Максим Оса

Maxym Osa #1-2

by Igor Baranko, Безосібний (Translator)

17-те століття. Значна частина України входить до складу польської держави, найбільшої країни в Європі. На південному кордоні країни за "Дикими степами", заснована козаками маленька республіка "Січ". Звідки вони здійснюють часті набіги на турецькі порти.
Польський уряд потурає таким діям, які послаблюють Туреччину. Крім того, козаки звільнюють численних християнських рабів з неволі, також ці рейди часто розглядаються як благородні вчинки.

Герой оповідання, відомий майстер зброї, козак "Максим Оса", повертається після одного з таких походів, і розуміє, що всі були впевнені в його смерті, і ніхто не впізнає його. Навіть його наречена відмовляється з ним розмовляти. Він бачить, вона впізнала його...
Сімейні таємниці, поєдинки, зрада, полювання за скарбами і таємничі вбивства. Це все та інше чекає на вас...

Genres: Comics, Graphic Novels, Fantasy, Detective, Ukraine, Ukrainian Literature, Fiction

96 pages, Paperback

First published January 1, 2008

About the author

Igor Baranko is a French, American and Ukrainian comics books writer.

Baranko's contribution to French-Belgian/French language comics legacy includes «L'Empereur-Ocean» (2003 - 2004), «Exterminateur 17: La Trilogie Ellis» (2003 - 2008,), «La Danse Du Temps» (2005 - 2006), «Maxym Osa» (2008 - 2009) and «Les Princesses Égyptiennes» (2010 - 2011).

Baranko's contribution to American/English language comics legacy includes «Pifitos: A Newly Found Unknown Poem of Homer» (2001) and «Skaggy the Lost» (2002 - 2003).

Baranko's contribution to Ukrainian language comics legacy includes «Повернення Мамая» (Povernennia Mamaya, 1993), «Святослав і вікінг» (Svyatoslav i vikinh, 1993), and «Мамай-змієборець. Кіква» (Mamay-zmiyeborets. Kikva, 1993)

Since 2013 Baranko lives and works in Asia, in Thailand working in collaboration with Russian Hindu thought leader Swami Avadhut (Georgi Aistov) and Ukrainian comics-writer Oleksiy Chebykin on a graphic novel series about Mahabharata called "Mahabharata Gods & Heroes". In 2021 Baranko and Chebykin plan on publishing the entire graphic novel "Mahabharata Gods & Heroes" in 3 volumes.

For Ukrainian-language profile see Ігор Баранько

Reviews

[Maksym Karpovets · Rating 5 out of 5]

Ось показовий приклад того, яким має бути український комікс (а тепер ще й україномовний, адже перший варіант мальопису був на російській "гоголівській" мові). Тут все добре: візуальна динаміка історії, заплутаність сюжету, яскраві й колоритні герої, несподіваний фінал і, звісно ж, просто вибуховий український колорит, нехай і місцями стереотипний. Для декого наявність чорно-білої палітри може викликати сумнів у багатому колориті історії, але справність будь-якого хорошого коміксиста – у його умінні розповісти історію кількома штрихами, лініями, акцентами, що й чудово вийшло у Ігоря Баранька.

Історія про козака Максима Осу наче веде нас знайомими стежками, особливо якщо взяти зараз вельми популярний дискурс характерництва (проте не настільки популярним, щоб знімали серіали, фільми й тим більше випускали масово мальовані історії), але щоразу обманює. Спочатку ми очікуємо, що це буде містичний бойовик із винищення нечисті, адже й сам топос цвинтаря це передбачає, а особливо могила самого Оси, біля якої він випиває не перший бутель горілки. Раптом це все перетворюється у містичний і водночас культурологічний детектив, який, знову ж таки, нас щоразу обдурює (і це таке задоволення бути обдуреним!), видаючи щоразу нові й нові версії щодо вбивства козака-вовкулаки, місцезнаходження скарбу й наявності серед цього безладу сліду відьомства. Так, до фіналу декілька версій мінятимуться як у калейдоскопі, несподівано додаючи нових акцентів як до історії, так і персонажів. Останні ж у Баранька чудово прописані. Чесно, кожен із них заслуговує окремого спін-оффу (відокремленої історії, дотичної до основної), розгортаючись у будь-яких можливих варіантах.

Ось цей нерозкритий потенціал світу Максима Оси вражає і засмучує найбільше, адже вкрай шкода, що автор (чи хтось із послідовників) не розвинув франшизу. Навіть у самому ритмі відчувається, як Баранько захоплюється історією, розкриває і розвиває всесвіт у різних перспективах, які місцями надто тісно накладаються одна на одну. Скажімо, принцип історія в історії тут є основним художнім методом, який допомагає як розвинути основний лейтмотив, так і розширити світ. Чи не хотілося б нам дізнатись, як вчився Максима Оса у князя Костянтина Острозького? Як воював із турецьким військом? Чи про історію Гелени, Маринки, Андрійка? Усе це легко може перерости у блискучий цикл, нічим не гірший, дозволю собі знахабніти, від Міньйоли й інших зірок мальописної сцени.

Усе ж, робота Ігоря Баранько, більше відомого на Заході (несподівано?), аніж у нас, є взірцем для юних коміксистів і коміксисток, які тільки-тільки розпочинають свій важкий і цікавий творчий шлях. Баранько дуже добре балансує між великими та малими панелями, де на перших показує динамічні сцени, а на других – більше розмовні, тому й там домінує текст, а зображення може бути не таким деталізованим. Це показує, що автор ввібрав особливості як американської, так і європейської школи, перемикаючись між ними за потреби. Деякі рішення у панелях викликали питання, але це поодинокі й зовсім не помітні моменти. Також варто не помітити діалоги, які у цьому виданні перекладені чудово українською. У мене жодного разу не виникало відчуття штучності чи неадекватності в перекладі, тому робота перекладачки теж заслуговує подяки. Суть "Максима Оси" – це талант швидко й цікаво розповісти історію завдяки влучних і виразним кадрам, а чи не це ми очікуємо від гарного мальопису? Тому наполегливо раджу вже ознайомитись із цією роботою, а ще краще – придбати у паперовому варіанті.

[Pavlo · Rating 5 out of 5]

Відразу з порогу хочеться необгрунтовано нахвалювати вищезгаданий мальопис, а також брудно лаятися, бо Оси досі немає в шкільній програмі з української літератури.
⠀
«Максим Оса» має кілька потужних козирів, що роблять цю мальовану історію, якщо і не контркультурним феноменом, то продуктом поза часом точно, а це вже тверда заявка на Зал Слави мальованих історій, як мінімум.
⠀
Найцікавіша риса цього твору — це те, що його може читати аргентинець, канадієць, італієць і звісно ж українець без лишніх пояснень та адаптацій. Все тому, що головний герой такий собі збірний образ «хорошого хлопця» усіх часів. Класичний забіяка-спритник, що не цурається алкоголю, вправно володіє зброєю, має проблеми з дисципліною, але також має тверді життєві принципи та переконання.
⠀
Такий головний герой органічно корелює з ранніми персонажами Клінта Іствуда, варто йому замінити шапку на стетсона. Чи вдягніть замість жупана плащ, домалюйте хвоста і матимете харизматичного Джона Блекседа. Якщо ж вам не подобаються коти і ви зростали на BD чи фуметті, ви легко побачите в цьому козарлюзі спритного Текса чи сміливого Коротуна Мальтійця.
⠀
Наступний козир — це вправність, з якою Ігор Баранько [автор коміксу] плете сюжетну канву. Здавалася б, маємо комплект цілком архетипних, аж до оскоми, персонажів. Автор же кількома штрихами вшкварює такі харизматичні характери, що здається, неначе знаєш їх все життя, та що там, я досі впевнений, що з Катрею-шинкаркою дітей хрестив.
⠀
Окремої згадки вартий візуальний стиль Баранька. Лаконічний, інколи недбалий та завжди влучний і збалансований. Вміла робота з панелями, майстерне жонглювання розмірами та розташуванням враз розганяє чи пригальмовує сторітелінг. Ці всі модуляції настільки органічні та точні, що тільки коли перегортаєш останню сторінку двотомника, розумієш, що мальопис виконаний у ч/б і колір тут був би зайвий.
⠀
Та все ж коли комікс дочитано до кінця, приходить сум та журба. Адже мальопис створений на замовлення бельгійського видавництва в далекому 2008 році, міг би стати для українців власним Тен-Теном, Бетменом чи Ґатсом-берсерком.

«Максим Оса» беззаперечно заслуговує на продовження, а також на свою власну серію та на своє місце в українській національній культурі й спадщині.

Насамкінець кілька слів про саме видання. «Максим Оса» відкриває серію «Український мальопис», що в перспективі налічуватиме кілька томів і міститиме знакові українські мальовані історії. Видання має стильну суперобкладинку чорного кольору, з приємного на дотик матового паперу, на якому не залишається відбитків. Двотомник має збільшений формат, порівняно з давнішими виданнями, і віддрукований на папері Munken. О цей папір заслуговує окремої згадки, він не має глянцування чи матування, на ньому не залишається відбитків пальців, а найголовніше — його структура та білизна вигідно підкреслює чорно-білу палітру твору.

Видання надзвичайно якісне і мальопис безперечно заслуговує на нього, а ми врешті маємо змогу прочитати легендарну мальовану історію в найліпшому вигляді.

[Ярослава · Rating 4 out of 5]

З мінусів - здається, не несповна сто сторінок було забагато поворотів сюжету, які врешті сиплються, як горох з мішка: ані тобі часу вигадати свою версію, ані тобі часу похвилюватися за героїв. І текст (очевидно, переклад з російської) лише виграв би від втручання редактора (скажімо, голови, підозрюю, розрубають як кавун, а не як гарбуз; не кажучи вже про подекуди спірний синтаксис).

З плюсів - усе інше. Мені дуже сподобалося! Початок - просто взірцевий приклад, як змусити читача читати далі: головний герой гірко п'є на могилі і розмовляє з її, гм, резидентом - на кого, мовляв, мене залишаєш? Себто одразу драма і пару сторінок перегорнеш, щоб довідатися, хто ж там. Потім виявляється, що на могилі написане ім'я цього самого козака, й далі гортаєш, щоб довідатися, як так склалося :)
Графіка мені також сподобалася - і, я не знаю, режисура? Різний ракурс у різних панельках і тд.

Загалом, милий детектив з легким нальотом містики у антуражі ранньомодерної України - козаки, відьми, перевертні, дрібна шляхта, освячені кулі і всяке таке добро.


В інтернеті є, звісно, й піратські версії - а можна легально придбати на Obreey Store за смішні 5,20 грн.

[Oleksii Dolhuliov · Rating 4 out of 5]

Козацькі страсті

[Roman Zarichnyi · Rating 5 out of 5]

«Максим Оса», як і багато інших робіт Ігоря Баранько, виконаний у чорно-білому стилі та розповідає про козака Корсунського полку, який ходив по холодній грішній землі у XVII столітті. Історія містить багато змішаних жанрів, але я б описав її як історичний містичний детектив із сатиричним забарвленням. І саме детективна складова дає ту багатошаровість розповіді, яку хочеш збагнути читаючи цей комікс.

Козак Максим Оса в 1636 році повертається назад у Запорізьку Січ після довготривалих набігів на Кримський півострів проти турків. Але дома він неочікувано зіштовхується з незрозумілою для себе чуткою, козак виявляє, що його вважають мертвим. Уявіть здивування Оси та дивакуватість ситуації, а ще й поведінку оточуючих, які думають, що то якийсь проклятий демон виліз із пекла та стоїть перед ними в тілі козака. Навіть кохана наречена бере його слова за нісенітницю та звинувачує у відвертій брехні. Максим Оса випитує, де ж знаходиться тоді його тіло, де та могила, в яку кинули українського хлопця. Після того, як він знаходить ту яму й бачить на хресті своє ім’я, то вирішує випити трішки оковитої та поринути в трагічні роздуми, бо ситуація стала ще загадковішою.

Далі у блозі.

[Dmytro Zozulia · Rating 5 out of 5]

Прекрасна історія про українського Шерлока Голмса з рисами Відьмака - Максима Осу. Я в захваті!

[Olena Prikhno · Rating 5 out of 5]

Якось так вийшло, що цей комікс я отримала в подарунок від його ж видавців. З хлопцями я домовилась поговорити про життя-буття, про комікс-культуру в Україні і тут - на тобі! - 2 новеньких примірника.
Перше, що кидається в очі, - це, звісно, оформлення: глянцеві сторінки, тверда яскрава обкладинка. Знайомі мені з дитинства комікси не були настільки привабливими, хоча сторінки трохи виблискували глянцем. Малюнки Ігоря Баранька - чорно-білі, натуралістичні, чимось нагадує Sin City 17 століття. Мені сподобалось вимальовування персонажів, відразу відчувається характер того чи іншого героя.
Окреме слово про сюжет - він справді захоплює. Я всілася за "Максима Осу" після роботи і ніби поринула в інший світ: з одного боку козаки-характерники, стурбовані Гуманізмом шляхтичі і шинкарки з горілкою напоготові на тлі Речі Посполитої та турецьких походів, з іншої - відьми, перевертні, дурманні зілля та осинові кілки. Детективний розвиток подій коміксу я передбачити не змогла і підозрювала по черзі всіх героїв, що теж додає від мене очок.
Познайомившись з "Максимом Осою" я розвінчала для себе 2 стереотипи: комікси таки можуть бути сюжетно непердбачувані, і у такому вигляді українська культура та історія, без віночків та шароварів, може бути цікава світовому читачу. А у 2017 ще й фільм вийде, трейлер вже можна переглянути. Дочекаємось, що років так через 50 американські дітлахи куплятимуть не костюм Спайдермена, а Максима Оси:)

[Іван Синєпалов · Rating 4 out of 5]

Якби "Максим Оса" мав такий же обсяг, як і "Орда", це йому б дуже сильно допомогло, бо розв'язка тут настає надто швидко. Зовсім не встигаєш зорієнтуватися у подіях і розробити власну версію, а до того ж на останніх кількох сторінках геть усе вивалено гамузом. Ніби як у Пуаро, та все ж не як у Пуаро.

Текст, очевидно, перекладався з російської, і деякі її рудименти там залишились. Наприклад, головний герой розповідає, що він "навчався латині і грецької", хоча по-козацьки мав би сказати, що "вивчав латину і греку". Персонаж на прізвище Фогель мав би бути Фоґелем, бо це ж явно німецький Vogel. І цитату з Біблії подано за російським перекладом: "багато знань примножують скорботу". У перекладі Огієнка тут "при многості мудрости множиться й клопіт", у перекладі Хоменка "у великій мудрості - велика журба". Обидва варіанти гарні, а другий взагалі стереотипно-український.

Втім, це зовсім не означає, що книжка погана. Це класичний нуар у некласичному хронотопі. Злочин, приватний детектив, femme fatale - усе, як має бути. Сюжету допомагає і чорно-білий малюнок. Дуже прикро, що кіно за цим коміксом буде кольоровим. Цій історії пасує ЧБ.

[LeoRuslan · Rating 5 out of 5]

Я б прочитав повноцінний детектив за мотивами цього коміксу, навіть незважаючи на помилки.

[Andriy · Rating 5 out of 5]

Крутий графічний екшн і детектив. Рекомендую!

[Alla · Rating 5 out of 5]

Історія, що стрімко розгортається в реаліях XVII століття, здається, поєднує абсолютно всі складові вдалого історичного детективу: загадки (і не одна!), таємничі зникнення й смерті, відьми, перевертні, поєдинки на шаблях, втрачений загублений скарб.

Харизматичний та авантюрний головний герой, хорунжий Корсунського полку Максим Оса бере на себе повноваження детектива й впродовж 80 сторінок ламає голову одразу над кількома загадками, намагаючись звести їх воєдино, вибудувати логічний ланцюжок. А тим часом кожен з героїв приховує якусь таємницю. Питання в тому, для кого це закінчиться фатально?

Історію чудово продумав і втілив автор, герої непомітно перестрибують зі сторінок в простір уяви й безповоротно його захоплюють, не здаючи позицій аж до останньої сторінки. Максим Оса, хитро посміхаючись, хвацько закидає свої довжелезні вуса за вуха, посьорбує горілку й цитує Станіслава-Оріховського.

Як на мене, це високоякісний, самобутній, дотепний і чудово намальований комікс із захоплюючим сюжетом, один із найкращих українських детективів.

[Володимир Кузнєцов · Rating 5 out of 5]

Роботи Ігоря Баранька - це окрема категорія. Препотужне поєднання малюнка і сценарної роботи, де є і лихий, закручений сюжет, вдала дотепність, цікаві, живі персонажі, динаміка, що не дає ані занудьгувати, ані втомитися, чудовий, впізнаваний та високопрофесійний стиль та яскраві образи.

Максим Оса - один з прикладів того, наскільки крутим може бути козацький комікс, при чому приклад настільки крутий, що важко навіть знайти щось до цього близьке (є хіба Даогопак, але він надто бурлескний і Кобзар - але він надто тужний та поетичний). Тепер, коли наче намітилося чергове українське перевидання, не гріх не нагадати про цю крутезу мальсторію.

"Максим Оса" - це наш козацький вестерн, герметичний детектив, який активно заграває з гоголівською містикою і гоголівською ж іронією, щедро заправляє візуальними та текстовими референсами до знакових козацьких образів, при тому не відпускаючи читача ані на мить.

Блискуча робота, насправді. Не прогавте, як знов з'явиться у продажі)

[Марія Маргуліс · Rating 4 out of 5]

Ставлю 4* за то, что было интересно, необычно, атмосферно и хорошо прорисовано/продумано.
Не ставлю 5* за то, что мизогиния автора бьет через край и не может не портить в остальном хорошее впечатление (in fact, она настолько явно проявляется в истории, что становится понятно, кто убийца, уже где-то в первой трети комикса даже без всяких улик).

[Maryna Ponomaryova · Rating 4 out of 5]

Норм, є головна інтрига, за якою слідкуєш. Потім плетуться ще мільйон інтриг, але вони вже не чіпляють особливо.

[Bones Green · Rating 5 out of 5]

Захопливий нуар-детектив про козацькі часи. Дійсно, клясика українського коміксу, яка варта бути представленою на міжнародній арені та екранізованою.

[Абрахам Хосебр · Rating 5 out of 5]

Роботи Ігоря Баранька неможливо сплутати чи забути.  Він був одним з найперших (якщо не єдини��) українським автором коміксів, котрий отримав світове визнання та популярність. Співпрацював з такими легендами як Алехандро Ходоровскі та Енкі Білал. Встиг попрацювати й з американськими комікс-авторами, й з європейським культовим видавництвом Humanoids, подорожував світом, досліджуючи езотеричні та духовні практики, щоб врешті поселитися в Таїланді, де досі працює над графічним романом за мотивами одного з найдревніших, епічних текстів – “Махабхарата”.

Якщо розглядати його твори в широкому контексті, розуміємо, яку велику роль у світогляді автора відіграє міфологія, філософія та символізм. Баранько не тільки геніальний художник, він також дослідник та інтерпретатор, його роботи це вікна в інші культури зі своїми правилами й табу, демонами та богами.

Наприклад “Танок часу” запрошує читачів у всесвіт індіанців. Баранько з великою майстерністю відтворює національне вбрання, звичаї, вірування та архетипологічні світогляди різних племен. Вплітає в сюжетну канву конкістадорів і навіть видіння майбутнього світу, є тут місце і для моторошних галюцинацій-пророцтв і для динамічних бойових сцен.

“Єгипетські принцеси” присвячені культурі давно минулих часів правління фараонів. Подих захоплює від монументальних храмів, сцена з викрадення на початку відсилає читача до вже відомого “Танцю часу”. І навіть тут віртуозне графічне виконання не поступається попередній роботі, все органічно, емоційно, збалансовано.


“Орда” – графічний роман в жанрі психоделічної альтернативної історії, вважається найбільшим досягненням Баранька.


Орда: постреальність, яка настала
Але не варто забувати про “Махабхарату” – котра вже виходила у вигляді інтерактивного коміксу з чудовими звуковими ефектами. 

Звісно, що такий енергійний та багатосторонній автор, не міг проігнорувати історичний та героїко-міфологічний спадок власного народу. Тут починається історія Баранька як українського автора.


Проте широковідомий “Максим Оса“ це аж ніяк не перша робота на тему козацтва. Перед ним були ще два мальописи: “Повернення Мамая“ з’явився ще в 1993 році на сторінках газети “Молода Галичина”, а “Мамай-змієборець” вийшов у 1993 році на сторінках журналу “Молода Січ”.

Вже в цих перших роботах, Баранько виступає зі своїм автентичним стилем, котрий особливо впізнається в сатиричних односторіноквих стріпах, а також в коміксі про печерних людей під назвою “Кіква”. Гіпертрофовані емоції, динаміка, психоделічні кислотні вставки згодом стануть його візитівкою, але тут Ігор співпрацює зі сценаристом Яворським, а вже пізніше стане універсальним автором.

“Максим Оса” – повністю європейський мальопис, такі у Франції називаються банд-десіне і є різновидом мистецтва на рівні з кінематографом та літературою. Кардинальна різниця між американськими коміксами і їх європейським аналогом полягає в надзвичайно відповідальному ставленні до рисунку і сюжету. Як не крути, а більшість американських коміксів існують в межах великих видавництв, як то Marvel чи DC – тобто це конвеєр, котрий щомісячно випускає десятки тайтлів з різними героями та командами, тут видавець жорстко контролює художників і сценаристів, котрі працюють в межах певних івентів і продовжують канонічні сюжети.

Європейський підхід кардинально відрізняється – автор може працювати над своїм дітищем роками, філігранно відточувати кожну панель, обдумувати сюжет і повністю реалізувати своє бачення. В цьому є й недоліки – зазвичай нема сталого заробітку, проте саме такі роботи це і є мистецтво заради мистецтва.

“Максим Оса” – роботах багатьох днів, якщо не років, тут нема нічого випадкового, кожен персонаж володіє автентичним габітусом і рисами характеру. Довгі смоляні вуса Оси, їжакуваті короткі вусенята Кричевського, схоже на череп широкороте голене обличчя Андрійка, пишна, видовжена борода Фоґеля. З жінками, щоправда, дещо гірше — Ігор полюбляє повні вуста і великі очі, котрими нагороджує практично всіх свої героїнь.


Сюжет теж неабиякий – суміш вестерну, палпу і детективу, так ще й в антуражі часів реєстрового козацтва і Речі Посполитої. Максим Оса – хвацький козарлюга, шибайголова озброєний верткою шаблюкою і гострими слівцями, побіжно вивчав латину, воював з турками та побував у багатьох небезпечних оборудках, вертається на батьківщину, щоб знайти власну могилу!

Що в нього лишилось – спогади про небезпечне поранення, розмова з кошовим отаманом Матвієм Хвостом, котрий ніби-то є заклятим перевертнем, кохана дівчина, котра його не впізнає, а ще – таємниця велетенського скарбу і брехня, велика і мала брехня, котра змінює життя всіх героїв даної історії.

Серед персонажів “Максима Оси” можна знайти представників всіх можливих темпераментів та соціальних верств населення часів Козаччини. Духовенство — цинічний піп, котрий не проминає нагоди хильнути оковитої, але з усім тим часто цитує “Писання” і старається навернути на праведний шлях Осу. Трохи наївний, романтичний та еллінізований шляхтич Кричевський, котрого намагаються обвести довкола пальця всі навколо. Його жона — котра веде свою приховану гру. Донька — не повіку розвинена, жвава і цікава до всього на світі. Придворні слуги, вчитель фехтування, тілоохоронець — хто знає, що вони насправді думають про свого пана. Головний герой це справжній гість на цьому святі життя, де можна — нап’ється, як є змога — затягне в постіль пишнотілу шинкарку, подрочиться з Фоґелем, примириться з Андрійком, кине одним оком на доньку пана, а другим на його дружину. Одним словом — такий драб ніде не пропаде, ані в турецькому полоні, ані в семінарії, ані в таємничому маєтку.

“Максим Оса” – робота віртуозна у всіх сенсах, можна годинами розглядати графіку, перспективи, бойові сцени, прекрасну міміку, але й з сюжетного плану – всі рушниці вистрілюють в слушний час. Тут багато гумору – чого тільки вартує видіння п’яного батюшки, котрий пальцем пробиває матерію світу, щоб побачити бога, або нагла смерть від горілки. Є чому повчитись і художниками і сценаристам – Баранько на відмінно засвоїв уроки Пратта і Жиро, в дечому навіть перевершуючи своїх ідейних вчителів.

Українське видання від UA Comix (вже третє за рахунком) має суперову цупку суперобкладинку з намальованим на ній хрестом (книгу запросто можна назвати біблією українського мальопису, про що у своєму інстаґрамі вже пожартував Баранько). Під нею, маємо стандартну кольорову обкладинку, а ще в цьому виданні є кілька сторінок додаткових матеріалів. Мальопис надрукований на матовому папері, що важливо, бо не відблискує при перегортанні.



“Максим Оса” це вже реалізована легенда, одна з тих мальованих історій, котрі читають за кордоном, і її варто мати у своїй бібліотеці. Нам дуже пощастило з Ігорем Баранько і дуже хочеться мати переклади не тільки “Максима Оси”, “Скеггі Згуби” та “Орди”, а й видання “Танцю Часу”, “Єгипетських Принцес” і “Махабхарати”.

[Roman Serniuk · Rating 5 out of 5]

Не знаю чому українські кінематографісти не використовують такого харизматичного персонажа. Якщо порівнювати, то це міг би бути потужний козацький Дедпул, або класний український Відьмак. Але і без порівнянь — це дуже крутий, самобутній персонаж про якого і кіно і серіали знімати. І те ж саме з мальописами. Хотілося б щоб це була довга і велика серія мальованих видань.
Детективна складова сюжету трохи проста. Але детектив вперемішку з містикою вийшов дуже симпатичним.

[Yura Stakh · Rating 5 out of 5]

Це жива українська класика. Нешароварний козацький детектив з добре проробленими персонажами, цікавим сюжетом та неймовірним малюнком. Якість видання від UA Comix та RedRoom Comix на висоті. Важко знайти причину, щоб не порадити це всім. Якщо ще не маєте і не читали, то біжіть-беріть, воно того вартує.

[Tonykappa · Rating 5 out of 5]

Little bit horny.

[Oleksander Lysenko · Rating 5 out of 5]

Один з кращих українських мальописів.

[Max Rovinski · Rating 4 out of 5]

Добре написана детективна історія повна містики і козацького колориту. Детективна лінія дещо сумбурна та має парочку роялів в кущах, проте слідкувати за розвитком подій це не заважає.

[Maria Korolkova · Rating 5 out of 5]

Захоплююча, цікаво намальована, іноді навіть зворушлива історія - дуже сподобалася! Прочитала після перегляду фільму, тепер дарую всім знайомим)) сподіваюся на продовження!

[Skut333 · Rating 5 out of 5]

Мальописи Ігоря Баранька то любов. Тут все від сюжету, характерів героїв та власне візуального оформлення. Так сталося, що перш ніж побачити сам комікс (чи бодай щось про нього почути) я побачив трейлер фільму Максим Оса і подумав: "оце то буде - пушка". Проте фільм багатостраждально знімався і все ніяк не може вийти в прокат. А мальопис тут він миленький,
Це той випадок, коли ти читаєш смакуючи, розглядаєш деталі і раз за разом ловиш себе на думці що хотів би постер. З сюжетною лінією тут все теж норм, гарний містичний детектив бойовик із крутим головорізом козаком Осою. І атмосферу гарно автор створює чудову хоч і не намагається нас занурити в якусь історичну достовірність.
Тому дуже рекомендую порадуйте свої візуальні відчуття таким класним мальописом.

[Asja · Rating 4 out of 5]

Пригодницький мальопис про козака, якого втягнули в детективну історію. Головний герой пияк і нахаба, козак і детектив. Розумний. Намагається з'ясувати, що взагалі коїться в міста та чи живий він, чи ні.
Цікава пригода, повна карколомних поворотів та змін, боїв на шаблях та відвертих сцен. Дійсно класна історія, з якою варто ознайомитися. Головний герой як Джек Горобець, але наш український, не такий придуркуватий, та й п'є менше. Можливо, тому що його все вбити намагаються, ніколи випити😂

[Mykyta K · Rating 5 out of 5]

Чудовий полунуарний детектив з елементами містики про козака, що повертається додому з походу і знаходить власну могилу, і тепер йому треба розібратися, що вона там робить і що відбувалося, поки його не було вдома. Чудовий рисунок і захопливий сюжет, що тримав до кінця, рекомендую.

[Armin Arlert · Rating 5 out of 5]

Неочікувано для мене, цей мальопис мені дуже зайшов! Як сіла читати - не змогла відірватись, доки не закінчила. Він надихнув мене ознайомитись з іншими подібними книгами. Я дуже тішусь, що зараз подібні українські праці по-троху набувають популярність)

[Георгий Костенков · Rating 5 out of 5]

Чудова робота, неймовірна увага до деталей. Візуальна частина, малюнок, стиль все на вищому рівні. Крутий нуарний детектив, де нема нічого зайвого.
Данну історію обов'язково мати на своїй полиці кожному колекціонеру коміксів.
Однозначно рекомендую.

[Anton · Rating 4 out of 5]

Захоплюючий представник сучасного українського коміксу з хіба що трохи перекрученим сюжетом.

[Anna · Rating 4 out of 5]

Хоч стиль малюнків не зовсім мені до вподоби, але історія сподобалася. Чекаю на екранізацію, яка вже начебто скоро :)

[Василь · Rating 5 out of 5]

Захоплюючий, класний комікс про козаків, перевертнів і чаклунство. Хорор і бійки, тому чекаю знятого фільму по ньому. Трейлер суперовий. В цьому коміксі менше помилок ніж в Даогопаку першому, а ще схожий він на Бувітра. Був в 90-х у моєму дитинстві...