Історія облоги Маріуполя стала відомою на весь світ завдяки журналістам, які залишалися в місті протягом перших 20 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед них був Євген Малолєтка. Ця книжка — про відповідальність документаліста, про важливість кожного кадру і про виклики, з якими стикається фотограф під час роботи. Автор розповідає про людей і для людей, про силу і слабкість, про народження і смерть.
Євген Малолєтка ділиться особистим і фіксує воєнні злочини, висвітлює жах, який відбувався на вулицях, у підвалах і лікарнях. Це історія про те, як не відводити погляд та задокументувати один із найдраматичніших епізодів сучасної історії.
Ми всі бачили фотографії Євгена Малолєтки. Можливо, навіть читали уривки з новинних стрічок про людей на них. Але цей текст — у поєднанні з кадрами — відкриває інший вимір, дає зрозуміти, ким були люди на світлинах і що з ними сталося далі. Якщо, звісно, це «далі» з ними сталося.
У тексті багато автора — і це гарно. Малолєтка показує війну очима того, хто тримає камеру, і саме цей погляд стає однією з найцікавіших частин книжки.
Книга викликає бурю емоцій. Одразу згадується фільм «20 днів у Маріуполі». Який же біль перенесли і переносять наші люди. Місто Маріуполь завжди буде мені боліти 💔 Вічна памʼять усім, хто загинув від рук російських загарбників 🕯️ Слава Героям Азовсталі! Слава Героям України!