Чапля осінь жде завзято

by Василь Добрянський

У поліцію містечка Козача Долина надходять дивні електронні повідомлення — кольорові картинки. Київський майор Томас Білевич вважає, що вони пов’язані зі смертями місцевих жителів і в містечку орудує серійний убивця. Наступний колір веселки — нова жертва. Головний слідчий, капітан Фелікс Хімич, із ним не погоджується — йому загалом не подобається, що заїжджий майор втручається в їхні справи. А тим часом люди й далі гинуть. Слідство стоїть на місці, аж поки до пошуків не долучається старша лейтенантка Людмила Гончар. Та, здається, вбивця завжди на крок попереду. Чи вдасться поліції знешкодити маніяка, поки він не полічив усі кольори веселки?

328 pages, Hardcover

First published July 1, 2026

Reviews

[CHORNOBROVA KAROOKA]

6/10

Початок і середина книжки мені прям дуже сподобались (я готувалась ставити якщо не 5 зірочок, то 4 — точно).

💫 Сюжет динамічний — постійно з’являються нові зачіпки, одна людина виводить слідчих на іншу, версії змінюють одна одну, а сама ідея з кольоровими повідомленнями змушує перегортати сторінку за сторінкою.

✨ І мені дуже сподобався формат поліцейського детективу — в цій історії немає того самого геніального слідчого, який за крихітною плямою на черевиках і ледь помітною ниточкою на піджаку розуміє, хто вбивця. Тут розслідування веде команда — декілька людей проводять опитування, сваряться, збирають докази, страхують одне одного, знову сваряться, роблять помилки і проводять наради, щоб почути різні погляди на одну й ту саму інформацію, а потім все одно роблять по-своєму.

🏠 Плюс мені дуже зайшло маленьке містечко як місце дії — всі всіх знають, всі щось про когось чули, хтось когось пам’ятає ще з минулого, старі конфлікти нікуди не зникають. Як людина з маленького містечка: схвалюю.

📚 І сама справа досить закручена. На початку мало що зрозуміло. Чи справді всі смерті пов’язані? А може, хтось лише змушує поліцію так думати? Чи має до цього стосунок справа, заради якої приїхав Білевич? Хотілось якнайшвидше дізнатися відповіді, нудно мені не було.

Мінуси

✨ Надто велика кількість персонажів, причетних до розслідування.
Почнемо з того, що кольорів веселки — сім. На перших сторінках жертв вже троє, а далі їх ставатиме більше (або ні). І навіть просто щоб пройтись по жертвах, їхніх сімʼях, друзях і знайомих, треба тримати в памʼяті з десяток імен, а під час розслідування постійно з’являються нові люди, яких опитують, нові свідки, родичі, колеги й так далі.
Більшість із цих персонажів — чоловіки, і ближче до середини книжки вони починають трохи зливатися, їх важко розрізняти.
Плюс у поліційному відділку працює багато людей, і значна частина з них має значення для сюжету. Одну й ту саму людину у різних сценах автор міг називати за прізвищем, званням, ім’ям та по батькові, і я регулярно мусила зупинятися й напружувати останні дві робочі звивини, щоб пригадати, хто це, чи чула я про нього раніше, і якщо так, то який там асоціативний ряд має підтягнутись. І це помітно гальмувало читання.

❤️ Але головний мінус для мене — фінал, який трохи зіпсував загальне враження.
Більшу частину книжки все йшло досить рівно й логічно, а ближче до розв’язки історія раптом стала сумбурнішою — подій більше, пояснення сипляться швидше, ніж встигаєш їх зрозуміти, а відповідь на головну загадку мене розчарувала.
Тут йдеться навіть не про те, вгадала я вбивцю чи не вгадала. А про те, що я люблю, коли автор в детективі доводить мене до фіналу, показує відповідь, і я думаю: БЛЯХА. ТО ОСЬ ВОНО ЩО, а потім починаю згадувати попередні сцени й розумію, що підказки були, я їх бачила, просто неправильно витлумачила або не звернула достатньо уваги.
А тут я не відчула, що всі ниточки нарешті зійшлися в одному місці, а хаотичні на перший погляд деталі раптом утворили красиву картину.
Навпаки, мені здалося, що фінальна відповідь просто виникла, тому що книжці вже треба було закінчуватися. Нас майже нічого туди не вело, але ми якимось чином там опинились. Більше випадково, ніж навмисно.

Втім, загалом мені книжка зайшла. І якщо продовження про цих героїв буде, то читатиму.

[Iryna]

Пристойний детектив, глухе містечко з темками-мутками і достатньо лінивими поліціянтами, але спостерігати за цим було навіть цікаво

[Mila Barça]

Сподобалась історія. Цікавий сюжет, приємна мова написання, добре прописані персонажі (в тому числі жіночі, окрема подяка автору за фемінітиви). Атмосфера маленького провінційного містечка, загадкові смерті, колоритні герої, діалоги. Прочитала швидко, бо нетерплячка: що ж там далі?
Тепер хочу ознайомитись з іншими творами автора, зацікавив.
Ну, а оформлення РМ - це взагалі... Ці зрізи! 🔥

[Mariia Vlodarchuk]

Хороший детектив, цікаво написаний, дуже серіально. Крім серії вбивств, є лінія розшуку небезпечного злочинця. Багато основних поліцейських, книга розбита на розділи по них, у кожного своя історія і вони трохи переплітаються.

З мінусів мені була кінцівка. Вона розкривається на останніх 20 сторінках приблизно і трохи дивно виглядає.

Деякі "рушниці", заховані в тексті, для мене не вистрілили. Лишилися тільки шматочками, які ні до чого не вели. Але якщо це перша книга циклу, тоді подібний хід може бути виправданий.

За відчуттями, якби додати ще сторінок 100 і краще прописати кінцівку, сплести сюжетні лінії і повороти, було б 5 з 5. Бо стиль автора мені сподобався, не було скучно.

[Iryna Trush]

3.5*
Читати загалом цікаво, і було очікування якогось закрученого кінця, де все стане на свої місця. Частини книги від різних персонажів - теж тримає інтригу, цікавість.
Починала шукати підтескти, приховані мотиви від розділів персонажів, психологічні натяки.
Але кінцівка - сторінок 10, тяп ляп показав автор нам антагоніста, добавив абсолютно незв'язаний з попередніми подіями мотив. І все...
Дуже шкода, потенціал книги був, якби не кінцівка.

[Sofi Yaremenko]

7/10
Йшло на тверді 4 зірочки, але потім стався фінал, який мені не сподобався і видався не логічним) Загалом хороший детектив, цікава зав'язка, було відчуття що дивлюся серіал