Drei Lustige Gesellen. Viertes Buch

Naksitrallid #4

by Eno Raud

Hirmus juhtum metsas

Öine lõke

Iseäralik ratsasõit

Suund on selge

Muhvi kannatused

Plekkrüü pannakse proovile

Koduloouurijate avastus

Kingpool kimbatuses

Sammalhabe astub tegevusse

Maa ja taeva vahel

Südamlik kohtumine

Tagasi maa peal

Kingpool lahkub

Mis juhtus Muhviga?

Rõõm ja kurbus

Surm koputab aknale

Kingpoole eksirännak

Pääsemine

Mere kohin

Genres: Childrens, Fiction

126 pages, Hardcover

First published January 1, 1982

About the author

He was an Estonian children's book author. He graduated from university with a course in Estonian language study in 1952. From 1952 to 1956 he worked in the Estonian National Library. From 1956 to 1965 he worked in the Estonian national publishing association. After that he retired and devoted himself to writing. His works include "Three funny friends", "The story with the flying saucer", "Fire in a darkened city", "Nii või naa" (This or that way) and others.

Reviews

[Hymerka]

Буває, на жаль, таке, що беру до рук книгу, яку обожнювала в дитинстві, — і геть розчаровуюся, не бачу того, чим мене так привабила історія, коли я була малим дівчатком. На превелику мою втіху, це не той випадок. Серія з чотирьох повістин про Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька була однією з моїй най-найулюбленіших, коли мені було сім, і зараз, коли я вже доросла, я так само отримала від неї море задоволення. Її автором є естонський письменник Ено Рауд, який, на мою думку заслуговує місце в пантеоні найкращих дитячих авторів. Його книги приваблюють надзвичайно оригінальними, не стереотипними сюжетами, добрим гумором і магією щирої дружби. Головні герої серії — збірно їх називають "кумедними чоловічками" — напрочуд ексцентричні персонажі: Муфтик, скажімо, постійно ходить у шубці-муфті, у Півчеревичка взуття не має носаків, щоб можна було вільно рухати пальцями на ногах, а Мохобородько — це істота, для якої надзвичайно важливим є зв'язок із природою, до того ж на його моховій бороді ростуть справжні соковиті ягідки! Усі троє вони подорожують у симпатичному автомобільчику, який фактично є будиночком на колесах, адже вони у ньому мешкають. Здавалося б, "кумедні чоловічки" самі такі собі диваки, але в кожній із книг серії вони зустрічають ще дивніших типів. Наприклад, у цій повісті двоє дослідників вовків вирішують, що Муфтика вигодовували ці дикі тварини і саме тому він поволохатів! На щастя, тому вдається врятуватися з лабет надто пристрасних науковців, і наші герої нарешті дістаються до омріяного моря, до якого вони їдуть уже другу книжку. )

І ледве замовкло татакання мотора, як Мохобородько випалив:
— Послухайте!
Вони сторожко вслухалися. Муфтик одчинив навіть дверцята машини.
Дивовижний далекий гомін...
І Півчеревичок сказав тремтливим од хвилювання голосом:
— Море гомонить.
Ніхто з кумедних чоловічків не вимовив і слова. Майже побожно всі троє вслухалися в таємничий гомін моря.

[Tetiana Dzhyhar]

4,5. Все ще хороша історія, але троооошки недотягує до попередніх. Може справа в обмеженому середовищі сюжету, а може я просто втомилась.