історія дуже затягнута вийшла. можна було відкинути 100 сторінок і суть би взагалі не втратилася. для мене це була довга подорож, адже я почала читати, а потім закинула її на 2 місяці, а потім поверталася до читання ще добрячий тиждень. нарешті я це зробила!
події відбуваються у Срібній затоці. Ліза – жінка, яка багато втратила і їй потрібно ще багато віднайти, яка намагається повернутися до звичного життя в маленькому містечку, при цьому вкладається всією душею у справу, якою займається. і їй має завадить Майк – чоловік, який хоче створити курорт і заробити на цьому величезні гроші. але хто знав, що йому так припаде до душі це містечко, і Ліза, і її донька, і місцеві. коротше, на цьому моменті все змінюється. особливо, коли Майк дізнається більше про життя Лізи. ця жінка зазнала в житті так багато, і я певна, що заслужила на щастя, яке отримала в кінці. також і Кетлін, тітка Лізи.
те, що не сподобалося мені в цій історії – це затягнутість, також неясний розвиток любовної лінії, спочатку він починає до неї тягнутися, тут з'являється інша на горизонті, а точніше – завжди й була, а згодом і про кохання говорить. коротше, зрозуміло, що любовна лінія тут не головна в сюжеті, але її наявність все одно вийшла трохи кривою. не сподобалося те, що занадто багато людей, тобто багато від кого йде розповідь, було легко заплутатися в персонажах, особливо на початку. тож якщо вже ця книжка наскільки насичена героями, то можна було зробити примітки, хто є хто.
сподобалося те, що це водночас було чуттєво і зворушливо. і я зрозуміла, що історія Лізи суттєво витягує книжку, якщо ж, в свою чергу, взаємодії з Майком – сковували її.
тож 3/5, не та книжка, яка засідає в голові чи серці, але точно поганою її не назвеш.