Молодий випускник юрфаку прибуває нічним потягом до поліського містечка Стара Вишня. Він одержимий манією справедливості, прагне стати суддею, на якого давно чекають. Але чому саме з ночі його приїзду в містечку бере початок ланцюг дивних смертей – убивств, самогубств? Що і хто стоїть за ними? Справжній чи фальшивий?
Український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями. Автор романів «Айстри на зрубі», «І прибуде суддя», «Камінь посеред саду», «Маска», «Острів Сильвестра», «Продавець долі», «Романа», «Графиня», «Століття Якова». Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика). Отримав багато відзнак, зокрема: Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»), Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008), Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010), та інші.
Книга гарно написана, цікава, але не можу похвалитись тим, що я до кінця розібралась в сюжеті. В мене і після прочитання в голові залишився великий знак питання, мовляв, «що це було?». Фантазії персонажа переплітаються з реальністю, і відокремити їх дуже складно. Але що дуже сподобалось - атмосфера в книзі. Містичний, похмурий вайб витягнув для мене цю книгу на оцінку «4».
Все закручується дуже цікаво: багато таємничості, багато дивних персонажів, недомовок, дивних діалогів і подій. Перегортаєш сторінка за сторінкою і думаєш: як же автор викрутиться звідси? А ніяк. Автор накрутив так, що виплутатися не зміг, тому просто залишив всі питання без відповіді, натякаючи що багато чого - це просто хвора уява головного героя.
Ого-го. Нічого собі книженція. Нічого собі сюжетик. Я шокована. Врешті навіть не зможу сказати, чи остаточно мені сподобалось. Але мова твору гарна. І сюжетище ого-го, з не бачених мною. Добре, хоч читалось не восени і не в райцентрі, а то ж спереживатись можна. Лиса почитати хотіла давно. Тепер збираюсь іще.
Зірочки за гарну образну мову. Ніби не читаєш, а бачиш перед собою. Сюжет настільки заплутаний, що схоже автор сам не знав як з нього виплутатися. Закінчення дивне
Прочиталася дуже легко. Книжечка не велика, на один вечір. Цікавий головний герой, за якого то турбуєшся, то сумніваєшся в його адекватності) Не можу сказати, що Лис із улюблених письменників і я фанатію від його творів. Проте в його книгах дуже гарно показано героя , його емоцію, внутрішній світ. При то у, що я люблю відкриті фінали і автор зумів розпалити уяву, закінчення твору для мене ніяке. Такий потужний початок, прикольний сюжет і ..все. Читати, звісно, раджу, проте без завищених очікувань ))
Ця книга частково нагадала мені одну з робіт Поланіка. Також складається враження, що саме цією книгою ("І прибуде суддя") надихався і Павлюк — подекуди навіть помітні запозичення окремих деталей. Особисто мені роман сподобався. Дехто критикує розмиту межу між реальністю та уявою головного героя, але я сприймаю все описане як його особисту реальність - через призму його психологічного стану. Фінал (до епілогу) виявився для мене передбачуваним, проте це зовсім не зіпсувало враження — навпаки, якби він був іншим, я б, мабуть, відчула розчарування. А от епілог усе пояснив і поставив крапки над "і". Водночас навіть сам автор зауважує, що кожен читач сприйме історію по-своєму: як містичну оповідь чи як психологічний трилер.
Книга дуже дивна, на мою думку. Мене підкупила анотація завдяки своїй схожості з "Я бачу, вас цікавить пітьма". І ця атмосфера загадковості тривала десь сторінок 60. Багато чого залишилось незрозумілим для мене. Чи померла насправді провідниця? Хто був той "жебрак"? А історія головного героя про помилково засудженого дядька Івана - то взагалі окремий згусток питань. Я так і не зрозуміла, кого він вбив - сусідку чи тітку Георгія. Це моя перша книга цього автора, тож спробую прочитати ще декілька його творів.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Володимир Лис – відомий український письменник. Я читала багато його творів. І вся справа у тому, що деякі його книги мені дуже подобаються, а деякі якраз навпаки, не подобаються зовсім. Роман « І прибуде суддя» мені не сподобався. Важко його охарактеризувати одним жанром. Це і містика, і детектив, і драма. Сюжет наче і непоганий, але мені будо нудно і не цікаво. Фінал взагалі не зовсім зрозумілий. Події у романі розгортаються у містечку Стара Вишня десь у Волинській області. Молодий випускник юридичного факультету Георгій прибуває по направленню працювати суддею місцевого суду. Проте ще дорогою до дивного містечка з молодим юнаком стаються жахливі події. Спочатку він знаходить мертвою провідницю потяга молоду дівчину Людмилу, яка згодом несподівано десь зникає. Потім будуть ще декілька загадкових смертей жителів містечка Стара Вишня, з якими дивним чином буде зв’язаний Георгій. Георгій – молодий та перспективний суддя, але він сам одержимий жагою справедливості, бажанням докопатися до істини та знайти і покарати винних. Проте дуже нелегко виносити вирок іншим,якщо ти сам не зовсім чистий.