What do you think?
Rate this book
Господні комарики
В збірку ввійшли есеї відомого українського автора, що публікувалися протягом 2005 - 2011 років під рубрикою "Колонка" в "Газеті по-українськи".
208 pages, Hardcover
First published January 1, 2011
22 people want to read
About the author
Віталій Жежера
4 books3 followersУкраїнський журналіст, театрознавець. Заслужений журналіст України (1996). Член Спілки театральних діячів України (1993). Член Спілки журналістів України (1996).
1976 року закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. За фахом театрознавець.
Від листопада 1976 року до квітня 1977 року працював завідувачем літературної частини обласного драматичного театру в місті Могильов (Білорусь).
Від 1978 року працює в Києві. У 1978–1979 роках — молодший науковий працівник театрального музею УРСР. У 1979–1982 роках — інспектор Головного управління культури.
У 1982–1985 роках працював завідувачем літературної частини Київського молодіжного театру.
Від 1985 року журналіст у газетах:
«Молода гвардія» (у 1985–1990 роках — кореспондент, завідувач відділу)
«Голос України» (від 1990 року — завідувач відділу, від 1994 року — оглядач гуманітарного відділу)
«Газета по-українськи» (колумніст)
Співпрацює з газетою «День», журналами «Театрально-концертний Київ», «Український театр».
Захоплюється книгами. Експерт номінації «Візитівка» рейтингу «Книжка року».
Володіє білоруською та російською мовами.
1976 року закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. За фахом театрознавець.
Від листопада 1976 року до квітня 1977 року працював завідувачем літературної частини обласного драматичного театру в місті Могильов (Білорусь).
Від 1978 року працює в Києві. У 1978–1979 роках — молодший науковий працівник театрального музею УРСР. У 1979–1982 роках — інспектор Головного управління культури.
У 1982–1985 роках працював завідувачем літературної частини Київського молодіжного театру.
Від 1985 року журналіст у газетах:
«Молода гвардія» (у 1985–1990 роках — кореспондент, завідувач відділу)
«Голос України» (від 1990 року — завідувач відділу, від 1994 року — оглядач гуманітарного відділу)
«Газета по-українськи» (колумніст)
Співпрацює з газетою «День», журналами «Театрально-концертний Київ», «Український театр».
Захоплюється книгами. Експерт номінації «Візитівка» рейтингу «Книжка року».
Володіє білоруською та російською мовами.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
January 26, 2025
Це одна з моїх улюблених книжок. Так, як пише Жежера, так пише вкрай мало людей. Ця доброта, щирість, сумнівність, природність, це світло, котре струменить від нього - страшенно близькі. Така українська версія моно но аваре. Багато спогадів із села, про людей і речей, котрих більше немає, про армію і війну (Другу світову, бо ці тексти на писані десь до 2009-го), про дитинство та дівчат. Є такі колоночики, що дуже влучні, є прохідні або радше такі, які поки не можеш збагнути, а є й такі, що в саме серце. І просто зачудовуєшся ними. І думаєш: "як добре, що це хтось зміг написати". "Ніби товариш руку потиснув", - як казала колись про близькій їй тексти одна моя хороша знайома
June 2, 2016
Ця книжка - це поки найбільше позитивне відкриття цього року для мене. Збірка коротких на одну сторінку есеїв, кожен з яких не зважаючи на розмір дуже місткий емоційно. Тексти меланхолійні, спостережливі і мудрі, майже як якісь японські хоку, такі легкі замальовки. Дуже рекомендую!
P.S.: До речі, до шанувальників Жежери належать Андрій Бондар, Павло Вольвач та Оксана Забужко.
P.S.: До речі, до шанувальників Жежери належать Андрій Бондар, Павло Вольвач та Оксана Забужко.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews