What do you think?
Rate this book
Роксоляна
Історична повість із XVI століття розповідає про унікальний випадок в історії, коли жінка-полонянка, християнка, стала дружиною наймогутнішого султана Оттоманської імперії Сулеймана Пишного, вплинула на долю не лише багатьох людей, а й цілих народів та держав. В її образі поєдналися любов і ненависть, ніжність і мужність, доброта і жорстокість, державний розум і дрібна підступність, марнославство. Секрет її успіху не відкритий і досі.
320 pages, Hardcover
First published January 1, 1930
17 people are currently reading
83 people want to read
About the author
Осип Назарук
7 books*Egl: Osip Nazaruk.
Осип Тадейович Назарук — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
Народився в родині кушніра (гробівець батьків знаходиться біля церкви Св. Михайла (дивіться Архітектурні пам'ятки Бучача) на Нагірянці — тепер частині Бучача).
Навчався в Бучацькій, Золочівській гімназіях, голова таємного драгоманівського гуртка в 1900 р. За пропаґанду соціалізму Осипа відрахували з Бучацької гімназії. із забороною складати матуру (іспит на атестат зрілості) в Галичині.
Вивчав право у Львівському університеті, під час хліборобського страйку в Бучаччині 1902 р. разом з адвокатом в Монастириськах Анзельмом Мозлєром на сторінках газети "Служба двірська « (видавали українською, польською — Służba Dworska — мовами) друкував матеріали на його підтримку. 1904–1905 рр. очолював роботу „Січі“ (української студентської організації у Відні); 1906–1907 рр. — голова Львівської „Академічної Громади“; 1908 р. закінчив юридичний факультет Віденського університету.
Покликанням зі студентських років стала політика, водночас шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана до 1914 року низка брошур на політичні теми. Після початку Першої світової війни — в Українських Січових Стрільцях,- літописець — один з організаторів Пресової кватири УСС. Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.
Один з чільних членів Української Радикальної Партії, в якій перебував до 1922–1923 рр.
Після переїзду до Відня керівників Союзу Визволення України через окупацію Львова російськими військами вони через Осипа Назарука звернулись до Симона Петлюри з пропозицією організувати, очолити всенародний здвиг в підросійській Україні. Даючи відповідь, оминув численні рогатки царської цензури.18 грудня 1914 р. Симон Петлюра через Осипа Назарука (тоді перебував у Стокгольмі) передав відповідь.
1915 р. видав у Відні „Співанки УСС“. 1916 року: з друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Оипа Назарука „Слідами Українських Січових Стрільців“; у Відні побачила світ книжка „Над Золотою Липою“; у Львові вийшла книжка — „З кривавою шляху Українських Січових Стрільців“ (був безпосередньо причетний, в цю „ілюстровану збірку оповідань і описів“ вклав багато праці як автор, редактор і упорядник).
1915–1918 рр. — керівник Пресової Квартири УСС. Від жовтня 1918 — секретар філії УНРади у Львові, делегат Української Національної Ради ЗУНР від Радикальної партії. 6 листопада 1918 р. — мав зустріч з гетьманом Скоропадським П. П. як представник Української Національної Ради ЗУНР: гетьман пообіцяв 2 млн доларів, ескадрилью літаків, кілька вагонів амуніції, відпустити з Києва Курінь Січових Стрільців (1300 чол.)[8]. Грудень 1918 — червень 1919 — керівник Головного управління преси й пропаганди уряду УНР. Один з авторів „Проскурівської Декларації Січових Стрільців“ в березні 1919 р., в кінці січня — на початку лютого 1919 р. перебував в Одесі та Бірзулі разом з Сергієм Остапенком на перемовинах з начальником штабу французьких військ полковником Фрайденберґом про порозуміння Антанти з Директорією (закінчилися нічим). Виступав на з'їзді УРП 22-23 березня та на селянсько-робітничому (трудовому) з'їзді 30-31 березня 1919 р.
Доктор Назарук був адвокатом під час розгляду справ у міському суді Сколього.
У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у Кам'янці-Подільському (липень — жовтень 1919). З червня 1919 року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Середина липня 1919 — в складі УГА прибув до Кам'янця-Подільського, увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА „Стрілець“. Серпень 1919 р.- здійснив наукову екскурсію до Бакоти. У видавництві „Стрілець“ вийшла книжечка Осипа Назарука „До Бакоти“. Враження з подорожі до української Помпеї». У Кам'янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».
У період Західноукраїнської Народної Республіки О. Назарук займався в її уряді питаннями преси і пропаганди.
Осип Тадейович Назарук — український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист.
Народився в родині кушніра (гробівець батьків знаходиться біля церкви Св. Михайла (дивіться Архітектурні пам'ятки Бучача) на Нагірянці — тепер частині Бучача).
Навчався в Бучацькій, Золочівській гімназіях, голова таємного драгоманівського гуртка в 1900 р. За пропаґанду соціалізму Осипа відрахували з Бучацької гімназії. із забороною складати матуру (іспит на атестат зрілості) в Галичині.
Вивчав право у Львівському університеті, під час хліборобського страйку в Бучаччині 1902 р. разом з адвокатом в Монастириськах Анзельмом Мозлєром на сторінках газети "Служба двірська « (видавали українською, польською — Służba Dworska — мовами) друкував матеріали на його підтримку. 1904–1905 рр. очолював роботу „Січі“ (української студентської організації у Відні); 1906–1907 рр. — голова Львівської „Академічної Громади“; 1908 р. закінчив юридичний факультет Віденського університету.
Покликанням зі студентських років стала політика, водночас шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана до 1914 року низка брошур на політичні теми. Після початку Першої світової війни — в Українських Січових Стрільцях,- літописець — один з організаторів Пресової кватири УСС. Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.
Один з чільних членів Української Радикальної Партії, в якій перебував до 1922–1923 рр.
Після переїзду до Відня керівників Союзу Визволення України через окупацію Львова російськими військами вони через Осипа Назарука звернулись до Симона Петлюри з пропозицією організувати, очолити всенародний здвиг в підросійській Україні. Даючи відповідь, оминув численні рогатки царської цензури.18 грудня 1914 р. Симон Петлюра через Осипа Назарука (тоді перебував у Стокгольмі) передав відповідь.
1915 р. видав у Відні „Співанки УСС“. 1916 року: з друкарні Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові вийшла ґрунтовна праця Оипа Назарука „Слідами Українських Січових Стрільців“; у Відні побачила світ книжка „Над Золотою Липою“; у Львові вийшла книжка — „З кривавою шляху Українських Січових Стрільців“ (був безпосередньо причетний, в цю „ілюстровану збірку оповідань і описів“ вклав багато праці як автор, редактор і упорядник).
1915–1918 рр. — керівник Пресової Квартири УСС. Від жовтня 1918 — секретар філії УНРади у Львові, делегат Української Національної Ради ЗУНР від Радикальної партії. 6 листопада 1918 р. — мав зустріч з гетьманом Скоропадським П. П. як представник Української Національної Ради ЗУНР: гетьман пообіцяв 2 млн доларів, ескадрилью літаків, кілька вагонів амуніції, відпустити з Києва Курінь Січових Стрільців (1300 чол.)[8]. Грудень 1918 — червень 1919 — керівник Головного управління преси й пропаганди уряду УНР. Один з авторів „Проскурівської Декларації Січових Стрільців“ в березні 1919 р., в кінці січня — на початку лютого 1919 р. перебував в Одесі та Бірзулі разом з Сергієм Остапенком на перемовинах з начальником штабу французьких військ полковником Фрайденберґом про порозуміння Антанти з Директорією (закінчилися нічим). Виступав на з'їзді УРП 22-23 березня та на селянсько-робітничому (трудовому) з'їзді 30-31 березня 1919 р.
Доктор Назарук був адвокатом під час розгляду справ у міському суді Сколього.
У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у Кам'янці-Подільському (липень — жовтень 1919). З червня 1919 року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Середина липня 1919 — в складі УГА прибув до Кам'янця-Подільського, увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА „Стрілець“. Серпень 1919 р.- здійснив наукову екскурсію до Бакоти. У видавництві „Стрілець“ вийшла книжечка Осипа Назарука „До Бакоти“. Враження з подорожі до української Помпеї». У Кам'янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».
У період Західноукраїнської Народної Республіки О. Назарук займався в її уряді питаннями преси і пропаганди.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
February 10, 2025
Книга про українську дівчину, яка стала величною постаттю Османської імперії. Тільки завдяки своєму розуму, силі волі та жіночому шарму Роксоляна стала не тільки гідною жінкою султана, але й впливовою особистістю. На жаль, влада «поглотила» її, що стало причиною гріха.
Все у світі має наслідки. За гріхи Роксолани розплачувалися її ж потомки.
Ще на один важливий меседж хотіла звернути увагу, це на роздуми автора, про хаос на українській землі того часу. Причиною розбрату вважає - ненависть один до одного та чвари. Автор каже, що тільки в єдності сила народу, а її, на жаль немає. Тому, наш край і роздирають вороги на частини.
Особистість Роксоляни вплинула на світову літературу та культуру. А для українців вона стала символом нескореності, вільної духом людини.
Все у світі має наслідки. За гріхи Роксолани розплачувалися її ж потомки.
Ще на один важливий меседж хотіла звернути увагу, це на роздуми автора, про хаос на українській землі того часу. Причиною розбрату вважає - ненависть один до одного та чвари. Автор каже, що тільки в єдності сила народу, а її, на жаль немає. Тому, наш край і роздирають вороги на частини.
Особистість Роксоляни вплинула на світову літературу та культуру. А для українців вона стала символом нескореності, вільної духом людини.
March 12, 2018
Не думайте, що я фанатка турецького серіалу «Величне століття. Роксолана», хоча і дивилася його. Сама постать Роксолани, дівчини з України, яка вибилася з рабства і стала могутньої султаншею Османської імперії для мене неоднозначна. Але вже багато років після її смерті ця постать залишається цікавою для всіх дослідників. Ким вона була? Доброю дівчиною, яку обставини змусили стати жорстокою задля безпеки своєї і своїх дітей, жорстокою правителькою чи можливо навіть злою чарівницею, що заворожила султана Сулеймана і мала на нього великий вплив? Точної відповіді на це питання немає. У турків вона показане більше з негативної сторони. Наприклад, у Павла Загребельного Роксолана постає зовсім з іншого боку. Вона добра мати, правителька. Все ж таки, книга Загребельного мені дуже сподобалася. Тому коли в руки потрапила книга Осипа Назарука, я не могла не прочитати її.
Чесно, мені не сподобалося. Перші сторінок 200 були схожі більше на казку із серії «1000 і 1 ніч», далі все якось нуднувато, скупо і сухо. Мало фактів самої біографії, все якась туга за православ’ям, від якого змушена була відректися і прийняти іншу релігію. Можливо це пов’язане з тим, що все ж таки книга написала була ще у 1926 році, коли у письменника не було такого доступу до інформації і джерел для написання цієї книги, як зараз.
Чесно, мені не сподобалося. Перші сторінок 200 були схожі більше на казку із серії «1000 і 1 ніч», далі все якось нуднувато, скупо і сухо. Мало фактів самої біографії, все якась туга за православ’ям, від якого змушена була відректися і прийняти іншу релігію. Можливо це пов’язане з тим, що все ж таки книга написала була ще у 1926 році, коли у письменника не було такого доступу до інформації і джерел для написання цієї книги, як зараз.
May 20, 2021
«Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця» - як написано в першому виданні 1930 року, історична повість з XVI віку. Зараз би сказали - роман, або белетризована біографія. Дуже добрий твір, хоч і з деякою державницькою і християнською тенденційністю (тому й 4). Однак, це лише кілька разів різонуло (типу, кожен нарід сам заслужив бути завойованим через "ворохобню" щодо своєї влади). Автор добре розібрався в темі, і це може бути таким собі знайомством з османською Туреччиною для зацікавлених, зокрема для юнацтва. Напевне це була б ідеальна читацька авдиторія. Особливо цінні два останні розділи: XVII. Джігад (тобто - джихад) і XVIІI. Гаддж Роксоляни. Якщо не вводити твір в програму старших класів, то принаймні думки з XVII розділу про владу дають багато для розуміння. Окремо відзначу мову - вона і "галицька", і українська водночас (на рівні Франка, Маковея, Лепкого). Але без переборів. Видно, що під час Української Революції Осип Назарук перебував на Великій Україні (як він називав), і це добре вплинуло на його мову. Спонукує ще щось почитати про османський світ. Отже, варто.
September 16, 2024
Не сподобалася динаміка твору - тягучий початок, потім 50 сторінок релігійні сумніви, потім 50 сторінок про путь матері Роксолани до доньки, потім наприкінці всі головні події життя султани просто перелічені сухим списком.
Сама султана як жінка, роль кохання в її житті, її діти - все просто побіжно перелічено.
Таке враження, що автор наприкінці сам вже занудився і втомився від своєї праці і вирішив швиденько її закінчити.
Не сподобалося і не рекомендую.
Сама султана як жінка, роль кохання в її житті, її діти - все просто побіжно перелічено.
Таке враження, що автор наприкінці сам вже занудився і втомився від своєї праці і вирішив швиденько її закінчити.
Не сподобалося і не рекомендую.
November 12, 2023
Сподобалось, як автор підійшов до написання даної повісті з наукової та публіцистичної точки зору, даючи посилання на використані джерела та зноски щодо термінології.
Хоч і стиль письма дещо архаїчний, важко не відмітити його поетичність та образність, що, власне, дещо ламає сюжетну канву, але особливого негативного впливу за повість це не спричиняє
Хоч і стиль письма дещо архаїчний, важко не відмітити його поетичність та образність, що, власне, дещо ламає сюжетну канву, але особливого негативного впливу за повість це не спричиняє
August 16, 2020
Clearly a translation, and not a very good one! But great story to read after my namesake.
May 4, 2022
Very interesting historical fiction! I'm from Ukraine and had no idea about this fascinating story. The translation however is terrible.
March 10, 2018
Довго я шукав такого еталону української мови, щоб відчути насолоду від високомовного стилю. Насправді я не знав, чи він є. Можливо й не було, а можливо просто не зберігся.
Я збирався шукати його в перекладах історичних романів, але до рук вчасно потрапила ця історична повість.
Стиль автора дуже вишуканий і доволі складний для сприйняття на початку. Незвичні мовні звороти, багато незвичайних, незнайомих слів, чи то історичний, чи то західний стиль автора, але все це дає ту саму насолоду, до якої я так прагнув.
Тепер ця книга стоїть попри моїй улюбленій книжці.
Я збирався шукати його в перекладах історичних романів, але до рук вчасно потрапила ця історична повість.
Стиль автора дуже вишуканий і доволі складний для сприйняття на початку. Незвичні мовні звороти, багато незвичайних, незнайомих слів, чи то історичний, чи то західний стиль автора, але все це дає ту саму насолоду, до якої я так прагнув.
Тепер ця книга стоїть попри моїй улюбленій книжці.
October 19, 2017
Since I was a little kid - I always loved the story of Roksolana. This is a good book. Sadly it doesn't have many details and some facts are off, that's why I gave it two stars. I would recommend it to someone who just wants to read short version of Roksolana's story.
Displaying 1 - 9 of 9 reviews