Прощальна записка Любові Фролової свідчить про самогубство. Та в цю версію не вкладається те, що з помешкання покійної зник унікальний артефакт з непростою історією. Усі попередні власники діадеми скіфського царя помирали насильницькою смертю. Тож чи стала винятком пані Фролова?
Приватний детектив, якого найняла спадкоємиця вбитої, ще не розуміє, з наскільки давніми таємницями йому доведеться мати справу...
Доволі цікавий містичний детектив. Події розгортаються від скіфських часів до 90-х років минулого століття.
У центрі роману — рідкісна скіфська прикраса, діадема царя Скіла. Колись її прокляв могутній жрець, а вона і донині несе смерть кожному, хто приміряє цю незвичайну прикрасу.
Мені сподобалось, як автор зумів показати людську суть. Найпорядніші, здавалося б, люди втрачали голову і чинили страшні речі, коли перед ними відкривалася можливість володіти золотом. Цікаво було спостерігати за тим, як минали роки, а у світі нічого не змінювалося.
А ще завдяки книзі вдалося помандрувати українським неокупованим Кримом.
Цікава історія про таємничу діадему. Особливо сподобались частини про скіфів(зародження діадеми) та частина про Любу у воєнному Києві німецької окупації.
Викрадача коштовностей померлої Люби я відгадала одразу, тож детективна лінія взагалі повз мене пройшла, як і персонажі. Не запамʼятався та не вразив жоден з них. Думаю я не цільова аудиторія книжки, але не шкодую що прочитала(це було моє перше знайомство з автором і думаю не останнє).