головними героями. Зовсім інші локації й нові небезпеки. Лета працювала над собою. Зріст відчувався і в психологічному, і у фізичному плані. Я обожнюю таких сильних героїнь.
Вона за раціональність, логіку і дії. Дівчина, яка йде до своєї мети, не дивлячись на перешкоди. А з її казковою вдачею, іноді це дуже важко зробити. Та поруч будуть друзі й коханий хлопець, які наддають впевненості. Я впевнена, що разом і гори звернуть.
"Інакша" через романтичну лінію і жагу до пригод, певно, сподобалась мені більше за першу частину. В тексті на вас очікує ніжність партнерів, щире кохання і глибокі почуття. В сучасному світі цих відчуттів часто не вистачає.
Палкі сцени також просоченні ними, і ще трохи вогнику, або, все ж таки, великого багаття. Справді було чуттєво.
Мені також сподобалось ставлення хлопця до Лети. Він дає можливість робити власний вибір і власні помилки. Підтримуючи її при цьому та намагаючись вберегти. Свобода в діях і довіра - вартує багато чого.
Але, як на мене, це тільки приємне доповнення до сюжету. Бо загалом на вас чекають небезпечні пригоди, нові локації, відкриття родинної правди.
"Цей світ не керується логікою. Це всратий рандомайзер."
Read
March 15, 2026Приємне й затишне продовження історії про постапокаліптичний світ✨
Оригінальний сюжет, книга легко читається й дуже кінематографічна.
Сподобалися стосунки героїв: спокійні, без зайвої драми, з розмовами про проблеми та пошуком шляхів їх вирішення❤️
Про таку здорову і правильну динаміку між персонажами завжди приємно читати.
Оригінальний сюжет, книга легко читається й дуже кінематографічна.
Сподобалися стосунки героїв: спокійні, без зайвої драми, з розмовами про проблеми та пошуком шляхів їх вирішення❤️
Про таку здорову і правильну динаміку між персонажами завжди приємно читати.
May 24, 2026
Дуже достойний дебют - сюжетні лінії завершені, хепі-енд не солодкавий, лор розвинений логічно. Приємно-наївний оптимістичний тон - якраз те, що треба в ніч обстрілів. Дуже радію таким дебютам)
May 4, 2026
«Інакша» - Лілія Кухарець 🦌
Жанр: апокаліптична романтика
Про сюжет багато не говоритиму, щоб уникнути спойлерів до першої частини, хоча друга книга дуже насичена подіями. Тому ділюся своїми загальними враженнями.
Ця частина така ж легка, мила та пригодницька, хоча на початку довелося трохи напружитися, щоб згадати героїв і події минулої книги.
Дуже сподобалося, що в цій частині більше вплетено різних деталей та інформації про світ, уявлення людей і їхній устрій. Саме ці моменти були для мене найцікавішими. Я б навіть сказала, що ця частина - моя фаворитка.
Проте моментами не вистачало плавного переходу між сценами. Хотілося, щоб події розвивалися не так швидко й мали більше описів для повного занурення.
Загалом маю особливий сентимент до історій, що нагадують підліткові дистопії, які були популярними раніше. Хоч ця дилогія трохи іншого жанру (і більш гаряча😊), деякі схожості є - а мені таке подобається. Клас 🖤
Жанр: апокаліптична романтика
Про сюжет багато не говоритиму, щоб уникнути спойлерів до першої частини, хоча друга книга дуже насичена подіями. Тому ділюся своїми загальними враженнями.
Ця частина така ж легка, мила та пригодницька, хоча на початку довелося трохи напружитися, щоб згадати героїв і події минулої книги.
Дуже сподобалося, що в цій частині більше вплетено різних деталей та інформації про світ, уявлення людей і їхній устрій. Саме ці моменти були для мене найцікавішими. Я б навіть сказала, що ця частина - моя фаворитка.
Проте моментами не вистачало плавного переходу між сценами. Хотілося, щоб події розвивалися не так швидко й мали більше описів для повного занурення.
Загалом маю особливий сентимент до історій, що нагадують підліткові дистопії, які були популярними раніше. Хоч ця дилогія трохи іншого жанру (і більш гаряча😊), деякі схожості є - а мені таке подобається. Клас 🖤
Displaying 1 - 8 of 8 reviews