Prophecy, Part 1

Prophecy #1

by Tetsuya Tsutsui

A newspaper-masked vigilante who broadcasts his acts of vengeance before committing them. A newly-formed police division tackling the new frontier of internet-based crime. As the sun rises on the Era of Information, can a group of people who found themselves at the bottom of the food chain rattle society through the web and avenge a fallen friend?

Genres: Manga, Seinen, Comics, Thriller, Mystery, Crime, Action

208 pages, Kindle Edition

First published April 10, 2012

Reviews

[Alec Costa · Rating 5 out of 5]

nossa, mano, bom DEMAIS! espero que os outros volumes mantenham o nível d qualidade

[Selena Pigoni · Rating 4 out of 5]

This first volume is disturbing. I think it might be too disturbing for me.

It's like Death Note on steroids.

"Paperboy" is a persona. "Paperboy" is punishing people. Make a misogynistic comment online? Prepare to get things stuffed where the sun don't shine. Joke about fried cockroaches? Hope you like eating bugs.

But things get worse. It goes from grotesque "eye for an eye" to downright dangerous. Arson. Beatings. Murder.

And what truly makes it horrifying is the fact that this is realistic. There's no magic notebook that brings your hit list to life. There's no paranormal activity whatsoever.

My only real complaint is that the mystery of the "Paperboy" is quickly abandoned. We the reader get to see "Paperboy's" face by the end of the second chapter. Heck, we're given back-story on the "Paperboy."

I wish that Tsutsui-sensei hadn't done that. There's something more frightening when you don't know the motivation.

Over all, though, it was pretty good. I don't think I'll be continuing though. This was too much for me.

[Rosava Doshchyk · Rating 1 out of 5]

Кринж.
Типу борцюни за "соціальну справедливість і людську гідність" та емоційно глуха поліція.

А тепер довший відгук на "Пророцтво".

Сюжет закручується навколо блогера на ім'я Газетяр, який викладає відео-"пророцтво", що якусь людину покарають за її неправильну поведінку. (І з цією людиною / організацією стається щось жахливе). Йому протистоїть новостворений відділ кіберполіції, який намагається його схопити.

Це історія про самосуд, а конкретніше, про культуру скасування, яка виходить з-під контролю. Газетяр заявляє, що він хоче дати віддушину тим, хто відчув, що його людську гідність принизили.

Наведу дві історії з самосуду Газетяра. Перша про хлопця, який прокоментував в інтернеті історію про зґвалтування у стилі "сама винна". Як його покарали? Зацькували, змусили компанію відмовити йому в роботі, а у фіналі викрали і зґвалтували анально. Друга про чоловіка, який проводив співбесіду, і вирішив познущатися з кандидата, який намагався поставити своє життя на рейки, обмінюючись знущальними коментарями у чаті з іншими юзерами. Яке покарання вготували для чоловіка, який проводив співбесіду? Його викрали і жорстоко побили битою.

А тепер питання до вас. Чи вважаєте ви це "покарання" співмірним "злочину"? Сподіваюся, ви зараз відповіли, що цей Газетяр — абсолютний неадекват і психопат, а ніякий не месник за якусь справедливість.

У другій частині нам розповідають, як цей Газетяр з'явився. Що це не одна людина, а декілька, які постраждали від несправедливості цього світу, вчинили колективний злочин проти свого кривдника і вирішили не зупинятися. Подано це в стилі "пожалійте бідолашок, у них були причини відчути гнів, щоб зайнятися організованим самосудом". Ага, розігналася.

Гаразд, ми зрозуміли, що цей Газетяр чи то пак Газетярі — хворі типчики. А що з поліцією?

У персонажів-поліцейських реально відсутня найменша емпатія. Я розумію, що робота тяжка, щоб емоційно залучатися, але вони реально знущаються з жертв. Як із тим хлопцем, якого зґвалтували. Там взагалі цікавий кейз. Хлопець каже, що його викрали тиждень тому, але "поліція зацікавилась тільки зараз". Далі геройка-поліцейська без жодної делікатності допитує його, що з ним робили. І на його намагання обхідними шляхами пояснити, що його зґвалтували, вона видає: "Якщо коротко, то вгородив вам у зад дилдо, так?" І, як вишенька на торті, вона зазначає, що "він же сам пішов за своїм викрадачем", посилаючись на його ж коментар щодо жертви зґвалтування, де він казав, що дівчина сама винна, що пішла з ґвалтівником. І можна було б подумати, що це лише ця поліцейська така відбита, бо в неї характер дуже різкий і неконвенційний (м'яко кажучи). Але ні. Коли цей хлопець виходить з відділку, прикриваючи руками заднє місце, інші поліцейські на фоні з нього гигочуть.

Тепер, коли я представила обидві сторони, у мене питання: а в чому суть цієї історії? Показати, що і там, і там відбиті люди? До чого після такого початку нас має підвести розповідь? Що в житті існує несправедливість, але такими методами з нею боротися — на вихід? Бляха, це і так очевидно, що викрадати рандомних людей з інтернету, які залишили аморальний коментар, і ґвалтувати їх за це — це тяжкий злочин, а не боротьба за справедливість, навіть якщо вас образив цілий світ. Чи, може, що маси дуже дурні і в результаті будуть вболівати за дії психопата? Чи що охоронна система погана?

Можливо, це мав би бути коментар про соціальний запит на справедливість і що з цим може піти не так — тільки в розрізі кіберпростору?

Хай там як, "Зошит смерті" набагато краще справляється з темою, бо ми маємо чіткі орієнтири, що те, що робить Лайт — це аморально. І йому протистоять люди, в яких моральний компас цілком робочий.

Тут — якийсь треш. Я не уявляю, як далі буде розвиватися сюжет, і не маю бажання дізнаватися. Складається враження, що ця вся історія створена для смакування гнилизною. Є такий тип історій, де автор описує гниль суспільства заради опису гнилі суспільства. І деякі люди називають це "викриттям несправедливості". Даруйте, але яскравий опис — це ще не викриття. Мене з цієї самої причини Люко Дашвар вибісила.

Одним словом, "Пророцтво" — це кринж.

[John Blacksad · Rating 4 out of 5]

Sonunda eli ayağı düzgün, yetişkin mangaları artmaya başladı. Bu sayıyı da beğendim.

İntikam,, bozuk sisteme baş kaldırma, kendi adaletini arama gibi bildik konular denebilir. Konular bildik ama güncel. Konuların güncelliği dışında kapaktaki görselden anlaşılacağı üzere günümüz dünyasının yeni hallerini enstruman olarak kullanan bir altyapısı var hikayenin. Dijital mecralar, forumlar, sosyal medya, anonim hesaplar, linç kültürü, abartılı fanatizm, hızlq yön değiştiren kitleler…

Sosyal medya üzerinden adalet arayışını ilan eden bir suçlu ve bunu araştıran siber suçlarla mücadele birimi hikayenin kutuplarını oluşturuyor. Hikayenin teknolojik ve polisiye yönünün yanı sıra, Japonya sosyolojisini ele alan bir yönü de var. Kumar bağımlılığı, toplum baskısı, (burada mesela #neet ve #freeter kavramlarını öğrenmiş oldum kitap sayesinde, dipnot olarak paylaşmamışlar. Kendim okudum. Belki paylaşılabilirdi.) hatta göçmenlik ve ekonomik sömürü üzerine, güç üzerine mesajları vakalar içine yerleştirmiş.

Cildin sonuna kadar okuru merakla diri tutmayı başarıyor ve iyi bir final/çözüm bölümü sunuyor. Öneriyorum.

[Єлізавета Максименко · Rating 5 out of 5]

Клас! Дуже сподобався глибокий соціальний посил. Прогниле суспільство, прогнилі люди і Газетяр, який бажає справедливості. Але чи виправдовують благі наміри його злочини?

[Silvia · Rating 4 out of 5]

Praticamente il primo manga che leggo, a tratti forse un po’ forte per la mia sensibilità ma è soggettiva come cosa, ma mi ha comunque risucchiata! Bello il doppio pov di paperboy e della squadra della sezione anti-cybercriminalità. Disegni molto belli e bel finale!!We love morally grey characters.
Andando a leggere subito il secondo 🏃🏻‍♀️🏃🏻‍♀️

[Tetiana Hula · Rating 4 out of 5]

Хм, коли почала читати, то нагадало мангу "Зошит смерті", але лише спочатку. Бо "Зошит смерті" мав свій шарм, був напрочуд продуманим і закрученим. Тут все простіше і більш депресивно, похмуро, гнітюче. Але цікаво чим закінчиться.

[Alma · Rating 5 out of 5]

De momento la obra empieza fuerte: Un chaval con un periódico en la cabeza se dedica a distribuir por Internet videos en el que explica como va a "castigar" a gente que no se ha portado cívicamente sobretodo en ámbito laboral. Acusa a los de arriba de la precariedad laboral actual, entre otras, y quiere castigar a cada uno de los que ayudan a que ese sistema siga funcionando.
La obra nos presenta al protagonista en cuestión y a la brigada de ciberfuerza. La inspectora Yoshino para mí es genial, una mujer que sabe callar bocas cuando es necesario (como en el caso de Shuji Seki, el violador).
También nos cuentan el origen de los actos que comete el protagonista, Okuda. Un par de flashbacks que te dejan un sabor bastante amargo.

La base de la historia me recuerda un poco a Death Note por el tema de tomarse la justicia por tu propia cuenta, no es nada novedoso, sin embargo lo que tiene fresco y nuevo esta obra es la crítica social hacia las redes sociales, el anonimato y lo rápido que puede hacerse viral un comentario, un video o un post en cuestión de segundos. Cómo puedes pasar de ser el rey del mambo a ser un don nadie, tal y como empieza la obra con el primer caso del chaval que pirateaba videojuegos hablando de su Twitter.
También el duro pasado de Okuda.

Tanto el dibujo como la secuencia de viñetas creo que está muy bien llevada, me gusta mucho! Sobretodo me ha encantado cuando Okuda rememora su antiguo trabajo y al terminar hay 2 viñetas, él sentado en su antigua oficina y abajo él sentado en el cibercafé, las encontré una maravilla de viñetas!

Estoy deseando seguir con el tomo 2!

[Stef · Rating 4 out of 5]

il finale 😱😱
ho adorato, è il mio primo manga, probabilmente sarà anche l’ultimo (ovviamente dopo gli altri due volumi) e devo dire che mi è piaciuto molto. i disegni sono veramente belli anche se le vignette un po’ mi infastidiscono perché hanno sempre le parole che vanno a capo anche dopo una sillaba. la storia ti tiene incollato alle pagine e potresti leggerlo tutti in appena un’oretta, peccato perché finisce subito. (ci ho messo tutta la durata del libro per imparare a leggere i fumetti al contrario 💀💀)

[Magda Beret · Rating 4 out of 5]

Intrygująca historia o odwecie na tych, którzy patrzą z góry, pogardzają i korzystają z władzy, żeby zgnębić słabszych i biedniejszych. Moralnie dwuznaczne w treści, oryginalne w formie. Ostatnie dwa rozdziały rozłożyły mnie ma łopatki.

[Fantifica · Rating 4 out of 5]

Reseña de Lorenzo Martínez · Nota: 8 · Reseña en Fantífica

Hacen falta héroes que luchen contra las injusticias sociales y reivindiquen los derechos de la gente de a pie. O por lo menos si no es un héroe, que sea alguien con las suficientes pelotas para decir al mundo de una vez por todas que las cosas no son como algunos se piensan. Es por eso que Tetsuya Tsutsui ha escrito un manga pensando en esas situaciones que nos parecen lo más normal del mundo, pero que no dejan de ser injustas: los bajos salarios laborales, la falta de escrúpulos o aquellos que están al mando y se burlan de los que están uno o dos peldaños por debajo.

El protagonista de Prophecy, un enmascarado que utiliza internet para denunciar injusticias y tomarse una serie de venganzas, anunciadas de antemano y que pretenden hacer justicia para el prójimo, parece conocer bien todo ese mundillo y está empeñado en arrojar un poco más de luz sobre el mundo. De acuerdo, el fin no justifica los medios, pero como lectores no podemos más que sentir satisfacción ante el modo en que el personaje imparte su justicia.

Esta primera entrega, que habla del ciberterrorismo como herramienta contra la opresión, establece la tónica de lo que será una trilogía escrita y dibujada por Tetsuya Tsutsui, y el final abierto plantea una posibilidad muy interesante y que esperamos ver desarrollada en las dos siguientes entregas. El dibujo de Tsutsui no es que sea el mejor del mundo, ya que en ocasiones peca de demasiado simple y los escenarios son cada vez menos detallados una vez pasamos de las primeras páginas, pero el guión compensa en cierto modo el apartado gráfico.

Prophecy es, en resumen, un seinen bastante llamativo cuya primera entrega podría haber dado algo más de sí en algunos aspectos, pero que muestra en formato thriller una interesante perspectiva sobre un tema tan de actualidad como las injusticias sociales y la reivindicación de los derechos Lo más seguro es que simpaticemos inmediatamente con el discurso del protagonista y algo menos con sus formas, pero no olvidemos que esto es ficción y que en ella todo vale.

[Nelson · Rating 4 out of 5]

This is a crime story focusing on a fairly unique vigilante criminal. The story follows both the vigilante Paperboy and the Anti-Cyber Crimes Division of the Police force. Mostly we follow the police's investigations as they try to track down Paperboy, and then we catch up on Paperboy and see how he is committing his crimes and carrying out his sense of justice. Paperboy mostly tries to punish people in society he feels are getting away with injustices. He does so by using his wit and programming/hacking skills. He posts a video announcing his target and why he's targeting them, and then he carries it out, sometimes live on video, as the police try to get ahead of him. I feel that so far both sides are very well represented, making arguments for both the police and Paperboy. There's a lot of great commentary on contemporary internet culture, social networks, anonymous forums, and the like. Very compelling cat and mouse story. If you like Death Note or Brubaker's Kill or Be Killed, this is worth checking out. 8.5/10

[Infinite Scythe · Rating 5 out of 5]

I don't know why I like it so much. It really struck a note with me. In no way do I condone violent acts but its all about making your voice be heard. They are standing up for people. Maybe it's just because of all the terror attacks that have been happening recently but I feel like this is such a current thing and the manga deals with a really difficult topic that you don't see very much. I would totally recommend but it is for an older audience. Teen at least.

Slim though.. Sigh. Why are people so cutthroat in the pursuit of money? They will do anything to anyone to save a buck. I'm not saying its everyone but a lot of people nowadays.

Social media really does play such a huge role in society now. It can be bad or good. Things really do blow up though once you post something. It can easily go viral and people will say whatever they want because they're anonymous.

I really can't wait for the second book.

[Shayna Ross · Rating 4 out of 5]

A dark, crime drama with "Paperboy" on one side and the Metro Police Department Anti-Cyber Crimes Division on the other. Paperboy is an alleged criminal who films a warning to the public the day before he executes his plan - commits arson to a food processing plant that caused mass food poisoning, assaulting a rapist that degraded the woman he attacked, and more. Are Paperboy's attacks actually cleaning up the filth or is he a danger to society? The Anti-Cyber Crimes division with their leader Erika Yoshino fight against the clock to find out who Paperboy really is as well as losing faith from the public who support Paperboy more and more after every video.

As a crime drama, it is focused on the use of technology and social media in regards to how people communicate and show support/disapproval. You will find yourself conflicted on who the bad guy(s) should be, which makes for a great story. There is some violence and discussion of mature themes.

[Sebastien · Rating 5 out of 5]

Comme l’an passé, j’ai décidé de consacrer mon temps de lecture à des séries courtes, ne demandant pas de longue période et d’embarquer absolument pour lire une série complète. Je dois dire qu’il n’est pas évident de trouver des bonnes séries courtes. Trop de manga prennent leur envole après 5 a 7 volumes. Donc quand une série en fait 2 à 5 volumes, il est possible que l’histoire ne s’envole jamais et qu’on reste sur une lecture décente mais sans plus. Donc après plusieurs recherches j’ai décidé de donner une seconde chance à un auteur qui ne m’avait pas impressionner, soit Tetsuya Tsutsui. J’avais lu Reset l’an passé et j’avais trouvé que l’auteur avait été trop vite, n’avait pas approfondi son sujet et m’avait donner une histoire presque incomplète. Mais après avoir lu des avis sur des boards, j’ai appris que Reset était loin d’être l’oeuvre phare de l’auteur et on m’a dit d’essayer Prophecy à la place. Je me les ai donc procuré et en effet je dois avouer que c’était nettement mieux, voici en détail ce que j’en ai pensé.

L’histoire de prophecy est vraiment d’actualité, nous avons un internaute qui s’appel Paperboy, un homme portant un masque en papier journal, qui fait des prédiction et des sanction envers des gens ayant commis des crimes contre l’humanité. C’est par la suite dans un délais prédéfini que Paperboy opère sa sanction au grand déboire de la police qui tente d’empêcher ces crimes d’arriver. S’ensuit alors un manga sur le but et l’éthique des parution anonyme sur l’internet. Tout en agençant une enquête bien ficelé qui nous fait découvrir à la fois la réalité du net au japon ainsi que le but cacher derrière les projets malsain de paperboy.

Comme je l’ai dit ce manga traite d’un thème vraiment moderne et actuel, c’est la première chose qui m’a impressionné de ce mange. Le fameux syndrome d’invincibilité du net. Le fait de se cacher derrière un écran permet à des gens de dire des choses attroces et de s’en tirer à bon compte. Bien que le sujet aurait pu être plus approfondi, il n’en est pas amoindri pour autant. L’auteur nous présente d’une manière extrêmement bien mené son sujet et nous permet de voir un background très choquant de la réalité de l’internet.

La deuxième chose qui m’a impresionné c’est le message social. Si vous suivez mes critique depuis un moment vous saurez que je suis un grand fan de Inio Asano à cause de ses messages sociaux et surtout de sa critique ouverte de la culture japonaise. He bien, Tetsuya Tsutsui lui arrive à passer un message très important sur l’impact de l’Internet sur le monde entier, mais en plus il ait la critique de l’internet sur un plan mondiale. La réalité de ce manga ne pointe pas que le Japon seulement, mais bien l’internet dans tous les pays et gare à nous un Paperboy pourrait apparaître partout dans le monde, car pour le reste des internautes raciste, méchant et méritant un pied au cul sa existe déjà. Le fait de traiter de ce sujet est vraiment un coup de génie de la part de l’auteur.

Le dernier point que j’ai vraiment apprécié est bien sûr comment la police est présenté dans ce manga. Loin d’être des imbéciles, la force de police japonaise est reconnu mondialement pour être la meilleure au monde. Cependant plusieurs manga font passé la police comme des figurants et je dois le dire c’est rafraîchissant dans cette histoire de voir a police japonnaise à son meilleur. Autant du côté de Paperboy que de l’enquêteur en charge de l’arrêter, tous deux sont très bien présenté et on a droit à une très bonne enquête policière, crédible et qui ne rabaisse en aucun cas la police.

Au niveau de dessin rien à redire. Tetsuya Tsutsui maîtrise son trait et nous donne un manga d’un réalisme fou. Chaque personnages est différent et il est impossible de les confondre avec des figurant leur ressemblant trop. Un dessin plus qu’agréable, qui mérite d’être regardé attentivement.

Au niveau du monde, encore une fois c’est le notre. En fait c’est tellement réaliste et bien copier sur notre monde que je me dois de lever mon chapeau à l’auteur pour m’avoir fait découvrir mon propre monde dans un manga extrêmement bien ficelé. Car quand on lit des manga c’est pour sortir de l’ordinaire. Ici on a droit à une histoire réelle, possible et calqué sur un monde où l’on vit tous les jours. Encore une fois un coup de génie.

Donc rendu ici, il est difficile pour moi de ne pas donner 5 étoiles, car en effet cette oeuvre ne comporte pas de défauts. Du moins rien de grave. J’aurais aimé avoir un peu plus de suspense, ou plutôt qu’on me cache le but de paperboy et qu’on le découvre en même temps que la police, sa aurait eu un impacte monstre, mais je devine qu’au niveau des vente sa aurait pas fait fureur. Sinon je n’ai que de louange à donner à ce manga. Bien sûr il n’est pas toujours exitant et certaines scènes sont du geek fest de l’internet, mais si on passe on se rend compte que c’est juste une attention aux détails de l’auteur, ça ne gâche en rien l’histoire de fond. C’est sûrement encore plus plaisant pour ceux qui baignent dans le monde de l’internet de manière régulière. Ce manga est vraiment très bon et mérite d’être lu si vous voulez lire un bon seinen qui traite d’un sujet d’actualité. Pour ma part je ne suis pas déçu de ma lecture et je vais donner une autre chacne à d’autre oeuvre de cet auteur c’est certain. Hautement recommandé.

[Mike · Rating 4 out of 5]

Creepy, in a totally compelling way. It's already not entirely going as I expected.

Full review: https://derailmentsofthought.wordpres...

[Vanessa Vallos · Rating 5 out of 5]

Prenant. Les personnages sont là et on du sacre caractère !
Le dernier chapitre, c'est le meilleur ! Je veux vite la suite.

[Psicologorroico · Rating 5 out of 5]

Sembra una puntata di Black Mirror! :0

[MangUA · Rating 5 out of 5]

Одного дня в світовій павутині почали з’являтись заг��дкові відео, які зникають як тільки набирають 5 тисяч переглядів. На них таємничий чоловік з маскою з газет “пророкує” чергову розправу над різного роду негідниками. Знущаєшся над працівниками? Не фільтруєш свою мову в інтернеті? Намагаєшся піддати все цензурі? Газетяр обов’язково тебе знайде і виконає персональне пророцтво.

Дуже швидко ці ролики стають вірусними, діяльність Газетяра здіймає галас і розколює суспільство на тих, кому подобаються подібні акти самосуду та тих, хто виступає категорично проти подібних дій. Стає очевидним те, що з невідомим хакером, який майстерно приховує сліди своєї діяльності в інтернеті, треба щось робити.

За справу береться відділ боротьби з кіберзлочинністю на чолі з детективкою Ерікою Йошіно. Вона — владна, поміркована та рішуча, готова пожертвувати роботою та кар’єрою, аби тільки спіймати злочинців. Тепер це не просто переслідування невідомого в масці. Полювання за злочинцем перетворилось у величезну гру розуму, в якій ніхто не бажає здаватись.

Манґа «Пророцтво» — ідеальний детектив, та ще й пов’язаний з такою нетиповою темою як кіберзлочинність. Ця історія піднімає цілий пласт питань, починаючи з почуття відповідальності за свої дії в інтернеті, закінчуючи глибокою корумпованістю вищих ешелонів влади та сліпої віри в те, що гроші можуть вирішити будь-яку проблему.

Персонажі в цій історії багатогранні, глибокі, прекрасно прописані та мають повністю аргументовану мотивацію, що не піддається сумніву. З одного боку відчайдушно хочеться співпереживати Газетяру та всім тим, хто йому симпатизує. Та водночас досить очевидно, що його діяльність так само злочинна, просто прикривається словом справедливість.

З іншого боку, Йошіно та її команда очевидно намагаються діяти правильно, адже такі люди шкодять суспільству. Проте їхні методи роботи також важко назвати повністю законними. Шантажем можуть користуватись не тільки злочинці. Вони точно не білі і пухнасті, проте сперечатись з їхньою позицією також не виходить.

Підсумовуючи — тайтл просто вражаючий. Детективна складова на висоті, різноманітні кіберштуки показані правдоподібно, складні соціальні питання розглядаються з усіх сторін, позиція кожного з учасників цієї справи піддається сумніву. І найголовніше — фінал мене просто шокував. Те, що спочатку сприймалось як простенька розповідь про поганих хлопців і хороших копів, насправді виявилось величезною людською драмою під соусом криміналу.

Однозначно рекомендую почитати серію «Пророцтво», тим паче історія коротка і завершена, всього три томи. Це тайтл, який примусить вас помізкувати над складними питаннями честі, відповідальності та справедливості.

[Mykhailo Gasyuk · Rating 3 out of 5]

Про боротьбу за соціальну справедливість на японський манер. З використанням аморальних та протизаконних методів. З покаранням навіть тих, кого вже було покарано.

Чувак в масці залишає повідомлення про те, що буде карати. І карає, поки поліція розводить руками, а кіберполіція, маючи весь набір засобів для того, аби відслідкувати поганця, просто спостерігає, інколи панічно переміщуючись локаціями, де злочинця вже точно немає.

Це такий собі невигадливий “Записник Смерті” на іншому рівні, коли одразу дозволяється фізично кривдити того, кому ти не подобаєшся.

Звичайно, з одного боку хочеться, щоб усі, хто тебе кривдив у будь-який спосіб, були покарані. Але це відкриває дуже широке поле для суб’єктивності та зловживань власною моральною перевагою.

Намальовано прекрасно. Переклад українською не хилить на сон. Але кілька сторінок дуже криво обрізані. Це якась біда всіх видавництв, які лише починають працювати з мангою.

[Quoilire · Rating 5 out of 5]

Voici une petite série manga très intéressante de plusieurs points de vue.

Tout d’abord parce que Tetsuya Tsutsui est une formidable conteur d’histoire. Tout comme un auteur de romans policier, il manie agréablement le suspense, l’alternance entre la vue des policiers et du malfrat

Ensuite parce que le dessin est bien abouti, bien fini et dynamique. La lecture est facile, agréable; on tourne vite les pages.

Enfin et surtout parce que l’histoire est complètement traitée en seulement 3 volumes. On est loin des séries qui n’en finissent pas, qui oublient le sujet original et finissent par perdre leurs lecteurs.

Donc si vous avez l’occasion de trouver en bibliothèque ou en occasion cette série, n’hésitez pas, prenez la.
https://quoilire.wordpress.com/2023/1...

[Yevhenii · Rating 3 out of 5]

Спершу історія «нагадує» відомий багатьом «Зошит смерті» - опис того, на скільки «гнилий» світ, трохи згодом – як сучасні ІТ (у т.ч медіа та інтернет) впливають на «розголос у суспільстві», теми, наче, непогані. А ось далі… Йде досить неоднозначне «покарання» усіх тих, хто за версією «Пророка» йде «поганим», і тут дуже швидко все відходить від Зошита. І чи погоджуватися з такими методами… Тут уже значно важче. Особисто для мене – то не викликає бажання дізнаватися що буде далі, особливо коли нас знайомлять з цим «добром». Ну і до «поліції» виникли певні питання, хоч вони тут виглядають і краще того Зошита. Продовжувати не планую.

[Alex · Rating 4 out of 5]

El justiciero del papel de periódico proclama profecías de ajusticiamiento a través de las redes sociales. Su objetivo son personas y entidades maliciosas, carentes de empatía y humanidad. Ante el caos social generado por el hombre del periódico, será el departamento policial de ciberdelincuencia el encargado de seguirle los pasos e intentar detenerlo.

Este primer volumen me ha resultado entretenido y su argumento me ha parecido coherente. Además hace referencia a diversos portales de internet que no conocía, por lo que también ha acabado siendo algo didáctico por decirlo así.

[Emmy · Rating 3 out of 5]

i don’t morally agree with the main antagonist, despite seeing the backstory and discovering who he is. although, contrary to others, i liked that i discovered who it is. i was kinda bored it in the beginning, but then the last few chapters had me intrigued.

kinda strange, interesting concept but aggressive… i’m literally reading this bc i saw someone selling it on depop and i liked the covers 😭😭

[Roland · Rating 3 out of 5]

Interesting story that didn't quite end the way I expected it to go, but the ending was still satisfying.

A quick, short read, if you like mysteries and themes of injustice, morality and ethics, and small folk taking things into their own hands (vigilante style), you might like this. But the main objective isn't exactly what you think it is the end might disappoint you.

+ I enjoyed the back and forth between the perspectives of the police and Paperboy.

[Оксана Лесіцька · Rating 5 out of 5]

Історія, що по атмосферності й проблематиці перегукується з серіалом "Чорне дзеркало". Здалося, наче це одна з його серій.
Обожнюю сюжети, що розкривають недоліки сучасного суспільства через модернові технології. Особливо коли це таке жахіття, як соціальні мережі. У них можна розкрутити будь-що, чим і займається наш герой. До кінця тому я теж перейшла на його сторону)

[Sylvain · Rating 1 out of 5]

Je ne suis vraiment pas fan. Aucun des personnages n'est suffisamment développé pour qu'on s'y attache, les situations arrivent sans qu'on se sente investi et l'intrigue se veut un Death Note adulte, mais ne parvient jamais à surpasser son modèle.

[Sharly · Rating 3 out of 5]

Este cómic está dirigido a gente con unos añitos menos que yo. La trama tiene una base muy interesante y el primer tomo es bastante bueno pero el guión va perdiendo fuerza durante el desarrollo y el cierre de la historia no me llega a entusiasmar.

[Saysa · Rating 4 out of 5]

Un manga que encontré casi de casualidad buscando series que no tuvieran muchos tomos, y tengo que decir que me ha enganchado totalmente. Estoy deseando ver cómo continua aunque la segunda parte me está costando poder tenerla.

[Marie · Rating 3 out of 5]

3.5/5