Ада росла без матері, а батька взагалі не знала. Вона навіть не здогадувалася, що народилася в сім`ї янголів і стала вигнанницею, сірим янголом. Ні добро, ні зло не беруть її на свій бік. Господар клубу «Темний янгол», в якого дівчина працює, теж виявився не простою людиною. Він наказав Аді забрати душу Ірен, її подруги. Дівчина не може відмовитися. Чи може? Адже чимало людських душ у полоні Господаря і благають про допомогу. Вона може загинути, допомагаючи їм. Але настав час робити вибір. Що обере Ада — темну чи світлу сторону?
Мирослава Замойська народилася в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.
Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.
Дара Корній писала спочатку писала для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»).
Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво Клуб сімейного дозвілля 2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурса Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Другий великий твір письменниці «Тому, що ти є» - "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2011". Він теж був написаний в жанрі міського фентезі. Третій роман - "Зворотний бік світла" - це "Вибір видавців" у конкурсі "Коронація слова - 2012". На "Форумі видавців - 2012" його активно купували на стенді "Коронація слова".
Фентезі? 🤔 Українське фентезі?🤔😲 Так! Так!! І ще раз... ТАААК!!!😍
В одвічну боротьбу добра зі злом вплутується третя сторона - сіра... Таємнича... Загадкова... Непроста... Межова... Та, яка ще не усвідомила свого призначення... Та, котра все ж мусить зробити остаточний вибір. Саме від обраного кольору ⬜ / ⬛ і залежить рівновага світу⚖️
Аделаїда, Аделаїдочка, Адка - студентка з міста Лева🦁, яка має свої таємниці. На тендітні плечі дівчини ліг тягар правди про її родину та відповідальність за порятунок світу🌏 Чи впорається з цим усім Ада?
Читаєш і насолоджуєшся📖😍
Блукаєш Львовом, відвідуєш Знесінський парк і Світовидове поле, піднімаєшся на Гору Лева... Занурюєшся в оповідки, перекази, легенди, повір'я... Таке знайоме й водночас містично-загадкове вічне місто ❤️
Роман ідеально підійде для осіннього читання (тільки тоді, коли ще тепло й не мокро😁), адже події відбуваються у вересні🍂
Тому заварюй горнятко ароматної кави☕ (а краще їдь у Львів і випий справжньої😏), бери книгу📖 і кайфуй❤️
📚🍫КНИЖКОВА СМАКОТА, або УЛЮБЛЕНІ ЦИТАТИ 📚📝
📝 Не завжди суть є такою, якою ти її бачиш чи хочеш бачити
📝 Душу енергетичні вампіри не випивають. А от емоції, і що більше, то краще, - саме те, що їм треба. І якщо пощастить вампіру віднайти місце, де він має необмежений доступ до безлічі емоцій і почуттів, далеко не завжди вишуканих, але справжніх, - то це просто вампірячий рай
📝 День - не час для таємниць
📝 Люди багато що роблять по-дурному. Не думаючи
📝 Вартість зради завжди номінальна... зрада - не такий уже й вигідний бізнес
📝 Ми, жінки, часто буваємо надто романтичними
📝 Від себе все одно не втечеш. Тоді який сенс бігати, ховатися, боятися?
📝 Усесильність породжує вседозволеність. А то потім вилазить боком
📝 Ви б здивувалися, дізнавшись, на що ладні звичайні люди заради того, аби їх вислухали
📝 Природа дуже багата, сама щедро ділиться з тими, хто ладен брати. Навіть радіє з цього. Бо що більше віддаєш, то більше отримуєш натомість
📝 Ніколи не боялася змій... Як на мене, значно більше варто боятися двоногих. Змії хоч сичать попереджаючи перед тим, як вкусити. І ніколи не нападають просто так. Вони бороняться
📝 Розбити можна все, якщо знати, де і як бити
📝 Музика здатна змити спогади
📝 Є категорія людей, які страшенно бояться брати відповідальність за власне життя. Це ідеальні слуги, але вони часто стають ідеальними зрадниками
📝 Дехто стверджує, що люди не змінюються. Змінюються тільки обставини, які впливають на вчинки
📝 Творити добро потрібно, однак виключно для того, хто на це заслуговує. Ото лише б знаття, хто він, той достойник? Інколи можна сплутати
📝 Ворогам потрібно вміти прощати. Тим паче поверженим ворогам
📝 Інколи не варто таємниці відкривати. Як і деякі двері. Нехай вони невідкритими і залишаються
📝 Хоч би як ти ховав вади чи чесноти душі від ближнього, від себе не заховаєшся
📝 І хоч як прикрашай свою душу, це внутрішнього наповнення не змінить
📝 Задарма ніколи нічого нікому не дається. Усе має свою вартість
📝 Родина має бути цілою. Як яблуко. Надкусиш чи надріжеш - загниється
все як завжди) книги цих двох авторок стабільно цікаві та загадкові, а ще з трохи загостреним сюжетом... наче детектив з елементами містики, чи то пак фентезійна казка на основі української міфології з домішками розслідувань і заглиблень у неповторну та оповиту легендами історію міста Лева) трохи романтики, трохи гумору, багато пригод і в міру повчальних притч та казок(деякі відомі всім, однак більшість я читала вперше) можу порекомендувати всім, особливо молодим панянкам - вони найшвидше впізнають в героїні себе ;)
«Крила кольору хмар» - другий роман у співавторстві шановних письменниць, талановитих майстринь слова - Дари Корній та Тали Владмирової, що пишуть у жанрі «міського фентезі». Саме так характеризує свою книгу Д. Корній на зустрічі із львівськими читачами, на якій я мав насолоду побувати і отримати весь спектр позитивних емоцій, котрі по вінця сповнюють душу вдячного читача. Аделаїда, звичайна дівчина із непростою долею, що вчиться на психолога і працює у нічному клубі «Темний янгол». Несподівано дівчині відкривається таємниця її народження, вона розуміє, що «рівновага світу» та долі найрідніших для неї людей: молодшої сестри Христинки, коханого Віктора залежить від того, на який бік встане Аделаїда у боротьбі темних і світлих янголів… Роман сповнений символізму, алегорій, легенд та притч, що створює той неперевершено особливий шарм творчості Дари Корній. Читачі відкриють для себе невідомий досі «сакральний Львів», дізнаються, де Світовидове поле і магічні ворота до втраченого раю чи царства темряви. Як на мене, крім невимовної естетичної насолоди, на сторінках книги можна відчути певну спорідненість «Крил кольору хмар» із філософською драмою – феєрією «Синій птах» бельгійського письменника – символіста Моріса Метерлінка. Персонажі Д. Корній і Т. Владмирової, як і діти Тільтіль і Мітіль Метерлінка, рятують світ від зла, а на їхньому повному небезпек шляху зустрічаються Душа Світла, Душа Хліба, Радість Бути Добрим та інші супутники, що мають вирішальний вплив на їх долі, мотиви вчинків. У «Крилах» уособленням зла виступає нечестивий Господар «Темного янгола» Мечислав – колекціонер закладених душ, які Аделаїда, неодмінно мусить врятувати, заради світлої пам’яті бабусі Ядвіги, але яка плата за такий двобій зі злом її очікує? – щастя, кохання, а може життя… Древній Львів, справедливо, вважають персонажем роману, місто навіть має свого Хранителя, котрий ревно оберігає від зазіхань сторонніх, адже світ чар відкривається тільки обраним, а щоб відчинити ворота втраченого раю, душа і помисли людини мають бути світлими, чистими, білосніжними, наче пір’їнка новонародженого янголяти, адже тепер тільки від вчинків, думок та намірів залежить те, яким стане колір його крил – світлим, темним чи таким невизначено сірим. Саме такий вибір мусить зробити Аделаїда, щоб залишитись людиною, чи може стати янголом – вершителькою доль, Володаркою світу. В новому романі майстерно переплелось містичне і реальне, світле і темне.. Книга спонукає до роздумів, робить душу світлішою і точно не залишить байдужими поціновувачів дійсно якісної української літератури. А ще, обов’язково подарує незабутні враження та передасть атмосферу замріяного, чуттєвого, романтичного, «гонорового красеня Львова» із п’янким, духм’яним ароматом кави, мріями та вірою у краще майбуття кожного, хто «завжди залишатиметься на світлому боці миру, любові, добра».
Не могла дочитати - вибачте, авторки. Залишила десь на третині. Напевно, я таки не цільова аудиторія цієї книги. Історія для мене звучала так, ніби написана обривками. Не могла сконцентруватися.
Історія про янголів, про добро і зло. А ви знали що янголи бувають темними? Я чомусь вважала, що янголи – це небесні створіння і завжди несуть радість і добро. Колір крил янгола залежить від того яка душа у янгола. Я думаю, що янголами символічно зображені ми - люди. Спілкуючись з людьми на роботі, на вулиці в повсякденному житті ми всі бачимо лише поверхню людини, її зовнішні ознаки і ніхто не бачить душі, ніхто не знає що робиться всередині кожного. Лише вибраним видно душі і тільки вони можуть відділити добро від зла. "Той, хто має в серці любов, ніколи не буває нещасним."