What do you think?
Rate this book
Йов: Роман простого чоловіка / Фальшива вага: Історія одного айхмістра
Обидва вміщені в цій книжці пізні романи великого австрійського письменника Йозефа Рота (1894–1939) — «Йов» (1930) та «Фальшива вага» (1937) — належать до т. зв. «східного циклу», що в ньому автор звертається до мультикультурального пограниччя модерних імперій напередодні великої европейської війни — себто до патріярхальної глушини галицьких і волинських химерних штетлів, звідки походить він сам і з яких воліє витворювати свою ідеальну духову батьківщину, «Єрусалим літературних небес», конструюючи її за допомоги поетики міту з елементів кримінальної романтики та юдео-християнської містики, консервативної утопії та габсбурзької ностальгії, трагічного профетизму й експресіоністичного психологізму, політичних візій і проєктів інтимности, критичности й ідеалізації, елементарности й амбівалентности. Але засадничою властивістю та головним призначенням цієї прози, наскрізь пронизаної поетичною елегійністю та, водночас, гострим передчуттям неминучої Катастрофи, що невдовзі спопелить усі прототипи викшталтованого тут світу, є не розчулення над проминальністю і не жаль за незворотним, а відчайдушна спроба парадоксально безнадійної теодицеї, по-кликаної перетопити розпач на стерпність.
З німецької обидва романи перетлумачив знаний львівський інтелектуал, есеїст і перекладач-германіст Юрко Прохасько, і то «Йов» уперше виходить українською, а «Фальшива вага» – в новій, переглянутій і виправленій, редакції. Текст обох романів доповнюють, але не ілюструють у традиційному сенсі слова, а радше пропонують їх цілком самостійну візуальну інтерпретацію, два великі цикли чорно-білої графіки, що її створив спеціяльно для цього ви-дання один із найвідоміших художників України Матвій Вайсберґ, знаний, зокрема, завдяки багатолітнім мистецьким студіям міту про Йова та сюжету про людину за часів Виходу і Катастрофи.
З німецької обидва романи перетлумачив знаний львівський інтелектуал, есеїст і перекладач-германіст Юрко Прохасько, і то «Йов» уперше виходить українською, а «Фальшива вага» – в новій, переглянутій і виправленій, редакції. Текст обох романів доповнюють, але не ілюструють у традиційному сенсі слова, а радше пропонують їх цілком самостійну візуальну інтерпретацію, два великі цикли чорно-білої графіки, що її створив спеціяльно для цього ви-дання один із найвідоміших художників України Матвій Вайсберґ, знаний, зокрема, завдяки багатолітнім мистецьким студіям міту про Йова та сюжету про людину за часів Виходу і Катастрофи.
- GenresFiction
352 pages, Hardcover
Published January 1, 2010
About the author
Joseph Roth
631 books813 followersJoseph Roth, journalist and novelist, was born and grew up in Brody, a small town near Lemberg in East Galicia, part of the easternmost reaches of what was then the Austro-Hungarian empire and is now Ukraine. Roth was born into a Jewish family. He died in Paris after living there in exile.
http://www.josephroth.de/
http://www.josephroth.de/
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
April 4, 2015
Йозеф Рот народився у прикордонному містечку Броди. Тому не дивно, що у своїх романах він часто описує речі, такі притаманні для прикордоння. Дизертири, корупція, контрабанда, безліч мов і етносів, гроші, випивка, бюрократи - все тут є.
Інший цікавий аспект у романах Рота - Галичина. Така рідна автору і в той самий час - така нещасна. Незважаючи на те, що Рот майже не використовує справжніх географічних назв, всі міста і села, які є у романах - такі знайомі. Вони постійно підштовхують читача пошукати їх на карті. Читачу здається, що йдеться то про Золочів, то про Броди, то про Львів. Природу Галичину Рот описує з усіма характерними їй особливостями - болото і ліси, річки, бідні села, сильний мороз взимку і буяння зелені влітку, і над всім цим кружляють ворони з галками.
Читати про Галичину початку 20 століття - це як читати про Помпеї. На місці колишньої багатонаціональної Галичини залишилися лише дещо змазані згадки про старе життя Європейської Монархії з усіма її цісарями, крейцерами, євреями та поляками. Нагадують про ці речі лише руїни синагог, старі будинки, сільський польсько-німецький діалект та зіржавілі монети, які часто трапляються, на полях, після того, як трактор чи фірман переорить землю.
Спустошена двома світовими війнами Галичина вкотре почала відлік спочатку. Вже у складі України. Мононаціональна й мономовна, проте все та ж - з болотами, селами та воронами.
Інший цікавий аспект у романах Рота - Галичина. Така рідна автору і в той самий час - така нещасна. Незважаючи на те, що Рот майже не використовує справжніх географічних назв, всі міста і села, які є у романах - такі знайомі. Вони постійно підштовхують читача пошукати їх на карті. Читачу здається, що йдеться то про Золочів, то про Броди, то про Львів. Природу Галичину Рот описує з усіма характерними їй особливостями - болото і ліси, річки, бідні села, сильний мороз взимку і буяння зелені влітку, і над всім цим кружляють ворони з галками.
Читати про Галичину початку 20 століття - це як читати про Помпеї. На місці колишньої багатонаціональної Галичини залишилися лише дещо змазані згадки про старе життя Європейської Монархії з усіма її цісарями, крейцерами, євреями та поляками. Нагадують про ці речі лише руїни синагог, старі будинки, сільський польсько-німецький діалект та зіржавілі монети, які часто трапляються, на полях, після того, як трактор чи фірман переорить землю.
Спустошена двома світовими війнами Галичина вкотре почала відлік спочатку. Вже у складі України. Мононаціональна й мономовна, проте все та ж - з болотами, селами та воронами.
October 14, 2018
Чудова книжка із дуже різними історіями, котрі наче й переплітаються і не переплітаються водночас, бо наче ті ж самі герої виникають і там, і там, проте їхні біографії грішать наче неточностями. Але саме такими неточностями та саме з таких неточностей і постають міти, котрі творить Рот зі своїми героями на брудершафт.
Окрема тема - се змалювання витоків нелюбови нашого народу до влади, закону і, ще більша до тих, хто їх дотримується й намагається привчити до того інших.
Прекрасний ритм романів, котрий, правда, не відаю, відтворений перекладачем чи створений ним наново, через що тексти читаються вкрай легко, а після прочитання ще деякий час міркуєш в тій самій ритміці, ніби продовжуєш вторити Ротові/Прохаськові.
Окрема тема - се змалювання витоків нелюбови нашого народу до влади, закону і, ще більша до тих, хто їх дотримується й намагається привчити до того інших.
Прекрасний ритм романів, котрий, правда, не відаю, відтворений перекладачем чи створений ним наново, через що тексти читаються вкрай легко, а після прочитання ще деякий час міркуєш в тій самій ритміці, ніби продовжуєш вторити Ротові/Прохаськові.
March 1, 2016
1. Добре, якщо ви знаєте не тільки американського майже класика Філіпа Рота, але ще і австрійця із Галичини Йозефа Рота. Обидва є виразними фігурами у світовій літературі. А від другого ви ще й можете дізнатись більше про життя на Західній Україні між двома імперіями – Австро-Угорською та Російською.
2. Йозеф Рот народився у єврейській родині в Бродах. Тож відразу його можна зарахувати до декількох ідентичностей – єврейської – через сімейну приналежність, німецької – бо писав і говорив він лише цією мовою, а також галицької – адже він народився на цій територій, і велику (а деякі критики кажуть, що найкращу) частину своїх текстів присвятив саме Галичині.
Весь огляд у блозі: https://ksenyak.wordpress.com/2015/12...
2. Йозеф Рот народився у єврейській родині в Бродах. Тож відразу його можна зарахувати до декількох ідентичностей – єврейської – через сімейну приналежність, німецької – бо писав і говорив він лише цією мовою, а також галицької – адже він народився на цій територій, і велику (а деякі критики кажуть, що найкращу) частину своїх текстів присвятив саме Галичині.
Весь огляд у блозі: https://ksenyak.wordpress.com/2015/12...
August 9, 2026
У Йозефа Рота є ціла збірка оповідей, загалом самостійних, але об'єднаних географічно, тематично і настроєво. Вони охоплюють східні терени Австро-Угорщини та описують історії людей, що застають останні десятиліття імперії. Саме до цієї збірки і належить "Йов" і "Фальшива вага".
"Йов" — про просту, набожну і надзвичайно бідну єврейську родину Зінґерів, що живуть в невеличкому селі на кордоні з Російською імперією. Усім своїм існуванням вони уособлюють убогість і непримітність. А для голови сім'ї Менделя, це не просто звиклий лад, це спосіб буття і життєва філософія. Однак не всіх у сім'ї такий стан речей влаштовує, і в комбінації з непередбачуваними життєвими обставинами, світ родини Зінґерів змінюється докорінно, що стає великим випробовуванням.
"Фальшива вага" — про Ансельма Айбеншютца, який все життя провів у службі в цісарській армії, однак одруження змусило його покинути улюблену казарму і осісти в цивільному житті. Він переїхав жити до прикордонного галицького повіту і влаштувався айхмістром — інспектором мір і ваг. Віданність порядку і закону "новенького" інспектора стикається з опором місцевої людяності, для якої звичаї та колорит прикордонної провінції диктують геть інші правила гри.
Факт того, що Рот сам походить з єврейської сім'ї, народжений в Бродах і до того ж рефлексує розпад імперії — додає особливого причарування його оповідям. Обидва твори нагадують магічний реалзім Маркеса, тільки в антуражі Галицько-Волинської провінції. В Йові — релігійно-філософський містицизм і сторітейлінг вибудуваний довкола сім'ї, а у важках — трансформація особистості в складній системі соціальних взаємин.
Зміна звичного стану речей — даність, що об'єднує ці історії, а в меланхолійному настрої прочитується ностальгія і смуток через невідворотні процеси, які Рот знову і знову засвідчує в кожній наступній оповіді. Навіть обране місце подій — не просто колоритна батьківщина автора, а околиця імперії. А як відомо, процесс гниття починається з кінцівок і йде до голови.
Це якісна, класична література, яка ще й до того є цінним свідченням часу і своєрідним дослідження регіону. Є вайб, є їжа для роздумів і філософування. Весь час прочитання переслідувала думка, що цей твір міг би мати місце в шкільній програмі.
"Йов" — про просту, набожну і надзвичайно бідну єврейську родину Зінґерів, що живуть в невеличкому селі на кордоні з Російською імперією. Усім своїм існуванням вони уособлюють убогість і непримітність. А для голови сім'ї Менделя, це не просто звиклий лад, це спосіб буття і життєва філософія. Однак не всіх у сім'ї такий стан речей влаштовує, і в комбінації з непередбачуваними життєвими обставинами, світ родини Зінґерів змінюється докорінно, що стає великим випробовуванням.
"Фальшива вага" — про Ансельма Айбеншютца, який все життя провів у службі в цісарській армії, однак одруження змусило його покинути улюблену казарму і осісти в цивільному житті. Він переїхав жити до прикордонного галицького повіту і влаштувався айхмістром — інспектором мір і ваг. Віданність порядку і закону "новенького" інспектора стикається з опором місцевої людяності, для якої звичаї та колорит прикордонної провінції диктують геть інші правила гри.
Факт того, що Рот сам походить з єврейської сім'ї, народжений в Бродах і до того ж рефлексує розпад імперії — додає особливого причарування його оповідям. Обидва твори нагадують магічний реалзім Маркеса, тільки в антуражі Галицько-Волинської провінції. В Йові — релігійно-філософський містицизм і сторітейлінг вибудуваний довкола сім'ї, а у важках — трансформація особистості в складній системі соціальних взаємин.
Зміна звичного стану речей — даність, що об'єднує ці історії, а в меланхолійному настрої прочитується ностальгія і смуток через невідворотні процеси, які Рот знову і знову засвідчує в кожній наступній оповіді. Навіть обране місце подій — не просто колоритна батьківщина автора, а околиця імперії. А як відомо, процесс гниття починається з кінцівок і йде до голови.
Це якісна, класична література, яка ще й до того є цінним свідченням часу і своєрідним дослідження регіону. Є вайб, є їжа для роздумів і філософування. Весь час прочитання переслідувала думка, що цей твір міг би мати місце в шкільній програмі.
July 19, 2026
Йов 5/5
Дуже важкий і трагічний, бере за душу
Фальшива вага 4/5
Хороший але чогось не вистачило, падіння надто швидке
Дуже важкий і трагічний, бере за душу
Фальшива вага 4/5
Хороший але чогось не вистачило, падіння надто швидке
January 31, 2025
Браво!!!
«Вона любила її як свій новий фах»
«А ще вона любила гроші, безпеку, корчму, прилеглу до неї крамницю, та й …всіх колишніх, але лише в спогадах про ті гарні часини, які вона з ними спізнала. Бо в неї було вдячне серце, як і в багатьох легковажних людей.»
«Більшість людей помирає, так і не довідавшись про себе ані крихти правди. Можливо, вони дізнаються її на тому світі. Та декотрим суджено ще за життя спізнати, ким вони е на-справді. Вони пізнають це страшенно раптово і несамовито лякаються.»
«Вона любила її як свій новий фах»
«А ще вона любила гроші, безпеку, корчму, прилеглу до неї крамницю, та й …всіх колишніх, але лише в спогадах про ті гарні часини, які вона з ними спізнала. Бо в неї було вдячне серце, як і в багатьох легковажних людей.»
«Більшість людей помирає, так і не довідавшись про себе ані крихти правди. Можливо, вони дізнаються її на тому світі. Та декотрим суджено ще за життя спізнати, ким вони е на-справді. Вони пізнають це страшенно раптово і несамовито лякаються.»
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 13, 2016
Київське метро - найкращий спонсор читання австрійських авторів - спершу Мартіна Поллака, а тепер Йозефа Рота. Ліва традиція та Галичина з її парадоксами не покидають.
April 10, 2025
1. “Йов. Роман простого чоловіка”.
Як випливає з назви, цей роман є сучасним переказом притчі про Йова. Роман про віру, батьківщину, сім’ю, відчай, випробування та життєвий вибір.
Мендель Зинґер — побожний, богобоязливий і бідний єврей, який живе в ідилічному Цухнові та веде там зі своєю родиною скромне життя сільського вчителя. Згодом починається війна, один син йде воювати, інший втікає. Коли батьками приходить звістка, що другий син влаштувався в Америці, вони з його допомогою вирішують емігрувати туди. Проте вони залишають наймолодшого сина, в якого епілепсія, наперекір рабинові, який сказав ніколи цього не робити.
Я вважаю, що в цьому романі Рот відповів на питання про значення страждання (з точки зору релігії, бо це ж такий собі сучасний переказ про біблійного Йова), які має знести віруюча людина, але тут це є відповідь скептика.
Рот проникає в серце і розум свого головного героя, описуючи його повсякденне життя та його міцну віру, а потім його відчай і рішення повстати проти Бога, коли на героя навалюється Божий гнів і занадто багато страждань.
Наприкінці є «диво», яке я хоча і розгадала на початку, але воно все одно мене здивувало і книга тримала в напрузі до кінця. Роман читався як ліричний вірш; тобто проза колоритна і музична. Однозначно рекомендую до прочитання.
Ну і звісно, що я всюди шукаю гарні описи природи, а тут ще такий ностальгічний та меланхолійний: “Мендель пригадував зостарілий сірий сніг, що оточував дерев’яну бруківку цухнівського хідника о цій порі, кришталеві бурульки на краях стоків, раптові лагідні дощі, що виспівували в ринвах цілісіньку ніч, далекі громи, що прокочувались ген-ген за сосниною, білий іній, який ніжно вкривав кожен блакитний ранок”.
2. “Фальшива Вага. Історія одного айхмістра”.
Дія роману відбувається десь на східному кордоні Австро-Угорської імперії. Ансельм Айбеншютц залишає армію, одружується за наполяганням дружини стає скрупульозним інспектором мір і ваг – айхмістром у прикордонному містечку, де люди скептично ставляться до представників держави. Невдовзі дружина зраджує його, і Айбеншютц починає пити, закохується в красиву циганку і, як і Імперія, яку він представляє, повільно втрачає свої принципи.
У «Фальшивій вазі» Рот показує поступове перетворення головного героя, який думав, що знає себе, тому що знав свої установки, на зовсім іншу особу. А може бути, він не змінився, а просто не знав, ким він є, тому що його чітко визначені установки були стабільними до певного часу (поки не вмішалось зовнішнє середовище) і він був “фальшивим”?
“Більшість людей помирає, так і не довідавшись про себе ані крихти правди. Можливо, вони дізнаються її на тому світі. Та декотрим суджено ще за життя спізнати, ким вони є насправді. Вони пізнають це страшенно раптово і несамовито лякаються”.
У “Фальшивій вазі” підіймається інше питання, ніж в попередньому романі і як на мене це – самотність та те, як несподіване щось чи хтось може змусити душу втратити рівновагу і конкретно змінити людину. Для цього автор обирає кордон, пограниччя, місця, де людина близька до межі, де можна йти на край.
“Та й інші зміни відбувалися з ним у той час, він їх помічав, йому навіть було дуже прикро, та він уже не міг повернутися до того, ким був колись. Він хотів цього, ба можна сказати: він тужив за собою колишнім іще більше, ніж за кимось іншим”.
В цьому романі я не дуже співчувала героям, якщо чесно, а просто спостерігала за подіями збоку з запитанням “куди, чорт забирай, воно все котиться?”. Мені здається, в результаті Айбеншютц через свої неправильні вибори сам став тією фальшивою важкою, які він так не любив і за які запроторював торговців у в’язницю.
Як випливає з назви, цей роман є сучасним переказом притчі про Йова. Роман про віру, батьківщину, сім’ю, відчай, випробування та життєвий вибір.
Мендель Зинґер — побожний, богобоязливий і бідний єврей, який живе в ідилічному Цухнові та веде там зі своєю родиною скромне життя сільського вчителя. Згодом починається війна, один син йде воювати, інший втікає. Коли батьками приходить звістка, що другий син влаштувався в Америці, вони з його допомогою вирішують емігрувати туди. Проте вони залишають наймолодшого сина, в якого епілепсія, наперекір рабинові, який сказав ніколи цього не робити.
Я вважаю, що в цьому романі Рот відповів на питання про значення страждання (з точки зору релігії, бо це ж такий собі сучасний переказ про біблійного Йова), які має знести віруюча людина, але тут це є відповідь скептика.
Рот проникає в серце і розум свого головного героя, описуючи його повсякденне життя та його міцну віру, а потім його відчай і рішення повстати проти Бога, коли на героя навалюється Божий гнів і занадто багато страждань.
Наприкінці є «диво», яке я хоча і розгадала на початку, але воно все одно мене здивувало і книга тримала в напрузі до кінця. Роман читався як ліричний вірш; тобто проза колоритна і музична. Однозначно рекомендую до прочитання.
Ну і звісно, що я всюди шукаю гарні описи природи, а тут ще такий ностальгічний та меланхолійний: “Мендель пригадував зостарілий сірий сніг, що оточував дерев’яну бруківку цухнівського хідника о цій порі, кришталеві бурульки на краях стоків, раптові лагідні дощі, що виспівували в ринвах цілісіньку ніч, далекі громи, що прокочувались ген-ген за сосниною, білий іній, який ніжно вкривав кожен блакитний ранок”.
2. “Фальшива Вага. Історія одного айхмістра”.
Дія роману відбувається десь на східному кордоні Австро-Угорської імперії. Ансельм Айбеншютц залишає армію, одружується за наполяганням дружини стає скрупульозним інспектором мір і ваг – айхмістром у прикордонному містечку, де люди скептично ставляться до представників держави. Невдовзі дружина зраджує його, і Айбеншютц починає пити, закохується в красиву циганку і, як і Імперія, яку він представляє, повільно втрачає свої принципи.
У «Фальшивій вазі» Рот показує поступове перетворення головного героя, який думав, що знає себе, тому що знав свої установки, на зовсім іншу особу. А може бути, він не змінився, а просто не знав, ким він є, тому що його чітко визначені установки були стабільними до певного часу (поки не вмішалось зовнішнє середовище) і він був “фальшивим”?
“Більшість людей помирає, так і не довідавшись про себе ані крихти правди. Можливо, вони дізнаються її на тому світі. Та декотрим суджено ще за життя спізнати, ким вони є насправді. Вони пізнають це страшенно раптово і несамовито лякаються”.
У “Фальшивій вазі” підіймається інше питання, ніж в попередньому романі і як на мене це – самотність та те, як несподіване щось чи хтось може змусити душу втратити рівновагу і конкретно змінити людину. Для цього автор обирає кордон, пограниччя, місця, де людина близька до межі, де можна йти на край.
“Та й інші зміни відбувалися з ним у той час, він їх помічав, йому навіть було дуже прикро, та він уже не міг повернутися до того, ким був колись. Він хотів цього, ба можна сказати: він тужив за собою колишнім іще більше, ніж за кимось іншим”.
В цьому романі я не дуже співчувала героям, якщо чесно, а просто спостерігала за подіями збоку з запитанням “куди, чорт забирай, воно все котиться?”. Мені здається, в результаті Айбеншютц через свої неправильні вибори сам став тією фальшивою важкою, які він так не любив і за які запроторював торговців у в’язницю.
April 13, 2026
Це було прекрасно. Для мене цей автор був відкриттям. Прекрасна мова. Захопливий сюжет. Важливі для осмислення речі. Чуттєво описані персонажі
Displaying 1 - 9 of 9 reviews