На запрошення подруги двадцятирічна Елоїз вирушає на зимовий відпочинок до альпійського курорту Вальхензее. Ця подорож за тисячу кілометрів від рідного Львова докорінно змінить її життя. Мріючи спекатися минулого, Елоїз шукатиме свободи і здорових стосунків. А за пів кроку до мети збагне, що знов у пастці.
Роман «Вибір Елоїз» — це багатогранний портрет молодості з її безладом почуттів, підпаданням під впливи, спробами втечі від усіх і від себе. Це дослідження стану, снепшот реальності, навколосвітня подорож у відчайдушних пошуках любові. Це строката мозаїка далеких міст і близьких стосунків, це досвід, з якого Елоїз зрештою вибудовує себе.
Наскільки книга гарна зовні,настільки вона була прекрасна за змістом!Ця книга повністю моя і стиль авторки абсолютно відгукується у моїх емоціях.З цим твором я прожила маленьке життя чи ,правильніше сказати ,маленький уривок життя ГГ,шлях її дорослішання,самопізнання та самореалізації.Емоцій впродовж читання було безліч і це були абсолютно різні емоції.Це була своєрідна терапія від гніву та заперечення до прийняття,прийняття того ,що всі ми люди і всі ми робимо помилки,проте,найголовніше це вміння розпізнати ,що для тебе ок,а що ні ,що потрібно мати сміливість,щоб щось закінчити,а щось розпочати,вміння приймати свої помилки,вибачатись та пробачати! Окремо хочу відмітити неймовірну кількість локацій у яких відбувався сюжет ,та як прекрасно авторка створювала атмосферу у цих локаціях-Альпи,Мюнхен,Берлін,Париж,Львів,Італія! Природа,погода,кафе,страви,люди,архітектура-все це описано так гарно і ненавʼязливо,що просто неможливо відірватись! Книга однозначно увійде у топ прочитаного за місяць і очікую ще книг від авторки!
Абсолютна прекрасність, яку хочеться смакувати. Кожен знайде в ній щось своє, кожен проживе щось своє. Рекомендую цю чуттєву історію про дорослішання, з точки зору внутрішніх перспектив та виборів. А оформлення та деталі цієї книги окремий вид насолоди. Хочеться гортати та торкатися книги. Вітаю Оленка з чудовим дебютом ♥️
Якщо чесно, купила книгу з-за обкладинки, вона просто мене притягнула, ще не читаючи, сподобалося ім'я головної героїні, але якось не сподівалася, що буде так поетично написано. Навіть не віриться, що авторка писала книгу 3,5 роки, здається, що вона її видихнула за один раз, тому що і читається твір майже за один раз, тобто дуже швидко... Сподобалося закінчення, а то я вже переживала, що буде не те🤗🙃 Легкий стиль, дуже поетичний, пошук себе, помилки, емоції, сумніви, кохання (у кого їх не було)... Якась щемливість залишається, коли читаєш про сімейні стосунки, про те, як все склалося в їхній родині... Про переживання Елоїз... Не хотілося прощатися з нею до останнього слова у тексті, нехай віра в себе її не покидає. Кожен читач, читачка, мені здається, сприймуть образ Елоїз по-своєму, комусь сподобається, комусь ні, хтось пригадає свою молодість, своє дорослішання... Хтось зараз юний і можливо, переживає те й саме... Часи, дійсно, змінюються і можливості також (їх тепер набагато більше і менше суспільного осуду), але і всі ми різні, когось влаштовує жити за усталеним правилами, а хтось робить помилки і врешті-решт знаходить себе справжнього... Вітаю пані Олену з дебютом. Можливо, буде продовження... Як там буде з Елоїз надалі?
"Нехай кожен вибір у житті зрештою буде правильним", — так підписала книгу авторка. Бо я купила її буквально під час презентації, так вже мені відгукнулось як розповідали про цю книгу і про що вона.
І це був правильний вибір!
Від чудового оформлення і вірша на початку і до самого кінця — усе прекрасно, поетично, з сенсом. Наче проживаєш фільм.
"Вибір Елоїз" про той важливий етап у житті, коли тобі 20 і ти думаєш, що вже дорослий. Але насправді це тільки початок справжнього повноліття. В такому віці ще легко бути пластиліном в руках більш старших знайомих, друзів, коханців.
Ця книга про самоідентифікацію, пошук справжньої себе, сепарацію від батьків, закриття дитячих гештальтів. Про шлях до себе.
Думаю книга відгукнеться тими чи іншими моментами або й більше багатьом юним дівчатам. А жінкам — нагадає, що треба вірити в себе.
Таких книг треба більше. Який чудовий дебют в сучасній українській літературі!
Чудова книга ! Текст легко читається, його хочеться смакувати та розтягувати ,хоч зупинитись не змогла і почитала швидко .Автор наскільки реалістично передала атмосферу ,що здається ніби Елоїз то твоя добра знайома і мене наче перенесло в юні роки.Дуже сподобалось ,що в романі описані стосунки не лише героїні з чоловіками ,а й стосунки з батьками ,із собою.Книга залишила тепле відчуття на серці після прочитаного .Небанальне закінчення.Окреме захоплення -оформлення книги ,це точна найестетичніша книга у моїй бібліотеці!По вайбу чимось нагадало Місто дівчат Елізабет Гілберт. Хотілось би побачити продовження книги ,де головна героїня була б вже дещо старшою :)Рекомендую !
По-перше, хочу відзначити гарне оформлення книги, дуже гарно і естетично. По-друге, сама книга - швидко і легко читається, гарна, поетична мова, цікаві описи персонажів. Я ніби повернулася в свою юність, коли була так само недосвідчена, як і Елоїз, звичайно ж, мене приваблювали такі бед бої, як і Макс. От не трапився тільки такий зожнік, як Джош) Сподобалось, що авторка торкається багатьох різних тем, є моменти для роздумів і само-рефлексії.
«Вибір Елоїз» Олени Мулик стала для мене новим відкриттям у сучасній українській літературі. Книга дуже гарно написана, мова — чудова, а оформлення заслуговує на додаткові декілька балів. Помітно, що авторка вклала душу в цю історію💭
Мені здається, що, читаючи цю книгу, кожен знайде для себе слова, які йому найбільше відгукуються. І так, ми можемо не переживати всі ті події й не відчувати всього того, через що проходить Елоїз у своєму житті, але в певні моменти деякі слова та фрази в нас відгукуються. І варто зупинитися на мить, усвідомити це та зробити для себе власні висновки.
Мені не імпонує все те, що Елоїз робила протягом усієї книги, але навіть у такому разі можна провести певні паралелі й побачити щось нове в її діях та життєвих виборах.
Окрема подяка авторці за згадку «Мізері» Стівена Кінга, а також серіалу «Друзі», який є одним із моїх улюблених. Також на одній із останніх сторінок головна героїня приходить у львівську кав'ярню «Світ кави». Вона бере львівський сирник із маком і горнятко з червоною емблемою кавової турки. І знаєте, чому я вирішила згадати про це? Тому що це, напевно, одне з перших місць, куди я приходжу, коли приїжджаю у Львів. І такі маленькі деталі роблять цю історію для мене більш наповненою та цілісною.
• Я вчилася мови мистецтва. Його словами були кольори, дивовижні поєднання форм і фактур. Я простежувала маршрут сонця золотими відблисками на шибках будинку навпроти й подумки зауважувала, як темний одяг відтіняє бліді обличчя. Як калюжі краще за вуличних фотографів малюють нам безкоштовні міські замальовки. Скільки деталей має кожна річ, якщо до неї уважно придивитися!
• Ми так любимо дитинство, бо воно — в минулому, тому й видається безпечним. Чіпляємося за нього, бо там ми вижили, ми впоралися.
• Знаєш, десь колись почув, що увага — найрідкісніша форма любові.
• Елоїз, кохання в жодному разі не має бути складним. Якщо воно таке — тікай. Увесь секрет — у простоті.
• Часом життя триває без твоєї участі. Поки ти тримаєшся за надії і спогади, воно відбувається навколо тебе, але не з тобою.
🎧 Dreamer's Path — James Quinn
Видавництво: Beagle Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Фантастично написана книга! Я не дуже люблю читати історії з точки зору підлітків-студентів, бо часто дратуюсь через наївність персонажей, але ця книга мене захопила. Було цікаво спостерігати за дорослішанням Елоїз і її пошуками себе через стосунки з людьми і містами.
Мені дуже сподобалася ця історія. Особливо захопили описи Парижа, Німеччини, гір, Італії та Львова — вони настільки атмосферні, що склалося враження, ніби я сама побувала в цій подорожі разом із героями. Найбільше емоцій викликав епізод із сидінням на березі річки в Парижі.
У мене залишилося чимало запитань до поведінки головної героїні та рішень, які вона приймала протягом усієї книги, але всі ми люди й маємо право на помилки. І як нещодавно прочитала в іншій книзі: То не помилки, якщо вони тебе чогось навчили…
Дуже сподобалася кінцівка, у якій героїня обирає себе як особистість, а не роль зручної для когось людини. Після прочитання хочеться дізнатися, як складеться подальше життя Елоїз, тому із задоволенням прочитала б продовження її історії.
P.S. Дуже відгукнулася думка про те, що інколи ми сумуємо за минулим — людьми, місцями, моментами. Але, повертаючись до них через роки, раптом усвідомлюємо, що вже не відчуваємо того самого, що колись. Можливо, ми сумуємо не стільки за ними, скільки за собою в той період життя.
P.S.S. Обкладинка книги, внутрішнє оформлення та лясе просто шикарні😍😍😍
This entire review has been hidden because of spoilers.
Ця книга точно потрапила до мене в правильний час. Вона дуже гарно написана й вражає своєю справжністю. З одного боку, мені іноді не вистачало глибшого розкриття персонажів, а з іншого, усе було дуже органічно. Не все має бути сказане словами, іноді значно важливіше, щоб це просто відчувалося.
Історія Елоїз була для мене водночас цікавою й суперечливою. Часом так і хотілося дати їй пораду або просто зупинити її від чергового рішення. Майже до самого фіналу я була впевнена, що Джош виявиться маніяком чи психопатом, але ні, він виявився звичайною людиною зі своїми травмами, з якими справляється так, як уміє.
Оформлення книги неймовірне, воно чудово доповнює текст і створює особливу атмосферу.
Книга, яка з перших сторінок захоплює увагу. Її хочеться смакувати. Читати, сподіваючись, що сторінки не закінчаться. Авторка вміє передати та викликати емоції. Одна з небагатьох книг, якою я зачитувалася останнім часом і яку хочеться перечитати ще.