Юстина опиняється на кордоні з Польщею після втечі з окупованої території. Інші персонажі, пов’язані й не пов’язані між собою сюжетом, починають свою подорож у книзі напередодні або після 24 лютого 2022 року — коли російські війська перейшли від неоголошеної війни до повномасштабного вторгнення в Україну.
Жінки, чоловіки та діти стають вимушено переміщеними особами. Вони опиняються в родинах і різних місцях у Польщі, Німеччині, Франції, Болгарії, Занзібарі та інших країнах. Дехто повертається в Україну, а дехто залишається за кордоном, намагаючись жити далі.
Попередження: текст містить тригерні теми, які можуть вас зачепити: ненормативну лексику, суржик і сцени насильства.
Думала, що прочитаю книжку за вечір, але потрібно було зупинятися, віддихуватися, згадувати й переживати знову. Адже все - абсолютно все - саме так і було. А ще я читала й думала: як добре було б перекласти цю книжку різними мовами, щоб те, що знаємо ми, знали всі ❤️🩹
Важка але дуже гарно написана книжка. І дуже важлива.
Важко було читати і знову опинятися в перших днях війни, знову переживати весь жах, невизначеність і страх. Але хочеться щоб таких книжок було більше, щоб це читали закордоном — сучасники і наступні покоління.
Справжні герої, голоси і історії. Наче пережила, перемістилася з ними знову і знову.
Раджу для прочитання однозначно. Для когось вона може стати терапевтичною, доказом того, що зі мною все гаразд і я переживаю те саме, що і мільйони людей. Але майте на увазі, що це точно не легке читання. Вона розіб’є вам і без того розбите серце, яке так і не зібралося докупи у всіх українців (звісно я про тих, кому є різниця) після 24 лютого.
Ця книга, напевно, відгукнеться всім, хто пов'язаний із Україною. Найбільше, звичайно, впізнають себе ті, хто вимушено виїхав (або виїжджав) із дому, тікаючи від війни. Ці почуття не забути, і книга дуже точно їх описує. Загалом, книга заснована на реальних історіях, саме тому багато хто знайде те, що йому болить найбільше. Без сліз читати книги Каріни Савариної важко. Дуже хотілось би, щоб це все було вигадкою, а не реальними історіями. Тому книга дуже вражає. Не знаю, чи зможуть іноземці відчути й прожити все так, як українці. Але хочеться, щоб світ знав про ці події та історії.