Доктор Серафікус. Поза межами болю

by В. Домонтович, Осип Турянський

В. Домонтович - псевдонім Віктора Петрова (1894-1969). Письменник-дисидент, філософ, маститий археолог і, можливо, радянський шпигун - це Віктор Петров. "Доктор Серафікус" - один з трьох його інтелектуальних любовних романів. Головний герой професор Комаха, який відкидає сексуальне начало як варварство, пережиток минулого, зазнає поразки, коли його спостигає кохання.
Ім'я Осипа Турянського (1880-1933), як і В. Домонтовича, фактично було викреслене з історії українського письменництва на довгі десятиліття. Його повість-поема "Поза межами болю" вважається одним з кращих творів, що змальовують Першу світову війну як пекло, через яке пройшли семеро приречених на смерть, в тому числі й майбутній автор повісті.

301 pages, Hardcover

First published January 1, 2013

About the author

Viktor Petrov (ukr. Віктор Петров) - Ukrainian ethnographer-archeologist and fiction writer.

For his scientific works as ethnographer-archeologist written in Ukrainian and printed under the real name Viktor Petrov (ukr. Віктор Петров) please use this author-profile: Віктор Петров)

For his fiction works as a fiction writer written in Ukrainian and printed under pseudonym V. Domontovych (ukr. В. Домонтович) please use this author-profile: В. Домонтович)

Reviews

[Dmytro Khomiak]

Я не знаю хто вирішив розмістити ці два твори в одну книгу, і точно не розумію логіки цієї людини. Перша книга про Київ часів НЕПу і стосунки, друга про втечу з сербського полону і страждання, поза межами болю.

[книжкова дегустаторка]

🖖«Поза межами болю» Осип Турянський

видавництво: Віхола, 10/10🤎

Відчай, жах та жага життя.

Це книга-агонія, книга-біль та книга-відчай. На межі людської свідомості та світу марення, яке б ніколи не хотілось відчути на своїй шкурі. Вона зовсім невеличка, поглинути можна і за один вечір, але чи можна осягнути той жах за раз? Напевне, ні. Я і досі здригаюсь, коли гортаю книгу в пошуках потрібної цитати. Важко зрозуміти те, що ти ніколи не переживав, але, завдяки таким історіям, можна трішки наблизитись.

«Поза межами болю» - це повість-поема, підґрунтям якій послужив досвід письменника на сербсько-австрійському фронті: як військовополонений він разом із іншими пішки переходив засніжені гори Албанії. І саме момент відірваності від світу в зимній непогоді, жахливих умовах, без тепла та їжі автор утілює в цій невеличкій розповіді. Знаєте, зараз такі книги називають «ветеранськими», і як хочеться вірити, що вони справді колись втратять свою актуальність.

Це жахливо. Кожен нарис та думка, що зображена тут, жахлива розумінням, що це було. Ще жахливіше усвідомлювати, що це продовжується: в іншій іпостасі, в іншому конфлікті, але продовжується. Стає гірше, коли певні речення проектуєш на знайомих, що прямо зараз боронять Україну.

Це історія про жагу до життя, яка з останніх сил бореться з відчаєм, загубленістю та зневірою. Історія про компроміси з людським, про рідних та біль душі. Я не проходила цей твір у школі, і напевне – це до кращого, тоді б я не оцінила твір так, як це зробила зараз, а лише б дратувалась обірваним реченням та абзацам. Але в саме в цьому експресіоністичному стилі подання і схована більша частина «болю».

Все з заплющеними очима починає Ніколич говорити, наче у сні:
- Я хочу жити…
Хто поклав мене живцем у могилу…
Я не останусь в труні…
Тут у могилі зимно…
Сумна моя душа в могилі…
Я хочу жити..

Я досі не розумію, чому моя рука потягнулась саме до неї, але це справді був той біль, який варто було відчути.

Щира рекомендація.

#дегустація

[Reader]

**Doctor Seraficus by Viktor Domontovych**

*Doctor Seraficus* is a sophisticated and quietly unsettling novel that explores the uneasy boundary between intellect and human emotion. Rather than relying on a conventional plot, Viktor Domontovych constructs a psychological and philosophical study of a man who attempts to approach life with the same rational discipline he applies to his intellectual pursuits.

The novel’s greatest strength lies in its ambiguity. Domontovych refuses to offer simple explanations or clearly defined heroes and villains. His characters are contradictory, often self-deceiving, and sometimes almost absurd in their attempts to rationalise love, loneliness, and human relationships. This gives the novel an ironic quality that remains remarkably modern.

The prose is restrained and intellectual, yet beneath its cool surface lies a profound interest in human vulnerability. The tension between reason and emotion gradually becomes the novel’s central concern: can a person truly understand life without actually surrendering to it?

*Doctor Seraficus* is not an easy or conventional read, but its intellectual depth and psychological subtlety make it a rewarding one. Domontovych succeeds in turning what might initially appear to be a study of an eccentric intellectual into a much broader reflection on loneliness, intimacy, and the limits of rationality.

**A thoughtful, unconventional, and remarkably modern work of Ukrainian modernist literature.**

[Galia Ivanova]

"Доктор Серафікус"
Доволі якісно написано, як на мене. Початок книги - хороший, але, скидається на те, що до кінця оповідь якось недописана, ніби чогось не вистачає. От якби це був роман хоча б на третину більший за обсягом, тоді б було відчуття завершеності. А так - фінал поспішний.
А взагалі 20-ті (розстріляні) - найкращий час для літератури.
"Поза межами болю"
Твір мене вразив. Емоційно написаний, відчуваєш весь відчай та жах героїв. У час, коли руйнувались імперії життя якихось-там людей взагалі не розглядалось. На жаль, і в наш час цінність людського життя така ж незрозуміла штука. Експресивний, якісний текст. Однозначно раджу до прочитання.