Книга любові і смерті

by Danilo Kiš

«Книга любові і смерті» Данила Кіша у високохудожньому перекладі Алли Татаренко – найповніше на сьогодні зібрання творів сербського письменника українською мовою, яке яскраво представляє не тільки його творчу спадщину, а й нові здобутки сербської модерної прози у світовій літературі. До збірки увійшли три збірки оповідань майстра: «Енциклопедія мертвих», «Гробниця для Бориса Давидовича» та «Лютня і шрами».

Політ фантазії Данила Кіша вражає і задаровує. Широко використовуючи різні стилі письма, митець змальовує людей біблійних часів і наших сучасників з такою силою і переконливістю, що вони здаються створені з плоті і духу. В оповіданнях сербського письменника прихильно зображено й українців та Україну.

300 pages, Hardcover

First published January 1, 2008

About the author

Danilo Kiš was born in Subotica, Danube Banovina, Kingdom of Yugoslavia, the son of Eduard Kiš (Kis Ede), a Hungarian Jewish railway inspector, and Milica Kiš (born Dragićević) from Cetinje, Montenegro. During the Second World War, he lost his father and several other family members, who died in various Nazi camps. His mother took him and his older sister Danica to Hungary for the duration of the war. After the end of the war, the family moved to Cetinje, Montenegro, Yugoslavia, where Kiš graduated from high school in 1954.

Kiš studied literature at the University of Belgrade, and graduated in 1958 as the first student to complete a course in comparative literature. He was a prominent member of the Vidici magazine, where he worked until 1960. In 1962 he published his first two novels, Mansarda and Psalam 44. Kiš received the prestigious NIN Award for his Peščanik ("Hourglass") in 1973, which he returned a few years later, due to a political dispute.

During the following years, Kiš received a great number of national and international awards for his prose and poetry.

He spent most of his life in Paris and working as a lecturer elsewhere in France.

Kiš was married to Mirjana Miočinović from 1962 to 1981. After their separation, he lived with Pascale Delpech until his early death from lung cancer in Paris.

A film based on Peščanik (Fövenyóra) directed by the Hungarian Szabolcs Tolnai is currently in post-production.

Kiš was nominated for the Nobel Prize in Literature and was due to win it, were it not for his untimely death in 1989.

Reviews

[Serhiy · Rating 5 out of 5]

Варто прочитати декілька оповідань Данило Кіша, як впадає в око наслідування Борхеса, але це не епігонство, радше спільна любов до деяких літературних прийомів. Емоційний та політичний посил у Кіша зовсім інший: сербський єврей не міг собі дозволити виключно врівноважений та виважено умоглядний тон аргентинського вчителя. Найкраще спільне та відмінне видно в оповіданні «Енциклопедія мертвих», яке одночасно і своєрідна данина Борхесу, і полеміка з його «Вавилонською бібліотекою». У Кіша модель всесвіту це не бібліотека з книгами, що містять усі можливі комбінації літер, а енциклопедія, куди вносять біографії усіх людей, що не потрапили до жодної іншої енциклопедії, тобто «простих смертних». Походження Кіша також обумовило велику увагу до тем влади, тоталітаризму, та антисемітизму. На жаль, Кіш мало перекладений українською (все, що є, увійшло в цю книгу), бо ця збірка рідкий випадок за довгий час, коли мені трапилось справді оригінальне і вартісне в літературі. До речі, російською він перекладений ще менше, мабуть, цікавість до сербської культури у росіян значно менше, ніж у сербів до російської.